Скандали навколо створення Вищого антикорупційного суду продовжилися і після ухвалення відповідного закону. У вже опублікованому документі несподівано для багатьох виявилася правка, яка не озвучувалася під час підсумкового голосування в сесійній залі парламенту. З цією правкою топ-корупціонери, чиї справи розглядаються у судах, фактично можуть врятуватися від покарання. У заплутаній історії розбирався "Апостроф".
Закон про Вищий антикорупційний суд, ухвалений після довгих дискусій у суспільстві та переговорів з міжнародними партнерами, набув чинності 14 червня. Але після його опублікування розгорівся новий скандал, бо в документі побачили норму, яка не була озвучена при голосуванні у Верховній Раді. Мова йде про правку, що забороняє антикорупційному суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які були винесені судами першої інстанції та не набрали чинності.
Відповідну норму внесли в Кримінальний процесуальний кодекс. "Суди апеляційної інстанції (крім апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) продовжують приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, у кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених цим кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, розгляд яких розпочато у судах першої інстанції до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду", - йдеться в прикінцевих положеннях закону.
У парламентському комітеті з питань правової політики та правосуддя на це відповіли: мовляв, така норма була вимогою Венеціанської комісії. За словами представників комітету, при підготовці законопроекту до другого читання експерти Венеціанки вказували на доцільність того, щоб справи НАБУ, які вже направлені до суду, не підлягали оскарженню в новому антикорупційному суді. Там уточнили, що передача справ "призвела б до перевантаження суддів Вищого антикорупційного суду, враховуючи значну кількість справ, які розглядаються в судах першої та апеляційної інстанцій до моменту створення Вищого антикорупційного суду".
При цьому у Венеціанській комісії відмежувалися від подібних вимог.
Сумнівна норма обурила багатьох представників депутатського корпусу та громадськості. Незадоволеними залишилися і в Національному антикорупційному бюро: там виступили з вимогою переглянути правку.
"Спочатку в проекті була норма, яка передбачала, що рішення суду першої інстанції, навіть тих звичайних судів, які зараз розглядають ці справи, будуть оскаржуватися в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. Потім цю норму змінили. Звичайно, це величезна проблема", - сказав директор НАБУ Артем Ситник.
Такі зміни дозволять уберегти топ-корупціонерів від покарання, вважає юрист Центру протидії корупції Анастасія Красносільська.
"Це убезпечує фігурантів розслідувань НАБУ від правосуддя нормального незалежного суду. Іншого пояснення цьому немає. Насіров, Мартиненко, син Авакова, Поляков-Розенблат – це все ті справи, які вже передані до суду. І всі ці справи, незалежно від того, скільки вони будуть слухатися у першій інстанції, у апеляції також не потраплять в антикорупційний суд після його створення, вони всі залишаться на розгляді старих судів, які не здатні нормально розглядати справи. Станом на зараз 135 справ НАБУ вже передало до суду, на створення антикорупційного суду ще півроку точно знадобиться, за цей час НАБУ також буде передавати справи до суду, а це плюс-мінус 200 справ, які до антикорупційного суду вже не потраплять ні в першій інстанції, ні в апеляції", - коментує "Апострофу" Красносільська.
Слідчі звинувачують Романа Насирова в нанесенні державі збитків на суму 2 мільярди гривень
Синові міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Олександру було пред'явлено звинувачення у скандальній справі про закупівлю МВС рюкзаків в 2015 році
Миколу Мартиненка звинувачують в розтраті коштів ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" у розмірі $ 17,28 млн
Борислав Розенблат і Максим Поляков підозрюються в отриманні хабарів за лобіювання інтересів компанії "Фуджейра" (ОАЕ) в сфері видобутку і експорту бурштину
На думку члена громадської ради при НАБУ Артема Романюкова, будь-яка корупційна справа, передана до суду у найближчий рік, не має шансу дійти до вироку.
"З одного боку, віддати зараз справу в суд – це поховати свою працю, з іншого боку, не віддати її – це вчергове нарватися на критику з боку суспільства", - каже "Апострофу" активіст.
"Була надія, що якщо ми створюємо всі палати антикорупційного суду з усіма технічними процедурами і за рік він починає працювати, то вже за рік з'являється ймовірність першого справедливого правосуддя, тому що всі справи, які зараз будуть мусолити в судах, очевидно, будуть звідти вилітати без обвинувальних вироків. І зрозуміло, що САП ці вироки буде оскаржувати. І тоді б ці оскарження вже потрапляли в апеляційну палату нового суду, а так виходить замкнене коло", - говорить Романюков.
У депутатському корпусі на це відповідають, що справи корупціонерів обов'язково повинні потрапляти в новий суд. "Просто якомога швидше має бути створений антикорупційний суд, а до моменту його створення справи будуть розглядати звичайні суди", - каже нардеп від "Народного фронту" і член профільного комітету Леонід Ємець.
Що стосується фальсифікації при голосуванні, нардеп стверджує, що зрозуміти, чи мала вона місце, можна буде тільки після проведеного розслідування.
"З приводу того, чи була фальсифікація, буде зрозуміло вже після розслідування, тому що треба піднімати стенограму, аудіо- та відеофіксацію, щоб подивитися, що було сказано і як. І за результатами розслідування можна сказати, чи була фальсифікація", - зазначив він.
Виправити ситуацію, як каже Анастасія Красносільська, досить просто. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу.
"Можна внести зміни до КПК, прописавши там нормальну процедуру апеляції, і вони тоді автоматично замінять ось ці зміни в закон про антикорупційний суд. Можна внести зміни будь-яким законом, який перебуває зараз у парламенті", - вважає експерт.
Однак чи захочуть робити це нардепи, які, можливо, свідомо підтримали скандальну правку, – велике питання.
