З початком нового парламентського сезону чи не найважливіше значення для взаємодії президента Петра Порошенка з Верховною Радою матиме те, яку роль для себе оберуть "Народний фронт" та прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Про те, яких рішень очікувати від українського парламенту в передвиборчий період, "Апострофу" розповів директор департаменту внутрішньої політики в Міжнародному центрі перспективних досліджень Ігор Петренко.
Відносини між головними коаліціантами – "Блоком Петра Порошенка" і "Народним фронтом" – були і залишаються напруженими. Президент вже оголосив офіційно, що йде на другий термін, і почав формувати свій штаб. А ми пам’ятаємо, що частина "Народного фронту" була проти цього. Зокрема, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков висловлювався, що можуть бути й інші претенденти. Тому очевидно, що частина "Народного фронту" буде так чи інакше прагнути не дуже явно, але саботувати рішення, що йдуть від президента. Оскільки голосування за будь-який законопроект, анонсований президентом, це завжди плюс до політичного реноме Петра Порошенка напередодні виборів.
Частина "Народного фронту", звичайно, і надалі орієнтується на Банкову. Розуміючи, що, зокрема, акумуляція адміністративного ресурсу може допомогти президенту вийти до другого туру і, можливо, перемогти, вона буде прагнути все ж підтримати законодавчі ініціативи Банкової.
Ключовим буде те, чи зможе Порошенко досягти якоїсь домовленості з Гройсманом. Тому що фактично єдиними козирем "Народного фронту" залишається вплив на прем’єра і намагання показати йому інше політичне майбутнє, окреме від президента. Частково Гройсман ішов їм назустріч і виявляв більше прихильності, ніж до БПП та самого Петра Олексійовича. Однак відверто проти Порошенка він, безумовно, не грає. Найближчі три місяці будуть перетягуванням канату щодо Гройсмана, щоб той визначився, з ким і як буде грати. Від цього буде залежати успіх урядових ініціатив.
Читайте також: Нагляд за Гройсманом: навіщо Порошенко поміняв заступників глави АП
Вплив Порошенка на Раду зменшився, але в нього є багато інших можливостей впливати на депутатів, щоб вони голосували. Давайте не забувати, що він має вплив на СБУ та ГПУ. Очевидно, що пан Луценко продовжить вносити питання про зняття депутатської недоторканності.
Також матиме значення те, чи прагнутиме Порошенко вирішити якесь "глобальне" питання. Таким будуть зараз конституційні зміни щодо європейської і євроатлантичної інтеграції України, під які президент може спробувати "підтягнути" і Мінські домовленості – питання, зокрема, "особливого статусу" окремих районів Донецької і Луганської областей, що може стати кроком до вирішення конфлікту на Сході України. Якщо рейтинги Порошенка будуть зростати, тоді, я думаю, більша частина "Народного фронту" гратиме за президента. І тоді йому буде легше шукати голоси, яких не вистачає. Тому в найближчі два місяці побачимо, наскільки президент може контролювати Раду.
Думаю, у новому парламентському сезоні Верховна Рада проголосує за новий склад ЦВК, тому що наші міжнародні партнери неодноразово говорили, що це потрібно зробити. Однак поки складно сказати, як саме виглядатиме оновлення.
Набагато складніше з виборчим законодавством. Думаю, і сама Банкова не дуже зацікавлена в тому, щоби голосувати. В першому читанні за цей закон голосували більше з переляку, оскільки ми пам’ятаємо, що тоді під Радою були акції протесту. Навряд чи вони голосуватимуть за нього в другому читанні. Крім того, вже зараз ми бачимо позицію більшості мажоритарників, які публічно критикують цей закон. Це також і можливість акумулювання адміністративного ресурсу Банковою, оскільки вона наразі може пообіцяти тим же мажоритарникам необхідне фінансування для кампанії в їхніх округах на майбутніх парламентських виборах, якщо вони добре спрацюють як агітатори за Петра Порошенка на президентських. Тому я думаю, що в парламенті наразі більше зацікавлені в збереженні нинішньої виборчої системи.
Свідченням цього може бути також величезна кількість правок – приблизно 4,5 тисячі, – які внесли до відповідного законопроекту. Зрештою може вийти, що законопроект втратить свій початковий зміст, і більшість депутатів, які зараз його підтримують, скажуть, що він уже не відповідає змісту, який у нього вкладали.
Бюджетний процес, на мою думку, буде складним, але це, знову ж таки, залежить від розкладу сил і позиції "Народного фронту". Якщо вони досягнуть консенсусу, що Порошенко є єдиним кандидатом від влади, особливих проблем не буде – президент зробить все, щоби задовольнити їхні лобістські інтереси. Також треба розуміти, що це останній бюджет, який ухвалює нинішній склад парламенту. Народні депутати мають різні зобов’язання перед різними бізнесменами і будуть намагатися максимально їх виконати. А це неодмінно спричинятиме конфлікти, адже бюджет не гумовий. Врахуємо і необхідність соціальних подачок для населення перед виборами.
Ми бачимо, що структурних реформ очікувати не варто – більше буде популізму, політичних домовленостей і гри на конкретні електоральні сегменти. Політики будуть більше орієнтуватися на те, щоб забезпечити собі політичне майбутнє, ніж на якісь стратегічні для розвитку держави кроки. Це особливості політичного циклу, коли наближення виборів диктує логіку хліба і видовищ.
