20-21 липня Київ з офіційним візитом відвідав президент Білорусі Олександр Лукашенко. В рамках візиту він зустрівся з президентом України Петром Порошенком. Чому на зустрічі намагалися не згадувати Росію, Володимира Путіна та інших причетних до війни на Донбасі, "Апострофу" розповів експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко.
Якщо говорити про результати зустрічі Порошенка і Лукашенка, то, як і передбачалося, основний акцент було зроблено на економічних питаннях і на культурному та науковому співробітництві. Зокрема, були підписані угоди про співпрацю у культурній сфері, в сфері релігії, меншин. Також було підписано угоду про наміри про співпрацю між президентами академій наук України та Білорусі.
Також порушувалося питання безпеки. По економіці нічого конкретного не прийняли, говорили про наміри, про співпрацю в різних сферах: машинобудування, промисловість, виробництво і продаж товарів, спільний вихід на ринки України і Білорусі. Це, безумовно, цікаві напрями для обох країн, як далі буде розвиватися на практиці, то вже інше питання.
Якщо говорити про безпеку, то цікавою є риторика президента Порошенка, який уникав прямих випадів у бік Росії. Він говорив про конфлікт, про болючі питання, про смерті українських захисників, але водночас ніде не говорив про те, хто в цьому винен. Словосполучення "Російська Федерація" фактично прозвучало кілька разів - наприклад, коли він говорив про кордон. Це цікавий момент, тому що риторика президента стала мінятися після зустрічі з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном. Звичайно, можна це списати на те, що Лукашенко попросив Порошенка бути стриманим, щоб не виникало великих питань до нього з боку РФ і президента Росії Володимира Путіна зокрема.
Цікаво також, що Лукашенко навіть більш чітко окреслив позицію його країни щодо конфлікту. Виходячи з його слів, Білорусь не виступає активним миротворцем, тобто не бере ініціативу на себе, а працює виключно в рамках тих прохань, які їй висловлюють президенти Росії та України. Фактично Лукашенко визнав, що це не внутрішній конфлікт України, це не проблема відносин української влади та представників фейкових ДНР і ЛНР, а що це, все-таки, проблема, яка лежить в контексті відносин Росії і України. У той же час він окреслив, що якихось ініціатив чекати з його боку не варто, він буде реагувати, він відкритий і готовий відгукнутися на прохання по використанню Білорусі як певного майданчика для мирного врегулювання цього конфлікту.
