RU  UA  EN

Субота, 24 серпня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.95
Суспільство

Читайте нас у Telegram-каналі

Для війни або миру: головні версії вбивства Захарченка

"Апостроф" розбирався в наслідках ліквідації ватажка ДНР

"Апостроф" розбирався в наслідках ліквідації ватажка ДНР Прощання з ліквідованим в результаті вибуху ватажком ДНР Олександром Захарченко, 02 вересня 2018 року Фото: EPA/UPG

Ліквідація ватажка донецьких бойовиків Олександра Захарченка 31 серпня у кав'ярні "Сепар" дала привід говорити про зміну політики Росії щодо окупованих територій. Правда, самі донеччани і деякі експерти припускають, що насправді Захарченка ніхто не вбивав, а ватажок псевдореспубліки просто інсценував свою загибель і зараз спокійно доживає свій вік де-небудь на пляжах Венесуели. Але вбили Захарченка чи сховали, вже не суть важливо, адже факт залишається фактом – донецького терориста номер один вивели з гри і такої фігури на дошці російсько-української війни більше не існує. Для чого це було зроблено і яку нову гру спробує нав'язати Україні Росія, розбирався "Апостроф".

Швидке рішення

Якщо розібратися в ретроспективі подій останніх тижнів на окупованих територіях, то складається враження, що до усунення Захарченка (у будь-якій формі) в ОРДО ретельно готувалися. Спочатку з окупованого Донбасу втік кремлівський пропагандист Захар Прилепін, а на початку серпня фейкові "громадські активісти" "республіки" виступили з ініціативою не проводити "вибори" в ОРДЛО, мовляв, батя ще не встиг втілити в життя всі свої плани, та й взагалі в Росії Путіна на шість років обирають, так що сидіть і не смикайтеся. Справді, навіщо витрачатися на перевибори Захарченка, якщо самого Захарченка все одно вже не буде, а вибрати когось іншого донеччани не зможуть, адже відомо, що підтримка у баті 99,9%.

Крім того, дивує блискавичність, з якою в ДНР з'явився новий "глава республіки" з приставкою " в. о. – Дмитро Трапезніков. Рокіровка відбулася всього за кілька годин опісля вбивства Захарченка. Бойовики, звичайно, аргументували, мовляв, так велить їхня "конституція": якщо голова – все, то до виконання його обов'язків приступає так званий "перший заступник голови ради міністрів ДНР".

Але фішка в тому, що, крім Трапезнікова, посаду заступника голови обіймали "міністр доходів ДНР" Олександр Тимофєєв (Ташкент) та "міністр фінансів ДНР" Катерина Матющенко. При цьому вся трійця, згідно з указами Захарченка, працювала в "радміні ДНР" виконуючими обов'язки заступника голови, та поділу на першого, другого і третього заступника у них не було. Чому ж тоді на місце Захарченка став саме Трапезніков? Як так, що у бандформуванні не розгорнулася кривава війна за владу? Припустимо, Катерина Матющенко не має особливого впливу в окупації, але Ташкента називали людиною чи не більш впливовою, ніж сам Захарченко. Звичайно, у Тимофєєва була поважна причина почекати з боротьбою за місце смотрящего в Донецьку: в результаті вибуху дісталося і йому. Але вже за пару днів Ташкент приходить на похорон Захарченка: трохи обгорілий, сумний, але живий і на своїх двох. Значить, можливість ухвалювати рішення і впливати на ситуацію у нього збереглася. Чому тоді не вплинув на свою користь?

Олександр Тимофєєв, Олександр Захарченко, Дмитро Трапезников і Катерина Матющенко

Мабуть, рішення про рокіровку Захарченко-Трапезніков було ухвалено задовго до вибуху в "Сепарі". І не виключено, що і Ташкент повинен був засумувати назавжди. У такому разі для чого було виводити Олександра Захарченка з гри?

Читайте також: Жителям Донецька не до жартів: хто підірвав Захарченка і що буде далі з Донбасом

Варіант оптимістичний: повернення Донбасу

Це найоптимістичніший сценарій. Росія просто вирішила підчистити окуповані території від одіозних і розкручених бойовиків, які є свідками військових злочинів РФ, з тим щоб формально забратися з Донбасу, але спробувати нав'язати Україні регіон на своїх умовах. Нагадаємо, що теза "Захарченко з Моторолою зайдуть в український парламент" завжди була квінтесенцією неприйняття будь-якої стратегії повернення Донбасу, крім військової. А раз Мотороли немає, Захарченка немає і немає навіть Гіві, то настав час обговорити деталі компромісу.

Втім, експерти, опитані "Апострофом", не вірять у такий розвиток ситуації.

"Адже це не перше такого роду резонансне вбивство або усунення від умовних посад функціонерів Л/ДНР. І нічого кардинального за цей час не сталося", - каже "Апострофу" політолог Ярослав Макітра.

"Ніяких ознак зміни політики Росії щодо України я не бачу і не вірю, що Росія готується до змін, - додає "Апострофу" дипломат Богдан Яременко. – Але в Росії змінилися люди, наприклад, Суркова замінили як куратора українського напряму. Напевно, нові куратори просто хочуть на місцях бачити своїх людей".

А військовий експерт Олексій Арестович взагалі впевнений, що міф про Росію, що одумалася, розганяють самі кремлівські пропагандисти.

"Це дуже дивна логічна зв'язка. Нічого подібного немає і близько. Ніхто нічого повертати не збирається, - пояснює "Апострофу" експерт. – Я думаю, тренд про те, що Донбас зачищають перед відходом, придумали самі росіяни для того, щоб розмивати наші зусилля з розуміння моменту. У них метод такий: на будь-яку подію дається кілька трактувань, щоб розмивати громадську думку і не давати їй консолідуватися. Наприклад, так було у справі зі збитим Boeing: версії були різноманітні. Росіяни їх вкинули, вони їх обслуговували, на кожну версію був пул експертів. Тому мене дивують українці, які кажуть, що це передпродажна підготовка Донбасу. Навпаки, росіяни підкидають в регіон новітнє озброєння, посилюють угруповання, нещодавно відбулася ротація військ: завели людей більше, ніж вивели. До наших виборів Донбас ніхто не віддасть і ніяких миротворців не введе".

Варіант песимістичний: загострення на фронті

Усього за декілька годин після ліквідації Захарченка Москва посилено взялася ліпити з України образ держави-терориста. Висловилося російське МЗС, його голова Сергій Лавров, депутати Держдуми і навіть президент Володимир Путін. Суть всіх тез зводилася до наступного – Україна не хоче шукати мирних шляхів вирішення конфлікту. Причому всі заяви російських чиновників виписані як під копірку. Путін: "Ті, хто вибрав шлях терору, насильства, залякування, не хочуть шукати мирне, політичне рішення конфлікту". МЗС РФ: "Метою теракту є зрив процесу мирного політичного врегулювання ситуації в Донбасі, виконання Мінських домовленостей". Лавров: "Провокація України явно спрямована на зрив виконання Мінських домовленостей".

Заява МЗС Росії з приводу вбивства Олександра Захарченка Фото: mid.ru
1 / 1
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров про вбивство Олександра Захарченка Фото: mid.ru
1 / 1
Реакція президента РФ Володимира Путіна на вбивство Олександра Захарченка Фото: kremlin.ru
1 / 1

Більш того, Лавров всерйоз заявив, що вбивство Захарченка – перешкода для нових зустрічей в "нормандському форматі". Он як!

Так, можливо, ліквідацію Захарченка в РФ для того і затіяли, щоб мати формальний привід вийти з Мінських угод?

"Захарченко разом з Плотницьким поставили свої підписи під Комплексом заходів з виконання Мінських угод, а якщо росіяни вирішили обнулити угоди, що не виключено на тлі санкцій і неприємностей в Сирії, то навіщо їм люди, які ставили ці підписи?" – говорить Олексій Арестович.

Правда, який сенс Кремлю обнуляти Мінські угоди, якщо вони завжди були черговим приводом для звинувачень на адресу України? Проте на думку експертів, сенс є, і Кремлю вже потрібно щось більше, ніж черговий порожній докір, тим більше що в Москві розуміють: змусити Київ виконати політичну частину угод в розпал передвиборної гонки безперспективно.

"По суті в мінському процесі вичерпано все, що можна було безболісно вичерпати: відведення озброєння, нехай не всього і не всюди, обмін полоненими, якесь перемир'я, зменшення кількості обстрілів. А ось у політичній частині угод – повний штиль, - додає Ярослав Макітра. – І справа навіть не в тому, що в України одне бачення, а в Росії – інше, просто, по-перше, немає суспільного консенсусу, як вирішувати ці питання, а, по-друге, ми увійшли в активну фазу виборів, і піднімати ці питання, які дуже складні та неоднозначні для суспільства, а тим більше робити щось для президента дуже небезпечно в плані політичних перспектив".

Відповідно, якщо назвати Україну державою-терористом, то можна легально і з "Мінська" вийти, і спробувати продавити формат обговорення долі України без України.

"Росія давно шукає варіанти обговорення України без України. Можна згадати зустріч Путіна з Трампом, Меркель. І навіть формат переговорів Сурков-Волкер – це обговорення України без України, - зазначає Макітра. – Адже дуже зручно використовувати це вбивство, щоб підірвати договороздатність України: з одного боку, Україна бере участь в мінському форматі, і є навіть певні майданчики, де українські представники сидять за одним столом з представниками окупованих територій, і в той же час Україна нібито здійснює такі злочини".

Але проблема для Москви буде полягати в тому, що навряд чи хтось на Заході всерйоз повірить в образ України-терориста.

"Це Путін винен у вбивстві майже 300 мирних громадян-пасажирів Boeing. Це Путін вбиває своїх політичних опонентів у центрі Москви, як це було з Нємцовим, або робить спроби вбивства на території інших держав, як сталося в Солсбері. Тому в світі абсолютно зрозуміло, хто є терористом і хто підтримує тероризм, - запевняє "Апостроф" дипломат Олександр Хара. – А страта одного з тих людей, хто воює на стороні терористів, навіть якщо припустити, що до цього причетні наші спецслужби, це абсолютно нормальна дія як з моральної, так і з юридичної точки зору".

"Окуповані території знаходяться під повним контролем Росії, і довести, що до вбивства Захарченка причетні українські спецслужби, РФ навряд чи вдасться. Просто медійного шуму без серйозних доказів буде недостатньо, щоб підірвати українські позиції або вплинути на європейських партнерів", - резюмує Макітра.

Фото: EPA/UPG

Втім, якщо Росія дійсно вийде з Мінських угод, не одержавши політичних дивідендів, за зміцненням своїх позицій Кремль піде на фронт.

"Росіяни кажуть, що Мінські угоди тепер анульовано, про їх виконання не може бути й мови, ніяких миротворців не буде, а потрібно довести проклятій Україні, що народ Донбасу так просто не зламати, натякаючи на гарячу фазу. Тому ситуація може розвиватися за двома сценаріями: продовження уповільненої війни і розігрів фронту, або другий варіант – це те ж саме, але з періодичними загостреннями на фронті", - додав Олексій Арестович.

Варіант прагматичний: боротьба веж Кремля

Вбивство Захарченка цілком може виявитися не політичною багатоходовкою Кремля, а внутрішніми розбірками.

"Рано чи пізно ці лідери просто стають токсичними: вбивства, віджимання, тортури на підвалах, небажання ділитися. А росіянам потрібна абсолютно керована фігура. Захарченко став занадто токсичним", - зазначає Арестович.

Але мова йде не про банальні розборки бойовиків між собою, а про пік конфронтації між структурами, які ділять між собою окуповані території: ФСБ і ГРУ.

"Ліквідацію Захарченка складно віднести до внутрішніх розбірок, оскільки це знакова фігура, що має виходи на Кремль, завдяки кураторству Владислава Суркова. Як відомо, Сурков – ставленик ГРУ Міноборони РФ. До певного часу саме ГРУ мало переважну роль на Донбасі, але зараз акценти зміщуються ближче до ФСБ, - пояснює "Апострофу" військовий оглядач сайту "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. – Конфронтація між ГРУ і ФСБ дуже добре проглядається, насамперед, із усунення низки знакових фігур на Донбасі. Почалося все в Луганській області, де відбулося витіснення ГРУ, а продовжилося в Сирії. У Сирії пальму першості у всіх операція брала ПВК Вагнера, а це підрозділ ФСБ. Тоді Міноборони спробувало приструнити ФСБ, злило інформацію про наступ на Дейр-ез-Зор (провінція в Сирії, - "Апостроф"), завдяки чому американці успішно усунули близько 200 російських найманців. Конфлікт продовжився усуненням журналістів у Центральноафриканській Республіці, які працювали під егідою позаштатних агентів ГРУ, а зараз черговий удар через ліквідацію Захарченка, що відкриває дорогу на Донбас для ФСБ і перестановки фігур в ДНР за власним розсудом".

До чого призведе зміна кураторів на Донбасі, експерти не беруться прогнозувати, але одне ясно точно – терористична війна буде продовжуватися.

"Сурков був одним із ідеологів приведення до влади в Україні проросійського президента, проросійської більшості, формування певної еліти, яка б розробила план зі входження ЛНР і ДНР в новому форматі. Це були плани Суркова. Які плани в ФСБ, сказати складно, але вони точно відрізняються від подібної реінтеграції. Але найцікавіше, якою буде відповідь ГРУ на грубе вирішення питань", - резюмував Коваленко.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

День незалежності 2019: онлайн трансляція і всі подробиці

24 серпня по всій країні пройдуть масштабні святкові заходи та концерти, а в Києві - Хода Гідності і Марш ветеранів

День Незалежності з грозами: що буде з погодою у вихідні

Синоптики розповіли про примхи погоди на День незалежності і останній уїк-енд літа - буде спека, але з дощем

Війна в підпіллі: чому Україну продовжують захищати бійці без статусу і громадянства

Гроші на проведення параду на День Незалежності президент запропонував роздати військовим. Втім, на п'ятому році війни вже розумієш, що турбота влади про учасників бойових дій - лише піар. Детальніше про проблеми учасників АТО - в матеріалі Апострофа

Новости партнеров

Загрузка...