Через внутрішні чвари напередодні місцевих виборів страждає не тільки "Слуга народу", але й інші партії. Так, в "Опозиційній платформі - За життя" (ОПЗЖ) довгі місяці йшла боротьба за розподіл своїх людей в списках між крилом Медведчука-Рабиновича і Льовочкіна-Бойка. Мабуть, найгарячішою точкою стала Одеса, де справа ледь не дійшла до збройних розборок. 21 вересня партія нарешті визначилася з кандидатом в мери і першим номером списку до облради. Судячи з усього, двом групам все ж вдалося домовитися. На яких умовах - розбирався "Апостроф".
Чому пани б'ються
Якщо дивитися лише на цифри, то може скластися враження, що справи у ОПЗЖ йдуть досить непогано. На тлі перманентної кризи партії влади і стрімкого "обнулення" конкурентів з "Опозиційного блоку" там можуть похвалитися пристойним рейтингами - в середньому 16-17% по країні. Ядром партії соціологи називають українців старшого покоління з невеликим достатком, які проживають на південному сході країни. У стрімко бідніючій і "старіючій" Україні - це серйозна заявка на подальше зростання. Зрозуміло, якщо політсилу не доб'ють внутрішні конфлікти. А вони там є і досить серйозні.
"Ці проблеми у них завжди були. Далеко не всім подобається умовно диктаторська позиція Медведчука. За рахунок того, що він близький до Путіна, він в ряді випадків нав'язує свою позицію. Але ці хлопці, на відміну від націонал-патріотичних демократів, завжди вміють домовлятися. Вони всі свої проблеми назовні не виносять, це ніяк не доходить до виборця, а їхній виборець вкрай слухняний. Поки вони не почнуть бити морди в прямому ефірі - їхній електорат в чвари між ними не повірить", - сказав в коментарі"Апострофу" політолог Олександр Кочетков.
Медведчук завдяки своїм російським зв'язкам володіє величезним фінансовим ресурсом, до якого за часів президентства Петра Порошенка додався значний пул телеканалів, який формально належать його товаришеві, депутату ОПЗЖ Тарасу Козаку - 112, NewsOne і Zik. На це Сергій Льовочкін може відповісти лише "Інтером" та зростаючими рейтингами Юрія Бойка.
До того ж, кажуть, колишньому главі АП Януковича вдалося вибудувати досить непогані стосунки з нинішнім главою Офісу президента Андрієм Єрмаком. На відміну від Медведчука, з яким "зелена" влада демонстративно не хоче мати нічого спільного.
Така розстановка сил напередодні місцевих виборів призводить до зростання напруженості всередині партійної верхівки, а значить, потенційно, може стати приводом для розколу. Як це вже було з "Опозиційним блоком" в листопаді 2018 го року - тоді Бойка і Льовочкіна після чергового конфлікту з групою Ріната Ахметова виключили з лав партії "за зраду інтересів". Обидва незабаром приєдналися до "За життя", яка за наступні півтора року "з'їла" рейтинг Оппоблока.
Юрій Бойко та Сергій Льовочкін
Втім, опитані нами політичні експерти вважають, що ймовірність розколу ОПЗЖ не висока, хоча і існує.
"Теоретично в майбутньому розкол між ними можливий, але точно не найближчим часом. Зараз мова про поділ ОПЗЖ не йде, оскільки це нікому не вигідно. Так, вони всі в складних відносинах, але кон'юнктура електорального ринку така, що їм не вигідно виносити сміття з хати. Та й Росії їхній поділ абсолютно ні до чого ", - пояснив в коментарі виданню директор по внутрішній політиці МЦПД Ігор Петренко.
Як ділили Одесу
Самою яскравою ілюстрацією внутріпартійної боротьби стала Одеса. Головним каменем спотикання стало питання, кого ж висувати в мери міста, щоб нав'язати боротьбу Геннадію Трухановому.
В середині січня 2020-го Бойко заявив про те, що кандидатом висувають нардепа Юрія Скорика, який вважається людиною, близькою до нього та Льовочкіна. Але це не сподобалося іншому крилу ОПЗЖ. "У мене є думка з приводу кандидатури на пост мера. Високо ціную роботу Миколи Скорика, він гідний партієць ... Але ми не будемо поспішати, можливо, будуть і інші прізвища", - відразу ж заявив Рабинович.
Після цього почалася важка підкилимна боротьба завдовжки в півроку. У березні 2020-го на партійній конференції головним по регіону призначили того ж Рабиновича. Скорика змістили з посади керівника обласного осередку та перевели на посаду голови міської організації. Тут же пішли чутки, що в мери піде або сам Рабинович, або хтось із близьких до нього і Медведчука людей. Таким кандидатом стала Тетяна Плачкова, яку активно намагалися розкрутити всю весну і літо.
"Довгий час Медведчук-Рабинович стояли на позиції, що мер повинен бути тільки від них, але і в облраду їм дуже хотілося. А тут уже Льовочкін сказав: "Не наглійте". Потрібно було ділитися, щоб остаточно не розсваритися. В якийсь момент в шансах Плачкової на мерство зовсім розчарувалися і вирішили, що зайти в облраду буде вигідніше, а вибори мера у Труханова Скорик все одно не виграє. Тому якщо у Рабиновича вийде завести досить багато людей в облраду, то місто буде їх. Правда я чув, що Льовочкіну за це "відрізали" десь в іншому місці", - сказало "Апострофу" джерело близьке до місцевого осередку ОПЗЖ.
Тетяна Плачкова
ОПЗЖ втрачає ресурсних союзників
Інша справа, що війни в ОПЗЖ не подобаються місцевій еліті, яка вважає за краще вибирати більш "тихі проекти", хоча за іншими обставинами могли б послужити Медведчуку-Льовочкіну хорошу службу.
Одна з найважливіших втрат - колишній глава облради і нардеп Анатолій Урбанський, який очолив "За Майбутнє" по Одеській області, хоча, кажуть, що міг приєднатися до ОПЗЖ. Сам він не балотується, але користується своїм впливом в регіоні та збирає в ряди проекту Коломойського-Палиці фаворитів на виборах в мери південних міст.
Наприклад, досить популярний керівник Рені Ігор Плехов вже заявив про те, що піде на вибори від "За майбутнє". Багаторічний мер Ізмаїла Андрій Абрамченко вибрав "Слугу народу", в Чорноморську (колишньому Іллічівську) головним претендентом вважається заступник мера Юрій Крук, який вибрав проект Труханова "Довіряй справам", тощо. Ось і виходить, що через внутрішні чвари ОПЗЖ втратила можливість створити дуже серйозний заділ в такому важливому для них регіоні.
Аваков передає привіт
"Якщо у Порошенка ідея-фікс взяти Львів, то для хлопців з ОПЗЖ так само важлива Одеса. Партія позиціонує себе як сила, яка може об'єднати навколо себе південь і схід. Але про яку консолідацію може йти мова, якщо ви не здатні виграти в головному місті цієї частини України? Ну, і власні меркантильні інтереси. Ви ж розумієте, що означає контроль над Одесою: величезні гроші, вплив. Десятки серйозних бізнесменів відразу ж підуть до вас на поклон і понесуть гроші, щоб вирішити тут свої питання. Ці хлопці вже думають про наступні парламентські ", - розповів в коментарі "Апострофу" одеський журналіст Юрій Міхельсон.
Своєрідною кульмінацією цього протистояння став з'їзд 21 вересня, на якому Скорика все ж висунули в мери Одеси, а Рабиновича - першим номером списку до облради. Захід, що проводився не де-небудь в центрі Одеси, а в елітному селищі Совіньйон, вийшов "з вогником". Нардеп ОПЗЖ Ілля Ківа привіз для охорони 50 озброєних бійців, туди ж підтяглося кілька десятків людей з "Нацкорпуса". Все закономірно переросло в бійку, яка закінчилася тим, що Нацполіція, яка прибула на місце, скрутила людей ОПЗЖ. Що характерно - бійців "Нацкорпуса" не чіпали.
Це дуже схоже на полум'яний привіт від Арсена Авакова, який через взрощених ним активістів та силовиків дає зрозуміти: кого б ви там не висували, а про інтереси головного поліцейського країни забувати не варто.
