Суперечки, бійки та димова шашка – так у жовтні Верховна Рада ухвалювала в першому читанні так званий закон про реінтеграцію Донбасу. Тепер до документа підготували 800 сторінок правок і за два місяці після першого голосування готуються розглянути його у другому читанні. Якими будуть ключові зміни в тексті скандального законопроекту, дізнався "Апостроф".
Що нового в законопроекті щодо Донбасу
Президентський законопроект "Про особливості державної політики щодо забезпечення суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях" був ухвалений у першому читанні 6 жовтня голосами 233 депутатів. Протягнути документ вдалося тільки після того, як нардепи домовилися виключити звідти згадку про Мінські угоди.
Основна суть законопроекту зводиться до наступного: окремі райони Донбасу визнаються окупованими територіями, Росія офіційно називається агресором, створюється Об'єднаний оперативний штаб Збройних сил України, який координує дії силовиків і військ на сході країни, а президенту дозволяється використовувати армію навіть у мирний час.
Після голосування у першому читанні документ відправили на доопрацювання. До законопроекту, який займав 15 сторінок, підготували близько 800 сторінок правок. Як розповів "Апострофу" нардеп, секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони, керівник робочої групи з підготовки законопроекту Іван Вінник (БПП), в результаті схвалено було більше 250 правок. Отже, основні нововведення такі:
1. Початок російської окупації
За словами Вінника, тепер в документі буде вказана дата початку окупації Росією українських територій. Відлік буде вестися з 20 лютого 2014 року, коли "зелені чоловічки" вперше з'явилися в Криму.
"Ми підкреслили, що Російська Федерація – окупант і агресор. Вона реалізує контроль над окупованими територіями", - розповів нардеп "Апострофу", зазначивши, що з визнанням РФ окупантом уся відповідальність за утримання ОРДЛО і Криму лягає на неї, як і відповідальність за завдані громадянам і державі збитки.
Законопроект визнає Росію країною-агресором і вводить дату початку окупації українських територій
2. Відмова від ЛНР/ДНР
Одна з поправок передбачає відмову від використання понять "Луганська народна республіка" і "Донецька народна республіка". У разі підтримки відповідних змін, на державному рівні для позначення нелегітимного керівництва в ОРДЛО буде використовуватися тільки термін "окупаційна адміністрація РФ" (цей термін був і в початковому тексті).
"Вводиться "тимчасова окупаційна адміністрація РФ" замість ЛНР/ДНР, тому що ці назви були вигадані російською пропагандою для видимості наявності громадянської війни в Україні", - пояснює нардеп зміни.
Утім, політолог Ярослав Макітра зазначає, що такі зміни можуть призвести до плутанини. "Ніде в українському законодавстві не вживаються терміни ЛНР/ДНР. Тоді чому з придумуванням іншого позначення повинно автоматично змінитися ставлення до цього терміну?" – задається питанням експерт.
3. Неминучість покарання для бойовиків і колаборантів
Іще одна правка до законопроекту визначає, що особи, які здійснюють збройну агресію або працюють в окупаційній адміністрації, повинні будуть понести відповідальність за вчинені злочини і порушення принципів міжнародного гуманітарного права згідно законодавству України. Це стосується тих, хто бере участь у військових діях і скоює злочини.
"Але ця норма не буде поширюватися на тих, хто працює вчителем, водієм тощо і не порушує принципи гуманітарного права", - зазначив Вінник.
4. Криму бути
Питання включення або невключення в документ теми Криму стало одним з найбільш дискусійних. Під час голосування за законопроект у першому читанні автори пообіцяли додати в текст і питання окупованого півострова. Але, як писав "Апостроф", потім риторика влади з цього приводу змінилася. Депутати з президентської фракції слідом за спецпредставником Держдепартаменту США щодо України Куртом Волкером стали говорити, мовляв, Крим і Донбас потрібно "звільняти по-різному". У той час як лідери кримськотатарського народу продовжували наполягати на тому, щоб окуповані райони Донбасу і Крим не відокремлювали один від одного.
У підсумку після довгих обговорень було вирішено, що Криму в законопроекті все-таки бути. Вінник уточнив "Апострофу", що про півострів буде йтися не тільки у преамбулі (як пропонувалося) та прикінцевих положеннях (як було в початковому тексті), але і в основному тексті.
"Найголовніше – ми пропонуємо скасувати закон про вільну економічну зону Криму", - зазначив нардеп.
У законопроект про деокупацію Донбасу будуть включені згадки про Крим
Політолог Ярослав Макітра вважає, що включення Криму в сам текст може зруйнувати логіку законопроекту.
"Якщо цей документ покликаний регулювати відносини на Донбасі, то потрібно паралельно створювати схожий уніфікований законопроект, який би стосувався Криму. Хоча, з іншого боку, Україна повинна бути зацікавлена в тому, щоб вирішувати ці питання, а не розділяти. Але наша влада давала гарантії міжнародним партнерам, що спочатку розглядається питання Донбасу. І тепер потрібно це чітко пояснити суспільству. Або пояснити партнерам, що ми не будемо ці питання відокремлювати", - каже політолог.
Чи ухвалять депутати
Голова робочої групи з підготовки законопроекту Іван Вінник зазначив "Апострофу", що наразі порівняльна таблиця з поправками повністю готова і відправлена на ознайомлення спікеру Верховної Ради Андрію Парубію. Джерела "Апострофа" у парламенті повідомили, що через велику кількість правок апарат Ради проводить літературну перевірку.
Чи вивчають запропоновані зміни до законопроекту в Адміністрації президента, нардеп не зміг дати відповідь. "Ми повідомили в АП про нашу роботу. За бажання президент може запропонувати свої правки через фракцію БПП", - відповів депутат.
За інформацією Вінника, законопроект щодо Донбасу поставлять на голосування вже у вівторок, 5 грудня. І, незважаючи на те, що голосування в першому читанні пройшло зі скрипом, парламентарій вірить, що документ з правками знайде підтримку в сесійній залі. Варто відзначити, що до попереднього плану роботи Верховної Ради на найближчий пленарний тиждень - 5-8 грудня - законопроект поки не включено.
Депутат від фракції "Батьківщина" Ігор Луценко також вважає, що депутати проголосують за документ у другому читанні.
"Якщо будуть прибрані згадки про Мінські угоди і з'явиться більше згадок про Крим, то законопроект отримає підтримку", - прокоментував "Апострофу" нардеп.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу, нардеп від БПП Рефат Чубаров підтвердив, що буде голосувати за законопроект тільки в разі згадки в ньому окупованого півострова.
"Щодо законопроекту важливо, щоб не було сумніву в тому, що ми однаково ставимося до статусу цих територій [Криму і Донбасу] як частини території України. Треба, щоб було розуміння, що Україна буде повертати всі окуповані неконтрольовані території", - зазначив він у коментарі "Апострофу".
А ось військовий експерт Олег Жданов сумнівається в тому, що закон вдасться протягнути.
"Настільки законопроект неправомірний, що його спробують внести в Раду в останній момент перед самим голосуванням, щоб ніхто не встиг розібратися і зрозуміти. Я дуже сумніваюся, що за нього проголосують, максимум – за окремі правки", - поділився він думкою з "Апострофом".
Експерт припустив, що основними супротивниками ініціативи Петра Порошенка щодо Донбасу стануть депутати "Народного фронту", які не захочуть допустити розширення повноважень президента і надання йому можливості використовувати ЗСУ в мирний час на території України.
У той же час політолог Ярослав Макітра вважає, що народні депутати погодяться підтримати будь-які правки, щоб не отримати статус "зрадника".
"На тих, хто не буде голосувати, будуть вішати ярлики "проти реформ", "рука Москви". Велика частина парламенту піддається цьому тиску, тому голосують", - розмірковує співрозмовник "Апострофа".
