Сім років пройшло з тих пір, як Росія анексувала Крим, і лише 11 березня 2021 року Рада нацбезпеки і оборони України схвалив проект стратегії деокупацію і реінтеграції півострову. Текст стратегії поки що не оприлюднено, проте навколо документа вже здійнялися суперечки. Основні напрямки стратегії деокупацію Криму виклав секретар РНБО Олексій Данилов. "Апостроф" з'ясовував, в чому полягає стратегія і як її планують реалізувати в рамках переходу команди Володимира Зеленського на правий фланг.
Чому так пізно?
Секретар РНБО Олексій Данилов під час нещодавнього брифінгу заявив, що проект стратегії деокупації і реінтеграції тимчасово окупованого Росією Криму є першим фундаментальним документом з часів окупації Кримського півострова, який дає чіткий путівник, яким чином Україна буде рухатися в питаннях деокупації Криму. За словами Данилова, в робочій групі з підготовки документа брали участь представники Меджлісу кримськотатарського народу.
"В апараті РНБО ретельно вивчили всі документи. Можу повідомити, що в 2008 році РНБО України ухвалила рішення (яке було введено в дію указом президента), за яким Кабінету Міністрів України було доручено протягом двох місяців запропонувати законопроект, який міг врегулювати питання припинення перебування на території України Чорноморського флоту Російської Федерації з 2017 року. На жаль, цей законопроект не був розроблений і це була перша цеглина, яка почала руйнувати всю систему нашої безпеки", - сказав Данилов.
На думку секретаря РНБО Данилова, те, що подібний законопроект не з'явився, як це планувалося, в 2008 році, призвело до підписання в 2010 році харківських угод, які "в безпрецедентно короткий термін, через чотири дні, були ратифіковані депутатами Верховної Ради. Через 4 роки Крим був окупований Росією після незаконного референдуму, проведеного "зеленими чоловічками".
Щодо подій 16 березня 2014 року висловився і президент України, який знову нагадав про призначення Кримської платформи.
"Сім років тому Росія влаштувала фейковий референдум в Криму. Україна вперше після незаконної анексії підготувала Стратегію деокупацію і реінтеграції півострова. Ми об'єднуємо світ на базі Кримської платформи, щоб повернути Україні українське", - підкреслив президент.
І хоча остаточний текст української стратегії по деокупацію досі не опублікований, проте, як і будь-яке питання, пов'язане з півостровом, документ вже встиг наробити шуму і протиріч.
На думку постійного представника президента України в АР Крим в 207-2018 роках Бориса Бабина, єдине раціональне пояснення ситуації чому стратегія деокупації з'явилася так пізно, полягає в тому, що попереднє керівництво країни, в силу певних причин не могло, або не хотіло ухвалювати подібний документ .
"Можливо, у нового керівництва країни немає тих зобов'язань, якихось домовленостей, або якихось страхів. Коли я був постійним представником президента України в Криму, то, як тільки мене призначили на посаду, я став готувати план невідкладних заходів, пов'язаних з російською агресією в Криму. Документ був відправлений президенту Порошенко, главі Адміністрації Президента, але на нього не було жодної відповіді взагалі, тільки мовчання. Після цього мені було абсолютно очевидно, що є слова і публічні красиві заяви - це одна сторона, а друга - це реальність управлінських рішень і нормативних актів, яка є дещо іншою. Ось таке "роздвоєння реальності" - воно мало місце бути", - розповів "Апострофу" Борис Бабин.
Петро Порошенко
Незадоволений Чубаров
Представники Меджлісу брали участь в обговоренні початкового тексту публічної частини стратегії. Однак глава Меджлісу Рефат Чубаров заявив на своїй сторінці в Facebook, що низка принципових пропозицій Меджлісу кримськотатарського народу не ввійшла в стратегію деокупацію Криму. Зокрема, вони пропонували включити в цю стратегію захист і реалізацію невід'ємного права на самовизначення кримськотатарського народу в складі суверенної і незалежної України. У текст пропонували внести визначення статусу Криму, який буде "національно-територіальною автономією в межах Кримського півострова на основі реалізації кримськотатарським народом як корінним народом України свого права на самовизначення". Водночас, слід зазначити, що частину пропозицій і зауважень Меджлісу на засіданні РНБО все-таки врахували.
Як повідомив "Апострофу" постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич, глава Меджлісу Рефат Чубаров був членом робочої групи з розробки стратегії деокупацію Криму також, як і представництво Президента України в АР Крим, і кожен член робочої групи вносив свої пропозиції, зауваження та коментарі до тексту стратегії. Однак таких було більше тисячі, від усіх членів робочої групи, і безумовно, що кожне зауваження і коментар не могли просто увійти в фінальне тіло проекту стратегії.
"Ми в представництві Президента України в АР Крим абсолютно схвально і прихильно ставимося до відновлення історичних прав корінного кримськотатарського народу. Ми вважаємо, що це той напрямок, в якому треба рухатися. Але тут питання в тому, що ця стратегія є декларацією намірів державних органів України. По суті, це спільна заява щодо того, яким чином ми все будемо рухатися далі. І тому такі речі як прописування конкретних законопроектів, або прописування змін до Конституції - вони просто недоречні, і не можуть бути в такому документі, тому що цей документ не може відповідати за дії Верховної Ради", - повідомив Антон Кориневич.
Антон Кориневич пояснив, що РНБО не може гарантувати певну кількість голосів за законопроект, який буде прийматися у Верховній Раді.
Засідання РНБО
"Щоб ухвалити зміни щодо автономії, необхідна конституційна більшість - 300 голосів у Верховній Раді України. Чи може РНБО гарантувати такий результат? Напевно, ні. Те саме стосується і окремих законопроектів - потрібно 226 голосів. Знову ж таки, чи може Радбез гарантувати такий результат? Напевно, ні. Що важливо: в тексті є положення про захист прав корінного кримськотатарського народу та інших корінних народів України. Але знову-таки, у вигляді більш широкої рамки, а не конкретних законопроектів. А вже на виконання цієї стратегії, і в тексті документа це чітко прописано, Кабмін України повинен ухвалити план заходів, і там вже можуть знайти своє відображення конкретні законодавчі ініціативи", - пояснив Антон Кориневич.
Кримська платформа - один з елементів стратегії деокупації
За словами учасників підготовки стратегії деокупацію півострова, Кримська платформа є одним з ключових її елементів.
"У стратегії є блок "Міжнародне співробітництво" і Кримська платформа значиться там під пунктом номер один, як ключова зовнішньополітична ініціатива з деокупації і реінтеграції АР Крим та міста Севастополь. Крім того, багато ЗМІ не звернули увагу на Указ Президента України №78 / 2021" про окремі заходи, спрямовані на деокупацію і реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя". По суті, цим Указом Кримська платформа вводиться в тіло правової системи України і створюється організаційний комітет установчого саміту Кримської платформи", - розповів "Апострофу" Антон Кориневич.
Залишається тільки сподіватися, що стратегія з деокупації на виході буде не набором гасел, а дійсно ефективно прописаним документом. Адже українській владі все одно, рано чи пізно, доведеться дати відповіді на всі - складні і неоднозначні - питання щодо повернення Криму до складу України.
