Першого вересня українські школи відкрили двері для 450 тисяч першокласників. Усі вони будуть вчитися за інноваційним освітнім стандартом нової української школи (НУШ), для якої в уряді виділили майже 1 мільярд гривень. Ці гроші мали піти на новий освітній простір для першокласників: парти, дидактичні матеріали, комп'ютери. Проте багато батьків скаржаться, що ніякої нової української школи за фактом не з'явилося, а з початку навчального року їхні діти сіли за старі парти, взявши в руки старі підручники (і те, якщо пощастило). Як йде реформа початкової школи, дізнавався "Апостроф".
Підручники
Багатьом українським школярам довелося йти в перший клас без нічого: підручники для НУШ деякі школи просто не отримали.
"Завуч сказав, що підручників поки немає, але скоро будуть. "Скоро" – це протягом місяця, плюс-мінус тиждень. У шкільній бібліотеці залишилися минулорічні підручники для першокласників, але їх ніби вже не рекомендується використовувати", - скаржиться "Апострофу" мама першокласника з Херсона Оксана.
"Підручників немає. Але я навіть у школі не питав, оскільки сам знаю, що їх ще не надрукували. Традиційно не встигли до 1 вересня. Я для себе чекаю, що десь до кінця вересня підручники будуть. Я так внутрішньо відчуваю", - додає тато столичного першокласника Олександр.
Проблему з нестачею підручників визнає і міністр освіти Лілія Гриневич. За її словами, друкарні просто не встигають друкувати літературу, але наприкінці жовтня першокласники обов'язково візьмуть у руки новенькі навчальні посібники. А поки потрібної літератури немає, в Міносвіти радять батькам завантажувати підручники з сайту МОН, мовляв, так навіть краще – дитині не потрібно носити з собою в портфелі важкі книги. Та й взагалі, перший місяць НУШ – ознайомчий, відповідно, книги для дітей поки що не потрібні.
У підсумку вчителям на місцях доводиться викручуватися.
"У нашого вчителя є електронна версія підручника, проектор, дошка, куди виводиться вся інформація з книги", - зазначає папа київського першокласника Олександр.
Однак той факт, що друкарні не встигли до 1 вересня надрукувати для першокласників необхідну літературу, за словами джерела "Апострофа" у видавничому бізнесі, зовсім не їхня вина. Перша низка причин – суб'єктивні.
"Ми ще в травні попереджали Міносвіти, що виникне колапс. Чому? Минулий рік був присвячений підготовці документів, які регламентують діяльність шкіл і друк підручників. Необхідно було розробити і затвердити стандарт початкової освіти, і тільки після цього видавці й автори могли починати роботу над підручниками. Але стандарт початкової освіти та типові програми були затверджені тільки 21 лютого цього року. Тобто до 21 лютого нічого не можна було робити. А написати новий підручник за тиждень фізично неможливо, хоча видавці й автори почали роботу над новими підручниками, керуючись навіть ще не затвердженими проектами", - пояснює співрозмовник "Апострофа".
Користувачі соцмережі Facebook діляться досвідом старту НУШ (Тучинська загальноосвітня школа)
Користувачі соцмережі Facebook діляться досвідом старту НУШ (Тучинська загальноосвітня школа)
Користувачі соцмережі Facebook діляться досвідом старту НУШ (Тучинська загальноосвітня школа)
Користувачі соцмережі Facebook діляться досвідом старту НУШ (Володимирська загальноосвітня школа)
Користувачі соцмережі Facebook діляться досвідом старту НУШ (Володимирська загальноосвітня школа)
Користувачі соцмережі Facebook діляться досвідом старту НУШ (Володимирська загальноосвітня школа)
Користувачі соцмережі Facebook діляться досвідом старту НУШ (Бугруватський навчально-виховний комплекс)
Користувачі соцмережі Facebook діляться досвідом старту НУШ (Бугруватський навчально-виховний комплекс)
Користувачі соцмережі Facebook діляться досвідом старту НУШ (Бугруватський навчально-виховний комплекс)
Користувачі соцмережі Facebook діляться досвідом старту НУШ (Миколаївська ОТГ)
Користувачі соцмережі Facebook діляться досвідом старту НУШ (Миколаївська ОТГ)
Ще одна купа проблем – об'єктивні.
"Після 2000 року в Україні зникли великі поліграфічні комбінати: "Поліграфкнига", харківська фабрика імені Фрунзе, АТ "Книга", яке було в Києві. Ці підприємства мали потужності та відповідне обладнання, що дозволяє робити підручники у великому обсязі. А сьогодні таких підприємств залишилося дуже мало. Але навіть якщо блок ще можна десь надрукувати, то для того, щоб його вкласти у тверду обкладинку, потрібно працювати за кооперацією, і книгу передавати з одного підприємства на інше, потім на третє, - додає джерело видання. – А тепер – папір. У МОН відразу попередили, що російський папір купувати не можна, тільки європейський. А Європа сьогодні сама відчуває гострий дефіцит офсетного паперу. Європейські виробники нас відразу попередили, що Україна знаходиться в кінці списку бажаючих, для неї зарезервовано дуже незначну кількість паперу. Але якщо будуть зростати потреби інших країн ЄС в офсетному папері, то навіть з тієї невеликої кількості паперу, зарезервованої за Україною, будуть забирати частини на потреби країн ЄС".
За словами співрозмовника "Апострофа", заява Лілії Гриневич про забезпечення першокласників підручниками до кінця вересня занадто оптимістична. Крім того, в наступному році ситуація з навчальною літературою для школярів може ще погіршитися: просто не знайдеться авторів, які захочуть їх писати.
"22 серпня Кабмін схвалив постанову, якою зобов'язав правовласників на авторський рукопис передавати виключні права державі. Це все одно, якби уряд США закупив для армії Boeing, наприклад, 100 штук, а потім прийшов би до компанії Boeing і зажадав від неї всю документацію, патенти безкоштовно передати уряду. Ну ми ж купили у вас продукт, віддавайте технологію. Навіть у радянський час держава не дозволяла собі такі речі. А тепер питання: чи захочуть автори так працювати?" – нарікає співрозмовник "Апострофа".
Читайте також: Нова школа за батьківський рахунок: як українцям не платити двічі
Група продовженого дня
Однією з головних причин шоку у батьків, які повели своїх дітей у нову українську школу, стала новина про те, що група продовженого дня (ГПД) стала платною. Розцінки найрізноманітніші: від 300 до 700 гривень на місяць плюс харчування. При цьому платять за групу продовженого дня тільки "щасливчики" в деяких містах України.
"Дніпро. За клас більше 20 осіб – 405 гривень на місяць", - скаржиться користувач Ірина Макарчук.
"Київ. ГПД до 18:00 – безкоштовно, сніданок після першого уроку – безкоштовно, обід – 19 гривень", - пише користувач Олександра Яремич.
"Ми перевелися з Києва, і я просто в шоці. Раніше у нас була безкоштовна ГПД до 18:00, тільки обід 20 гривень, - скаржиться "Апострофу" мешканка Ірпеня Анастасія Синельник. – Я пропонувала батькам написати колективний лист і йти до директора, але всі обурюються тільки за школою. Я б не обурювалася, якби скрізь так було. Але чому тільки в Ірпені та його районах? При тому що класи і школа в жахливому стані. Туалети ще 80-х років, без перегородок".
Чому в одних містах, як правило, великих, групи продовженого дня безкоштовні, а в інших населених пунктах батькам доводиться розщедрюватися, "Апострофу" пояснив юрист громадської організації "Батьки SOS" Роман Бондаренко.
"Групи продовженого дня фінансуються місцевою владою. Якщо місцева влада виділяє гроші на оплату праці вчителям, то ніяких питань немає, але якщо місцева влада витрачає гроші на щось інше, то виникають вже проблеми", - зазначає експерт.
Розсудити сторони взявся гендиректор Директорату дошкільної та шкільної освіти МОН Андрій Осмоловський. За словами чиновника, батьки не зобов'язані платити за групу продовженого дня, але можуть добровільно це робити.
"Робота вихователя групи має оплачуватися за рахунок освітньої субвенції (коштів, переданих місцевим бюджетам з держбюджету для гарантованої оплати праці педагогічних працівників)", - заявив Осмоловський.
Оскільки формально вимагати від батьків плати за ГПД не можна, особливо винахідлива місцева влада, щоб продовжувати збивати гроші, взагалі не створює у школах групи продовженого дня, а робить, наприклад, "курси навчально-розвивальних занять", за які вже потрібно платити. Так, наприклад, вчинили в школі Коцюбинського (селище під Києвом), вивісивши на стіні навчального закладу таксу за групу продовженого дня.
Парти та олівці
Багато запитань у батьків викликають і чисто методичні нововведення НУШ. Наприклад, у МОН рекомендують, щоб учитель формував у першокласників навички письма не кульковою ручкою, а простим олівцем.
"Але це виявилося зовсім не практично. Листи в зошиті перетворюються на один суцільний сірий бруд, часто ламається грифель, іноді не розбереш, яка буква написана, адже від натиску олівця залежить жирність лінії", - скаржиться тато столичного першокласника Олександр.
Не всі батьки в захваті й від довільної перестановки парт в класах на західний манер, а не так, як це було раніше – строго рядами. Після двох тижнів навчання на практиці з'ясувалося, що так сидіти дітям незручно.
"Сидять шість осіб разом за "круглим столом". Хтось із дітей сидить передом до вчителя, а хтось спиною до вчителя. Як вони дивляться тепер на дошку? Боком? А якщо з зором погано?" – дивуються користувачі на шкільних форумах в мережі.
До речі, далеко не у всіх школах нові парти для першокласників взагалі з'явилися.
Беручи до уваги, що накопичилася купа проблем нової української школи, можна було б зробити висновок, що старт реформи виявився провальним. Втім, чиновники стверджують, що не варто поспішати виставляти оцінки НУШ, поки оновлена концепція не запрацювала на повну.
"Насправді, ми маємо дуже хороші результати за підсумками впровадження НУШ в пілотних школах у минулому навчальному році. Особливо з питань розвитку емоційного інтелекту, формування навичок навчання, конструктивного спілкування, співпраці в команді, вчитися із задоволенням, будувати дружне, мотивуюче і безпечне освітнє середовище, - каже "Апострофу" Андрій Осмоловський. – Впевнений, що ми будемо мати результати не гірше і в тих закладах, де НУШ тільки стартувала. Дайте дітям, вчителям та місцевій владі трохи більше часу, тоді й оцінимо старт".
"Перед початком навчального року ми всіх попереджали, що ніколи ще українське виробництво, пов'язане зі шкільним життям, а це виробництво меблів, друк дидактичних матеріалів і підручників, не отримувало такого серйозного навантаження, як цього літа. І така ситуація по всій Україні, - додає "Апострофу" заступник голови Київської міськдержадміністрації з питань освіти Ганна Старостенко. – Не 100% парт приїхало в столичні школи, не всі підручники дійшли, але ми дали роз'яснення, як працювати в умовах, що склалися. Крім того, перший місяць для дітей у першому класі ознайомчий, і не так важливо сидіти за партою і читати. Навчальний процес організовано нормально, діти знайомляться, вчаться вчитися, спілкуються, тому не можна сказати, що реформа стартувала невдало. До кінця вересня, максимум жовтня, все необхідне буде поставлено в школи".
&via=apostrophe_ua){kind=link}
&via=apostrophe_ua){kind=link}
&via=apostrophe_ua){kind=link}
&via=apostrophe_ua){kind=link}
&via=apostrophe_ua){kind=link}
&via=apostrophe_ua){kind=link}
&via=apostrophe_ua){kind=link}
&via=apostrophe_ua){kind=link}
&via=apostrophe_ua){kind=link}
&via=apostrophe_ua){kind=link}
&via=apostrophe_ua){kind=link}
