Ще півроку тому, 20 квітня, в Києві під час з'їзду партії "Відродження", представленої в парламенті однойменною депутатської групою з 24-х народних обранців, керівники політсили анонсували свою участь в президентських виборах. Час минув, однак в зазначений термін відбір кандидатур в партії, що складається в більшій мірі з колишніх "регіоналів", не відбувся. Що завадило вибору кандидата в президенти, і чому політичні амбіції представників "Відродження" зараз сконцентрувалися в Харкові і Харківській області, з'ясовував "Апостроф".
Кандидат другої ролі
Нардепам, що в минулому скликанні Верховної Ради представляли Партію регіонів і не потрапили в "Опоблок", схоже, так і не вдалося формалізуватися в якості повноцінних політичних сил. Створення в стінах парламенту двох депутатських груп - "Воля народу" і "Відродження" - не переросло в щось більше. Спочатку "Воля народу" розглядалася як фундамент для повноцінного запуску партії "Наш край" у всеукраїнському масштабі. Але через суперечності у владних коридорах за те, хто ж буде головним керуючим цієї політсили, проект фактично згорнули. З депутатською групою "Відродження" ситуація вийшла дещо іншою: її керівництво всіляко намагається демонструвати свою суб'єктність. Одним з таких проявів стала квітнева заява про участь у президентських виборах. Однак далі слів справа не дійшла. І на це є кілька вагомих причин, які свідчать про те, що "Відродження" так і не змогло перетворитися в монолітну політичну структуру.
"Праймеріз перенесені на листопад через внутрішні суперечності. "Відродження" - занадто складне утворення, де кожен вважає себе величиною. Ймовірні учасники - Бондар (лідер партії і співголова депутатської групи у Верховній Раді Віктор Бондар, - "Апостроф") і Пилипенко (голова політради партії Володимир Пилипенко, - "Апостроф"), які найбільш розкручені в ЗМІ. Йшла розмова і про Шипка (народний депутат з групи "Відродження" Андрій Шипко, - "Апостроф"), але це навряд чи: у нього взагалі немає амбіцій такого плану" , - стверджує співрозмовник "Апострофу", що знає ситуацію всередині "Відродження".
Підтверджуючи перенесення праймеріз, глава партії Віктор Бондар уточнив "Апострофу": ім'я кандидата-"фіналіста" назвуть на розширеному засіданні політради, яке планується на кінець листопада. "Після цього буде призначена дата з'їзду, на якому партія "Відродження" офіційно висуне кандидата в президенти", - повідомив Бондар.
У бесіді з "Апострофом" Пилипенко підтвердив свою участь в праймеріз. "Взагалі-то всі братимуть участь", - зазначив він, не конкретизуючи, про кого йде мова.
Відстроченню праймеріз є й інше пояснення: як натякають співрозмовники в депутатській групі, цінність президентської кампанії для партійний верхівки не надто висока. Кістяк "Відродження" - народні депутати, обрані до Верховної Ради за мажоритарними округами без прив'язки до партійного бренду. Нагадаємо, в 2014 році, коли відбулися вибори до парламенту, партії "Відродження" в її нинішньому вигляді не існувало (переродження відбулося в 2015 році)...
Для членів депутатської групи "Відродження" набагато важливіше зберегти крісла в Раді після парламентських виборів. І неважливо, як це станеться - під брендом "Відродження" або ж під чиїмсь іншим. Більш того, в цьому їм мало допоможе участь їхньої партії у президентській кампанії. Тому інтерес до виборів глави держави мінімальний навіть з боку керівництва політсили, також представленого в основному депутатами-мажоритарниками.
Нардепи партії "Відродження" під час засідання ВР
Чому ж в квітні у "Відродженні" взагалі піднімали це питання? Справа в тому, що в партії заявили про похід на президентські вибори в той момент, коли розглядалася можливість зміни виборчої системи зі змішаної на чисту "пропорціоналку". Кампанія потрібна була партії з політтехнологічною метою. Свій кандидат допомагав би, перш за все, з розкручуванням бренду "Відродження" з розрахунком на вибори в Раду. Але зараз все йде до того, що парламент знову обиратиметься за партсписками і в одномандатних округах. Гостра необхідність у виборах президента відпала", - пояснює співрозмовник в партії, що побажав залишитися неназваним.
До того ж у "Відродження" немає кандидата, який міг би поборотися не те щоб за перемогу, а хоча б за вихід до другого туру. Партія не має політиків, які були б популярними в національному масштабі, а не тільки в окремо взятих округах. Високий рівень підтримки у члена президії політради партії, мера Харкова Геннадія Кернеса в цьому місті і Харківській області, але в цілому по країні до нього спостерігається, м'яко кажучи, неоднозначне ставлення. Більш того, сам Кернес вже відмовився від пропозиції представляти партію на президентських виборах, не в останню чергу через проблеми зі здоров'ям після замаху. Згадані Бондар і Пилипенко також мало популярні, щоб показати хоч якийсь значущий результат на майбутніх виборах.
"У партії не можуть не розуміти, що їхня роль на обох кампаніях буде чисто технічною. Але навіть кандидат "без шансів" здатен відібрати один-два відсотка у умовного "біло-блакитного" кандидата, який теж орієнтується на електорат колишньої Партії регіонів і комуністів, і ускладнити йому вихід до другого туру. А це можливість для торгів як з ним, так і його конкурентами", - сказав "Апострофу" політолог Петро Олещук.
Такий стан речей зумовлює тактику партійного активу.
"Ми зосереджуємося на наших округах", - каже народний депутат, що входить до групи "Відродження". Мажоритарка - схоже, єдиний варіант зберегти партійний бренд (а значить суб'єктність) в майбутньому парламенті. Але не факт, що в разі чого екс-"регіонали" не розбіжаться по інших проектах.
Харків - хлібне місто
На цьому тлі представникам "Відродження" важливо зберегти вплив над своїм базовим регіоном - Харківською областю, яка сьогодні представлена в депутатській групі сімома мажоритарниками, включаючи її співголову Віталія Хомутинніка. До неї ж, до слова, зараховують ще одного колишнього "регіонала", народного депутата Анатолія Денисенка, "мажоритарника" з Харкова, який, будучи формально позафракційним, входить до політради "Відродження".
Друга за чисельністю депутатів в цьому парламентському об'єднанні - Одеська область (п'ять "багнетів").
Джерело в керівництві партії стверджує, що на наступних виборах в Раду "Відродження" постарається не тільки зберегти за собою нинішні округи в Харківській області, а й перемогти в інших. "Ми не будемо претендувати на округи, за якими пройшли представники "Опозиційного блоку", а також округи Мураєва (лідер партії "Наші", позафракційний депутат Євген Мураєв, - "Апостроф") і Фельдмана (член депутатської групи" Воля народу "Олександр Фельдман, - "Апостроф").
У зв'язку з цим дуже цікавий округ №169 в самому Харкові, де на виборах 2014 го виграв Олександр Кірш з "Народного фронту". У цій фракції він входить до неформальної групи впливу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Як повідомив "Апострофу" Кірш, він планує знову балотуватися у цьому окрузі. "Роботу з виборцями на окрузі я веду з самого обрання, - прокоментував депутат. - У мене [хороший] особистий рейтинг, і місто мене знає". У "Відродженні" бачать його конкурентом заступника голови Харківської обласної ради, голову фракції партії в облраді Володимира Скоробагача. Минулої кампанії Кірш обігнав його на 1 621 голос. Але, як запевняє високопоставлений співрозмовник "Відродження", Скоробагач зараз теж активно займається округом і сподівається взяти реванш.
Втім, в цю боротьбу може вклинитися і третя сила. У політичних колах ходять розмови, що впливовий народний депутат Олександр Грановський з "Блоку Петра Порошенка", близький до Порошенка, обрав для себе цей округ. Офіційно "списковик" Грановський підтверджує тільки інтерес до "мажоритарки" в Харкові, не уточнюючи за округ. Кірш, втім, допускає, що мова йде саме про його округ. "Грановський піде, найімовірніше. Нічого страшного: вони зі Скоробагачем відбиратимуть один в одного голоси. А мої 30% голосів - недоторканні", - каже Кірш, зазначаючи, що роботу Грановського на окрузі він не помітив. Це ж констатують і співрозмовники видання у "Відродженні".
В цілому для представників партії ситуація поки розвивається сприятливо. Колишні розбіжності всередині депутатської групи вщухли. Народні обранці пов'язують це зі зміною позиції олігарха Ігоря Коломойського, на якого в своїй діяльності орієнтується низка членів цього парламентського об'єднання. "Просто Беня (неформальне прізвисько Коломойського, - "Апостроф") перестав їх смикати", - лаконічно коментує ситуацію один з учасників групи. Нагадаємо, раніше в групі спалахували конфлікти за лінією "Коломойський - Хомутиннік", що ледь не призвело до її розвалу. Зараз олігарх перемкнув увагу з "Відродження" на інші політичні проекти (з ним пов'язують, наприклад, партію відомого шоумена Володимира Зеленського "Слуга народу").
У Харкові у "Відродження" все буде добре, поки є Кернес. "Його підтримка означає гроші з міськбюджету на округи. А разом з гречкою - в прямому і переносному сенсі це дозволяє спокійно чекати виборів", - каже народний депутат Роман Семенуха ("Самопоміч"), чия політична сила перебуває в опозиції до міського голови Харкова.
"Відродженці" можуть сподіватися і на уряд Володимира Гройсмана. Прем'єр-міністр знайшов спільну мову з більшістю депутатів-мажоритарників: в обмін на їхні голоси за бюджет він сприяє виділенню коштів Фонду соціально-економічного розвитку в потрібні округи. Рівні стосунки з Адміністрацією президента також побудовані на основі взаємовигідних голосувань. Інша справа, що навіть якщо "Відродження" зуміє вибрати кандидата в президенти, той виконуватиме в ході кампанії роль статиста. А вже після виборів, в кінці весни - початку літа, ситуація може змінитися кардинально. І тоді екс-"регіоналам" заново доведеться домовлятися з Банковою, хто б там в кінцевому підсумку не опинився в кріслі президента...