У понеділок, 19 червня, стало відомо, що аеропорт "Бориспіль" планує укласти контракт на комплексне обслуговування внутрішніх приміщень аеровокзального комплексу, парковки та інших об'єктів аеропорту на суму майже 52 млн. грн. Громадськості відразу стало цікаво, навіщо витрачати таку велику суму з бюджету на прибирання непрацюючого аеропорту, який закрито з початку відкритого вторгнення РФ. Обговорення цього питання привернуло увагу до особи директора "Борисполя" Олексія Дубревського, ім'я якого раніше вже фігурувало в корупційних скандалах на аналогічній посаді керівника аеропорту в Запоріжжі. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа".
Прибирання "дорого-багато"
Згідно з інформацією, опублікованою на сайті державних закупівель Prozorro, послуги мають бути надані з 1 серпня 2023 року до 30 липня 2024 року, тобто протягом 12 місяців. Переможець торгів повинен буде здійснювати прибирання у терміналах та інших будівлях аеропорту "Бориспіль", включаючи 831 умивальник, 800 унітазів, 233 пісуари та 167 душових. Документи для участі у тендері прийматимуться до 28 червня.
Уважна публіка одразу звернула увагу на простий факт – "Бориспіль" більше року не працює через бойові дії. Яке може бути прибирання? Після історії з "барабанами для бомбосховищ" тендерний конкурс, організований дирекцією "Борисполя", виглядав як мінімум дивно.
"Якщо думаєте, що під час війни будуть менше красти, то дуже помиляєтеся. Красти на тендерах будуть ще більше, а самі тендери будуть ідіотськими, як з барабанами. Наскільки доцільно витрачати 52 млн на прибирання аеропорту, сказати важко, бо це не так очевидно, як барабани для притулку, але треба мати на увазі, що в умовах економічних проблем, таких ось "барабанів" буде багато. На жаль, чиновники живуть сьогоднішнім днем і в умовах загальної кризи хочуть "заробити" якнайбільше тут і зараз", - сказав у коментарі "Апострофу" голова організації StateWatch Гліб Каневський.
Читайте: Мережі ТРУХнуло: які мають бути джерела інформації під час війни
Коли почався галас у ЗМІ, прес-служба "Борисполя" повідомила, що незважаючи на те, що аеропорт не працює, адміністрації необхідно підтримувати виробничі приміщення у належному стані, оскільки об'єкт продовжує функціонувати, нехай і в дуже обмеженому режимі.
"Згідно з умовами тендерної документації вимоги про щоденне, цілодобове та безперервне надання послуг не застосовується в період військового стану в Україні", - пояснили в аеропорту.
Як наполягають у дирекції підприємства, постійне прибирання території є гарантією нормального функціонування підприємства та швидкого відновлення операційної діяльності аеропорту після перемоги України. Адміністрація матиме змогу регулювати кількість прибирань.
"Підтвердженням є фіксація у тендерній документації права аеропорту зменшувати обсяг закупівлі послуг у разі виробничої необхідності та відсутність обов'язку замовляти послуги у повному обсязі по кожній групі прибирання", - наполягають у прес-службі.
На тлі таких аргументів залишається тільки поставити риторичне питання – куди дивиться наглядова рада підприємства?
"Запитувати у наглядової ради "Борисполя", чому дирекція оголошує такі дивні конкурси - безглуздо. Наглядові ради в держпідприємствах (Бориспіль, Укрзалізниця тощо) свої функції не виконують, а просто отримують великі зарплати з бюджету. З іншого боку, у нас розбалансовано антикорупційну систему у вигляді НАБУ, САП та НАЗК. САП взагалі себе показала вкрай незадовільно", - зазначив у коментарі "Апострофу" голова Центру правового аналізу та досліджень політичних ризиків Михайло Дяденко.
Зв'язки із "ДНР"
Судячи з ситуації, діяльність наглядової ради тут суто номінальна і обмежується лише формальностями. Влітку 2021 року наглядова рада аеропорту "Бориспіль" оголосила Олексія Дубревського переможцем конкурсу на посаду генерального директора.
Олексій Дубревський, згідно з його біографією, на момент призначення мав 15-річний досвід роботи у сфері управління авіаційною інфраструктурою. У 2010-2012 роках був директором авіакомпаній Lufthansa та Austrian Airlines на сході України.
Потім працював комерційним директором КП "Міжнародний аеропорт Донецьк", який було зруйновано у 2014 році під час російського вторгнення на схід України. Потім до 2016 року Олексій Дубревський перебував за межами України, працюючи на посаді директора відділу комерції та розвитку бізнесу в "Міжнародному аеропорту Рас-ель-Хайма" (ОАЕ).
Згідно з декларацією Олексія Дубревського, він та члени його родини володіють трьома квартирами в окупованому Донецьку.
ЗМІ неодноразово повідомляли, що батько Олексія Дубревського, Юрій Дубревський, залишався на окупованій території після початку російської агресії у 2014 році та обіймав посаду голови "Донецького інституту фізичної культури та спорту".
Наразі, згідно з інформацією з сайтів сепаратистів, Юрій Дубревський є завідувачем кафедри циклічних видів спорту у так званому "Донецькому національному університеті". Після російської окупації ОРДЛО у 2014 році виш переїхав до Вінниці, де був перейменований на Донецький національний університет імені Стуса, але частина викладачів та студентів залишилася у Донецьку.
Запорізький слід
Крім Донецька, де в Олексія Дубревського залишився батько, голова аеропорту має прямі зв'язки із Запоріжжям. Він у 2017 році вона розпочав спочатку з посади заступника директора з комерційних питань у Міжнародному аеропорту "Запоріжжя", а через кілька років став директором.
За інформацією видання Forpost, Дубревський, перебуваючи на посаді голови запорізького аеропорту, працював на користь колишнього голови Запорізького металургійного комбінату Ростислава Шурми, пов'язаного з Метінвестом Ріната Ахметова та Вадима Новинського.
Повідомлялося, що пов'язані з ними компанії обслуговували літаки та займалися вантажними перевезеннями в аеропорту.
Усі ці "хвости" активно вилазять саме зараз, коли адміністрація "Борисполя" на тлі війни та економічних проблем організовує такі дивні конкурси, а американська преса відкрито пише про те, що крадіжки в Україні серйозно заважатимуть повоєнному відновленню країни.
"Представників Заходу, про що вони зізнаються у приватних бесідах, напружує крадійство в Україні та "винахідливість" наших чиновників. У рамках повоєнного відновлення вони спробують створити механізм впливу на корупцію через НАБУ, ДБР та інші органи, а також за рахунок інформування та громадської думки. Не факт, що у них вийде, адже наші корупціонери навчили не лише ховати свої "хвости", а й активно саботувати будь-які зміни, які їм потенційно можуть нашкодити. До того ж західна бюрократія також не ідеальна", - резюмував у коментарі "Апострофу співзасновник проекту "Наші гроші" Олексій Шалайський.
Читайте також: Жалюгідна подоба шантажу: чи з'явиться в Білорусі російська ядерна зброя
