На початку тижня на голови українців обрушилася нова інформаційна бомба: активіста Майдану, учасника АТО Івана Бубенчика ГПУ звинуватила одразу в декількох тяжких злочинах, скоєних під час Революції Гідності: умисному вбивстві, замаху на вбивство співробітника правоохоронних органів і незаконному поводженні зі зброєю. На тлі практично безуспішних спроб прокуратури знайти і покарати винних у розстрілах активістів на Майдані, звинувачення проти Бубенчика обурили патріотично налаштованих українців. Хвиля обурення виявилась настільки потужною, що Генпрокуратура відступила та відкликала свої звинувачення проти Бубенчика. Однак інша частина суспільства не підтримала активіста, адже вбивство залишається таким, навіть якщо воно було скоєне в запалі революції. В деталях справи розбирався "Апостроф".
Обвинувальні "гойдалки"
Івана Бубенчика, за його власним зізнанням, затримали на пункті пропуску через державний кордон "Шегині", коли він намагався виїхати у Польщу. ГПУ підозрює екс-АТОшника у вбивстві на Майдані співробітника спецпідрозділу міліції "Беркут", військовослужбовця Внутрішніх військ та пораненні ще одного військового в лютому 2014 року. Парадокс ситуації в тому, що в 2016 році Іван Бубенчик в коментарях ЗМІ сам зізнавався, що розстрілював силовиків на Майдані. Більше того, є навіть документальний фільм "Бранці", де активіст відкрито розповідає, як використовував зброю в центрі столиці.
Однак захист екс-АТОшника наполягає, що крім слів самого Бубенчика в правоохоронців немає ніяких доказів провини активіста, а заяви в ЗМІ не можна вважати офіційним зізнанням. Та й сам підозрюваний на суді з обрання йому запобіжного заходу досить неконкретно відповів на питання журналіста про вбивства на Майдані. "Захисник народу вбиває злочинців", - сказав Бубенчик.
Втім, адвокат сімей героїв Небесної сотні Віталій Тітич зазначив, що слідство будує свої підозри не тільки на словах Бубенчика.
"Чому підозри висунули тільки зараз? Тому що нещодавно була завершена експертиза, встановлена зброя, є свідчення Бубенчика і власника зброї, який передав її Бубенчику. Проведена судмедекспертиза поранень", - пояснив "Апострофу" юрист.
На бік "захисника народу" стали народні депутати Володимир Парасюк і Семен Семенченко. Суть депутатських аргументів зводиться до того, що Бубенчик діяв у рамках самооборони, захищав активістів Майдану від свавілля "Беркута", нехай і зі зброєю в руках, відповідно, його ніяк не можна судити. До речі, в українському законодавстві дійсно існує норма, яка забороняє переслідувати учасників акцій протесту на Майдані, навіть якщо вони скоїли злочини. Однак під дію цього закону не підпадає стаття про вбивство.
Підозрюваний у вбивствах "беркутівців", активіст Майдану Іван Бубенчик, а також народні депутати Володимир Парасюк і Семен Семенченко під час засідання Печерського райсуду Києва з обрання Бубенчику запобіжного заходу, 3 квітня 2018 року
Тітич підкреслив, що в Бубенчика, виходячи з тексту раніше пред'явленої підозри, не було необхідності захищати активістів, оскільки вранці 20 лютого 2014 року між владою і опозицією діяло перемир'я, а силовики та мітингувальники не здійснювали активних дій. Відповідно, Іван Бубенчик не мав крайньої необхідності для застосування зброї. Більше того, він спеціально зірвав перемир'я, дестабілізувавши ситуацію.
Однак люди, які називають себе учасниками подій на Майдані 20 лютого, спростовують позицію слідства, заявляючи, що ніякого перемир'я тоді не було.
"Напруження зростало з кожною хвилиною. В нас летіли світлошумові гранати, обв'язані металевими частинами, йшла стрільба з помпових рушниць і вогнепальної зброї. Бригади медиків-волонтерів не встигали виносити поранених цими вибуховими пристроями. Динаміка кількості поранених зростала з кожним годинним інтервалом", - пише користувач соцмереж Володимир Шмотолоха.
Під тиском суспільства генпрокурор Юрій Луценко замінив групу прокурорів у справі Бубенчика (справу активіста веде Департамент спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка). Нові прокурори назвали підозру "спірною" і відкликали її, пообіцявши написати нову. Сказано - зроблено! Заступник генпрокурора Анжела Стрижевська в присутності адвокатів повідомила Бубенчику про нову підозру, яка відрізняється від старої лише тим, що з неї прибрали статтю про вбивство, відтак активіст Майдану може претендувати на непереслідування за законом.
"Це рішення керівництва ГПУ, яке суперечить позиції слідчого і прокурора Департаменту спеціальних розслідувань, - сказав "Апострофу" начальник Департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк. - Такі дії вчинені керівництвом з порушенням вимог КПК України. Відповідно, мотивація мені невідома".
Крім того, Горбатюк припускає, що відкликання підозри може бути пов'язане з хвилею обурення в суспільстві.
"Така версія має право на життя", - підкреслив він.
1. Будинок профспілок 2. Лінія барикад на ранок 20 лютого 3. Позиція Бубенчика 4. Розташування поліції 5. Місце розстрілу активістів на вулиці Інститутській
Судити чи ні
Незважаючи на прокурорський "футбол" з врученнями і відкликаннями підозр, головне питання, яке розкололо суспільство, так і залишилося невирішеним - чи потрібно судити активістів Майдану за вчинення тяжких злочинів або революційні сутички можна прирівняти до бойових дій на фронті, де солдати просто ліквідують противника?
На думку Валерія Тітича, необхідно провести відкрите судове розслідування щодо епізоду з Бубенчиком.
"Проблема з нерозслідуванням усіх обставин вбивств правоохоронців є ключовою для всього розслідування справ по Майдану, - пояснив юрист. - Чи були напади на правоохоронців використані для легітимізації сценарію терористичного акту і подальшого застосування зброї? Наприклад, колега Сердюк (Віталій Сердюк, адвокат екс-президента Віктора Януковича, - "Апостроф") розповідає казки про напад на правоохоронців, тому, щоб уникнути спекуляцій і дискредитацій в кримінальному розслідуванні, необхідно розслідувати ці обставини".
І справді, головний пропагандистський аргумент Росії, міністрів-втікачів Януковича і самого екс-президента, полягає в тому, що активісти Майдану начебто перші застосували зброю проти силовиків, і тільки після цього "Беркут" отримав наказ на зачистку Майдану. Якраз для того, щоб позбавити Москву цього аргументу, і варто було би провести розслідування.
"Будь-який злочин має розслідуватися і каратися, особливо, якщо він пов'язаний з позбавленням життя. Це стосується і "Беркута", і цивільних, тому домішувати сюди політику не варто, - сказав "Апострофу" екс-представник омбудсмена Михайло Чаплига. - У законі визначені межі необхідної самооборони і в практиці за всі роки незалежності дуже часто люди застосовували зброю, в тому числі, й на ураження, для захисту свого життя. Такі справи розглядалися в суді й існують виправдувальні вироки. У законі не може бути політичної доцільності".
Проте, навряд чи можна буде дистанціюватися від історичного та політичного контексту Майдану в справі Бубенчика.
"Навіть якщо це був не акт самооборони, в президента завжди залишається право на помилування. Якщо все ж брати до уваги політичний та історичний аспекти, то активісти, депутати, громадські діячі можуть звернутися до президента з проханням про помилування. Це право президента", - додав Чаплига.
Підозрюваний у вбивствах "беркутівців", активіст Майдану Іван Бубенчик і суддя В'ячеслав Підпалий під час засідання Печерського райсуду Києва з обрання Бубенчику запобіжного заходу, 3 квітня 2018 року
У свою чергу відомий український правозахисник Євген Захаров у коментарі "Апострофу" зазначив, що існує раціональне зерно в хвилі народного гніву, яка обрушилась на ГПУ.
"Бубенчик же почав стріляти тоді, коли вже стріляли. Але якщо він повинен відповідати, тоді всі повинні відповідати. А чомусь беркутівці так і не відповіли за це і розслідування толком не проведено, - сказав правозахисник. - Крім того, не зовсім правильно дорікати Бубенчику в тому, що він почав чинити опір, застосовуючи зброю. З іншого боку, виходить так, що після його пострілів почалися снайперські обстріли та вбивства активістів Майдану. Я вважаю, що людей довели до такого стану, коли вони вже не могли зупинитися. Вони бачили, що йде жорстоке протистояння, і їм нічого іншого не залишалося. Якщо б не Бубенчик, так хтось інший взяв би у руки зброю".
А поки суспільство розділяє дискусія, політики пожинають електоральні дивіденди. За словами політолога Петра Олещука, головним вигодонабувачем від галасу з Іваном Бубенчиком виявився Юрій Луценко.
"Луценко намацав ідеальну модель своїх піар-відносин із суспільством. На посаді генпрокурора Юрій Віталійович в значній мірі продовжує залишатися політиком і працює в звичній для себе манері інформаційних приводів, що дозволяють йому покращувати репутацію, - пояснив "Апострофу" експерт. - Спочатку він активно використовував тему резонансних процесів, які веде ГПУ. Тривалий час його улюбленим дітищем був процес над Януковичем. Він називав його процесом століття і розповідав, що саме завдяки його приходу в ГПУ нарешті активізувалось розслідування всіх справ, пов'язаних з попереднім режимом. Але проблема такого підходу в тому, що тут замало щось заявити, потрібно ще продемонструвати результат, який може бути тільки один - обвинувачення і вирок. Але у випадку зі справою Януковича дуже важко довести процес до кінця, адже професіоналізм його адвокатів істотно вищий за професіоналізм прокурорів. Тепер же з'являється геніальна схема з Бубенчиком. Її геніальність в тому, що спочатку "погані" діячі в ГПУ порушують справу, а потім втручається Луценко і змінює всі сумнівні рішення. В очах громадськості він герой, оскільки зупинив реванш старої системи, припинив переслідування активіста Майдану. При цьому об'єктивно він нічого не зробив, крім генерації інформаційного приводу".
