23 лютого Верховна Рада ухвалила законопроект про відновлення конкурсів на зайняття посад в держслужбі, правки до якого вносив президент Володимир Зеленський. Ключовий момент - розширення повноважень в.о міністрів, який вирішує одну з головних проблем Банкової - затвердження Юрія Вітренка як фактично повноцінного керівника Міністерства енергетики. Після двох провальних голосувань по його кандидатурі могло здатися, що на цій затії можна ставити хрест. Але Зеленський проявив принциповість і фактично продавив потрібне йому рішення. Як голосувала Рада і чому глава держави так бореться за кандидатуру колишнього топ-менеджера "Нафтогазу" - читайте в матеріалі "Апострофа".
Які поправки продавив Зеленський?
Навесні 2020 року в Україні зупинили конкурсні відбори на державну службу через епідемію коронавірусу. Після цього парламент кілька разів працював над їх поверненням, але остаточно конкурсну модель призначень погодили тільки в середині лютого 2021 року. 16 лютого Верховна Рада ухвалила за основу і в цілому проект закону №4531. Але документ не влаштував Зеленського, який наклав на нього вето і повернув до парламенту з поправками - там подумали і ухвалили його з пропозиціями президента.
Поправки Зеленського повертають виконувачу обов'язків міністра фактично повноцінні повноваження. Спочатку депутати хотіли заборонити покладати обов'язки міністра на його заступників, якщо посада міністра вакантна. Крім того, в парламенті хотіли заборонити подавати одну й ту ж кандидатуру на посаду міністра більше трьох разів за рік і тричі поспіль протягом поточного скликання парламенту - тобто поставити остаточний хрест на шансах Вітренка очолити Міненерго. Також одній і тій же особі, що займає посаду першого заступника міністра або заступника міністра, хотіли заборонити виконувати обов'язки міністра більше 40 днів, якщо ця посада вакантна більше 60 днів.
Юрій Вітренко
З одного боку, логіка парламенту була очевидною - всі пам'ятають історію з очільницею МОЗ Уляною Супрун, яка була на посаді в якості виконувачки обов'язків більше трьох років. З іншого, "оперативність" Верховної Ради у вирішенні кадрових питань добре відома, а у випадку зі стратегічними напрямками - такими як той же МОЗ, Міненерго або МВС - тягнути стільки часу просто неможливо. При цьому під деякими міністрами з поточного складу уряду крісло дійсно хитається: той же міністр охорони здоров'я Максим Степанов постійно знаходиться під загрозою звільнення і, якщо кейс з вакцинами проти коронавірусу виявиться повністю провальним, то його треба буде терміново прибирати. З голосами на звільнення у парламенту проблем точно не буде, а ось що з призначенням? Це змушує Офіс президента тягнути до останнього, сподіваючись, що міністри, які валять одну задачу за одною, все ж впораються. Виходить замкнуте коло, в якому страждають обидві гілки влади та насамперед українці.
"Це говорить про те, що Зеленський консолідував всі зусилля, щоб призначити Вітренка в уряд. Виявилося, що це можливо за наявності певних ресурсів. Зараз говорять про те, що він може бути одним з кандидатів на заміну Шмигалю, тому йому потрібен статус. Ця задача фактично вирішена", - зазначив у розмові з "Апострофом" політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк.
В Офісі президента сьогодні, напевно, задоволені. Чого не скажеш про опозицію у Верховній Раді, де вже називають ухвалену правку "знищенням парламентаризму"
"Якщо хтось говорить, що це необхідна правка, тому що Вітренко в якості в.о. міністра не може заплатити зарплату шахтарям, то це неправда. Суть в іншому. Цією правкою забороняється знову виносити чиюсь кандидатуру. Якщо парламент один раз протягом однієї сесії відмовив кандидату на призначення на посаду міністра, то протягом цієї сесії ця кандидатура більше не виноситься. Це європейська практика. А тієї правкою, яку пропонує глава держави, ми ламаємо парламентаризм. Президент бере всю відповідальність за призначення виконавчої влади саме на себе. ми маємо приклад, як пані Супрун виконувала обов'язки понад рік. і ми знаємо, до чого це призвело", - заявив в ефірі Апостроф Live нардеп від" Батьківщини "Михайло Цимбалюк.
Солодкі обіцянки Вітренка
Володимир Зеленський
Історія з призначенням повноцінного керівника в Міненерго дійсно схожа на клоунаду. У березні виповниться рік, як на цій ключовій для України ділянці немає постійного голови: найдовше в якості в.о. протрималася Ольга Буславець, яку не без підстав вважали орієнтованою на Ріната Ахметова. Зрозуміло, що на чолі Міненерго Банкова хоче сильного і незалежного міністра, який міг би хоча б намагатися зберегти нейтралітет по відношенню до олігархів, які рвуть індустрію - після історії з "Укрнафтою", де Вітренко був головою наглядової ради і обіцяв позбавити впливу Ігоря Коломойського, який пустив туди коріння, в це вірилося насилу. Після року конфліктів та історія закінчилася мировою з неприємним запахом. До того ж в одному з інтерв'ю олігарх назвав Вітренка "найкращим кандидатом на пост прем'єр-міністра". Зрозуміло, це могло бути проявом легендарного почуття гумору Ігоря Валерійовича, але в будь-якому разі Вітренка розглядали як людину, близьку до орбіти впливу Коломойського.
При цьому виникає питання, чому Зеленський так б'ється за його призначення і що саме йому пообіцяв в.о міністра. У разі повноцінного призначення Вітренка, можна з упевненістю прогнозувати, що на голову правління "Нафтогазу" Андрія Коболєва чекають важкі часи. Про їх конфлікт відомо всім, а лист Вітренка на ім'я прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, який недавно потрапив до ЗМІ - демонструє, що він нічого не забув: у ньому в.о міністра нагадав про мільярдні порушення в роботі "Нафтогазу", знайдені аудиторами, а заодно запропонував звільнити Коболєва. Цілком логічно, якщо врахувати, що сам Вітренко позбувся посади після конфлікту з колишнім начальником.
Ще одну обіцянку, на яку міг клюнути Зеленський, Вітренко висловив напередодні. В.о міністра сказав, що знає, як зробити всі державні енергетичні компанії прибутковими. "Я зроблю так, щоб "Енергоатом" був прибутковим, "Центренерго" був прибутковим, щоб ми позбулися критичної залежності від будь-яких енергоносіїв з Росії", - заявив він. Правда, для цього йому треба буде залишити без впливу у сфері Коломойського і Ахметова, які вважають за краще топити державні підприємства у збитки заради отримання мільярдних прибутків. А в це не надто віриться.
Але головна обіцянка Вітренка стосується іншого хворобливого для Зеленського питання. "Ми не допустимо того, щоб тариф на газ після закінчення дії обмежень, виріс вище 6.99 грн за кубометр. Уряд розробляє рішення, яким буде забезпечуватися ціна газу для населення до кінця року", - заявив він. А на додачу ще й пообіцяв повернути єдину платіжку за газ.
"Мені чомусь згадалося інше голосування і в інший Верховній Раді - під Юрія Луценка. Там було дуже чітко зрозуміло, що закон роблять під конкретну людину. Тут питання набагато красивіше - так, його можна використовувати в конкретній ситуації, але у нас буває так, що міністрів довго не буває. Ми бачимо, що коли в справу втручається політика, то рішення ухвалюються дуже повільно, довго шукають консенсуси і компроміси", - сказав "Апострофу" політичний аналітик Олег Лісний.
Шлях до затвердження відкритий?
Верховна Рада
Розмови про те, що фракція "Слуга народу" на межі розвалу, ходять ледь не з моменту її створення. Усередині монобільшості дійсно багато груп - хтось із нардепів все ще орієнтується на Зеленського, деякі переключилися на олігархів, є і ті, хто тяжіє до спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. Періодично Офісу президента дійсно доводиться страхуватися голосами - здебільшого депутатських груп "За Майбутнє" і "Довіра", а іноді не вистачає і цього. Як показали два попередніх голосування за Вітренка, кадрові питання вирішувати дійсно стає все складніше.
Однак закон з правками Зеленського набрав цілих 267 голосів при необхідних 226. Звідки взялася така цифра? Необхідний мінімум - 226 голосів - дали "слуги народу", ще 18 - депутатська група "За майбутнє", а ще 17 - "Довіра". Перша з них орієнтується на олігарха Ігоря Коломойського, друга на найбільших аграріїв і Ріната Ахметова. При цьому всередині монобільшості всі депутати, яких відносять до основних груп впливу українських магнатів, проголосували "за".
В цілому, "Слуги народу" продемонстрували цього разу зворушливу одностайність. Проти виступив лише нардеп Артем Дмитрук, а утрималися голова комітету з питань аграрної політики Микола Сольський і член комітету з енергетики Остап Шипайло.
І якщо підтримка ахметівської групи у Вітренка є, то виникає питання, чому свою думку різко змінив Коломойський, чиї люди до цього не голосували за його кандидатуру?
На думку експертів, це може бути пов'язано з затриманням першого екс-заступника глави правління "ПриватБанку" Володимира Яценка, який ледь не втік до Австрії на літаку олігарха, але був перехоплений детективами НАБУ. Яценку висунули підозри у привласненні майна, але є всі підстави вважати, що йому можуть запропонувати угоду - як колишній топ "ПриватБанку" він може розповісти багато цікавих відомостей про схеми з виведення коштів Коломойським.
"Зеленський продемонстрував своє вміння ламати депутатів через коліно. І тут можна сказати, що він і його Офіс стають більш винахідливими - це говорить про вміння вчитися. Ну і є версія, що він починає підтягувати кадрові ресурси для формування нового уряду. Судячи з усього, президент почав грати в цю довгу гру і шукати кадри, а заодно і голоси в парламенті ", - сказав "Апострофу" політолог Андрій Миселюк.
Кандидатуру Вітренка на пост міністра і першого віце-прем'єр-міністра можуть винести на голосування вже наступного тижня. І чомусь здається, що цього разу вона отримає заповітні 226 голосів. А там і до крісла прем'єра недалеко.
