Наскільки успішно йде в Україні оголошена президентом та ухвалена на законодавчому рівні деолігархізація? Питання, на наш погляд, риторичне. Представники великого бізнесу, які підпадають під визначення "олігарх", почуваються, прямо скажемо, непогано. Навіть під час війни вони продовжують збагачуватись за рахунок українського бюджету. А кримінальні справи, порушені проти деяких із них, або не сягають судів, або в судах і розвалюються. У цьому відношенні показовим є кейс Дмитра Фірташа. Майже 10 років олігарху різними способами вдається уникати арешту та екстрадиції до США. Більше того, не живучи так довго в Україні, він продовжує зберігати тут свої активи і веде бізнес, багато в чому побудований на бюджетному паразитизмі. Про те, чому це відбувається, читайте у матеріалі "Апострофа".
"Золота клітка"
16 червня 2023 року Вищий регіональний суд Відня відхилив прохання США про екстрадицію Фірташа. Австрійський суд заявив, що виніс рішення на користь українського бізнесмена у багаторічній юридичній колізії щодо спроби США екстрадувати його за звинуваченням у корупції, надіславши справу про екстрадицію на повторний розгляд.
Ось уже 9 років Дмитро Фірташ мешкає в Австрії. Щодо українського олігарха порушено кілька кримінальних справ. Крім США, кримінальні провадження відкриті в Німеччині, Таджикистані, Іспанії. Однак за допомогою адвокатів, які вишукують усілякі хитрощі в законах, Фірташу вдається поки що тікати від правосуддя і ухилятися від екстрадиції до США та Іспанії.
"У цьому плані все погано закінчилося для України, - каже у коментарі "Апострофу" політолог Віктор Небоженко, - Фірташ показав іншим нашим олігархам, як оминути закон про деолігархізацію. Для цього потрібно просто переїхати до Австрії".
Читайте також: Фірташу пустили гази: чим закінчиться кримінальне переслідування
За словами експерта, правоохоронна система Австрії, як і Угорщини, перебуває під впливом російських спецслужб.
Варто зазначити, що багато років Дмитро Фірташ почував себе впевнено. Його бізнес процвітав. Однак, 12 березня 2014 року Фірташ був заарештований у Відні поліцією Австрії на запит США. Як з'ясувалося, кримінальну справу проти українського олігарха було порушено у США ще 2006 року. Американська влада звинуватила Фірташа в дачі хабара чиновникам у розмірі $18,5 млн в обмін на ліцензії на розробку родовищ титану в Індії. За подібний злочин у США Фірташу загрожує 50 років ув'язнення та конфіскація всього майна. Дмитро Фірташ після арешту правоохоронцями Австрії провів під вартою вісім днів, після чого йому на допомогу прийшли його друзі-росіяни. Він вийшов із в'язниці під заставу у розмірі 125 млн. євро, який вніс за нього бізнесмен, власник девелоперської компанії Coalco, президент Федерації дзюдо Росії Василь Анісімов.
Нещодавно адвокати олігарха знайшли ще одну зачіпку. Фірташ отримав дипломатичну посаду у Відні при Організації Об'єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO), одному з міжнародних агентств у структурі ООН, яке має сприяти індустріалізації постколоніальних країн третього світу та займається проектами на кшталт стипендіальної програми для жінок Нігерії. Посада передбачає дипломатичний імунітет від кримінального переслідування. Наголошується, що Фірташ рекомендований на посаду від Білорусі.
"Це, до речі, ще один варіант, - каже Віктор Небоженко, - Таку практику використовує Росія вже давно. Окрім Білорусі, є ще Куба, Сирія, країни Африки, і від них можна влаштувати своїх людей у якісь міжнародні організації, надавши їм можливість уникнути кримінального переслідування".
Не згоден з Віктором Небоженком політолог Віталій Кулик. "Кримінальне переслідування США нікуди не поділося. Просто воно зараз вийшло на нове коло, і Америка дотискатиме. А щодо дипломатичного статусу від Білорусі, то його можуть і не визнати", - зазначив у коментарі "Апострофу" Віталій Кулик.
Натомість обидва експерти сходяться на думці, що Фірташ залишається невиїзним і сидіти в "золотій клітці" в Австрії йому ще довго.
Газовий король
Свою бізнес-кар'єру, уродженець Тернопільщини Дмитро Фірташ розпочав наприкінці 1980-х років із торгівлі продовольчими товарами. У 90-ті він зайнявся торгівлею туркменським газом, а ставши на ноги в цьому бізнесі у 2000-х, став співвласником компанії "РосУкрЕнерго", яка продавала Україні російський газ за непрозорою схемою.
Паралельно з газовим Фірташом також розвивав і хімічний бізнес: виробництво азотних добрив та сірчаної кислоти, розробка титанових родовищ.
З метою консолідації управління активами у різних сферах бізнесу Фірташ створив Group DF (The Firtash Group of Companies). До її складу увійшли деякі активи у сфері хімічної промисловості.
Восени 2012 року Group DF Дмитра Фірташа збільшує свою присутність на українському роздрібному ринку газу через приватизацію державних пакетів акцій облгазів. Продані Фірташу облгази отримали державні газорозподільні мережі у безкоштовну оренду. До 2018 року йому належало 70% облгазів України.
Підприємства компанії Group DF дотепер здійснюють свою діяльність у 11 країнах Європи, у тому числі й у Росії.
Російські "вуха"
Варто зауважити, що Дмитро Фірташ ніколи не приховував своїх зв'язків із Росією. Відомо, що партнером Фірташа з бізнесу є один із друзів Путіна, олігарх Аркадій Ротенберг.
У 2011 році глава РПЦ Кирило Гундяєв нагородив Фірташа орденом РПЦ "Святого преподобного Серафима Саровського" ІІ ступеня.
Також у ЗМІ з'являлися дані про причетність Фірташа до фінансування партії "Острів Крим" на початку 2000-х та проросійської організації "Російська єдність", яка у 2014-му брала активну участь в окупації Криму Росією. Щоправда, керівник "Російської єдності" та нинішній гауляйтер Криму Сергій Аксьонов заперечував зв'язок із Фірташем.
Ім'я Фірташа також згадувалося на сторінках проекту WikiLeaks, який вів Джуліан Ассандж у зв'язку з кримінальною справою найбільшого афериста Семена Могилевича, пов'язаного з російськими спецслужбами.
Дійна корова
Переслідування Фірташа в Україні розпочалося 7 червня 2015 року. Тоді було заарештовано 46 об'єктів нерухомості, що належать компанії Фірташа Group DF. Стосовно компанії було висунуто звинувачення у завданні збитків державі у розмірі 5,742 млрд. гривень (273 млн. доларів), у тому числі борг держкомпанії 3,343 млрд. гривень (159 млн. доларів) плюс неотримані доходи на суму 2,4 млрд. гривень (114 млн. доларів). Також у сховищах "Укртрансгазу" було заарештовано близько 500 тис. кубометрів природного газу, що належить компаніям Фірташа.
Однак це не вплинуло на бізнес Фірташа. Навіть після того як на газовому ринку оголосили про старт реформ. Здавалося б, удар мав вийти вельми болючим: компаніям заборонили одночасно займатися продажем газу та його розподілом (доставкою). Але по факту при облгазах, підконтрольних Дмитру Фірташу, за якими залишилися функції розподілу газу, було створено газзбути, які взяли на себе роль постачальників палива. Таким чином, олігарх зберігав своє монопольне становище на газовому ринку України.
У кулуарах чимало говорили про те, що Фірташ мав імунітет за часів президентства Петра Порошенка. Зокрема, співрозмовники "Апострофа" згадують про поїздку до Відня у квітні 2014 року тоді ще кандидата у президенти Петра Порошенка до олігарха, де було вирішено низку політичних та навколоекономічних питань. Проте і після приходу Зеленського в олігарха особливих проблем не виникало.
Утім, 18 червня 2021 року РНБО ввела санкції проти Фірташа та його бізнес-партнера Павла Фукса. За словами секретаря РНБО Олексія Данилова, українською зовнішньою розвідкою було доведено факти постачання сировини на підприємствах титанового бізнесу Фірташа на військові підприємства Росії.
Але й після цього компанії Фірташа продовжували в Україні свою діяльність, приносячи олігарху прибуток.
У травні 2022 року Печерський районний суд Києва за клопотанням Державного бюро розслідувань (ДБР) передав під контроль держави 26 обласних та міських компаній, у тому числі підконтрольних Фірташу, які здійснюють функції розподілу газу. Однак досі реальної передачі не сталося через те, що це рішення оспорюється олігархом в апеляційних інстанціях.
Лише через 2 роки після потрапляння під санкції РНБО, у травні 2023 року, Дмитру Фірташу та 8 топ-менеджерам його компаній СБУ та БЕБ повідомили про підозру у справі про махінації з незаконним виведенням газових грошей.
"Думаю, що ці справи закінчаться або нічим, або частина активів Фірташа перейде до когось із нинішньої команди президента", - каже Віктор Небоженко. І підстави для такого припущення є.
Як повідомляли ЗМІ, у листопаді минулого року на зустріч із Фірташем до Австрії їздив голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія. Як заявив сам нардеп, основною метою зустрічі з проросійським олігархом було обговорення "питання щодо перспектив відкриття зернового коридору для збереження портів Миколаївської області, в якій DF Group володіє портом "Ніка-Терра", а також питання врегулювання юридичних суперечок, пов'язаних із титановою галуззю" .
"Справи Фірташа будуть тривати довго. Потрібно розуміти, що він є "дійною коровою", - коментує Віталій Кулик, - Справи Фірташа – це серіал, у якому не передбачено кінця".
За словами експерта, у справі олігарха зацікавлено багато гравців: "По-перше, держава в особі деяких осіб, наближених до влади, по-друге, конкуренти, які прагнуть виштовхнути його з ринку і, по-третє, партнери, які теж хочуть щось отримати".
Скептично ставиться до того, що справи проти Фірташа, порушені в Україні, дійдуть до суду і редактор сайту "Наші гроші" Юрій Ніколов.
"Справи по Фірташу ведуть СБУ та БЕБ, а справи, заведені цими органами, досить часто губляться дорогою до суду", - сказав у коментарі "Апострофу" Ніколов.
Як би там не було, але, на думку Віктора Небоженка, "явно проросійський Фірташ розтоптав закон "Про деолігархізацію".
"Фірташ показав іншим олігархам, як можна, віддавши мале, зберегти велике", - резюмує політолог.
Читайте: Чи стане другим Чорнобилем: до чого може призвести підрив окупантами хімзаводу "Кримський титан"
