В онлайні українські політики змагаються один з одним не менш запекло, ніж в стінах Верховної Ради і на телебаченні. Тільки тут найчастіше за них це роблять спеціально найняті люди – боти або лідери громадської думки (загальноприйнята назва російською – лидеры общественного мнения, ЛОМы), які за гроші готові полити брудом опонента або зі "зради" зробити "перемогу". Хто з політиків використовує ботів, як вони маніпулюють громадською думкою в мережі і головне – скільки це коштує, розбирався "Апостроф".
Ботами по опоненту
Боти – не нове для української політики явище. Але останнім часом користувачі соціальних мереж (реальні або підставні), яких політики нацьковують на своїх опонентів, стали діяти особливо агресивно. Хоча найбільш відомі умовні "порохоботи" – люди та акаунти, що прямо або побічно заступаються за президента Петра Порошенка, використовувати в своїх цілях Facebook і Twitter не соромляться й інші політсили – від "Батьківщини" до соратників Міхеіла Саакашвілі.
З останнім, до речі, пов'язаний свіжий сплеск активності ботів і тролів у Facebook. Після гучного прориву екс-президента Грузії через український кордон в пабліках і акаунтах на Facebook стали поширюватися пости, суть яких зводилася до того, що в прориві Саакашвілі брали участь проросійські провокатори і агенти ФСБ, що його самого і його соратників за незаконний перетин кордону необхідно затримати і навіть що Саакашвілі, будучи президентом Грузії, зовсім не був таким вже й хорошим.
Подібні пости можна зустріти як на сторінках окремих блогерів, які вже не вперше помічені в підтримці президента (блогер Карл Волох, журналіст Віктор Трегубов, політолог, як він сам себе називає, Павло Нусс, політичні експерти Олеся Яхно-Белковська, Тарас Чорновіл, блогери Мирослав Олешко, Богдан Карпенко, Ваня Васьков, Олена Монова), так і в пропрезидентських групах на Facebook (наприклад, група "#Я_Підтримую_Президента", у якій майже 12 тисяч учасників, а адміністратором і модератором є вже згаданий Нусс і народний депутат від БПП Володимир Ар'єв відповідно).
Але Саакашвілі – далеко не перший, хто потрапив під приціл так званих "порохоботів". Жертвами пропрезидентських блогерів ставали в різний час політики Андрій Садовий, Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, журналіст Дмитро Гнап, активіст Віталій Шабунін та інші.
Крім чорного піару, спрямованого проти політичних опонентів, функцією "порохоботів" є "ненав'язлива" реклама президента і першої леді. Так, блогер Мирослав Олешко постійно розміщує "випадкові" кадри, на яких президент виходить зі звичайного супермаркету, а перша леді купує каву на заправці. Сам блогер категорично незадоволений визначенням "бот".
"Основна атака кремлівських ЗМІ, кремлівської пропаганди йде на президента України. Це говорить про те, що президент Порошенко – головний ворог для режиму в Кремлі. Це неодноразово підтверджував сайт "Миротворець". Зі зламаного листування кремлівських пропагандистів виходило, що їхні кремлівські куратори основну задачу ставлять саме щодо дискредитації президента України. Я як громадянин, якому небайдужа доля нашої країни, вважаю, що критикувати головнокомандувача нашої армії, міністра оборони, главу МВС і СБУ під час війни може тільки ворог і зрадник. Також вважаю, що називати живих громадян, що підтримують президента, яких десятки тисяч, ботами – це нахабна маніпуляція", - заявив Олешко в коментарі "Апострофу".
Однак той факт, що офіційну сторінку Порошенка у Facebook активно лайкають саме боти, а не живі люди, показала у своєму дослідженні аналітична компанія TheRespo. Утім, аналітики помітили на сторінці президента і "антипорохоботів", тобто тих, хто критикував главу держави або навіть негативно відгукувався про Україну.
"Під час дослідження ми помітили, що є специфічні боти на сторінці Порошенка, як в позитивних коментарях, так і в негативних. За позитивними коментарями боти діляться на тих, хто дійсно дуже позитивно ставиться до політики президента, і тих, хто позитивно оцінює, але у кого в профайлі написано, що вони безпосередньо працюють на Петра Порошенка або на комунікаційну команду Порошенка. Ми висунули гіпотезу, що навряд чи комунікаційна команда Порошенка створювала би подібних ботів. Серед негативних теж є поділ на тих, хто пише негативно про політику президента – і тут ми висунули гіпотезу, що це можуть бути опозиційні сили, а також тих, хто пише негативно про Україну. Тут ми припустили, що це, швидше за все, боти з інших країн, які бажають розхитати ситуацію в країні", - розповів "Апострофу" автор дослідження, співзасновник TheRespo Віталій Жуков.
У цілому ж, за його словами, ботів українські політики використовують найрізноманітніших, не нехтують навіть найдешевшими.
"У політичній сфері зустрічаються усі боти – від найдешевших, елементарних, з незаповненими профілями, без фотографії, які виставляють жахливі сороміцькі відео про певну політичну силу, до дуже просунутих ботів із великою кількістю фоловерів, які пишуть на різну тематику, що беруть участь в просуванні ідей у різних сферах, не тільки в політиці, але і в певних секторах бізнесу, пишуть дуже аргументовано, не напряму намагаються продавити якусь ідею, а побічно, або відволікають від якоїсь ідеї, або направляють за допомогою статей, посилань", - розповідає експерт.
Прайс
Як розповіло "Апострофу" джерело в українському політикумі, практично кожна українська партія використовує ботів у своїй роботі.
"Кожна партія ситуативно, особливо під вибори, використовує бот-акаунти для накрутки лайків та коментарів, а також "ЛОМів" для "мочилова" конкурентів або для поширення своєї пропаганди. Вартість накрутки лайків на одному пості – від 100-200 грн. Вартість коментарів – від 5-10 грн за коментар. Вартість поста "ЛОМа", якщо це не йде врозріз з його думкою – від 100 дол. Є і дешевше – за 50 дол., але це слабкі або ангажовані "ЛОМи". Пабліки готові публікувати інформацію політиків за суми від 500 до 2000 грн. Іноді під час виборів робиться подвійна націнка "за політику" в пабліку", - розповів співрозмовник, що побажав залишитися невідомим.
У накрутці лайків і використанні ботів, крім Порошенка, були помічені, зокрема, нардеп від Радикальної партії Андрій Лозовий та екс-заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе. Боти "Народного фронту" часом ситуативно підтримують Петра Порошенка і працюють у зв'язці з "порохоботами". Не гребують "ЛОМами" "Батьківщина" і "Рух нових сил", але в жодної з цих політсил немає своїх штатних "ботоферм" або експертних пулів.
"Усі вони користуються комерційними структурами. Таких комерційних структур в нашому місті з натяжкою чотири – наша фірма і ще кілька хлопців, які пропонують той чи інший набір лідерів думок або, як я їх називаю, "дівчаток", на яких підписані наші політики. Це зазвичай дівчата, що виставляють відверті фотографії, що додаються в друзі до тих чи інших джентльменів і мають навіть іноді за 10-13 тисяч фоловерів, максимум 15 тисяч, за рахунок того, що вони додаються до молодих людей. Навіть якщо це міністри, то обов'язково чоловіки. А їм в свою чергу подобається, коли дівчата додаються, інші бачать, що у неї міністри в друзях, і теж додаються або підписуються. Дуже часто "дівчата" нічого не пишуть, але багато репостять. Я називаю це компаніями "дівчаток", це – боти, фактично неіснуючі люди, але вони теж впливають на інформаційну політику, тому що через них розкручуються якісь теми і посилюється резонанс. Такі партії, як "Опозиційний блок", "Батьківщина", "Рух нових сил" і навіть Садовий і Ко користуються послугами трьох-чотирьох компаній на ринку, які пропонують зрозумілий набір експертів", - вводить у курс справи політтехнолог Дмитро Раїмов.
Схема ж створення й розкрутки заангажованих експертів, які будуть виступати у підтримку того чи іншого політика або партії, досить проста: за допомогою інформаційних каналів.
"Береш талановитого політолога, створюєш йому блог на якійсь платформі. У якийсь момент його помічають гостьові редактори, він з'являється на телевізорі, а інформаційних каналів у нас зараз більше десяти – від ZIK до "Прямого". Аспірант або студент політології будь-якого університету країни, потрапляючи в телевізор, стає лідером думок, він отримує аудиторію, у вечірньому ефірі може охопити до півмільйона осіб, і, таким чином, він стає частиною інформаційного простору", - розповів "Апострофу" Раїмов.
За його словами, експерти-політологи першого ешелону можуть виручити до кількох тисяч доларів за блог.
"А якщо це досить пересічний політолог, то він буде коштувати 100, 150, 200 дол. за публікацію або за ефір, залежно від теми, складності, але десь приблизно такі ціни і ставляться для замовників", - зазначив політтехнолог.
А ось сам президент, за його словами, останнім часом скоротив витрати на власну "ботоферму".
"Перш за все, їх викрили: їх так і називають – "порохоботи". Хтось ображається і перестав співпрацювати з президентом, намагається триматися на відстані, а хтось продовжує сам називати себе "порохоботом". Але в чому проблема? У грошах. Раніше це все добре оплачувалося, а зараз це в кращому випадку якась невелика сума у вигляді зарплати. Раніше платили по 50, 100, 200 дол. за пост, а зараз багатьох посадили на зарплату, підкидають час від часу якісь завдання і все", - розповів Раїмов.
За його словами, такої відпрацьованої структури експертів і ботів, як раніше, у Порошенка вже немає.
"Зараз все розвалилося, на уламках утворилися маленькі конгломерати комерційних компаній, які пропонують публікації в регіональних групах. Наприклад, якщо президент щось робить, відразу з'являються репости у всяких там "Львів – моє улюблене місто" і подібних, реальна собівартість яких не більше 50-100 грн. Але якщо раніше це були величезні структури, зрозумілі тези, "темники", які писав Віктор Уколов (близький до Адміністрації президента політтехнолог, - "Апостроф"), то зараз система зламалася. А зламалася тому, що перша людина просто перестала давати гроші", - додав у розмові з "Апострофом" Раїмов.
