16 вересня одіозний нардеп від "Опозиційною платформи - За життя" Ілля Кива опублікував відеозвернення, в якому звинуватив керівництво політичної сили в особі Юрія Бойка і близького до нього Сергія Льовочкіна в торгівлі "франшизою" ОПЗЖ на місцях. Справа в тому, що 31 жовтня 2021 року мають пройти позачергові вибори депутатів Карлівської міської ради Полтавського району Полтавської області, і вони стали каталізатором чергового витка протистояння в ОПЗЖ між двома її крилами - Медведчука-Рабиновича і Бойка-Льовочкіна. Чим закінчиться конфлікт і чи варто чекати від ОПЗЖ повторення долі "Опозиційного блоку", читайте в матеріалі "Апострофа".
Кандидатські звинувачення
Як розповів Ілля Кива в своєму відеозверненні, стратегічна рада партії ОПЗЖ затвердила розподіл відповідальності на окрузі між крилом Рабиновича-Медведчука і Бойка-Льовочкіна. Карлівський район віддали під відповідальність самого Киви. Однак, прибувши на місце, опозиційний борець за життя з'ясував, що глава Полтавської обласної організації партії Олег Сазонов, з відома Бойка, нібито продав "франшизу" ОПЗЖ місцевому бізнесмену.
"У мене питання: скільки це буде тривати? Що мені потрібно сказати або зробити, щоб мої дії не обнулялися комерційними діями окремих під***сів?" - звернувся до Бойка Кива.
Ілля Кива обурюється: мовляв, як це так виходить - відповідальний він, а кандидатські місця від партії продають бізнесменам. Тому він звертається до Юрія Бойка і просить пояснити, яка роль самого Киви в розвитку партії. "Поки я лажу, формую команду і борюся за інтереси партії, окремі під****си цією партією торгують", - говорить нардеп.
Прогнозуючи вплив скандалу на барометр партійної "погоди", варто нагадати, що Кива неодноразово потрапляв в скандали через свою неадекватну поведінку. Наприклад, в 2013 році його судили за вимагання хабаря, проте він зумів уникнути покарання, надавши суду довідку з психлікарні. Потім він очолював департамент наркоконтролю МВС, встиг послужити в АТО і набути слави вельми своєрідного "патріота", поведінка якого набагато більше нагадувала замашки відомого Вадима Титушко. У підсумку, напередодні минулих парламентських виборів Кива опинився в ОПЗЖ, де продовжив розбурхувати українців екстравагантними заявами і діями прямо в залі пленарних засідань.
Недорозкол любителів Кремля?
Політтехнолог Сергій Гайдай вважає, що прогнозувати дії Киви важко, незважаючи на те, що наразі він представляє явно проросійськи спрямовану політсилу.
"Що стосується пана Киви - з цим не впорається жоден політтехнолог. Що стосується ОПЗЖ, то тут все досить прозоро, ця сила є прямим агентом країни-агресора, це очевидно. Водночас, непередбачуваність і нестійкість такого персонажа, як Кива, робить будь-які прогнози безглуздими. Він може і зайнятися непристойними справами прямо на засіданні Ради, і назад перефарбуватися в "патріота" - ніхто не знає, що трапиться", - сказав "Апострофу" Гайдай.
Політолог Віталій Бала, в свою чергу, вважає, що Кива, при всій своїй непередбачуваності, не міг звинувачувати Юрія Бойка тільки "від себе".
"Думаю, якщо б не було розуміння того, що ОПЗЖ буде розколюватися, Кива при всій його екстравагантності не дозволив собі звинувачувати співголову фракції ОПЗЖ. Тому, шлях до "розлучення" вже почався", - говорить експерт.
Варто відзначити, що, незважаючи на формальний союз "крил" Льовочкіна та Медведчука, насправді вони продовжували і продовжують працювати автономно, а саме об'єднання в ОПЗЖ було швидше вимушеним, ніж добровільним.
"Два крила фактично живуть як кіт з собакою, починаючи ще зі свого формального об'єднання в листопаді 2018 року. Уже на президентських виборах в 2019 році були певні конфлікти в партії. Потім відбулася фактична узурпація влади в обласних організаціях групою Медведчука, до якої формально відноситься й Кива - вони всюди встановили свій контроль, а група Льовочкіна все більше втрачала вплив", - говорить "Апострофу" політичний експерт Кость Бондаренко.
Падіння впливу групи Бойка-Льовочкіна припинилося після запровадження санкцій проти Медведчука.
"Коли у Медведчука почалися проблеми з українським правосуддям, і проти нього ввели санкції, внутрішнє протистояння в партії, як стверджують джерела, загострилося. Ми пам'ятаємо, як в листопаді 2018 року Росія ввела санкції проти членів Опоблоку, які проголосували за виключення Льовочкіних, Сергія і Юлії, з партії і фракції: так Медведчук тоді продемонстрував, що має важелі впливу на людей з Опоблоку і розпоряджається російськими санкціями як інструментом", - говорить Кость Бондаренко.
Звичайно, в нинішніх умовах певну фору має група Льовочкіна. У неї залишається медійний ресурс і, головне, публічна особа партії. В результаті інцидент з Кивою демонструє лише невелику частину процесів, що відбуваються.
"Двовладдя, яке зараз є в ОПЗЖ, повинно було рано чи пізно виплеснутися назовні в таких формах, як це сталося з Кивою, тому що є різні групи інтересів, а на регіональному рівні це виливається в протистояння груп, орієнтованих на бренд ОПЗЖ. Очевидно, Кива виявився найбільш нервовим представником партії, який вирішив не мовчати. Хоча, якщо згадати історію попередника ОПЗЖ, Опоблока, - там також виникали проблеми, дуже схожі на нинішній полтавський конфлікт, наприклад, боротьба навколо миколаївської облорганізації. Тому нічого нового немає, Кива не відкрив Америку", - вважає Кость Бондаренко.
З ним згоден і політолог Петро Олещук, який вважає, що до "точки кипіння" в ОПЗЖ поки не дійшли, інакше про конфлікт говорили б перші особи партії, а відповіді Бойка на звернення Киви, якого у фракції багато хто сприймає як "троянського коня", так і не було, більше того - мовчить навіть офіційний сайт партії, ніхто не коментує подію.
"Вплив Москви - єдиний політичний фактор, завдяки якому обидва крила партії ОПЗЖ досі співіснують в межах цієї політичної сили. Протиріччя між ними дуже сильні, але на відкритий розкол поки ніхто йти не хоче, як і фігурувати в санкційних списках Росії. Тому я думаю, що той факт, коли по "полтавському питанню" дали висловитися саме Киві, у якого репутація, м'яко кажучи, несерйозного політика, а політичного фріка, говорить про те, що до "точки кипіння" конфлікт в ОПЗЖ поки не дійшов. Інакше говорили б все-таки перші особи, а поки ситуація не завершена, будемо дивитися, як вона буде розвиватися...", - каже Олещук.
Питання про те, коли настане остаточне "розлучення" двох основних груп впливу в ОПЗЖ, поки зависло в повітрі. Але воно, здається, неминуче - в такому випадку далі кожен піде своєю дорогою. Скажімо, група Льовочкіна/Фірташа може у своїй майбутній діяльності відійти від гострих антиукраїнських акцентів, які властиві "токсичному" Медведчуку і його соратникам. Звісно, за це колишні московські партнери Юрія Анатолійовича не подякують, але це вже буде інша історія...
