Днями Державіаслужба виклала в публічний доступ координати територій, де заборонено польоти безпілотників. В межі "червоних" зон, де не можна піднімати дрони в повітря, потрапили великі райони і навіть цілі міста країни. Але ж із розвитком ринку безпілотників для масового користувача дрони давно перейшли із розряду рідкісного хобі в дієвий інструмент збору інформації для журналістів, громадських діячів, активно використовуються у сфері розваг. Чому заборонені зони розширилися, і що тепер не можна "бачити" дронам, розбирався "Апостроф".
Безпека або розпил
Згідно з картою заборонених зон, опублікованою на сайті Державіаслужби, закритим повітряним простором є вся територія Донецької та Луганської областей. Це, безумовно, логічно і виправдано, адже в зоні бойових дій і прилеглих територіях нічого робити цивільним дронам. Крім того, у червоний колір "пофарбовано" території над військовими частинами.
Однак абсолютно несподівано зоною, закритою для польотів, виявилася практично вся територія Одеси, Харкова, Білої Церкви, половина Чернігова та Хмельницького.
У столиці також "почервоніли" великі території, переважно на правому березі, наприклад, вся Оболонська набережна, де розташована елітна нерухомість Києва. Під забороною польотів опинилися і заміські селища, де проживають відомі українські політики, зокрема і президент: Конча-Заспа і Козин, разом із однойменним гольф-клубом.
З одного боку, заборону на польоти над елітними селищами дійсно можна обґрунтувати заходами безпеки.
"Наприклад, заборона використання дронів у районі аеропортів ні у кого ж не викликає сумнівів, що вона зумовлена заходами безпеки. У тій же Конча-Заспі є приватні вертолітні майданчики, певний авіаційний рух, тому, можливо, обмеження обґрунтовані", - говорить "Апострофу" медіаюрист Алі Сафаров.
Але з іншого боку, за словами юриста і аеророзвідника Масі Найєма, апеляція до безпеки може бути неправдивою.
"Ця ситуація, швидше за все, покликана якимось чином обмежити тих журналістів-розслідувачів, які за допомогою дронів намагалися роздобути ту чи іншу інформацію, - пояснює "Апостроф" Найєм. - Адже, якщо виходити з точки зору безпеки, то логічно було б ввести кримінальну відповідальність за польоти, наприклад, над військовими стратегічними об'єктами. У цьому був би сенс. Але так як реалізація притягнення до відповідальності не прописана, то це зроблено не з точки зору безпеки, а, щоб налякати розслідувачів, щоб вони зайвий раз не літали над тими місцями, де можливі майнові махінації, незаконні будівництва та подібні речі".
Крім того, можливі й інші варіанти. Наприклад, бюджетний розпил.
"Мені здається, що приводом для введення правил і зон стали вибухи на складах. Але сама по собі заборона не вирішує проблеми польоту над певними ділянками. Заборонити наркотики - це не означає зробити так, щоб їх не продавали. Були інциденти, коли дрон летів у зеленій зоні, і силовики включали РЕБи, і дрон падав. а він коштує грошей, і чималих, а до відповідальності нікого не притягнеш. Зараз же з'являється можливість врегулювати такі ситуації, мовляв попереджали ж, що літати не можна, - зазначає Найєм. - Під реалізацію цих правил, швидше за все, введуть тендери на закупівлю обладнання, яке буде вимикати сигнали супутників, щоб дрони не літали в заборонених місцях. Це цілком можливо. Під кожну із заборонених зон тепер можна обґрунтовано просити купити обладнання, а воно коштує чималих грошей, і спливуть фірми-постачальники, про які ми раніше нічого не чули, якщо взагалі почуємо".
Правова колізія
Правда, якщо дуже хочеться, то залетіти дроном у заборонену зону все ж можна, але для цього необхідно отримати дозвіл Украероцентру, написавши листа у вільній формі.
У теорії, дозвіл буде надано, якщо маса дрона до 20 кілограм включно, і повітряне судно не буде розганятися більше ніж до 160 кілометрів на годину. Але це теорія. На практиці ж, ті оператори безпілотників, які вже встигли звернутися в Украероцентр за дозволами, отримали досить дивні відповіді: "Вивчіть керівні документи, які регламентують використання повітряного простору України. З ПОВ. УКРАЕРОЦЕНТР". І все.
Але за словами експертів, опитаних "Апострофом", проблема в тому, що "керівних документів", які б від А до Я розписували правила експлуатації безпілотників, не існує, а тим часом стаття 111 Кодексу України про адміністративні правопорушення забороняє виконувати польоти "з порушенням нормативно-правових актів, які регулюють діяльність авіації", під загрозою штрафу в 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 8500 гривень). Таке ось замкнуте коло.
Є тільки спільний наказ Державіаслужби та Міноборони, який регламентує загальні правила використання повітряного простору України, але стосовно цивільних дронів ця нормативка просто не працює. Наприклад, згідно з цим документом безпілотні повітряні судна не мають права літати над "скупченням людей на відкритому просторі". Але, по-перше, що з юридичної точки зору слід називати "скупченням людей": двох людей, тисячу, десять тисяч?.. По-друге, використання дронів на концертах і масових заходах поширена в усьому світі практика, власне, багато в чому з цією метою їх і використовують. Навіщо ж купувати безпілотник із відеокамерою, якщо не використовувати його за прямим призначенням?
Єдина нормативка конкретно по безпілотниках, яку написали в Державіаслужбі, це "Загальні рекомендації дистанційним пілотам безпілотних повітряних суден". Зокрема, там згадується, що оператор дрона зобов'язаний опускати свій апарат на першу вимогу правоохоронців, не вносити технічні зміни в безпілотник, не знімати людей без їх дозволу. Але рекомендації на те і рекомендації, що хтось їх виконує, а хтось - ні.
"У законі написано, що нас із вами на вулиці можуть знімати на камеру доти, поки ми не заборонимо. Державіаслужба виходить від зворотного: знімати можна, якщо отримано дозвіл. Підхід вже змінюється", - скаржиться Масі Найєм.
До речі, за словами голови Всеукраїнської федерації власників безпілотників Тараса Трояка, навіть карта Державіаслужби із розмежуванням заборонених територій, з юридичної точки зору, має рекомендаційний характер.
"І раніше заборонені зони існували, просто вони не були нанесені на карту, - пояснює "Апострофу" Трояк. - Зони, відображені зараз на карті, стосуються не тільки безпілотної авіації, а будь-якої авіації".
"Ці зони існували давно, але не були зібрані разом і викладені в загальний доступ. Державіаслужба нарешті це зробила", - додає Алі Сафаров.
"Але поки немає правил експлуатації БПЛА, ці зони, в принципі, можна ігнорувати, тому що немає ні прозорої системи обробки заявок на дозволи, ні прозорої системи їх отримання. Відповідно, на ці зони потрібно просто звернути увагу, і занадто високо просто не підніматися, адже там виділено зони аеропортів, вертодромів, про які ніхто до цього не знав. Тому обережність не зашкодить. Але притягнути за це "порушення" до відповідальності наразі нереально, адже питання законодавчо не врегульовано. Крім того, ми раніше обговорювали з Державіаслужбою ці питання, і є домовленість з ними, що поки нікого не штрафуватимуть, крім випадків, коли буде йтися про створення небезпеки іншим повітряним суднам", - підкреслив Трояк.
