Відносини Офісу президента України з Кремлем загострилися. Володимир Зеленський прямим текстом говорить про окупацію Криму та російську агресію на Донбасі, наполягаючи на створенні міжнародної платформи зі звільнення півострова. Кремлівську верхівку, в свою чергу, дратує небажання Офісу Зеленського давати воду в Крим і проводити вибори в ОРДЛО на умовах окупантів. Москва не здатна впоратися з катастрофою на півострові, яку сама ж і спровокувала, але публічно просити про допомогу не стане. "Апостроф" з'ясовував причини нинішнього дипломатичного протистояння, а також проаналізував можливості, які "кримська посуха" відкриває перед українською владою.
Невивчені уроки війни
Президент України Володимир Зеленський виступив на урочистому засіданні Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй з нагоди 75-ї річниці ООН. У своїй промові він нагадав, що Україна є однією з держав-засновників організації, а також вчергове звернув увагу на анексію Криму, а також кремлівську агресію на Донбасі.
"Сьогодні ми згадуємо про доленосну конференцію в Сан-Франциско. Тоді важкий і нестабільний повоєнний час об'єднав держави-засновники, спонукаючи їх відкинути протиріччя, щоб побудувати кращий світ. Світ миру, поваги, верховенства міжнародного права, прав людини і правди", - заявив Володимир Зеленський.
Він додав, що і сьогодні світ сповнений конфліктів, агресії, диктатури і порушень прав людини. "75 років тому заснування ООН стало символом того, що людство мало б засвоїти трагічний урок Другої світової війни. Але окупація Криму та військова російська агресія на Донбасі свідчать про те, що цей урок не засвоїли. Я хотів би нагадати, що це не тільки війна в Україні. це війна в Європі. І це не просто зазіхання на суверенітет незалежної держави, це схоже на спробу повернутися до розподілу сфер впливу в світі", - сказав глава держави.
Далі, виступаючи на дебатах Генасамблеї, президент категорично звинуватив РФ в порушенні українського суверенітету і в зловживанні правом вето на засіданнях Радбезу ООН. На його думку, Об'єднаним націям необхідно вдосконалювати механізми колективної безпеки, а також прискорити процес звільнення анексованого Криму. Одним із способів глава держави бачить створення міжнародної Кримської платформи.
"Хочу запросити наших друзів до участі в створенні міжнародної Кримської платформи з метою спільних дій для захисту прав кримчан та деокупації півострова", - заявив Володимир Зеленський.
Йому далеко не вперше доводиться нагадувати з високих трибун про те, що агресія Кремля проти України - це не тільки проблема Києва. Одна з таких категоричних заяв прозвучала на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому поточного року, коли Володимир Зеленський фактично дорікнув Захід в поспішному "заспокоєнні" з приводу Криму та Донбасу. "Я хочу звернути вашу увагу, що не зовсім коректно говорити "війна в Україні". Це - війна в Європі. І вона разом з анексією Криму вже триває стільки ж, як і Друга світова війна - уявіть собі", - заявив тоді глава держави .
Російські окупаційні війська в Криму
На цей раз додатковим приводом для жорстких висловлювань стало фактичне блокування росіянами прогресу в переговорах в Мінську.
"З одного боку, тональність виступу залежить, як це не парадоксально звучить, від президентських спічрайтерів. З іншого боку, на риторику президента вплинуло останнє загострення відносин з Білоруссю та Кремлем. Переговорний трек в Мінському процесі і в рамках "Нормандського формату" опинився в глухому куті. Остання зустріч радників глав держав була провальною - ні про що так і не домовилися. Нинішня риторика Володимира Зеленського може вказувати на його роздратування від безрезультатності переговорів, прогрес в яких зараз особливо необхідний владі", - зазначив у розмові з "Апострофом" керівник Українського інституту політики Руслан Бортник.
Кримська катастрофа і вибори
Виступу українського президента на Генасамблеї ООН передувала перепалка між Володимиром Зеленським та керівництвом російського МЗС. Перебуваючи з недавнім візитом в Австрії, він повідомив, що лідери держав "Нормандської четвірки" підтвердили готовність до майбутньої зустрічі. Російський МЗС устами заступника міністра Андрія Руденка заявив, що слова Володимира Зеленського - нібито брехня. "Я скажу, що це неправда. І на переговорах радників та політрадників в Берліні минулої п'ятниці Дмитро Миколайович Козак чітко сказав, що підстав для проведення нового саміту поки що немає", - сказав Руденко в коментарі московським журналістам.
Фактично російська влада звинуватила Володимира Зеленського у брехні, що, з дипломатичної точки зору, образливо. Росіяни почали відкрито грубіянити з двох причин. Їх дратує, що Київ не виконав фактичну вимогу Кремля змінити постанову Верховної Ради про місцеві вибори, і не дозволив організувати голосування на території ОРДЛО без виведення окупантів.
Друга претензія, яку кремлівські емісари озвучують виключно кулуарно, полягає в знятті водної блокади з Криму. Ситуація на півострові загострюється буквально кожного дня. Через посуху жорсткі обмеження ввели спочатку в Сімферополі, Бахчисараї та найближчих населених пунктах. Крім цього, нестача води спостерігається в регіонах Східного Криму і на Південному березі. Перш за все, в Алушті, Партеніті і Малому маяку. З останніх повідомлень окупантів - практично без води залишилися ще 29 населених пунктів. Як відзначають, в тому числі, і українські експерти, ситуація з водою в регіоні буде погіршуватися й надалі.
Водночас, як визнають спостерігачі, Кремль, незважаючи на показне небажання зустрічатися в рамках "Нормандського формату", зацікавлений в проведенні саміту. В тому числі, для обговорення ситуації на окупованому півострові.
"Росіянам зустріч в "нормандському форматі" потрібна, як і Володимиру Зеленському. По-перше, Кремлю необхідно обговорити з Ангелою Меркель і Еммануелем Макроном не тільки Україну, а й інші питання, пов'язані з заморожуванням "Північного потоку-2", отруєнням Олексія Навального. Особистий контакт тут дуже бажаний. По-друге, із Зеленським потрібно поговорити, в тому числі, і по воді для Криму, який страждає від посухи та знаходиться на межі катастрофи. Але в публічному дискурсі росіян тема півострова звучати не буде", - пояснив у розмові з "Апострофом" політичний експерт, голова Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
Висохлий ставок в селі Залісне Бахчисарайського району, вересень 2020 року
Президент РФ Володимир Путін навряд чи стане публічно обговорювати з Володимиром Зеленським водне питання. Російське керівництво з моменту окупації півострова постійно заявляє, що тема Криму нібито "закрита" і надалі обговорюватися не буде. Відкрито попросити у Києва воду - означає для Кремля розписатися у власній неспроможності, зайвий раз підкресливши, що росіяни самі довели півострів до катастрофи.
Вікно можливостей
Росія в Криму сама себе приперла до стінки. Відповідно, перед Києвом відкрилося вікно можливостей, яке передбачає два сценарії поведінки: умовно м'який і другий - більш жорсткий. Перший варіант - апелювати до міжнародної спільноти, постійно нагадувати, що Росія сама створила проблему з водою, заповнивши Крим військами і "колоністами", але при цьому залишати собі простір для маневру.
"Київ намагається використовувати водний фактор для тиску на Москву, але не веде політичних торгів. Умовно кажучи, якби українська влада вела торги, то керівництво країни могло б заявити росіянам: так, ви відповідаєте за територію, це ваші проблеми, але ми згодні поставляти воду за певних умов. Наприклад, за умови відновлення роботи на півострові українських ЗМІ, доступу українських і міжнародних правозахисних і гуманітарних місій для моніторингу ситуації з правами людини. Такого діалогу з боку України немає. Київ перекриває воду, розраховуючи, що Росія звідти просто піде, але це призводить лише до озлоблення пересічних кримчан", - говорить Руслан Бортник.
У такого підходу є недоліки. Частина західного істеблішменту (особливо європейського) може розцінити подібні дії, як готовність Києва "торгувати" Кримом в цілому.
"Поки що водна блокада стала найефективнішим невійськовим засобом тиску на окупанта. Немає ніякої потреби направляти до Криму моніторингові місії, щоб на місці з'ясовувати, яка ситуація з водою. Все це - російська лінія. Є багаторічна статистика по природному водному стоку на півострові. Цю воду необхідно більш ефективно використовувати, а для цього потрібні гроші. Росія готова витрачатися на війну і агресію, але не на соціальні потреби", - заявив в бесіді з "Апострофом" колишній народний депутат від Криму, глава організації "Сила права" Андрій Сенченко.
Відповідно, вимальовується другий - більш жорсткий - варіант. Офіс президента і українська дипломатія спільно із західними партнерами ініціює низку резолюцій (в рамках ООН та ПАРЄ), які засуджують мілітаризацію Криму, штучну зміну демографічної ситуації на півострові, а також критикують нездатність Росії, як держави-окупанта, забезпечити кримчан водою.
У логіку такого підходу також укладається нинішня жорстка вимога Володимира Зеленського створити міжнародний майданчик по Криму, утихомиривши геополітичні апетити Кремля. З точки зору міжнародного права, Київ не зобов'язаний постачати воду на півострів. Відповідальність за водну катастрофу лежить цілком на РФ. Але в разі реалізації саме такого сценарію Офіс президента має бути готовим до того, що росіяни всерйоз заморозять Мінський процес, погрожуючи черговою ескалацією на Донбасі.
