Українська влада знову заговорила про необхідність прийняття законодавства про іноземних агентів: організаціях, які ведуть свою діяльність за рахунок коштів інших держав. Декларована мета, як завжди, найсправжнісінька благородна - обмежити внутрішній російський вплив на Україну на інформаційному полі бою. Правда, війна триває вже п'ятий рік, а ініціатива притиснути до нігтя так званих іноземних агентів з'явилася якраз перед виборами. Для чого влада лобіює новий закон, і чи не відкине він Україну до російського рівня демократичних свобод, розбирався "Апостроф".
Стара нова ініціатива
Вперше поняття "іноземних агентів" з'явилося в сумнозвісних законах від 16 січня 2014 року. "Регіонали" на законодавчому рівні спробували обмежити роботу громадських організацій, які отримували фінансування з-за кордону, адже якщо "Майдан" влаштував Захід, то потрібно перекрити кисень його васалам в Україні. Але гайки були закручені недовго, і невдовзі закони від 16 січня стали історією.
Обтрусив пил з історії у 2017 році президент Петро Порошенко. Він подав у ВР проект змін до Податкового кодексу, згідно з яким громадські об'єднання, чий річний дохід перевищує 300 прожиткових мінімумів (близько 500 тисяч гривень), зобов'язані подавати докладні звіти про роботу своєї організації: склад керівництва, кількість членів, показувати всю бухгалтерію, а найголовніше, звідки громадське об'єднання отримує фінансування, в тому числі, в рамках реалізації в Україні програм міжнародної допомоги. Крім того, відображати в деклараціях доходи від міжнародних донорів президент намагався зобов'язати навіть фізосіб-підприємців. І хоча словосполучення "іноземний агент" у президентському законопроекті не звучало, суть залишалася очевидною: взяти під контроль "громадських працівників".
Законопроект подавався під соусом "удосконалення принципів прозорості та публічності" в діяльності громадських об'єднань, проте його розгляд нардепи вирішили відкласти.
Знову згадали про іноземних агентів у вересні 2018 року. Флангову атаку почав розвивати "Народний фронт". Голова "фронтовиків" у парламенті Максим Бурбак пообіцяв, що його фракція незабаром напише відповідний законопроект. При цьому політики врахували досвід президента, і використали перевірену мотивацію - російську агресію.
"В Україні, як і скрізь на Заході, Кремль використовує демократичні свободи й інститути для диверсійної діяльності. Вони цілеспрямовано і цинічно прикриваються демократією, щоб поширювати хаос і конфронтацію", - заявив Бурбак.
Із флангу ініціатива перейшла в центр політичного поля. "В Україні все ще діє мережа російської агентури, яка бере під контроль медіа, плодить "незалежні" громадські організації. Вони дійсно незалежні, але незалежні від України, але підконтрольні Кремлю і розпалюють антиукраїнські, антиєвропейські й антиамериканські настрої. Підтримую ідею законопроекту про реєстрацію агентів впливу держави-агресора Російської Федерації", - підкреслив Петро Порошенко в своєму посланні до Верховної Ради.
При цьому Порошенко підкреслив, що законопроект буде стосуватися тільки "агентів впливу" держави-агресора, мовляв, ні свобода слова, ні громадянське суспільство гнобити ніхто не збирається. Але всі ми пам'ятаємо, як в березні 2017 року президент вносив зміни в закон "Про протидію корупції" під благим приводом - звільнити від турбот з е-декларуванням військовослужбовців ЗСУ рядового, сержантського, старшинського та молодшого офіцерського складу, а в підсумку нардепи несподівано зобов'язали подавати е-декларації антикорупціонерів.
Де гарантія, що з новим законопроектом не пройде такий же трюк, як зі змінами в закон "Про протидію корупції", і під роздачу не потраплять абсолютно всі більш-менш значущі громадські організації, які не мають відношення до Росії?
Злочинці втечуть
Посилення цивільних інститутів після Революції Гідності і, як наслідок, гучні корупційні викриття, очевидно, не завжди радують владу, адже саме вона перебуває під постійним прицілом громадських об'єднань.
"Ось влада і намагається отримати легальний спосіб контролю над громадськими організаціями в Україні, - пояснює "Апострофу" політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко. - Мова йде не тільки про організації, орієнтовані на Росію, їх не так і багато, але і пропрозахідні організації, які часто виступають з критикою влади і мають підтримку Заходу. Крім того, вони підтримують антикорупційні органи, наприклад, НАБУ, борються з різними схемами, і, звичайно, це заважає. Як вони працюють: піднімають проблему, формують її рішення, а потім звертаються до своїх донорів із тим, щоб вони поставили умови українській владі для отримання того ж кредиту МВФ. У підсумку, владі не залишається вибору, і вона повинна погоджуватися і на антикорупційний суд, і ДБР запустити і так далі".
Але влада закликає суспільство не панікувати, мовляв, у США ще з 1938 року діє Акт про реєстрацію іноземних агентів (Foreign Agents Registration Act), і нічого, люди живуть і вельми непогано. До речі, цей акт також приймався як ліки від пронацистської пропаганди напередодні Другої світової, а в новітній історії під його дію встиг потрапити російський пропагандистський ресурс Russia Today. Відповідно, Україні на п'ятому році війни з РФ, сам бог велів прийняти схожий закон.
Правда, у США навряд чи знайдуться судді рівня, наприклад, Ігоря Зварича чи Миколи Чауса, готові "підмазати" будь-яке рішення, та й "діамантових прокурорів" у Штатах немає.
"Коли цей закон приймався в США, там вже була усталена демократія з чіткими цінностями, робочими інститутами, системою стримувань і противаг, а Україна тільки вибудовує цю систему", - додав Петренко.
А ось про той факт, що подібний закон діє в Росії, згадувати не люблять, а між тим, у грудні 2017 року іноземними агентами Мін'юст РФ вже встиг визнати такі ЗМІ, як "Радіо Свобода" і "Голос Америки".
Між російським і американським схожими законами - прірва
"США часто називають як позитивний приклад, але під цей закон не потрапляє отримання благодійних пожертв від міжнародних організацій, а у нас дуже часто не люблять саме тих, хто отримує грантову та іншу благодійну допомогу, - пояснює "Апострофу" виконавчий директор фонду "Відродження" Олександр Сушко. - Існує постійна спокуса скористатися інструментами, які використовують авторитарні держави, тому що комусь здається, що таким чином можна вирішити проблеми безпеки в демократичній країні".
З іншого боку, нерозумно заперечувати, що в умовах російської агресії та інформаційної війни, не потрібно обмежувати вплив Кремля на ситуацію в Україні. До речі, це і стане основним аргументом влади в дискусії із Заходом, а вона обов'язково буде. Наприклад, Держдеп почне дорікати українським парламентаріям, мовляв, закон про іноземних агентів - це утиск громадянського суспільства. На це звинувачення, наші народні обранці цілком резонно зауважать, що російський вплив - проблема не тільки для України, а й для США, а значить, нерозумно просити ВР не приймати такий закон.
"До речі, а чому ці громадські працівники так рознервувались, - зауважить якийсь "фронтовик" із Ради. - Для чесних людей, які не працюють на Росію, невже так складно показати звітність?"
"Вся інформація про донорів, співробітників, фінансах і так є публічною. Але якщо закон приймуть, завжди можна буде знайти тисячу і одне порушення, яке стане формальною причиною для закриття організації або позбавлення її статусу неприбуткової", - говорить Петренко.
Але парадокс в тому, що, зачистивши громадянське поле, досягти декларованої мети - звільнення від російського впливу, закон про іноземних агентів не дозволить. Адже коли поліцейський кричить "стояти", законослухняний громадянин зупиниться, а злочинець почне тікати. Наївно ж вважати, що проросійські гуртки за інтересами в Україні фінансуються законно і легально.
"За допомогою аналога закону FARA в Україні буде дуже важко когось упіймати взагалі, - додає Сушко. - Російські агенти діють чорним налом. У більшості випадків там немає легальних контрактів і прямого юридичного зв'язку безпосередньо з урядом РФ або державними органами, політичними партіями РФ. Якщо підняти документи, і провести перевірку, звідки фінансуються ці організації, виявиться, що фінанси йдуть від українських юридичних або фізичних осіб. Тому, аналогічний закон не допоможе. А ось якщо ввести закон, аналогічний російському, тоді ми станемо схожими на Росію, де проблемою вважається не робота на інші держави, а будь-яка міжнародна допомога".
