Президент Володимир Зеленський наполягає на розробці та внесенні до Верховної Ради законопроекту, який прирівнює корупцію до державної зради на період дії воєнного стану. Відповідний проект закону перебуває на стадії ідеї та розробки, але ініціатива президента вже спровокувала низку незручних для його Офісу питань. Чому Банкова саме зараз активізувала боротьбу з корупцією і які такі рішення можуть мати наслідки, читайте в матеріалі "Апострофа".
Хабарників – на нари
Глава держави в недавньому інтерв'ю під час загальнонаціонального телемарафону зазначив, що не може передбачити дії народних депутатів, чи ухвалять вони законопроект чи ні, але, на його думку, в умовах відкритого вторгнення РФ держава має мати ефективний інструмент боротьби з корупцією.
"Ми всі хочемо, щоб війна закінчилася швидше. Відповідно, потрібно зробити все для того, щоб відповідний інструмент був задіяний якнайшвидше. Думаю, що парламент це (проект закону - "Апостроф") отримає найближчого тижня, а далі гра на стороні парламенту", - сказав Володимир Зеленський.
Він також зазначив, що такі ініціативи не підривають демократичної сутності держави.
Читайте: Війна проти військкоматів: чому влада програє цю боротьбу
"Важливо мати на увазі, що це не розстріл і не сталінізм, але якщо є докази, людина має бути за ґратами", - пояснив глава держави.
На запитання про те, чи президент готовий боротися з корупцією у своїй команді, глава держави зазначив ухильно.
"У мене немає "своїх" або "не своїх". Є чесна людина чи нечесна. Якщо є докази, що людина нечесна, я звільняю таких людей. Я не бачу в цьому сьогодні у мене питання. У мене таких внутрішніх питань немає. Я зосереджений на інших речах. Тому я спокійний. Для мене найголовніше обрати системне рішення. У такому разі мені легше запроваджувати ті чи інші політики", - зазначив Володимир Зеленський.
Виникло закономірне питання: виходить, що функціонер ОП, спійманий на хабарі, у результаті відбудеться звільненням та моральним статусом "нечесної" людини? У спостерігачів та експертів виникли й інші питання щодо озвучених Володимиром Зеленським заяв та ініціатив. Зокрема, президенту згадали і його досить витіюваті висловлювання щодо можливості проведення виборів в умовах війни.
"Якщо аналізувати інтерв'ю президента в цілому, то видно, що Банкова готується до виборів наступного року. Ідея прирівняти корупцію до державної зради – абсолютно політтехнологічний та електоральний хід, без конкретної політичної мети подолати хабарництво. Просто тому що це неможливо, як би на Банковій не старалися. Усі 30 років незалежності будь-які спроби подолати хабарництво наштовхувалися на саботаж "згори" і "знизу". Потрібно визнати, що наше суспільство, незважаючи на дані соціології, дуже толерантне до корупції. На словах усі вимагають "розстрілів", але як тільки кума, брата чи свата візьмуть на хабарі, то згадують про закон, права людини", - каже “Апострофу” політтехнолог Олексій Голобуцький.
Запит Заходу
Незважаючи на подвійні стандарти, які притаманні нашому суспільству, в умовах гарячої війни корупція (насамперед високорівнева) підриває обороноздатність держави і суттєво псує зовнішньополітичний імідж.
"Є запит суспільства, на який Офіс президента змушений реагувати. В умовах відкритого вторгнення РФ корупція не просто не зникла, а стала ще жирнішою. Деталі ініціативи будуть видні після того, як до парламенту внесуть відповідний законопроект. Поки ж можна сказати, що у справах за держзмову є лише один запобіжний захід – утримання під вартою. Не виключено, що хоча б це буде відлякувати чи насторожувати потенційних скарбників: зловлять на хабарі – відправишся до ізолятора", - каже "Апострофу" голова Центру правового аналізу та досліджень політичних ризиків Михайло Дяденко.
Водночас ідея прирівняти корупцію до державної зради не вирішує стратегічну проблему з "барабанами", "овочерізками" та іншими витратами нечуваних бюджетних грошей на безглузді кошториси та проекти. Розпорядники коштів мають купу легальних лазівок, щоб "спустити" гроші в потрібні кишені.
"Президент у своєму інтерв'ю наголошував на необхідності системних рішень. З чого можна почати? Припустимо, із закону про публічні закупівлі. Наприклад, вписати, що медпрепарати для державних клінік закуповуються тільки у виробника або офіційних дистриб'юторів, щоб відсікти сумнівні "прокладки". Зараз же організатори тендерів на свій розсуд можуть прописати кваліфікаційні вимоги, щоб у результаті виграв "потрібний" постачальник", - каже Михайло Дяденко.
Західні партнери опинилися у суперечливому становищі. З одного боку, вони, маючи доступ до розвідувальної інформації та даних про фінансові транзакції, з високою точністю можуть прорахувати, які суми розкрадаються за квартал чи півріччя, але публічно піднімати скандал – політично недоцільно. А ось Кремль і різноманітні корисні ідіоти в США та ЄС тиснуть саме на те, що економічна та військова допомога Україні нібито осідає в кишенях корупціонерів.
Розширити повноваження СБУ
Наступний момент, який також не зовсім зручний Вашингтону та Брюсселю, полягає в тому, що широка антикорупційна інфраструктура в Україні (НАЗК, НАБУ, САП та ВАКС) була сформована за прямої участі західних партнерів, але при цьому показала невисоку ефективність. Виходить, що Захід, з одного боку, об'єктивно незадоволений рівнем корупції в Україні, але публічно критикувати власне дітище не може.
Понад те, міжнародні партнери категорично проти будь-яких спроб відкотити "досягнення" антикорупційного реформування останніх років. За інформацією журналістських джерел, після того, як парламент з ініціативи президента прирівняє корупцію до держзради, ОП планував розширити повноваження СБУ, дозволивши їй розслідувати корупційні справи на суму понад 24 мільйони гривень.
Після критики Заходу, представники якого побоюються за незалежність антикорупційної вертикалі, в Офісі президента відмовилися від такої ідеї. Тепер у планах Банкової не позбавляти НАБУ права розслідувати велику корупцію, а надати СБУ аналогічні можливості.
Джерела в НАБУ кажуть, що це "погана ідея", оскільки у Бюро можна буде відібрати будь-яку справу, що може спричинити хвилю позовів до Європейського суду з прав людини, а також буде підставою для претензій з боку США та ЄС.
Такий варіант також незручний і з процесуальної точки зору.
Військовий експерт Іван Ступак, який раніше проходив службу в управлінні СБУ по Київській області, наполягає, що такі процесуальні зміни лише навісять на спецслужбу більше роботи і відволікатимуть від вирішення контррозвідувальних та оперативних завдань, що є особливо чутливим в умовах воєнного стану.
"Ми ризикуємо повернутися до ситуації, яка була раніше, коли різні правоохоронні структури постійно "ділили" справи по підслідності. Знову почнеться "бухгалтерський облік": більше сума 24 млн або менше. Знову почнуться суперечки, хто кому передає справу, що тільки гальмує розслідування. Зараз система в цілому збалансована: криміналом та оргзлочинністю займається поліція, економічними злочинами - БЕБ, корупцією - НАБУ, злочинами військових та силовиків - ДБР, а контррозвідка, лови диверсантів та навідників - за СБУ Так, є деякі особливості та недоліки, але якщо ламати цю систему буде лише гірше", – каже Іван Ступак.
Читайте також: Голосування в окопах? Чому на Банковій знову заговорили про вибори
