У Центральній виборчій комісії ще не оголосили офіційні результати дострокових парламентських виборів, а в українському політикумі вже активно говорять про те, хто займе друге за значимістю крісло - прем'єр-міністра. Адже саме від ефективної зв'язки "президент - уряд" залежатиме, наскільки успішно Зеленський зможе реалізувати все те, що декларує. У день виборів президент обмовився, кого бачить на цій посаді і яким якостям повинен відповідати кандидат на цей важливий пост. "Апостроф" розбирався, хто все ж очолить Кабмін.
Президент Володимир Зеленський обмовився, що майбутній прем'єр повинен бути професійним економістом і не мати політичного минулого. "Я б дуже хотів, щоб це була абсолютно незалежна людина, яка ніколи не була ні прем'єр-міністром, ні спікером, ні лідером якоїсь фракції. І я бачу таку людину", - заявив президент в день виборів, натякаючи, що ні Володимир Гройсман, ні Юлія Тимошенко, ні, тим більше, Юрій Бойко, яких найбільш часто називали претендентами на цей пост, не будуть підтримані новою командою, про що також раніше писав "Апостроф".
Крім того, на думку глави держави, це має бути людина, яку рівною мірою поважають і в Україні, і на Заході.
"Захід дав нам свій список. Не скажу, що у нас всі кандидатури збіглися, але це точно буде хтось із цієї демократичної тусовки. Нам нарешті потрібен прем'єр-технократ", - прокоментувало "Апострофу" джерело в штабі Зеленського.
У штабах партій Зеленського і Вакарчука, які, найімовірніше, прийдуть до спільного коаліційного рішення, зараз найчастіше звучить прізвище Владислава Рашкована, заступника виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді (МВФ). Неодноразово називалося прізвище секретаря РНБО Олександра Данилюка. Але той уже заявив, що поки не бачить своє майбутнє на цій посаді - можливо, й тому, що він не дуже-то відповідає всім тим вимогам, які публічно озвучив Зеленський.
Прем'єр без повноважень
Якщо казати за Владислава Рашкована, він у 2014 році прийшов на роботу в Національний банк України (НБУ), де спочатку був директором департаменту стратегії та реформування банківської системи, а потім виконувачем обов'язків заступника голови Нацбанку. У лютому 2017 року його призначили заступником виконавчого директора в МВФ від України.
За словами співрозмовника "Апострофа", близького до фінансового сектору України та особисто знайомого з Рашкованом, його сильними сторонами є "вміння відчувати кон'юнктуру і мінливі обставини".
"Він завзятий прихильник реформ і поки працював у НБУ, був готовий захищати їх за всяку ціну", - сказав співрозмовник видання. Також, за його словами, на користь кандидатури Рашкована на пост прем'єра говорить те, що він знає МВФ, що називається, зсередини, і, з огляду на те, що Україні, найімовірніше, доведеться продовжувати тривалу співпрацю з фондом, "таке призначення на посаду виглядало б цілком логічним".
Однак джерело вважає, що Рашковану може бути складно існувати в умовах української політики. Крім того, у нього немає великого досвіду роботи в реальному секторі економіки.
Фінансовий експерт Олексій Кущ, зокрема, вважає, що Владислав Рашкован на посаді прем'єр-міністра буде "не на своєму місці".
"Є два основних бачення щодо голови уряду. Перше - це політична фігура, яка, по ідеї, є консолідуючою в коаліції. Другий концепт - це технократ, який має команду професіоналів, які під егідою сильного політичного лідера проводять досить тривалі, системні структурні реформи", - сказав Кущ "Апострофу", зазначивши, що за фактом Рашкован не є ні тим, ні іншим.
"Владислав Рашкован позиціюється, найперше, як технократ, але навряд чи у нього буде своя команда", - погоджується фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса.
За його словами, є великий ризик того, що уряд буде сформовано з людей олігархів Ігоря Коломойського і Ріната Ахметова, а також впливового міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Тому такий Кабмін не зможе займатися реформами.
"Це такий демонстративний хід, коли є прем'єр, але у нього не буде реальних повноважень", - пояснив Фурса.
Якщо ж призначення на крісло прем'єра буде в першу чергу політично мотивованим, може виникнути ситуація, в якій буде дискредитована сама ідея технократичного уряду. Олексій Кущ вважає, що такий "технократичний" уряд втілюватиме в життя не забаганки українських олігархів, а інтереси міжнародних груп впливу, зокрема, "західних фінансових спекулянтів, які в Україні реалізовуватимуть африкано-азійську модель рентної корупційної економіки, володітимуть зовнішніми і внутрішніми боргами країни, землею, основними інфраструктурними системами - газ, вода, електроенергія, поступово відбираючи їх у олігархів".
Сергій Фурса: "Владислав Рашкован позиціонується, перш за все, як технократ, але навряд чи у нього буде своя команда"
Прем'єрські ігри Коломойського
"Рашкован дійсно є однією з найбільш вірогідних кандидатур на посаду прем'єра. Але публічна обмовка може бути не випадковою, а спеціальною технологією, щоб саме на нього зараз обрушилася максимальна критика і підготувала громадськість до менш прийнятної кандидатури", - вважає обізнаний співрозмовник видання, знайомий з ходом переговорів у команді президента.
Критика щодо Рашкована повинна стати своєрідною інформаційною подушкою для глави НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва і виконавчого директора "Нафтогазу" Юрія Вітренка, яких, на думку декількох джерел "Апострофа", лобіює ні хто інший, як опальний олігарх Ігор Коломойський .
"Останнім часом Коболєв і Вітренко суттєво допомогли йому вирішити декілька проблем у бізнесі. Що перший, що другий - більш ніж зручний і зрозумілий для нього варіант. А для них - це теж хороша "партія" і звичний спосіб вести "справи". Спочатку вони кинули Яценюка і перейшли до Порошенка. Тепер кинули його - і заручилися підтримкою Коломойського. Для них він не більше, ніж тимчасовий союзник", - пояснює один впливовий політик, знайомий з ситуацією.
За його словами, Коболєв-Вітренко - ідеальний варіант для Коломойського у спробах здійснювати контроль над президентом, який все більше намагається не орієнтуватися у прийнятті рішень на інтереси олігарха.
"Спочатку його план був привести на цю посаду Ігоря Палицю, свого давнього соратника. Але, судячи з усього, ця ідея зазнала нищівного фіаско", - вважає співрозмовник видання.
При всій скандальності топ-менеджерів "Нафтогазу", багато в чому пов'язаній з їх мільйонними преміями, вони більш прийнятні для західного співтовариства, ніж Палиця, який у всіх асоціюється з Коломойським.
"Після галасу навколо призначення Андрія Богдана главою Офісу президента, там зробили висновки, і більше не хочуть пов'язувати нову команду з токсичними для них людьми", - сказали "Апострофу" в оточенні президента.
Ще три претенденти на прем'єрське крісло: Олексій Гончарук Андрій Коболєв і Юрій Вітренко
Однак за умови, якщо прем'єр-міністром все-ж призначать афілійованого до Коломойського кандидата, місце для Ігоря Палиці в новому Кабінеті міністрів все ж знайдеться. Найбільш вірогідним для нього може бути призначення на посаду першого віце-прем'єр-міністра або міністра фінансів.
Молодий, але свій
У самій же команді Зеленського не під запис кажуть, що під опис економіста-технократа, озвучений президентом, найбільше підходить його заступник Олексій Гончарук. Раніше він очолював Офіс ефективного регулювання (BRDO), метою якого є розробка і впровадження ефективної системи регулювання в Україні, спрямованої на створення кращого середовища для бізнесу та сприятливого інвестиційного клімату.
Про Гончарука відомо, що він працював позаштатним радником екс-міністра екології та природних ресурсів, а також радником першого віце-прем'єр-міністра, міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва.
В Офісі президента Гончарук відповідає за блок економічного розвитку і реформи. Він все частіше супроводжує президента в поїздках по Україні та на міжнародних зустрічах.
"Гончарук - не конфліктна, але вольова людина. З ним завжди було цікаво працювати. Він вміє створити цільову і згуртовану команду. Не входить в конфлікти, а завжди намагається максимально оточувати себе конструктивними і ефективними людьми", - каже не під запис один з колишніх колег Гончарука.
Але у претендента на крісло глави Кабміну є і слабкі сторони.
"Його головна проблема - відсутність досвіду і політичної ваги. Але для президента, у якого цих якостей ще менше, це точно не проблема", - резюмує політолог Ігор Петренко.
