На останньому перед канікулами пленарному тижні Верховна Рада встигла ухвалити у другому читанні та в цілому законопроект, який значною мірою змінює діяльність Конституційного суду України. Депутати дещо модифікували структуру суду, а також ввели нову процедуру подання конституційної скарги. У той же час критики документа відзначають, що голосування за законопроект було забезпечено шляхом політичних домовленостей в обмін на посаду омбудсмена, і що новим законопроектом президент Петро Порошенко фактично створює "ручний" суд. "Апостроф" розбирався в ситуації.
Суд для президента
Минулого четверга, 13 липня, парламент під звуки сирен, крики в мегафони і блокування трибуни підтримав законопроект про Конституційний суд, який пройшов перше читання ще в кінці червня. "За" проголосувало 245 народних депутатів. Документ передбачає, що до складу суду входять 18 суддів, по шість суддів призначають президент, Верховна Рада і з'їзд суддів України. КСУ буде функціонувати у складі шести колегій, двох сенатів і Великої палати. Законопроектом також значно збільшується зарплата суддів – до 75 прожиткових мінімумів, а це близько 120 тисяч гривень. Крім того, екс-судді КСУ будуть отримувати довічне утримання, яке розрахують, виходячи з їх окладів.
Ухвалити новий регламент роботи суду та затвердити структуру КСУ повинен протягом наступних трьох місяців. Наразі закон вже підписано головою ВРУ Андрієм Парубієм, і він чекає на підпис президента Петра Порошенка.
Закон ухвалювався не без протидії низки парламентських фракцій, представники яких запевняли, що за допомогою нового законопроекту президент хоче отримати повністю контрольований Конституційний суд.
"Це був найгірший варіант з усіх попередніх варіантів закону про Конституційний суд. Було близько 700 поправок до нього, їх взагалі не проходили, комітет з них врахував лише 15, решту відхилили, - розповіла "Апострофу" нардеп від "Батьківщини" Альона Шкрум. – І сам закон писали в Адміністрації президента і додавали туди кілька речей, які вони давали в якості хабара "Народному фронту" за те, щоб вони за нього проголосували".
На переконання парламентарія, новий закон фактично скасовує конкурс на посаду суддів. "У законопроекті написано, що судді відбираються за конкурсом, а насправді ніякого конкурсу немає. Якщо подивитися на текст, там є співбесіда та критерії відбору, але ніяких тестів, ніяких критеріїв доброчесності, ніякого конкурсного відбору не прописано. І, відповідно, президент буде мати свою більшість у цьому суді, він буде мати своїх шість суддів, плюс шість суддів від ВРУ, тому питання: як це буде контролюватися в такому випадку?" – обурюється нардеп, яка переконана, що президент хоче регулювати всю судову гілку влади.
"Законом не можна змінити те, що виписано Конституцією, - прокоментував "Апострофу" один з авторів законопроекту, нардеп від НФ Леонід Ємець. – Закон написаний в рамках Конституції і жодним чином не змінює баланси процедур призначення суддів КСУ. Так, можна було б зробити закон більш ідеальним, але вийшли на той текст, який знайшов підтримку в залі".
Ще одна претензія противників законопроекту стосується довічного утримання суддів КСУ. Так, на думку Шкрум, це – не що інше, як хабар нинішнім суддям. "Це довічне утримання надаватиметься у сумі, яка була на момент вступу цього судді на посаду, тобто це будуть величезні суми. Це хабарі для того, щоб президент мав зараз зручний склад Конституційного суду. Крім того, дуже багато дається потенційних зловживань наступним суддям. Наприклад, суддя вступає на посаду не з моменту складання присяги, а з моменту його фактичного затвердження. Це означає, що він може бути затверджений, а потім два роки не приймати присягу, він буде отримувати величезну заробітну плату і нічим не займатися", - говорить нардеп.
Але, на думку політолога Ярослава Макітри, поки зарано говорити про те, що Конституційний суд буде контролюватися президентом. "Практика застосування закону вже безпосередньо покаже, які були наміри, але говорити зараз про процес формування суду і його незалежність зарано. І зараз частина КСУ фактично перебуває під кримінальним провадженням щодо допомоги Януковичу в узурпації влади. І взагалі, якщо проаналізувати діяльність цього суду, то ми майже не знайдемо рішень, які б суперечили волі президента, їх буквально було кілька, тому КСУ завжди залишався органом, що легітимізував волю президента, як правило, на 90%", - сказав Макітра в коментарі "Апострофу".
У самій коаліції стверджують, що критика законопроекту не має жодного відношення до його тексту, а завдяки ухваленому документу в українців з'явиться можливість самим подавати конституційні скарги. "Конституційна скарга перекриває всі критичні зауваження опонентів. Це, мабуть, найкраще, що парламент зробив за останні півтора року, тому що процедура конституційної скарги дає можливість громадянам звернутися до Конституційного суду напряму. Раніше цією сакральною можливістю користувалися топ-політики нашої держави. Це міг зробити або президент, або Верховний суд, або мінімум 45 народних депутатів. Це унікальна можливість, якою володіють далеко не всі просунуті країни Європейського союзу. Так, є депутати, які не хотіли ділитися цим сакральним правом зі звичайними громадянами, тому що їм подобалося самим визначати, що дійде до суду, а що ні", - розповідає "Апострофу" співавтор документа Леонід Ємець.
Договірняк з "Народним фронтом"
У політикумі вже не перший день обговорюється, що в обмін на позитивне голосування за законопроект щодо Конституційного суду президентська фракція пообіцяла партнерам за коаліцією, фракції "Народний фронт", пост уповноваженого з прав людини, головним претендентом на який вже давно називають нардепа від НФ Людмилу Денисову.
Закон про КСУ мав запровадити відкриту процедуру обрання омбудсмена, але вже під час голосування у Верховній Раді з голосу була внесена поправка про збереження таємного голосування за уповноваженого. Усі ці колізії, запевняє Шкрум, були створені для того, щоб дозволити "Народному фронту" провести на посаду свого кандидата – Денисову.
Людмила Денисова претендує на посаду уповноваженого з прав людини.
Фото: Facebook Людмила Денисова
"Таємне голосування забезпечувало хоча б невелику частку неупередженості щодо майбутнього омбудсмена, але таємним голосуванням БПП не хоче голосувати за Денисову, а "Народний фронт" не довіряє БПП. І, загалом-то, правильно робить, оскільки БПП не проголосує – у них є група УДАР, яка не хоче голосувати, є частина людей, які знають пані Денисову і не вважають її правозахисником, - каже Шкрум. – Але зараз ситуація заплутана: у законі про омбудсмена залишилося таємне голосування, а в законі про регламент ВРУ відкрите, тому їм доведеться ще раз проводити зміни або в регламент, або в закон про омбудсмена".
Політичний експерт Ярослав Макітра допускає, що подібні домовленості щодо процедури обрання омбудсмена у владі були. "Таємне голосування обмежило б навіть голосування в "Народному фронті", тим більше в партнерів з БПП. Просто існує недовіра між членами коаліції, і вони шукають механізми, як перевіряти один одного. Президент спробує вибити великі повноваження для себе, у той час як для НФ створюються умови, де він зможе проконтролювати голосування за свою людину на пост омбудсмена", - резюмує експерт.
У той же час джерело "Апострофа" у владних колах розповіло, що за спробою зриву голосування за новий КСУ в парламенті стоїть група нардепа Сергія Льовочкіна ("Опозиційний блок"), яка хоче залишити на посаді нинішнього омбудсмена Валерію Лутковську. "Група Льовочкіна в Раді не хоче, щоб призначили нового омбудсмена. Вони хочуть, щоб залишилася на своїй посаді Лутковська. Тому вони зупиняють будь-які ініціативи, які хоч якось стосуються рішень із цих питань. Знайти 226 голосів на будь-якого кандидата буде дуже складно", - зазначив співрозмовник "Апострофа", що побажав залишитися невідомим.
За спробою зриву голосування за закон про КСУ, за даними джерела "Апострофа",
стоїть група нардепа Сергія Льовочкіна. Фото: Віталій Носач, РБК Україна
Утім, у Верховній Раді вже зареєстрували постанову про скасування результатів голосування за закон про КСУ. Таким чином, закон не зможе працювати аж до початку нової сесії парламенту у вересні, коли депутати відхилять чи підтримають цю постанову.
