Організатори резонансного вбивства лідера бандформування ДНР "Спарта" Арсена Павлова (Мотороли), як і раніше, невідомі. Розглядаючи "російський слід" у цій справі, фахівці приватної американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor зазначають, що ліквідація Мотороли збігається за термінами зі спробами Росії домовитися із Заходом щодо врегулювання ситуації на Донбасі. На думку Stratfor, причетність російських спецслужб до вбивства відомого бойовика може бути пов'язана з бажанням Кремля підготувати ґрунт до відходу з Донбасу.
Ватажок бандформування "Спарта" Арсен Павлов був відомим польовим командиром, який зіграв важливу роль у низці відомих битв, які відбулися протягом останніх двох років. Йдеться, наприклад, про події у Слов'янську, Дебальцеве і Донецькому аеропорту. Також Павлов мав тісні зв'язки з політичними "керівниками" так званої ДНР. Зокрема, ватажок ДНР Олександр Захарченко називав його героєм і другом. Захарченко також заявив, що вбивство Мотороли рівносильне "оголошенню війни" з боку Києва, і пообіцяв помститися.
Незважаючи на всі звинувачення з боку ватажка ДНР, поки не зрозуміло, хто насправді є відповідальним за ліквідацію Мотороли. Україна заперечує будь-яку причетність до нападу, який було б важко здійснити, враховуючи жорсткі заходи безпеки, вжиті навколо будинку Павлова. Деякі припускають, що вбивство стало результатом суперництва серед бойовиків, тоді як інші стверджували, що атаку спланували і здійснили російські спецслужби. Останні два сценарії є особливо правдоподібними у світлі нещодавньої хвилі нападів на польових командирів, вчинених далеко від лінії зіткнення. Об'єктом замаху ледь не став сам Захарченко (25 серпня ватажок ДНР заявив про те, що біля його будинку знайшли вибуховий пристрій, - "Апостроф"), а у вересні інший відомий бойовик, Олександр Жилін, був розстріляний у Москві. Починаючи з грудня 2015 року, принаймні, чотири одіозних лідери бандформувань ЛНР були вбиті внаслідок нападів далеко від лінії фронту.
Чия-небудь причетність до цих атак так і не була підтверджена. Тим не менше все вказує на те, що на підконтрольних бойовикам територіях є зміни. Ходять чутки, що ватажок ЛНР Ігор Плотницький, який також ледь не став жертвою замаху 6 серпня, втратив контроль над ситуацією в плані безпеки. Він міг організувати напади на командирів луганських бандформувань, щоб усунути суперників і викорінити інакомислення. До своєї ліквідації Павлов нібито був направлений до Луганська, щоб відновити там порядок, і його присутність Плотницький міг неправильно зрозуміти.
Крім того, Росія може бути зацікавлена в усуненні деяких польових командирів, наприклад тих, які вважаються занадто агресивними або порушують субординацію. Особистість Павлова відповідала цим характеристикам. Москва хотіла б також позбутися тих лідерів "ополчення", які могли б підтвердити причетність російської сторони до військових злочинів, наприклад, до знищення малайзійського "Боїнга" рейсу MH17. Зрештою, вибір часу вбивства Павлова збігається зі спробою Росії укладення угоди із Заходом щодо України до вступу на посаду наступного президента США і прийняття Європейським Союзом рішення щодо продовження антиросійських санкцій.
В останні кілька місяців спостерігається різке посилення дипломатичної активності у зв'язку з війною на Донбасі. 19 жовтня лідери країн "нормандської четвірки" - Росії, України, Німеччини і Франції - зібралися в Берліні. В результаті вони погодилися затвердити до кінця листопада так звану "дорожню карту" для імплементації Мінських угод. За наявною інформацією, план передбачає присутність на Донбасі збройних представників ОБСЄ, які контролюватимуть стратегічні ділянки кордону між Росією і підконтрольними бойовикам територіями. Присутність ОБСЄ повинна заблокувати російські постачання, призначені для сепаратистів. Після зустрічі однак лідери ДНР і ЛНР заявили, що не допустять збройні сили ОБСЄ на свої території. Крім того, прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив 24 жовтня, що подробиці розміщення не були опрацьовані, натякаючи на чималий розрив між теорією і практикою дотримання Мінських домовленостей.
Тим не менше, ліквідуючи польових командирів, Росія може створити основу для швидкого виходу з підконтрольних бойовикам районів Донбасу. Втім, з урахуванням політичної ситуації на сході України шанси Москви зробити це вже сьогодні набагато менші, ніж вирішити цю саму проблему в найближчому майбутньому.
