"Це все дуже маргінально": навіщо ДНР збирає в ЄС друзів Асада і анархістів

Незважаючи на те, що на п'ятому році конфлікту на Сході України самопроголошені "республіки" Донбасу залишаються невизнаними навіть Росією, сепаратистські анклави активно імітують міжнародну діяльність, відкриваючи по всій Європі свої представницькі центри. Яку небезпеку для української державності несуть фейкові "консульства" бойовиків і чому європейці не поспішають вимітати осколки "русского мира" зі своєї території, розбирався "Апостроф".

Фейкові "посольства"

Перше "посольство" бойовиків Донбасу в Європі відкрилося ще у вересні 2016 року в Чехії. Однак після кількох судових розглядів і заяв МЗС Чехії про те, що ніякої ДНР вони не визнавали і визнати в принципі не могли, представницький центр бойовиків в Остраві було закрито. Щоправда, його керівники заявили, що такі дрібниці, як рішення суду, не змусять їх припинити свою діяльність, наприклад, змінивши формат роботи.

Слідом за Чехією представництво ДНР в грудні 2016 року спливло в італійському Турині. Правда, тут його закрити не вдалося. Позиція італійської влади наступна: ніякого офіційного статусу представництво донецьких бойовиків, звичайно, не має, але приватна ініціатива може існувати скільки завгодно, поки вона не порушує законів країни.

Добралися бойовики і до Греції. Новини про відкриття представницького центру в Афінах з'явилися на сепаратистських ресурсах в березні минулого року. Вино з пластикових стаканчиків, георгіївські стрічки, портрети Гіві й Мотороли на стінах і полум'яні промови про ненависну "хунту", хлопчиків в трусиках і зґвалтованих бабусь – так пройшло "урочисте" відкриття представництва терористів. У свою чергу в МЗС Греції зазначили, що жодних дозволів на такі дії влада не давала.

У вересні 2017 року сепаратисти влаштувалися у Франції. Цим "посольством" бойовиків зараз активно цікавиться місцева прокуратура з тим, щоб раз і назавжди покласти край фантазіям сепаратистів про "дипломатичну роботу" в Марселі. Правда, пильна увага правоохоронців не заважає функціонерам представництва активно роздавати інтерв'ю сепаратистським ЗМІ і навіть адмініструвати роботу власного сайту.

А в грудні минулого року ДНР здобула чергову "дипломатичну перемогу" у Фінляндії, відкривши "філію" в Гельсінкі. Але і в цьому випадку фінські дипломати поспішили заявити, що визнають територіальну цілісність України, а представницький центр ДНР не має жодного юридичного статусу.

Вікно в Європу намагалися прорубати і бойовики так званої ЛНР. У 2016 році луганські дипломати намагалися відкрити своє представництво в Австрії, але напоролися на принципову позицію влади і тепер змушені задовольнятися лише своїм "посольством" в Донецьку.

Перші особи

Окремо варто зупинитися на персонах, які в Європі керують сепаратистськими "консульствами". Це добірні маргінали на будь-який смак і колір.

Так, наприклад, в Чехії представництво ДНР очолювала Нела Ліскова – чеський політик проросійської спрямованості. Ліскова неодноразово відвідувала окуповану частину Донбасу, незаконно перетинаючи державний кордон України, і посідає почесне місце в пантеоні сайту "Миротворець".

Крім того, Ліскова є співголовою чеської радикальної організації Národní domobrana ("Народне ополчення"). Ось як позиціонують себе члени цієї організації:

"Основне завдання "Народного ополчення" захищати будинки громадян Чеської Республіки, їхнє життя, здоров'я та майно, верховенство закону в тому разі, якщо законодавчі органи і сили державної безпеки не готові або не в змозі здійснювати свою діяльність", - повідомляється на сайті організації.

"Národní domobrana виникла на піку міграційної кризи – типу "захищати корінних чехів від жахливих мусульман", - пояснює "Апострофу" чеський журналіст Ондра Соукуп. – Вони пропонували почати тренування зі зброєю, створювати осередки і готуватися до війни, бо на державу покладатися не можна. Це мережева структура, яка самоорганізувалася через соцмережі та яка в один момент нараховувала кілька тисяч членів або симпатизантів. Там були конспірологи, маргінали всіх мастей і просто налякані люди. Після того як з'ясувалося, що ніяких мігрантів у Чехії немає від слова зовсім, більшість осередків розпалася і перетворилася назад на компанії завсідників сільських пивняків. Але керівництву організації сподобалася ця діяльність, і вони продовжують грати в свої політичні ігри. Ліскова та інші їздять в ДНР незрозуміло за які гроші. Вони крутяться в тусовці з комуністами, "Нічними вовками", якимись божевільними чеськими козаками. Але це все дуже маргінально".

Не менш цікава і персона голови фінського представництва ДНР Йохана Бекмана – суспільствознавця і публіциста. У фінських ЗМІ його відкрито називають захисником "світлого образу Росії за кордоном". Мабуть, саме тому Бекман має цілий набір російських літературних премій і нагород від російських чиновників, а у себе на батьківщині йому заборонено викладати в Гельсінському університеті.

При цьому логічні прийоми, які використовує Йохан Бекман, захищаючи російські інтереси, просто вводять в ступор.

"Boeing став головним предметом антиросійської пропаганди в західних ЗМІ. Скрізь повторюють "російська ракета "Бук". Таким чином, створюється враження про причетність Росії. Але, по-перше, "Бук" – це радянська ракета, стара зброя, яка давно не використовується збройними силами Росії. По-друге, в української армії якраз багато радянського озброєння, і тільки Збройні сили України мали можливість застосувати радянські "Буки", - говорив Бекман в одному зі своїх інтерв'ю.

Також Бекман неодноразово бував в окупованому Криму, зокрема в якості спостерігача на фейковому "референдумі", з російською делегацією відвідав Сирію (в мережі є радісне фото фіна, який потискує руку Башару Асаду), відправляв добровольців на Донбас. У травні 2014 року Бекман був арештований владою Молдови, коли на запрошення ще одного друга Кремля, а нині президента республіки Ігоря Додона приїхав обговорити всього лише перспективи федеративного устрою Молдови.

Ще одна цікава постать – куратор грецького "посольства" ДНР Андреас Зафейрис. У Греції цей персонаж відомий як лівий анархіст. Представництво ДНР Зафейрис відкрив у грецькому районі Екзархія, що відомий як найбільш бунтівний район Афін, де можна дістати будь-які види наркотиків та зброї. Там же грек відкрив своє кафе під назвою "Захар Прилепін".

Навіщо це потрібно

"Офіційна" позиція бойовиків така: представницькі центри ДНР відкриваються для того, щоб донести європейцям "всю правду про реальний стан справ на Донбасі". Під "реальним станом справ" слід розуміти, що Захарченко і його бойові товариші – ніякі не терористи, а захисники Донбасу від "укрофашистів". Тобто пряма і неприкрита пропаганда.

"Крім того, це має показати, що ДНР є повноцінною, якщо не державою, то державним утворенням, має таку річ, як зовнішня політика, плюс створюється ефект присутності на міжнародній арені. Щоб у разі обговорення подальшої долі цих утворень російські дипломати могли посилатися на ці центри, які діють і працюють в правовому і медіаполі європейських держав, - пояснює "Апострофу" аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич. – Це розумна тактика, спрямована на те, щоб створити передумови для більш успішної політичної комбінації".

"У ЄС велика кількість проросійських ЗМІ, які виходять на контакт з представниками невизнаних "республік", зокрема і через такі представництва, через них йде передача кремлівських наративів на європейську аудиторію. Така взаємодія, безумовно, завдає Україні великої шкоди", - додає "Апострофу" військовий оглядач сайту "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

У такому разі чому українські дипломати досі не домоглися ліквідації всіх європейських гуртків ДНР? А з цим є складнощі.

По-перше, багато "посольств" сепаратистів, крім голів-маргіналів, не мають більше нічого, навіть постійного офісу. Відповідно, ліквідувати просто нічого. У тих же випадках, коли і офіс, і якийсь штат є, закрити філію "молодої республіки" не так і просто.

"Справа в тому, що такий центр може відкрити будь-який бажаючий на приватних засадах, і він буде діяти як громадська організація. Це не заборонено, адже ці псевдореспубліки не прирівнюються до терористичних організацій. Навіть за символіку ДНР на футбольних матчах ніяк серйозно не карають в європейських країнах", - зазначає Олександр Коваленко.

Тоді логічно було б прирівняти ДНР і ЛНР до терористичних організацій на міжнародному рівні, щоб будь-яка спроба увійти в правове поле європейських держав вважалася незаконною. Аль-Каїда ж офіційно не відкриває своїх представництв в Європі.

"Таку норму досить складно буде провести в ЄС, - нарікає Коваленко. – Європейська спільнота за останні чотири роки практично нічого не привнесла в розвиток і розширення санкцій проти РФ, а тільки їх продовжувала. Тому не думаю, що в ЄС підуть на законодавчі кроки щодо заборони громадянам симпатизувати ДНР".

"Це безперспективно, беручи до уваги той факт, з якими труднощами в міжнародних судах просувається наш позов проти Росії щодо порушення конвенції з боротьби із фінансуванням тероризму", - каже "Апострофу" дипломат Богдан Яременко.

Більш того, на думку Яременка, цього взагалі не потрібно робити.

"ЛНР і ДНР не є терористичними організаціями як такими. Якщо ми маємо міждержавний конфлікт, то немає терористичних організацій. Є афілійовані з Росією і керовані Росією утворення. Тобто агресор – Росія, а не терористичні організації ЛНР/ДНР. Росія веде війну проти України, і її представники діють на тимчасово окупованих територіях України", - резюмував Яременко.

Втім, самі жителі окупованих територій, запевняють, що "посольство" ДНР створюють зовсім не для того, щоб поширювати промені пропаганди на територію ЄС.

"Для цих цілей, як я розумію, Росією вже давно й успішно використовується та ж Russia Today, куди вбухуються мільярди рублів. Це все робиться для нас, щоб ми нібито розуміли, що у нас не гетто з жебрацькими зарплатами і безробіттям, а держава, що "реальне" розвивається", - розповів "Апострофу" донеччанин Олексій.