Верховна Рада на початку жовтня схвалила програму Кабінету міністрів , забезпечивши йому таким чином імунітет на один рік. Однак джерела "Апострофа" стверджують, що в Офісі президента не задоволені роботою уряду, в зв'язку з чим деякі міністри можуть позбутися посад. Крім того, є загроза звільнення прем'єр-міністра Олексія Гончарука. У ситуації розбирався "Апостроф".
Уряд України, склад якого був затверджений Верховною Радою в кінці серпня, працює майже три місяці. Кабмін за цей час оприлюднив плани з проведення цілої низки реформ, які оформилися в єдиний документ під назвою "Програма діяльності Кабінету міністрів". Ця програма також була схвалена парламентаріями, які, затвердивши її на початку жовтня, відповідно до вітчизняного законодавства, надали уряду на чолі з Олексієм Гончаруком імунітет на найближчий рік.
Втім, як повідомляють джерела "Апострофа", в Офісі президента незадоволені роботою Кабміну й особисто Олексія Гончарука. За даними співрозмовників, відставка Кабміну може відбутися вже в найближчі місяці - до Нового року або ж весною наступного. "Основний конфлікт: президент бачить нездатність управляти Кабміном", - говорить один зі співрозмовників видання, знайомий з ситуацією.
Ще один представник політикуму, який побажав залишитися неназваним, підтвердив "Апострофу" існування непорозумінь між прем'єром та Офісом глави держави. Крім прем'єра є претензії і до окремих міністрів, а також до інших чиновників з системи вищої виконавчої влади. Так, в президентському Офісі незадоволені зниженням митних надходжень. У цьому звинувачують нинішнього керівника Державної митної служби Максима Нефьодова, який, як вважають на Банковій, поки що не справляється з покладеними на нього обов'язками.
Українсько-польський кордон
Все це підводить президента до думки про необхідність перезавантажити уряд аж до звільнення самого прем'єр-міністра (як відомо, це тягне за собою відставку всього Кабінету міністрів), повідомило джерело. За його словами, зараз розглядаються, умовно, два терміни можливої відставки Кабміну - кінець цього року або весна наступного року.
Стабільності немає
Але чи дійсно в роботі Кабміну все так погано?
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Максим Степаненко вважає, що претензії до уряду цілком обґрунтовані. "Проблем в роботі багато, починаючи з нездатності організувати власну роботу, і до проблем в комунікації з фракцією (найбільшою фракцією Верховної Ради - "Слуга народу", яка представляє в парламенті монобільшість, -" Апостроф "), - сказав він в коментарі виданню. За його словами, зараз уряд перебуває в "найбільш критикований позиції". "Президент огороджений своїм високим рейтингом, тому його критикувати не має особливого сенсу, а значить для всіх політичних опонентів влади Олексій Гончарук та його Кабмін стають основним об'єктом для критики", - зазначив Степаненко.
За словами директора економічних програм аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Анатолія Амеліна, ключовою проблемою уряду є кадри, а ця проблема, в свою чергу, зумовлена тим, що зарплати державних чиновників залишаються вкрай низькими. "Не дивлячись на передвиборчі обіцянки партії" Слуга народу "про те, що зарплати чиновників будуть збільшуватися, нічого подібного поки що не відбулося. Я знаю десятки випадків, коли люди відмовлялися йти працювати в державний сектор, тому що їм треба якось утримувати власну родину", - сказав експерт в коментарі "Апострофу".
Ще однією серйозною проблемою, за його словами, є велика кількість тактичних завдань та відсутність при цьому загальної стратегії: "Всі загрузли в тактиці, в сьогоднішньому або, навіть, у вчорашньому дні. І абсолютно немає дискурсу про майбутнє - куди ми йдемо, яку країну будуємо. І на тлі цього у нас триває трудова міграція - люди їдуть, тому що у них немає позитивного орієнтира, навіщо залишатися в цій країні".
Крім того, нова влада "сіла в старі крісла", в яких процеси збудовані невірно. "Реінжинірингу інституцій, тобто поновлення функцій держави, як заявлялося під час виборчої кампанії "Слуги народу", не відбулося".
Нова влада "села в старі крісла"
Експерт також звернув увагу на слабку координацію дій всередині уряду: "У нас кожне міністерство робить те, що вважає правильним, але при цьому немає контролера. В рамках одного відомства не можна ставити завдання, виконувати їх та контролювати виконання. Це - класична концентрація ризиків в одному місці, чого намагаються уникати всі організації, які працюють ефективно. І, на жаль, немає навіть розуміння цієї проблеми".
Можливо все
У зв'язку з цим, виникає питання: чи загрожує найближчим часом відставка як окремим міністрам, так і всьому складу Кабінету міністрів?
Як було зазначено вище, Кабмін має імунітет до жовтня 2020 року - тобто його не можуть звільнити протягом року (що, втім, не виключає звільнення окремих міністрів). Однак співрозмовники "Апострофа" не під запис кажуть, що в разі прийняття рішення про відставку, юридичну причину для цього знайдуть - особливо в світлі проведення дострокових парламентських виборів, оголошення яких теж було трохи двозначним з точки зору закону. Тим більше, що саме Кабмін притягує до себе основний негатив, адресований владі.
Звільненням уряду, як і його призначенням, "завідує" парламент, в якому більшість належить пропрезидентській політичній силі, проте останнім часом в ній спостерігається розлад, який підриває моральний дух та монолітність партійних рядів, в зв'язку з чим голосування по команді з Офісу президента вже може і не вийти.
В одному з останніх інтерв'ю спікер Ради Дмитро Разумков досить ухильно відповів на питання про можливі відставки в Кабміні на початку наступного року. Він нагадав, що парламент схвалив програму уряду (а, значить, видав йому річний абонемент), додавши, що "теоретично можливо все" (що частково підтверджує інсайд "Апострофа" щодо можливості пошуку законного обґрунтування такого звільнення). Разумков також не виключив, що незабаром хтось із міністрів може позбутися посади, якщо стане зрозуміло, що він (або вона) цій посади не відповідає.
Рада дає добро
Однак чи зможе Рада звільнити конкретних міністрів, не кажучи вже про увесь склад уряду? Як зазначив у розмові з "Апострофом" інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса, "незрозуміло, чи будуть голоси за відставку".
Турбулентність в монобільшості торкнулася навіть так званих "списочників", які за визначенням є більш підневільними "слугами" (в даному випадку, не народу), в той час, як мажоритарники, незважаючи на свою приналежність до правлячої фракції, відчувають себе вільнішими в плані прийняття рішень, а, враховуючи, що вони складають майже половину фракції, багато в голосуванні буде залежати від їхньої позиції (що, власне, й показала епопея з прийняттям держбюджету на 2020 рік).
Олександр Дубинський і Микола Тищенко
"Останні дії Кабінету міністрів дають привід для оптимізму. Були позитивні речі, щодо державного бюджету", - сказав виданню депутат-мажоритарник з фракції "Слуга народу" Сергій Демченко. За його словами, на сьогодні можна зробити висновок, що "уряд прислухається до народних депутатів та враховує їхню думку". "Вважаю, що на сьогоднішній день ніяких підстав для відставки уряду немає", - резюмував нардеп.
Однак з фракції "Слцга народу" звучать трохи інші думки, адже саме з ними у прем'єра Олексія Гончарука намітився гострий конфлікт ще з процесу виділення субвенцій регіонам. Під час обговорення проекту держбюджету на фракції цей конфлікт вилився в бурхливий скандал, і, як кажуть співрозмовники "Апострофа", "напруженість в цьому питанні зберігається і зараз". "Кабмін змінює порядок роботи з бюджетом на місцях, передає на місця максимальну самостійність в питаннях, пов'язаних зі школами, з медичними установами. Зараз це все максимально перекладається на місцеві бюджети. Незрозуміло, як це все буде реалізовуватися без субвенцій. Раніше користь полягала в тому, що депутати приносили якісь кошти на округ, і ці гроші розподілялися, а зараз це йде в нікуди, а депутат-мажоритарник на окрузі в цьому плані не є цікавим. Тому у мажоритарників, у зв'язку з тим що вони не беруть участі у фінансуванні своїх округів, і виникли негативні настрої щодо Кабміну", - розповідає "Апострофу" один з депутатів "Слуги народу".
Ще одна претензія депутатів - щодо призначень глав держадміністрацій, в обговоренні яких взагалі не беруть участі депутати. "Багато депутатів не беруть участі, навіть непрямим чином, в призначенні глав адміністрацій. Виникає ситуація, коли главами адміністрацій стають члени колишньої Партії регіонів або БПП. За логікою Кабмін має рекомендувати глав адміністрацій, але Кабмін при цьому киває в бік Офісу президента. І це теж викликає питання у депутатів. Виникає конфлікт. Апофеоз цього конфлікту був коли більшість мажоритарників проголосували проти того, щоб забирати акцизний збір у місцевих бюджетів", - додає джерело.
Ще одна причина турублентності навколо Гончарука - натягнуті відносини з главою ОПУ Андрієм Богданом. Як вже йшлося вище, попри те, що багато хто вважає Гончарука квотою Богдана, зараз, за словами деяких співрозмовників, за низки питань сторони не можуть дійти до компромісу. "Головним рєшалою в Кабміні є Богдан, він намагається закривати собою всі ключові питання, навіть ринок землі керувався з Офісу президента", - говорить один зі співрозмовників "Апострофа" в політикумі.
Якщо Рада все ж дозріє до кадрових рішень в уряді, то коли можна їх чекати? "За високої соціальної напруженості, я думаю, це буде кінець року, за невеликої, - початок наступного. Швидше за все, вони торкнуться не всього складу Кабінету міністрів, а його окремих членів. Я думаю, що оберуть кількох міністрів, які, нібито не впоралися зі своїми повноваженнями, і на них, власне кажучи, повісять всю відповідальність", - каже Максим Степаненко. За його словами, зараз складно передбачити, кого з міністрів зроблять "цапами відбувайлами", але навряд чи це буде глава МВС Арсен Аваков, "який офіційно заявлявся на півроку та має готувати свого наступника".
Такий прем'єр нам не потрібен
Потенційно існує і загроза звільнення прем'єра (нагадаємо, що це потягне за собою відставку всього Кабміну), "враховуючи те, що їм зараз не дуже задоволені", додає Степаненко: "Тому зараз все буде залежати від того, як Гончарук себе покаже" .
Олексій Гончарук
Але чи потрібна, насправді, відставка голови уряду президенту Володимиру Зеленському? Ще на етапі обговорення кандидатури Олексія Гончарука експерти оцінювали його як доволі слабкого та несамостійного гравця. За словами Сергія Фурси, "слабкість Гончарука може перетворитися на його силу": адже, якщо поставити на його місце більш сильного прем'єра, то з ним можуть виникнути проблеми.
Від себе додамо, що в новітній історії України сильні прем'єр-міністри завжди грали сильні ролі. Варто згадати, що троє з шести президентів - Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Віктор Янукович - стартували з посади прем'єр-міністра, що, певною мірою, було стартовим майданчиком для їх виборчої кампанії. А Юлія Тимошенко, двічі побувала в прем'єрському кріслі і, якщо вірити чуткам, що циркулювали до переходу Юлії Володимирівни в жорстку опозицію до Володимиру Олександровичу, розраховувала зайняти його знову (змінивши Олексія Гончарука), була ключовим учасником трьох останніх президентських виборчих кампаній.
