Одним з етапів судової реформи в Україні мало стати створення антикорупційного суду – органу правосуддя, який би займався справами топ-корупціонерів. Запустити процес створення такого суду повинні були ще влітку 2017 року: цього вимагав від України Міжнародний валютний фонд. Однак поряд з прихильниками появи нового органу є і його супротивники – переважно в команді нинішнього президента Петра Порошенка. "Апостроф" розбирався, куди заведуть антикорупційні суперечки.
Суд або палати
Законопроект №6011, що передбачає створення в Україні антикорупційного суду, був зареєстрований ще в лютому поточного року. Його ініціаторами стали народні депутати із "Самопомочі" Єгор Соболєв і Оксана Сироїд, Іван Крулько з "Батьківщини" та представники "Блоку Петра Порошенка" Мустафа Найєм, Сергій Лещенко та Світлана Заліщук. У документі була прописана процедура формування незалежного судового органу – Вищого антикорупційного суду, який покликаний здійснювати правосуддя як суд першої інстанції щодо справ, підслідних Національному антикорупційному бюро (НАБУ). До його складу мають увійти 70 суддів, яким будуть забезпечені високі зарплати, повний соціальний пакет, а також державна охорона. Головне їхнє завдання – винесення вироків у справах топ-корупціонерів, які незаконно збагатилися за рахунок державного бюджету.
Проте в команді президента, схоже, не поспішали просувати створення антикорупційного суду і вигадали йому заміну – антикорупційні палати.
"Я сподіваюся, що ми створимо антикорупційну палату наступного місяця (у жовтні, – "Апостроф"), а вже після цього, якщо антикорупційний суд з'явиться в 2019 або 2020 році, то будемо тільки раді", - заявив президент Петро Порошенко, виступаючи на міжнародному форумі YES у вересні. Глава держави пояснив, що створення суду займе півтора-два роки, а такий орган потрібен вже зараз. Йому вторив і генеральний прокурор Юрій Луценко, який вже неодноразово підкреслював, що чекати формування нового суду часу немає.
Ще у червні нардеп від БПП Сергій Алєксєєв зареєстрував законопроект №6529, який пропонував відмовитися від створення Вищого антикорупційного суду, а натомість запровадити антикорупційні палати при кожному українському суді, що дозволить розглядати справи великих корупціонерів у будь-якому судовому органі.
"Антикорупційна палата, яку пропонує президент за підтримки генерального прокурора, - це остання інстанція. Тобто коли програні суди, за три-чотири роки там можна оскаржити рішення. А нам потрібен суд першої інстанції, який буде супроводжувати слідство до винесення обвинувального вироку і відправки топ-корупціонера за ґрати", - розповів "Апострофу" один з авторів законопроекту №6011 Єгор Соболєв.
Прихильники створення в Україні антикорупційного суду нагадують: це було передбачено в меморандумі про співпрацю з МВФ. Хоча в БПП намагалися викрутитися.
"У меморандумі з МВФ записано: антикорупційний судовий орган, а не суд", - заявив в одному з інтерв'ю перший заступник БПП Ігор Кононенко.
Створення в Україні антикорупційного суду передбачено меморандумом з МВФ
Утім, його тут же викрив у маніпуляціях Мустафа Найєм: він навів текст самого меморандуму, у якому йдеться саме про антикорупційний суд.
Чому не хочуть новий суд
Більшість співрозмовників "Апострофа" впевнені, що за небажанням влади сформувати антикорупційний суд стоїть страх опинитися на лаві підсудних.
"Це логічне пояснення. Якби не було особистого інтересу не створювати, суд би вже давно сформували", - сказав "Апострофу" виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.
"Як тільки у нас з'явиться непідконтрольне топ-корупціонерам правосуддя, вони опиняться у в'язниці", - сказав "Апострофу" Єгор Соболєв.
Крім того, зазначає політичний аналітик Анатолій Октисюк, президенту вкрай невигідна поява непідконтрольного йому органу.
"Створення нової інституції з нуля займе багато часу, і Порошенко не зацікавлений формувати неконтрольовану інституцію", - сказав він.
Саме тому соратник президента Юрій Луценко всіляко наполягає на тому, щоб новий антикорупційний суд, якщо він все-таки з'явиться, розглядав не тільки справи НАБУ.
"НАБУ непідконтрольне владі, тому його хочуть скувати і обмежити його дії. Антикорупційне бюро – це політичний інструмент конкуренції в руках всіх антикорупціонерів, таких як [Міхеіл] Саакашвілі, [Сергій] Лещенко, [Мустафа] Найєм. Це зовсім інший політичний табір, який має на руках такий ресурс для впливу. У той час як у Порошенка в руках ГПУ", - пояснює Октисюк.
Майбутнє антикорупційного суду
Тим часом ініціатори формування антикорупційного суду 17 жовтня збирають під стінами Верховної Ради мітинг на його підтримку. Паралельно автори законопроекту про Вищий антикорупційний суд чекають висновків Венеціанської комісії щодо їх законодавчої ініціативи та альтернативного документа авторства нардепа від БПП Сергія Алєксєєва.
"Комісія збирається оприлюднити свої рекомендації 6 жовтня. Ми як співавтори публічно заявили, що готові включити рекомендації і зауваження для того, щоб ухвалити цей закон, - зазначила Світлана Заліщук у розмові з "Апострофом". – Принципове питання не в тому, коли ми ухвалимо, а в тому, що ми ухвалимо. Бо є ризик, що наш закон можуть покалічити правками або ухвалити антикорупційні палати, які не виконають свою функцію і не стануть незалежним органом судової системи України".
Концепція створення Вищого антикорупційного суду в Україні
При цьому, судячи з усього, фракції коаліції поки не обговорювали голосування за законопроекти про нові антикорупційні органи.
Один з представників "Народного фронту" розповів "Апострофу", що у фракції ця тема в принципі не піднімалася.
"Але є думки, що не буде створено антикорупційний суд. І розмови про створення такого суду насправді виникають для затягування часу. Важко сказати, з чиєї саме сторони. Дуже часто це – гучні заяви, які не мають ніякого відношення до реального стану речей", - зазначив співрозмовник видання, який побажав залишитися невідомим.
Депутат від БПП Олексій Гончаренко повідомив, що на його фракції це питання також не обговорювалося. Але від себе він додав, що особисто готовий голосувати і за формування антикорупційного суду, і за формування антикорупційної палати.
Його колега за фракцією Іван Винник впевнений, що законопроект про Вищий антикорупційний суд не буде проголосований.
"Дискусія з приводу антикорупційного суду не виникає з політичних причин, вона виникає через професійну складову. Її не підтримують у Верховній Раді не тому, що хтось не хоче, а тому, що потрібно вибрати загальну модель розвитку", - сказав нардеп "Апострофу".
У "Батьківщині", схоже, ще не вирішили, яку сторону їм зайняти в цьому питанні. Заступник голови цієї фракції Сергій Соболєв невпевнено прокоментував голосування депутатів "Батьківщини" щодо законопроекту.
"Принаймні, підтримка була завжди", - сказав він "Апострофу".
У Радикальній партії Олега Ляшка вже визначилися з вибором – тут не підтримують створення окремого антикорупційного суду.
"Наша партія виступає за те, щоб всі суди України були антикорупційними", - відповів нардеп-"радикал" Ігор Мосійчук.
Політолог Анатолій Октисюк вважає, що коаліція буде пропонувати голосувати за законопроект про антикорупційні палати, на які згоден президент.
"Антикорупційний суд не буде створений до кінця року. А ось палати можуть. До чого я схиляюся", - зазначив він.
Ярослав Юрчишин вважає, що не має значення, як називатиметься новий орган – судом або палатою.
"Неважливо, як це буде називатися, головне – прозора процедура залучення міжнародних експертів, належне забезпечення, соціальний захист суддів та адміністративна незалежність для судів", - сказав експерт.
А ось затягування рішення може мати негативні наслідки і навіть вдарити по бюджету.
"Якщо буде проходити заочне засудження когось з фігурантів справ НАБУ, то Україна матиме всі юридичні важелі звертатися до країн, в яких розміщені виведені за кордон кошти, щоб їх повернути в країну. В Україні все майно цих корупціонерів має бути безвідмовно повернуто до бюджету – в тому випадку, якщо Україна доведе, що ці кошти були виведені з країни незаконним шляхом. Але без рішення суду це буде неможливо зробити", - пояснює Юрчишин.
Йдеться зокрема про гроші утеклого екс-президента Віктора Януковича і його соратників, які заморожені на рахунках європейських банків. Усі ці кошти можуть повернутися до своїх "власників", якщо в Україні не з'явиться відповідне рішення суду. Чим довше затягується процес створення антикорупційного суду, який може винести таке рішення, тим менше шансів повернути гроші до бюджету.
