RU  UA  EN

Субота, 24 серпня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.95
Суспільство

Читайте нас у Telegram-каналі

Підсумки воєнного стану: залишаємося із загрозою і сумнівними перемогами

Чи справді потрібно було вводити воєнний стан в Україні?

Чи справді потрібно було вводити воєнний стан в Україні? Фото: EPA/UPG

У середу, 26 грудня, о 14:00 в десяти регіонах України закінчився термін дії воєнного стану. Нагадаємо, що 30 днів тому, після атаки на українські кораблі в Керченській протоці парламент голосами 276 народних обранців, підтримав президентську ініціативу про введення воєнного стану. Пізніше Петро Порошенко запевняв, що без необхідності і схвалення нардепів особливий режим продовжувати ніхто не буде. Правда, з огляду на той факт, що депутати Верховної Ради, які в теорії повинні були продовжувати спеціальний режим, роз'їхалися хто куди, заява Порошенка, скоріше, виглядала спробою закамуфлювати свою неспроможність в цьому питанні. Тим більше, що не зовсім зрозуміло, чи був сенс у тридцяти днях воєнного стану. Чи встигла Україна за цей час краще підготуватися до повномасштабної російської агресії, розбирався "Апостроф".

Воєнний аспект

Головне питання, чи дійсно була доцільність введення воєнного стану в Україні після інциденту із захопленням наших кораблів Росією неподалік від Керченської протоки?

Якщо говорити про військові досягнення за 30 днів, отримані Україною в новому статусі, то їх 20 грудня під час візиту в Донецьку область перелічив сам президент. Правда, зробив він це досить обережно, мовляв, "не про всі з них я можу розповідати". Проте з того, що гарант зміг повідомити, випливає наступне:

- Посилено засоби ППО

"Ми наростили сили і засоби Повітряних Сил України на небезпечних напрямках", - підкреслив Порошенко.

- Відбулася доукомплектация і бойове злагодження бригад

"В умовах дії режиму воєнного стану в короткі терміни бригади були доукомплектовані бійцями першої черги резерву, і зараз військові частини передислокуються на найбільш небезпечні напрямки, - повідомляла прес-служба президента. - Також із застосуванням нашої авіації перекидаються десантно-штурмові війська, в тому числі підрозділи 95-ї бригади, яка також посилила захист басейну узбережжя Азовського і Чорного морів".

- Проведено збори резервістів

"Причому є приємна відмінність від 2014 року - резервісти стоять в чергах у військкоматах, готові негайно бути направлені до лав Збройних Сил", - зазначив президент.

Правда, в деяких випадках не обійшлося без казусів.

"27 листопада подзвонили з військкомату і попросили нікуди не їхати, щоб з'явитися на першу вимогу. Відразу поставив запитання: "Сподіваюся я записаний у резерв 95-ї бригади, звідки в жовтні звільнився? "Відповідь мене приголомшила!" Ви приписані до військової частини 3137". А цієї частини вже два роки не існує!" - розповів на своїй сторінці в соцмережах офіцер-психолог ВСУ Олексій Скиртач.

Підготовчі навчання українських резервістів після впровадження воєнного стану, 8 грудня 2018 рік Фото: EPA/UPG
1 / 1
Підготовчі навчання українських резервістів після впровадження воєнного стану, 8 грудня 2018 рік Фото: EPA/UPG
1 / 1
Підготовчі навчання українських резервістів після впровадження воєнного стану, 19 грудня 2018 рік Фото: EPA/UPG
1 / 1
Підготовчі навчання українських резервістів після впровадження воєнного стану, 19 грудня 2018 рік Фото: EPA/UPG
1 / 1
Підготовчі навчання українських резервістів після впровадження воєнного стану, 19 грудня 2018 рік Фото: EPA/UPG
1 / 1

- Зміцнено лінію оборони

"Підкреслюю, що зараз, у результаті тих дій, які були застосовані, наша лінія оборони укріплена максимально, а українські воїни готові в будь-який момент дати адекватну відповідь на провокаційні дії агресора", - запевнив Порошенко.

- Випробувано нову зброю

Йдеться про випробування протикорабельної крилатої ракети "Нептун".

"Можу зараз вже повідомити, що ціль була вражена на відстані 280 км. Відпрацьовано системи берегової оборони за допомогою модернізованого ракетного комплексу", - заявив Петро Порошенко.

Правда, військові експерти, опитані "Апострофом", скептично ставляться до подібних заяв. "Підвищення боєготовності потрібно, особливо по критичних точках. Але це проводиться не в рамках воєнного стану, - каже "Апострофу" екс-глава Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж. - А ввести воєнний стан для того, щоб були передумови перенести вибори (не вдалося), або обмежити права людини - ось це якраз не потрібно. А мотивація, що введення воєнного стану було потрібно для приведення військ у боєготовність? Усе це проводиться в рамках чинного законодавства без введення воєнного стану".

У цілому воєнний стан більше нагадував масштабні навчання. Оцінити об'єктивно, чи посилилася чи обороноздатність країни за ці 30 днів досить складно.

Випробування нової крилатої протикорабельної ракети Нептун і модернізованих зенітно-ракетних комплексів С-125 Фото: rnbo.gov.ua
1 / 1
Випробування нової крилатої протикорабельної ракети Нептун і модернізованих зенітно-ракетних комплексів С-125 Фото: rnbo.gov.ua
1 / 1
Випробування нової крилатої протикорабельної ракети Нептун і модернізованих зенітно-ракетних комплексів С-125 Фото: rnbo.gov.ua
1 / 1
Випробування нової крилатої протикорабельної ракети Нептун і модернізованих зенітно-ракетних комплексів С-125 Фото: rnbo.gov.ua
1 / 1
Випробування нової крилатої протикорабельної ракети Нептун і модернізованих зенітно-ракетних комплексів С-125 Фото: rnbo.gov.ua
1 / 1
Випробування нової крилатої протикорабельної ракети Нептун і модернізованих зенітно-ракетних комплексів С-125 Фото: rnbo.gov.ua
1 / 1

"Запровадження воєнного стану було корисно з точки зору перевірки готовності сектора безпеки і оборони до відбиття російської агресії, - пояснює "Апострофу" заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь. - Наприклад, звучала цифра, що резерв першої черги доходить до 250 тисяч людей, а це означає, що у нас фактично є ще одна армія, готова до мобілізації. Хоча б тільки для того, щоб перевірити резерв першої черги, потрібно було проводити збори резервістів в рамках воєнного стану".

"Були створені військові штаби в регіонах, які повинні були розібратися, що таке взагалі правовий режим воєнного стану, подивитися і скорегувати свої плани, - додав "Апострофу" екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Романенко. - Сектор безпеки переходив у посилений режим роботи. Крім того, ЗСУ переводилися в бойову готовність "повна". Це означає, що якщо державна машина вела попередню підготовку до війни, обмежену за часом і суті, то ЗСУ в повному обсязі готувалися до війни, виконуючи плани, які є у кожного підрозділу, за винятком передислокації сил. Це величезний комплекс практичних заходів".

До речі, російська військова загроза, якою Порошенко аргументував необхідність введення воєнного стану, за місяць нікуди не поділася. Це визнав і сам гарант на засіданні РНБО 26 грудня, оголошуючи про закінчення терміну воєнного стану.

"Російська загроза нікуди не поділася. І можливо, якби не вибори, ми б просили Верховну Раду продовжити воєнний стан", - журився президент.

"Російська загроза спала хіба що трохи, - зазначає Романенко. - Єдине, що зупиняє Путіна від повномасштабної агресії в Україні, це розуміння, що при розгортанні широкомасштабної війни для РФ будуть неприйнятні втрати. Тому вся робота, проведена в період воєнного стану, дозволила підняти рівень підготовки, а значить, і збільшити потенційні втрати противника в разі початку широкомасштабної війни".

Політичний аспект

У цілому ж розповіді президента про досягнення воєнного стану більше виглядають як виправдання у відповідь на хвилю критики щодо політичних мотивів такого рішення. Та й жалібний тон гаранта в стилі "ах, якби не вибори" вказують на те, що основним змістом введення воєнного стану була друга група причин - політична. Тим більше, що загроза з боку Росії спостерігається вже не перший рік, і тільки зараз на Банковій дозріли до введення спецрежиму.

Схоже, що урожай політичних дивідендів президент сподівався зібрати як усередині країни, наприклад, відтермінувавши вибори, так і на міжнародному полі, закликавши до відповідальності Росію. Однак ще до винесення президентського указу на голосування в сесійний зал ВР стало зрозуміло, що внутрішньополітичні профіти буде отримати проблематично - дуже вже гучно звучали звинувачення на адресу Порошенка щодо бажання зірвати проведення президентських виборів.

Фото: Олександр Гончаров / Апостроф

"Кожна з партій виходила з інтересів не тільки країни, скільки з інтересів власної агітаційної кампанії. Не дай бог обмежилися б терміни кампанії або була би заборона на масові акції, адже багато партій уже вклалися в рекламу, і їм банально було шкода вкладених грошей", - каже "Апострофу" аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.

У підсумку, військовий стан вийшов обрізаним із 60 до 30 днів, а простір для внутрішньополітичного маневру максимально обмеженим. Іншими словами, воєнний стан, налякавши українців, в побутовому плані залишився практично непоміченим.

Але залишався зовнішньополітичний аспект.

"На жаль, відповісти Росії [на напад на українські кораблі в Азовському морі] кораблями, літаками, вертольотами відразу і в необхідній кількості було проблематично, тому було прийнято рішення про таку реакцію", - говорить Ігор Романенко.

Дійсно, без того шуму, який піднявся навколо України після введення воєнного стану, інцидент із атакою росіян на українські кораблі взагалі міг би залишитися непоміченим.

"Але, крім того, що до України знову звернули увагу на зовнішньополітичному полі, важко назвати якісь інші політичні дивіденди", - додає Тишкевич.

Яку ж вигоду від шуму і "повернення уваги" отримала Україна? Хіба що нову резолюцію ООН щодо Криму, яку український постпред Володимир Єльченко назвав "наджорсткою". Однак всі ми знаємо, як до такого роду документів відносяться в Кремлі.

"Але я дуже сподіваюся, що пройшли певні переговори і консультації не для преси", - резюмував Тишкевич.

При цьому міжнародну реакцію, незважаючи на резолюцію Генеральної асамблеї ООН, можна назвати досить стриманою: в Європі явно виявилися не готові посилювати санкції проти Росії через три кораблі, захоплені Росією. У США міністерство фінансів всерйоз задумалося над тим, щоб зняти санкції з одного з одіозних російських олігархів Олега Дерипаски. На цьому тлі нещодавні заяви керівництва країни про бажання зробити ще одну спробу провести через Керченську протоку кораблі виглядає, щонайменше, авантюрно...

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

День Незалежності з грозами: що буде з погодою у вихідні

Синоптики розповіли про примхи погоди на День незалежності і останній уїк-енд літа - буде спека, але з дощем

День незалежності 2019: онлайн трансляція і всі подробиці

24 серпня по всій країні пройдуть масштабні святкові заходи та концерти, а в Києві - Хода Гідності і Марш ветеранів

Війна в підпіллі: чому Україну продовжують захищати бійці без статусу і громадянства

Гроші на проведення параду на День Незалежності президент запропонував роздати військовим. Втім, на п'ятому році війни вже розумієш, що турбота влади про учасників бойових дій - лише піар. Детальніше про проблеми учасників АТО - в матеріалі Апострофа

Новости партнеров

Загрузка...