У середу, 11 червня, Нацрада з питань телерадіомовлення прийняла до уваги постанову про перехід українського телебачення з аналогового на цифрове мовлення, не висловивши жодних зауважень. При цьому після тривалої кулуарної боротьби між Банковою і власниками телеканалів "1+1" та "Інтер" за цифрові частоти сторони все ж знайшли компромісне рішення. Як і про що домовлялися з владою олігархи Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ, а також чому це не дуже обрадувало Ріната Ахметова, дізнавався "Апостроф".
Після тривалого блокування роботи Нацради з питань ТБ і радіомовлення в середу, 11 червня, все-таки сталося довгоочікуване засідання. На ньому розглядалися три питання, що хвилюють власників центральних телеканалів. Порядок денний складався з наступних моментів: відключення аналогового ТБ в Україні, розгляд перевірок телеканалів "Інтер", одним з власників якого є олігарх Дмитро Фірташ, і "1+1", одним з власників якого є олігарх Ігор Коломойський, через демонстрацію в ефірі фільмів з російськими акторами, що підтримують військову агресію РФ. І, нарешті, третім стало питання продовження терміну дії ліцензій телеканалів на цифрове мовлення.
Пікантності цій ситуації додавав той факт, що ще два тижні тому сама можливість подібного засідання була чимось із роду фантастики. Справа в тому, що протягом травня-червня Нацрада чотири рази планувала зібратися, щоб розглянути питання про продовження ліцензій "Інтера" і "1+1". Однак кворуму не було: востаннє, 21 червня, були відсутні заступник голови комісії Ольга Герасим'юк (відома своєю багаторічною роботою на "плюсах") і Олег Черниш, якого в кулуарах пов'язують з "Інтером". Склалася безвихідна ситуація: для кворуму потрібно шість чоловік (ще одне крісло члена комісії вакантне досі), а збирається тільки п'ять. Не минуло й тижня, як в комісії прогримів новий скандал: Герасим'юк заявила про свій відхід в зв'язку з "негативною морально-етичною атмосферою". Парадокс, але, згідно із законодавством, просто так її звільнити виявилося неможливим. Для цього потрібно було зібрати кворум...
Ольга Герасим'юк
Чому так сталося? З самого початку інциденту в кулуарах Верховної Ради циркулювала інформація про бажання Банкової максимально послабити два непідконтрольних їй телеканали. "У випадку, якщо б "Інтеру" і "плюсам" не продовжили ліцензії на ведення цифрового мовлення, фактично йшлося б про грандіозну зміну сітки. Зокрема, на перші місця за покриттям вийшов би пул каналів, лояльних до влади", - розповів "Апострофу" один з чиновників, близьких до Нацради з питань телерадіомовлення.
Проте вихід був знайдений. "Сталося те, що мало статися. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення повернулася до нормальної роботи. У них була певна криза в комунікації, але вони її подолали. Можливо, це було якесь запізніле весняне загострення... Що переконало пані Ольгу Герасим'юк і пана Олега Черниша? Вчора (10 липня, - "Апостроф") ми провели закрите засідання нашого комітету (з питань свободи слова та інформаційної політики Верховної Ради, - "Апостроф"). Але ми домовилися, що все сказане там залишиться за закритими дверима. Єдине, що ми можемо сказати: члени Нацради усвідомили свою відповідальність, особливо в передвиборний період, що історії, подібні тій, що сталася, тільки призводять до політизації процесів", - сказала "Апострофу" член парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, нардеп "Блоку Петра Порошенка" Ольга Червакова.
Показовий нюанс: Ольгу Герасим'юк всіляко умовляв прийти на засідання голова Верховної Ради Андрій Парубій.
Черговість голосувань регулятора виявилася досить цікавою. Так, питання щодо штрафів винесли вже після продовження ліцензій. В результаті, за скандальний концерт 9 травня "Інтер" оштрафували на 4 млн грн. Однак головне вже було зроблено.
У питанні продовження ліцензій теж виникли шорсткості. За словами депутата, що був присутній на закритому засіданні комітету, лобісти "Інтера" добилися, щоб голосування за продовження ліцензії телеканалу передувало голосуванням за "1+1" та СТБ. "Вони боялися, що їх "кинуть", - стверджує співрозмовник "Апострофа".
Студія телеканала "Інтер"
Більш того, люди з так званої команди "газовиків" (до цієї групи відносять Дмитра Фірташа, Сергія Льовочкіна, Юрія Бойка та інших, - "Апостроф") неофіційно говорили "Апострофу" про те, що за бажанням не продовжувати ліцензію "плюсам" і "Інтеру" нібито стоїть не тільки Банкова, зацікавлена в послабленні цих двох медіа. Також говорили про роль Ріната Ахметова. Нібито його інтерес полягав у тому, що у його ТРК "Україна" вже є цифрова ліцензія, і якби конкурентам обрізали ліцензію, його канал, який і так є одним з лідерів ринку, міцно зайняв би пальму першості серед українських телеканалів. Це підвищило б його статус в Опоблоці, де вже давно склалися непрості відносини між Ахметовим і командою "газовиків".
Співрозмовники "Апострофа" в депутатському корпусі, знайомі з ситуацією, запропонували кілька версій того, яким чином було вирішено питання з Нацрадою. Один співрозмовник підозрює, що власники телеканалів домовилися з Адміністрацією президента, яка має вплив на главу Нацради Юрія Артеменка, а через нього - на рішення органу.
"Думаю, необхідні рішення обміняли на зміни в редакційній політиці, вигідні АП. Підозрюю, домовилися, що в ефірах буде менше Юлії Тимошенко і Володимира Гройсмана. Тепер треба стежити, наприклад, за ток-шоу і підбором учасників, а також вибором тем", - сказав "Апострофу" співрозмовник в депутатському корпусі.
У тому ж профільному комітеті ВР з питань свободи слова підтримали рішення Нацради про продовження ліцензій.
"Підстав не продовжувати ліцензії телеканалам немає", - сказала глава комітету нардеп Вікторія Сюмар.
