На сайті Верховної Ради з'явився текст законопроекту про внесення змін до Конституції в частині децентралізації. Законопроект був поданий президентом Володимиром Зеленським 13 грудня і визначений як невідкладний. Зокрема, пропонується змінити систему адміністративно-територіального устрою. Серед іншого, замість глав місцевих державних адміністрацій пропонується ввести посаду префектів, які будуть призначатися та звільнятися президентом. Повноваження префекта в певних випадках, дозволяють блокувати рішення місцевих рад. Це може надати президенту практично необмежену владу, яка не має ніякого відношення до децентралізації. На думку експертів, через це багато народних депутатів навіть президентської фракції "Слуга народу" не захочуть підтримувати цей документ.
Розширені можливості
У своєму законопроекті про децентралізацію президент Володимир Зеленський запропонував внести зміни в ряд статей з VI, IX, XI, XV розділів Основного закону. Зокрема, пропонується змінити систему адміністративно-територіального устрою. Якщо зараз адміністративно-територіальними одиницями нашої країни є Автономна республіка Крим, область, район, місто (райони в містах), селища, села, то законопроект вводить такі поняття, як громада, округ, область, Автономна Республіка Крим.
Громада є первинним суб'єктом місцевого самоврядування. Кілька суміжних громад утворюють округ, який входить до складу області. У законопроекті немає переліку конкретних найменувань всіх областей України. Правовий статус міста Києва, як столиці України, повинен визначатися окремим законом. Про спеціальний статус міста Севастополя, а також про особливий статус Донбасу в документі не згадується. Повноваження щодо утворення та ліквідації громад, округів, областей, встановлення та зміна їхніх меж будуть передані Верховній Раді за поданням Кабінету міністрів.
У президентському законопроекті закріплюється право громади на безпосереднє здійснення місцевого самоврядування шляхом виборів, місцевих референдумів, місцевих ініціатив та інших форм, визначених законом. Систему влади на місцях формуватимуть місцеві ради та органи виконавчої влади. Ці ради призначають та звільняють голову виконкому та за його поданням формують склад цього органу. Повноваження депутатів місцевих рад пропонується скоротити з п'яти до чотирьох років. А обрання голови окружних та обласних рад буде проходити на основі ротації - раз на рік.
Однією з важливих новел є введення посад префектів, замість глав місцевих адміністрацій, які будуть призначатися та звільнятися Президентом за поданням Кабінету міністрів на строк до трьох років. Префекти працюватимуть в округах, областях та місті Києві. У сферу повноважень префекта віднесуть адміністративний нагляд за дотриманням Конституції та законів органами місцевого самоврядування. У разі прийняття акта, який не відповідає Конституції України та створює загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності або національній безпеці, президент за поданням префекта призупиняє дію відповідного документа.
Зеленський складає присягу народу України
Далі документ передається до Конституційного суду України для правової оцінки, а повноваження голови громади або складу ради зупиняються. Їхні функції тимчасово передаються державному уповноваженому, якого призначає президент. На процедуру правової оцінки КСУ відводиться не більше 7 днів. Визнання акта, що не відповідає Конституції, тягне за собою припинення повноважень ради, що його прийняла та призначення позачергових виборів. Відповідне рішення ухвалює Верховна Рада за поданням глави держави.
Не відповідає світовій практиці
Опції інституту префектів викликають найбільше зауважень у фахівців. Юрист-конституціоналіст, народний депутат III, IV, V та VI скликань Юрій Ключковський каже, що префекти є представниками держави щодо контролю та нагляду за дотриманням Конституції і законів органами місцевого самоврядування.
"Префекти займаються контролем і координацією органів місцевого самоврядування. А в законопроекті їм пропонують надати право регулювати функціональні зобов'язання органів місцевої влади, обраних на виборах. Це не відповідає світовій практиці інституту префектів", - говорить він "Апострофу".
Вплив префектів на рішення місцевої влади взагалі створює ситуацію, коли президентська вертикаль (а префект, нагадаємо, призначається саме головою держави), може отримати необмежену владу на місцях. Як пояснив "Апострофу" народний депутат VIII скликання Леонід Ємець, підготовлені Офісом президента зміни до Конституції не є досконалими - а в разі їх прийняття, вони дозволяють маніпулювати документом. Зокрема, не вказано якими будуть наслідки недотримання Конституційним судом термінів розгляду поданих на експертизу актів.
"Виникає питання, а що станеться, якщо КСУ не встигне (дати оцінку документу) протягом семи днів. Владні повноваження на місцях буде продовжувати здійснювати тимчасово уповноважений президента", - пояснив Ємець "Апострофу".
Оскільки така ситуація може виникнути будь-коли та з будь-яким рішенням місцевої ради - це означає, що президентський законопроект може призвести не до децентралізації, а швидше до надмірної концентрації влади в руках президента. Це не влаштовує народних депутатів, особливо тих, хто пройшов по мажоритарних округах. Тому документ можуть не підтримати навіть представники президентської фракції "Слуга народу".
Мало політсил
Перший заступник голови Верховної Ради, представник президента в парламенті Руслан Стефанчук закликав розглянути законопроект про зміни до Конституції вже на цьому тижні. Про це він заявив на засіданні погоджувальної ради депутатських фракцій та груп, 16 грудня. Зазначимо, що це останній пленарний тиждень цього року. А друга сесія закривається 24 січня 2020 року.
Руслан Стефанчук
Однак для прийняття змін до Основного закону необхідно зібрати конституційну більшість голосів, а саме 300. Монобільшості "Слуг народу", яких у фракції залишилося всього 248 людей, для цього явно недостатньо. Тому необхідно домовлятися з іншими фракціями. За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Ігоря Петренка, в ситуативну коаліцію з монобільшістю вступають депутати групи "За майбутнє" (23 особи), фракція "Опозиційна платформа - За життя" (44 людини) та позафракційні депутати (20 осіб). За деякими законопроектами президентську політсилу підтримувала "Батьківщина".
Теоретично голосів вистачає. "Але важливо пам'ятати, що законопроект про децентралізацію може вдарити по статусу депутатів в регіонах. Знову ж таки, фракції не захочуть підтримувати розширення повноважень президента на місцях", - сказав Петренко в коментарі "Апострофу".
При негласних домовленостях з "зеленими", саме цей законопроект може стати каменем спотикання. У групі "За майбутнє" об'єдналися депутати-мажоритарники, які мають особистий інтерес у політиці та у бізнесі. Позафракційні депутати також не погодяться з можливим перерозподілом округів, який обов'язково відбудеться в разі прийняття закону про децентралізацію.
Політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко в коментарі "Апострофу" не поспішає прогнозувати можливість прийняття законопроекту навіть за основу.
"Фракції "Голосу" та "Європейської солідарності" однозначно проголосують проти. Вони бачать в законі про децентралізацію загрозу надання спеціального статусу Донбасу, що прямо суперечить їхнім переконанням. За низкою питань "Слуга народу" сформувала коаліцію. Але зміни адміністративно-територіального устрою в обхід Конституції депутати не підтримають", - вважає Фесенко.
