В Інституті національної пам'яті вирішили переписати календар святкових дат і вихідних днів українців. На обговорення громадськості було винесено законопроект, який є логічним продовженням політики декомунізації в країні. Українці могли надсилати свої побажання стосовно того, які свята додати, а які просто прибрати з календаря. Чи будуть 8 березня та травневі свята цьогоріч, які нові свята можуть з'явитись, які шанси того, що зміни підтримають депутати, розбирався "Апостроф".
Що планується поміняти
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що перегляд комплексу державних свят пов'язаний з необхідністю консолідації суспільства. "Нинішня система державних свят та пам'ятних дат в Україні поєднує в собі успадковані від радянської епохи і введені в часи незалежності. Така ситуація не сприяє конструюванню національної ідентичності Українського народу. Створення нового комплексу державних свят буде сприяти остаточному подоланню комуністичних ідеологем і колоніальних стереотипів", - повідомляється в тексті документа.
Усі свята в календарі пропонується розділити на 6 груп. Перша група – це державні свята, які встановлюються на честь події або особи, що мають історичне значення і вплинули на здобуття Україною незалежності і розвиток суверенітету. У свою чергу державні свята можуть бути неробочим днем (таких всього 6) або робочим днем (10). Друга група – традиційні свята Новий рік, Великдень і Різдво. Наступні дві групи — це професійні свята та пам'ятні дати, наприклад, ювілей видатної особистості або річниця заснування населеного пункту. Останні дві групи – дні скорботи і траурні дні. Усеукраїнських днів скорботи – сім. Це фіксовані дати, наприклад, 26 квітня – день пам'яті жертв аварії на ЧАЕС. Жалобні дні встановлюються постановою Верховної Ради або президента у зв'язку з траурним подією в Україні чи світі (стихійне лихо, авіакатастрофа). Відповідно до законопроекту, телерадіокомпанії в ці дні зобов'язані прибрати з сітки мовлення будь-які розважальні або комедійні передачі, раз в годину поширювати в ефірі інформацію про траурний день, а в 12:00 оголосити хвилину мовчання з супроводом звуку метронома.
Крім того, автори законопроекту пропонують скоротити кількість вихідних і ввести нові свята в календарі. Зараз в українців 11 офіційних додаткових вихідних в році. Їх число планується скоротити до 9. Зі святкового календаря може назавжди піти Міжнародний жіночий день 8 березня, також доведеться попрацювати в дні міжнародної солідарності трудящих 1 і 2 травня. "Ці міжнародні дні були встановлені як масові свята і вихідні дні в Україні у перші роки більшовицької влади, встановлювалися на підтримку соціально-політичних рухів", - йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Замість вихідного на 8 березня може намалюватися неробочий день 9 березня. Це буде нове свято – Шевченківський день. Додається вихідний і в кожну другу п'ятницю вересня. Це буде День сім'ї. Також планується скасувати додатковий відгул, якщо державний свято випадає на вихідний день. Виняток тільки для традиційних свят – Нового року і Різдва. До речі, вихідні на Трійцю в новому календарі загубилися, адже в тексті законопроекту це релігійне свято навіть не значиться в списку традиційних. Правда, на практиці додатковий відгул на Трійцю, яка завжди випадає на неділю, призначається постановою Кабміну на понеділок. "Я як людина, яка також є християнином, можу сказати, що Великдень значно більше свято, ніж Трійця, і значно більше святкується в цілому світі", - пояснив "Апострофу" ситуацію з виключенням Трійці зі списку традиційних свят директор Інституту нацпам'яті Володимир В'ятрович.
Чи зрозуміє суспільство
Очевидно, що найбільш жваву дискусію викликає питання перенесення вихідного дня з 9 травня на 8 травня – День пам'яті та примирення. І хоча 9 травня залишається державним святом, якщо законопроект без змін підтримають нардепи, відпочивати в цей день українцям вже не доведеться. Адже саме фейки про скасування святкування 9 травня в Україні обожнюють тиражувати прокремлівські ЗМІ. Розповіді про "хунту", яка забирає у ветеранів урочистий день, ідеально лягають на пропагандистську концепцію "фашиствуючої" України. Той факт, що свято залишиться державним, явно пройде непоміченим, адже у свідомості людей може спрацювати дефініція: немає вихідного – немає свята. Малоймовірно, що пропагандисти не візьмуть її на озброєння, а це загрожує новими скандалами в суспільстві і новими причинами для розколу. У такому разі навіщо давати зайвий привід і самим підставлятися під удар в інформаційній війні?
Але Володимир В'ятрович запевняє, що Україна не повинна звертати на такі речі уваги, а проводити незалежну політику. "Пропаганда може перекрутити будь-які факти в тому випадку, якщо люди будуть готові сприймати цю брехню. Але суть в тому, що День перемоги над нацизмом – 9 травня залишається державним святом, а вихідним ми пропонуємо зробити саме 8 травня, щоб відзначати в європейському форматі закінчення Другої світової війни", - пояснив В'ятрович.
Чи усім українцям прийдеться за смаком "європейський формат"? Наприклад, голова Київської міської організації ветеранів ВВВ Микола Мартинов каже, що ветерани не в захваті від нововведень законопроекту. "Звичайно, мова не йде про те, щоб скасувати 9 травня, це залишається День перемоги, так в законі України сказано. Але в цілому у ветеранів негативне ставлення до того, що 9 травня перестане бути вихідним, виходить, що це буде вже не зовсім святковий день. Крім того, ображаються і жінки у нас в організації, що 8 березня може перестати бути святом", - підкреслив Микола Мартинов в коментарі "Апострофу".
Але не всі зміни в календарі свят потенційно небезпечні. Наприклад, появу Шевченківського дня можна оцінити позитивно. "Я завжди знав, що настане день, прийде час, коли Україна визначиться і стане українською, і тоді два дні – 9 і 10 березня будуть святковими. Це буде духовний Великдень, щоб люди мали можливість доторкнутися до творчості Шевченка", - розповів "Апострофу" лауреат Шевченківської премії, артист Анатолій Паламаренко.
Експерти, опитані "Апострофом", запевняють, що зміна свят пройде безболісно для суспільства. "Чому в свій час скасування ще при Кучмі святкування 7 листопада не стало приводом для розколу суспільства, а зараз стане? Для того, щоб скасовувати якісь свята, суспільно-політична ситуація ніколи не буде доброю, тим більше що свят у нас все ж забагато. Наприклад, чому у нас вихідний 2 травня, я не розумію? Чому 1 травня – ще зрозуміло, а чому 2 травня – ні. Точно так само 8 березня можна залишити святковим днем, але не вихідним", - говорить політолог Євген Магда.
Проте українці, які живуть в окупації, не вірять, що святкова декомунізація пройде без шуму і пилу.
"Я ж пам'ятаю виступи на мітингах всіх цих народних недогубернаторів та інших лідерів "Новоросії", які з трибуни кричали, як "бандерівці" хочуть прибрати звичні свята, що сформувалися в епоху СРСР, але вони, мовляв, захистять пам'ять, не дадуть "хунті" своїми брудними лапами ворушити чудове радянське минуле. Це була одна з головних тез, така собі страшилка, - розповідає "Апострофу" житель Донецька Михайло. – І знаєте, бабусі і чоловіки за 50 їм захоплено аплодували, а потім усі разом дружно йшли громити адміністрації. А подивіться, як потім в Донецьку святкували 9 травня: парад, "генералісимус" Захарченко весь в орденах, Гіві на танку... зі свята зробили не просто культ, а ідеологічну зброю. А людей, які ведуться на таку пропаганду, у Донецьку залишилося досить багато, і я не думаю, що скасування святкування того ж 8 березня викличе у них теплі почуття до України. Цілком ймовірно, що радянські свята дійсно варто було б прибрати. Мені, наприклад, багато що з них нічого не говорить, так тільки – зайвий привід випити. Але чи не краще зробити це після звільнення територій, а не в період конфронтації? Інакше дійде до того, що війна буде йти за те, з якого боку розбивати варене яйце".
Слово за громадою та депутатами
Володимир В'ятрович визнає, що законопроект дійсно дискусійний. На сайті президента навіть з'явилася петиція з вимогою "залишити в спокої свято жінок". Саме для того, щоб вивчити настрої в суспільстві, законопроект винесли на громадське обговорення. Взяти участь у ньому може будь-який українець. Для цього до 1 березня потрібно було написати свої пропозиції на електронну пошту Інституту нацпам'яті [email protected].
В інституті кажуть, що отримали більше 500 листів і тепер має бути проведена робота з їх аналізу і розгляду пропозицій. "Багато пропозицій стосується, наприклад, того, щоб зробити 25 грудня вихідним (на цей день випадає католицьке Різдво, -" Апостроф "), є протести проти скасування 8 березня, є протести від профспілок з приводу 1 травня. Зараз йде дискусія, і в рамках цієї дискусії , я впевнений, ми зможемо прийти до якихось більш зрозуміліших рішень. Якраз поступово позбавляючись від радянської спадщини, ми дійсно зможемо говорити про об'єднання українців на основі українських цінностей, тому що об'єднання українців на основі радянських цінностей - це те, що буде продовжувати використовувати Росія в своїй війні проти України ", - резюмував директор Інституту нацпам'яті.
Втім, політолог Андрій Золотарьов закликав українців не панікувати передчасно. "Не думаю, що в існуючому вигляді законопроект буде ухвалений. У влади і так вистачає проблем, зокрема репутаційних, щоб створювати ще одну точку конфлікту навколо святкових дат", - підкреслив політолог.
Та й самі нардепи з парламентської коаліції визнають, що змінювати календар свят в Україні не час. "Це не найбільш першочерговий законопроект, який варто зараз обговорювати. Ми на фракції його ще навіть не обговорювали. З'явиться він у порядку денному, тоді можна буде про щось говорити", - сказав "Апострофу" голова фракції "Народний фронт" Максим Бурбак.
Аналогічної думки дотримується і його колега за коаліцією, заступник голови фракції "Блок Петра Порошенко", скандальний депутат Олексій Гончаренко. "Послухайте, ну, сьогодні в країні це точно не найголовніше питання, яке потрібно терміново вирішити", - зазначив Гончаренко.
З таким підходом нардепів можна спрогнозувати, що законопроект про декомунізацію свят ще не скоро буде винесено на обговорення в парламенті. Тим більше проект закону офіційно ще навіть не зареєстрований в Раді, його текст можна побачити тільки на сайті Інституту нацпам'яті. До речі, сам інститут не має права законодавчої ініціативи, але є органом Кабміну, тому логічно очікувати, що після громадського обговорення уряд все ж зареєструє документ. Але його обговорення тільки завершилось, після цього законопроект чекає тернистий шлях проходження парламентських комітетів і декілька читань у ВР. Процедура може затягнутися на рік і навіть більше, а це означає, що принаймні на майбутнє 8 березня продавці квітів знову відчують себе товстосумами, а 1 і 2 травня з лісопосадок буде доноситися аромат шашликів.
