Спринт або марафон: які обіцянки встиг виконати мер Кличко

Минув рік відтоді, як Віталій Кличко офіційно вступив на посаду мера Києва після місцевих виборів 2015 року. Правда, вже вдруге. До цього він став міським головою столиці 27 червня 2014 року. Жителі Києва зробили непоганий вибір: за цей час Кличко як мінімум змусив їх посміхнутися. І не раз. Ось приводів для радості за місто було трохи менше.

Мер Кличко. Мер-чемпіон, мер-спортсмен. Мер, який бігає марафони. Мер, який падає з велосипеда. Мер, котрий мокне під дощем під час відкриття фонтанів. Мер, який зненавидів сніг. Мер... ну, не оратор. Мер – свій хлопець. Такий візуальний образ київського градоначальника можна витягти з мас-медіа. Однак мер визначається не образом, а вчинками. І рік роботи (а за фактом – вже більше двох) вже може дещо розповісти.

Віталій Кличко пообіцяв зробити з Києва справжнє європейське місто. "Апостроф" вирішив проаналізувати успіхи в найбільш амбітних і цікавих проектах міського голови.

Велосипеди

Віталій Кличко відомий своєю любов'ю до двоколісного транспорту. У своїй електронній декларації мер вказав володіння сімома велосипедами різних марок. Просування велотранспорту стало однією з невід'ємних частин його мерства.

"Я впевнений, що ми прийдемо до того, що велосипед стане в Києві найпопулярнішим видом транспорту", - підкреслив Кличко і став сам добиратися до київської мерії на електробайку. А пізніше він вирішив посвятити у свою "релігію" і патрульну поліцію - влітку мер передав столичним копам 100 велосипедів, придбаних за рахунок спонсорів.

Також Кличко пообіцяв протягом декількох років відкрити в місті 600 км велодоріжок, у тому числі кілька маршрутів – у 2016 році.

"До кінця року плануємо відкрити ще кілька велодоріжок. Одна з них – від Оболоні до центру міста. Розраховую, що незабаром будуть відкриті доріжки і на Подолі", - говорив Кличко ще у квітні цього року.

Однак вищезгадану доріжку з Оболоні на Поділ робити навіть не починали. Директор КП "Київський центр розвитку міського середовища" Денис Півнєв сказав "Апострофу", що її будівництво відклали до наступного року.

Зараз міська влада спільно з активістами займаються розробкою концепції розвитку велоінфраструктури Києва, яку повинні закінчити вже до 20 грудня. У документі буде прописана стратегія розвитку велосипедного транспорту в місті, без якої подальші дії робити не доцільно. Головною заковикою стали недоліки українського законодавства у цій сфері і навіть правил дорожнього руху.

"Для того, щоб будувати доріжки, потрібно, по-перше, розуміти, звідки і куди, і чи потрібно це. Потім визначити черговість, потім визначити, як саме вони повинні проходити, внести зміни в певні законодавчі акти, тому що у нас не врегульовано питання велодоріжок і велосипедних трас", - пояснив Півнєв.

У концепції розвитку велоінфраструктури буде закладена і карта майбутніх маршрутів. Це, за словами Півнева, близько 50-70 км велосипедних доріжок. Київрада буде голосувати за документ вже в наступному році.

Один важливий велосипедний маршрут при Кличку все ж таки відкрили – хоча ще в першу недовгу каденцію мера. У вересні 2015 року він особисто випробував велодоріжку з Троєщини на Європейську площу. У цьому році роботи з її облаштування тривали.

"З усього того, щоб було раніше в Києві зроблено з велосипедної теми, на мою думку, це кращий варіант, - прокоментувала відкриття доріжки координатор Асоціації велосипедистів Києва Ксенія Семенова, яку призначили радником міського голови з питань розвитку велоінфраструктури. – Так, там все ще є певні недоліки, і вони дуже часто спричинені законодавством або нормативною базою. Тобто навіть не все залежить від міста. Але, загалом, я бачу, що певний прогрес є".

За словами активістки, заважають розвитку велотранспорту в українській столиці не тільки недоліки законодавчої бази, а ще й застарілі технології ремонту доріг.

"На мою думку, якщо місто витрачає гроші на ремонт доріг, то повинні бути максимально враховані потреби пішоходів, маломобільних груп і велосипедистів. Це в тому числі моє завдання, щоб у наступному році такого не було", - зазначила Семенова.

Іншою важливою подією для київських велосипедистів повинно було стати відкриття оновленого київського велотреку. На початку серпня, інспектуючи роботи з реконструкції, мер Києва заявив, що вони завершені на 90% і до закінчення залишилися лічені тижні. Однак велотрек не відкрили досі. Через кілька днів після інспекції мера покриття тестували самі велосипедисти. Проїхавшись по велотреку, вони заявили про жалюгідний стан поверхні, нерівності, небезпечні для їзди.

"Причому це було небезпечно навіть на невисокій швидкості. Плюс у темряві підсвітили ліхтарями, і при певному куті освітлення дуже добре було видно, які там нерівності", - розповів нашому виданню координатор громадської ініціативи "Новий київський велотрек" Володимир Мельник. Однак, врешті-решт, активістам вдалося домогтися зміни підрядника.

"За рекомендацією велосипедистів обрали іншу компанію, яка запропонувала нормальну технологію і почала робити по ній полотно. Ті місця, які були зроблені на той момент, були зроблені добре, але погодні умови змінилися, прийшла зима. За такої погоди, як зараз, не можна працювати з будівельними сумішами, тому роботи зупинені, поки не настане більш-менш стабільна тепла погода", - сказав Мельник, зазначивши, що обсяг робіт все ще досить значний.

Тим часом Денис Півнєв вже впевнено озвучив "Апострофу" нову дату відкриття київського велотреку - 22 квітня. Однак активіст Володимир Мельник закликає не орієнтуватися на конкретні дати, оскільки вже неодноразово надії велолюбителів не збувалися. Нагадаємо, що до цього Кличко обіцяв відкрити столичний велотрек у кінці травня – до Дня Києва, пізніше відкриття перенесли на липень, а потім відклали на невизначений термін.

"Чесно кажучи, поки не стане тепло, поки не розпочнуться роботи над полотном, не можна буде прорахувати графік. Ще потрібно подивитися, як вже зроблені ділянки переживуть зиму, перепади температур, сніг. І тоді стане зрозуміло, чи готові всі орієнтуватися на цю дату", - зазначив він.

Подільсько-Воскресенський міст і метро

Другою важливою і, мабуть, найбільш амбітною обіцянкою Кличка стало завершення будівництва Подільсько-Воскресенського мосту, який не зуміли закінчити його попередники. Подільський міст, який повинен з'єднати Троєщину з правим берегом Дніпра, почали будувати ще в 1993 році, однак через брак фінансування роботи кілька разів припинялися і поновлювалися. Нинішній мер зобов'язався відкрити міст вже через три роки – в 2019 році.

"Я взяв перед киянами завдання – відкрити міст через три роки. Спочатку відкриємо автомобільне сполучення. Для будівництва лінії метро через міст на Троєщину необхідна значна сума коштів, але поступово ми запустимо повністю зручне сполучення між Троєщиною і центром міста", - підкреслив мер Києва.

Для цього Кличко обіцяв підключити свої закордонні зв'язки. За словами мера, німецькі інвестори вже виділили 200 тисяч євро на експертизу проекту, а навесні 2017 року в Київ приїде міністр транспорту та цифрової інфраструктури Німеччини Райнер Бомба для продовження переговорів.

Екс-заступник міністра інфраструктури Олександр Кава вважає, що добудувати Подільський міст за цей термін цілком реально.

"Обсяг робіт залишився такий, що автомобільну частину запустити, звичайно, до 2019 року можна. Часу достатньо навіть для будівництва мосту з нуля", - сказав він у коментарі "Апострофу", додавши, що головне питання впирається в те, чи знайдуться кошти для такого будівництва.

"Тут два варіанти фінансування – або внутрішній ресурс: міський або державний (але державний навряд чи), або залучення міською владою кредиту. Знайти інвесторів на цей проект безперспективно", - сказав він.

Питання, чи знайдуться такі гроші в міському бюджеті, Кава запропонував переадресувати меру.

"Це питання до мера, готовий він це робити чи ні. Це питання суто політичне", - зазначив він.

Оскільки з Подільським мостом безпосередньо пов'язана ще одна вічна обіцянка міської влади – метро на Троєщину, то його знову відклали в довгий ящик. Замість цього вирішили зайнятися більш реальним проектом метро - на житловий масив Виноградар.

Віталій Кличко повідомив, що найближчим часом у столиці презентують проект продовження Сирецько-Печерської лінії метро до Виноградаря. "Упевнений, за мою каденцію на посаді мера Києва у столиці повинна бути відкрита не одна станція метро", - сказав мер у листопаді.

Однак це твердження видається дещо сумнівним, оскільки повноваження мера закінчаться в 2020 році, а до цього часу буде готовий тільки проект метро на Виноградар (а не саме будівництво, як помилково писали деякі ЗМІ). Хоча таку впевненість Кличка можна пояснити тим, що він очікує бути обраним на наступний термін. На цей момент метрополітен вже підписав договір з компанією "Київметропроект", яка виграла тендер на проектування будівництва.

"Має бути розроблено три варіанти трасування метро на Виноградар. За підсумками громадського обговорення буде обраний один варіант", - сказала "Апострофу" радник начальника київського метрополітену Наталія Макогон. - Після завершення проектування місто буде розглядати варіанти, і Київрада ухвалить рішення про темпи будівництва, які будуть залежати від можливостей бюджету та соціально-економічного рівня міста".

Макогон зазначила, що продовження зеленої гілки київського метро буде фінансуватися з бюджетних коштів. Один лише проект метро обійдеться у майже 141 мільйон гривень.

Рішення віддати пріоритет Виноградарю, куди метро можна провести швидше і дешевше, Олександр Кава назвав прагматичним.

"Це дійсно прагматичне рішення, оскільки метро на Троєщину з електоральної точки зору зробити дуже важко, тому що від початку будівництва першої пускової ділянки до запуску першої ділянки нової лінії пройде не менше 7 років. А враховуючи каденції, електоральні цикли, розумієте, стрічку перерізати важко", - сказав екс-заступник міністра інфраструктури.

За його словами, грошей, за які можна побудувати метро на Виноградар, не вистачить і на чверть лінії на Троєщину. Уся справа в тому, що продовжувати існуючу лінію набагато швидше, простіше і дешевше, ніж будувати нову.

"Але чи будуть виділені на це гроші з міського бюджету – це вже питання політичне, яке залежить від щирості намірів керівництва міста це зробити", - підсумував Кава.

Український "Діснейленд"

Ще одним цікавим проектом Віталія Кличка є будівництво парку розваг у столичному Гідропарку. Зокрема, мер хоче, щоб там з'явилося величезне колесо огляду, не менше лондонського (колесо London Eye - 135 метрів у висоту).

"Я хотів би зробити з Гідропарку український "Діснейленд", - вже неодноразово повторював мер Віталій Кличко.

Цей проект також перебуває в зародковій стадії, столична влада збирається тільки незабаром представити концепцію розвитку Гідропарку.

"Київська влада працює з міжнародними корпораціями, які відомі створенням концепцій таких зон. Є, наприклад, у Німеччині "Європа-парк", є інші відомі парки в тій самій Іспанії, поблизу Барселони, є паризький "Діснейленд". Відповідно, був вивчений досвід всіх цих напрямків", - сказав "Апострофу" радник мера Києва, нардеп Дмитро Білоцерківець.

Про терміни реалізації такого проекту говорити передчасно. Невідома поки і тематика майбутнього парку розваг у Гідропарку.

"У всьому світі, як нам пояснили експерти, не ми визначаємо тематику, її визначають виключно концептуологи. Виходячи з об'єктивних чинників – пасажиропотоків, структури населення, привабливості для туристів, вони пропонують різні тематики", - пояснив Білоцерківець.

Він зазначив, що місту запропонують декілька тематик. І на підставі громадських слухань кияни виберуть ту, яка їм більше до душі.

Співкоординатор Ради з урбаністики Києва Григорій Мельничук зазначає, що ідея мера загалом не нова, адже Гідропарк спочатку проектувався як парк розваг.

"Там були атракціони, ціла низка спортивних споруд. Але, на жаль, вже в період 1990-х – початку 2000-х там відкривалися різні розважальні та питні заклади; атракціони нагадують Чорнобильську зону", - сказав він "Апострофу".

Боротьба з МАФами

Очищення столиці від стихійної торгівлі та малих архітектурних форм було одним з пунктів програми Кличка перед виборами 2015 року. Важливою частиною протистояння міської влади та власників ларьків стала боротьба через заборону на реалізацію алкоголю. Київська міська рада заборонила продавати спиртне у МАФах з 12 квітня. Таке рішення викликало невдоволення підприємців, які тоді влаштували мітинг під будівлею мерії та навіть пішли на штурм будівлі КМДА.

Втім, Антимонопольний комітет визнав рішення київських депутатів незаконним і зобов'язав скасувати його. Мафовики виграли суд у першій інстанції, місто подало апеляцію, і 29 листопада Апеляційний суд знову ухвалив рішення на користь власників кіосків. В останньому інтерв'ю Кличко заявив, що прийняте містом рішення не було примхою чиновників, а ґрунтувалося на скаргах киян.

"Впевнений у тому, що заборона на продаж алкоголю у МАФах та обмеження продажу алкоголю вночі (з 12 жовтня також набрала чинності заборона на продаж алкогольних напоїв у супермаркетах і магазинах з 23:00 до 10:00, - "Апостроф") повинні діяти. Це світова практика, вона ефективно працює", - підкреслив мер, додавши, що влада не змінить своєї позиції та оскаржить скасування заборони у вищій судовій інстанції.

Однак, за словами головного борця з МАФами, екс-голови Департаменту благоустрою КМДА Дмитра Білоцерковця, рішення Апеляційного суду і зовсім не має практичної сили.

"Суд ухвалив рішення щодо політичного рішення міськради про заборону на продаж алкоголю. Але за фактом алкоголь у МАФах продається не на підставі політичної заборони міськради, а на основі того, що Департамент архітектури не видає дозвільні документи тим МАФам, які торгують алкоголем. Що мається на увазі? Є поняття функціоналу МАФів, який є виключною компетенцією місцевих міських рад. Що мається на увазі під функціоналом МАФів? Наприклад, видається дозвіл на торгівлю газетами, на надання послуг ремонту взуття, на торгівлю продуктами, водою, сигаретами. Раніше був алкоголь", - сказав "Апострофу" Білоцерківець.

Зараз же місто більше не видає дозвільні документи для реалізації в кіосках алкогольних напоїв. Всі МАФи, помічені за подібним порушенням, - підлягають знесенню.

"Дійсно, таке рішення трохи має суперечності з точки зору нормативно-правової бази міста, але протягом найближчого часу Київрадою буде винесено рішення, яке нормалізує цю ситуацію. Фактично заборона на продаж алкоголю продовжує діяти", - пояснив радник мера.

У цілому, в боротьбі мафовиків з міською владою перевага, скоріше, на боці останніх. Дмитро Білоцерковець сказав, що за два роки в Києві було знесено близько 10 тисяч незаконних МАФів, що рівносильно 4 тисячам конструкцій.

"Залишилися найбільш складні об'єкти, які є капітальними, великими, глобальними, двоповерховими, які треба дуже довго демонтувати. Крім того, стало дуже актуальним питання пересувної торгівлі. А демонтажні бригади займаються всім – і незаконними прибудовами, і незаконними ресторанами, і початком незаконного будівництва багатоквартирних будинків. Тому темп трохи впав", - зазначив Білоцерківець. Головним досягненням у цій сфері він назвав публікацію списку всіх законних і незаконних конструкцій.

Втім, зносити-то зносять, а альтернативи для підприємців, яким потрібно знайти інші торгові площі замість демонтованих МАФів, поки немає.

"Не так швидко, як заявлялося, проводяться дії щодо активізації перших поверхів будівель, тобто спрощення процедури переведення з житлового фонду в нежитловий. Це б створило альтернативу", - каже Григорій Мельничук.

Зрозуміло, дії столичної влади і комунальників наражаються на спротив з боку власників МАФів. У вівторок, 6 грудня, підприємці збирають черговий мітинг проти демонтажу (у тому числі за продаж алкоголю) – на цей раз під будівлею Верховної Ради.

Голова "Асоціації власників малого і середнього бізнесу" Руслан Соболь підкреслив, що процес знесення кіосків відбувається закрито, кулуарно, і не зрозуміло, яка кінцева мета усіх цих процесів. Водночас, за його словами, підприємцям хотілося б бачити цей план розвитку міста.

"Я як киянин у третьому поколінні хотів би розуміти, яку програму розвитку втілює в життя міська влада. По-перше, мені це небайдуже як киянину. По-друге, як активному учаснику підприємництва мені життєво важливо розуміти, що мене чекає через рік-два, щоб я міг спрогнозувати, в тому числі, свою діяльність", - сказав Соболь у коментарі "Апострофу".

Урбаніст Григорій Мельничук також відзначає велику міську проблему з планом – в питанні забудови і планування столиці.

"У нас складна ситуація з генеральним планом, питаннями зонінгу та генеральних планів територій. Тут у принципі складну ситуацію заклала ще попередня влада. У нас, по суті, є два генеральних плани: чинний до 2020 року та проект генплану до 2025 року, який не дуже прийнятний громадськістю та експертами", - каже Мельничук. За його словами, невпорядкованість будівельної документації і стала причиною появи горезвісного театру на Андріївському узвозі, який невподобали кияни.

Втім, у більшості масштабних проектів мера такої проблеми бути не повинно. Розвивати велоінфраструктуру і облаштовувати "Діснейленд" у Гідропарку будуть відповідно до концепцій, що готуються. Щодо серйозних інфраструктурних проектів, як міст і метро, то тут, безумовно, проектування є лише першим етапом.

Мабуть, проблема якраз у тому, що київський мер встиг наобіцяти багато чого до того, як ці концепції, стратегії і плани були готові. Коли вже він взявся за проекти, які не обіцяють швидких плюшок, то, може, правильним було б не робити гучних заяв, на яких його надалі буде легко зловити. Проте ж і політики, і електорат ніколи не жили зовсім без обіцянок.

Що ж, перевірити київського мера можна буде ще не скоро, тільки ближче до кінця його другого терміну. А ось майбутній конкурс Євробачення в 2017 році і фінал Ліги чемпіонів у 2018 році стануть проміжними іспитами для Кличка на профпридатність.