Минулого тижня був призначений новий директор Харківського заводу ім. Малишева. Ним став Олександр Чурсін, котрий раніше очолював бронетанковий дивізіон держконцерну "Укроборонпром". Завод ім. Малишева є дуже важливим підприємством української бронетанкової промисловості, яка зараз переживає непрості часи, в тому числі, через різні скандали, пов'язані з діяльністю Харківського КБ з машинобудування ім. Морозова – підприємства, на якому розробляються всі зразки української бронетехніки. "Апостроф" вирішив нагадати про найважливіші досягнення ХКБМ і про те, що відбувається на підприємстві в теперішній час.
Останнім часом ДП "Харківське конструкторське бюро ім. Морозова" опиняється в центрі різних конфліктів. Так в кінці лютого директор ХКБМ Олексій Бабич був відсторонений від виконання своїх обов'язків у зв'язку зі скандалом про незаконні контрабандні операції, розкриті під час журналістського розслідування Bihus.info. У квітні на ХКБМ спалахнув новий конфлікт – колектив влаштував страйк через невиплати зарплат, що почалися ще в січні.
Ще одна проблема виникла буквально минулого тижня – коли "Укроборонпром", повідомив, що військові відмовилися прийняти партію БТР-4 розробки ХКБМ. Корпуси цих машин були виготовлені з фінської броні MiiLux Protection. Однак військові попросили підтвердити хімічні властивості цієї броні на відповідність стандартам, що діють в українському ОПК. "Це застарілі радянські ГОСТи, затверджені ще 30-40 років тому", - пояснили в "Укроборонпромі". Там запевнили, що конструкція БТР-4 допускає використання фінської броні, яка, до того ж витримала всі випробування.
Конструкція БТР-4 допускає використання фінської броні
Загалом харківські конструктори пишаються своїм БТР-4. "Вперше в Україні розроблено бронетранспортер БТР-4Е, який значно перевершує за своїми тактико-технічними характеристиками - вогонь, захист, рухливість - бронетранспортери БТР-70 та БТР-80, які перебувають на озброєнні армії України. Робота відзначена Державною премією України в галузі науки і техніки", - розповіли "Апострофу" в "Укроборонпромі".
Зазначимо, що БТР-4Е встиг взяти участь у бойових діях на Донбасі. На базі БТР-4Е були створені командирські, штабні, ремонтно-евакуаційні та медичні спеціальні машини.
Подальшим розвитком БТР-4Е став бронетранспортер БТР-4МВ, представлений в 2017 році на київській виставці "Зброя та безпека". Конструкція корпусу у БТР-4МВ зазнала змін - якщо в кабіну БТР-4Е можна було потрапити через бічні двері, як в автомобілі, то доступ всередину БТР-4МВ можливий тільки зверху. За задумом конструкторів, це забезпечує кращу захищеність машини при вогневому ураженні.
Харківські конструктори пишаються своїм БТР-4 МВ
У конструкторському бюро розроблена спеціальна маневрена малогабаритна транспортна бронемашина "Дозор". Хоча "Дозор" теж не відразу був прийнятий військами і в 2016 році він також став об'єктом скандалу, пов'язаного з тріщинами в броні, які були виявлені вже на стадії фінальних випробувань. Зараз документація на виробництво цієї машини вже передана на Львівський бронетанковий завод. Зазначимо, що вперше "Дозор" був показаний публіці ще в 2004 році, проте лише війна повернула цей проект до життя.
Лише війна повернула "Дозор" до життя
Також на ХКБМ модернізували БТР-70 до рівня БТР-3Е. Документація вже передана для виробництва на Київський бронетанковий завод. БТР-3Е також отримав бойовий досвід на Донбасі.
Крім того, на харківському КБ розпочато розробку важкої БМП-У, замість БМП-1 і БМП-2, які використовуються в українській армії, але виробляються в РФ. Вона є продовженням лінійки важкої бронетехніки. Незважаючи на великий досвід у танкобудуванні, бойові машини піхоти раніше не розроблялися в Україні.
БМП-У існує можна побачити в ескізах і макетах
Перші подробиці про БМП-У стали відомі в 2018 році. Заявлено, що вона може перевозити 3 члени екіпажу та 7 десантників. Для озброєння БМП-У обраний новий бойовий модуль БМ-8, який оснащений 30-мм автоматичною гарматою, автоматичним гранатометом, кулеметом, а також керованими протитанковими ракетами "Бар'єр". Двигун розташований в передній частині корпусу, що забезпечує більш надійний захист екіпажу. Схоже технічне рішення існує в ізраїльських танках Merkava. Як відомо, в Ізраїлі дуже цінують життя військовослужбовців – пошкоджену бойову машину можна відновити, а от людину вже не повернеш.
ХКБМ також взяв участь і в ракетній програмі України. У співдружності з КБ "Південне", відбувається розробка комплексу керованих ракет на базі автомобільного транспорту. "Для цього розроблені спеціальні засоби управління, захисту та гідравлічні системи", - пояснили в "Укроборонпромі". Виріб відомий, як оперативно-тактичний комплекс "Грім-2", який розробляється в інтересах іноземного замовника, але може потрапити і в розпорядження ЗСУ, причому з розширеними характеристиками.
І нарешті, 2 грудня 2015 року на ХКБМ був представлений дослідний зразок модернізованої 122-мм реактивної системи залпового вогню БМ-21 "Град", що отримав назву "Верба". Зараз українська РСЗВ "Верба" вже прийнята на озброєння, її серійне виробництво буде розгорнуто на Шепетівському ремонтному заводі у Хмельницькій області. Головною особливістю "Верби" є можливість комфортно керувати вогнем прямо з кабіни машини. Це було неможливо у випадку з "Градом" - екіпажу в будь-якому випадку доводилося б залишати кабіну.
РСЗВ "Верба" надійшла в серійне виробництво
Отже, крім тривалого процесу доробки танка "Оплот" та модернізації танка Т-64, з початку бойових дій, ХКБМ почало роботу або направило в серійне виробництво, щонайменше, 7 зразків новітньої техніки. Найбільш плідно підприємство працювало в 2015-2017 роках, коли ХКБМ очолював Яків Мормило. Саме в цей період підприємство взяло участь у розробці "Грім-2", працювало над РСЗВ "Верба", БТР-4МВ, а також доробляло "Дозор". До речі, Яків Морміло змушений був звільнитися з посади директора ХКБМ саме через скандал з бронею для легкобронної техніки. Екс-директор ХКБМ вважає, що необхідно працювати не з закордонними, а з вітчизняними виробниками спеціальної броні, зокрема, з Лозівським ковальсько-механічним заводом (ЛКМЗ). Цей завод, до речі, фігурує і в недавньому скандалі з прийманням БТР-4. В "Укрборонпромі", навпаки, пояснюють, що на ЛКМЗ не можуть загартовувати великі за розмірами деталі корпуса БТР-4, в той час як з Європи броньовані листи надходять у вже в готовому вигляді. Дилема, яку броню краще використовувати - іноземну або вітчизняну, не вирішена й досі.
Зараз Яків Мормило бере участь в розробці комплексу крилатих ракет "Нептун". Вогневі випробування цієї системи відбулися два тижні тому в Одеській області. Як повідомив "Апострофу" новий секретар РНБО Олександр Данилюк, за каденції нового президента Володимира Зеленського, Україна не збирається відмовлятися від розвитку ракетних програм. Створення комплексів "Нептун" і "Вільха" це один з наших головних пріоритетів. Це сфера, в якій ми досягли прогресу, тому, звичайно, буде продовження", - сказав Данилюк.
А от майбутнє ХКБМ поки викликає занепокоєння, хоча розробки цього конструкторського бюро потрібні на фронті тут і зараз. За даними "Апострофа", фінансові проблеми на підприємстві все ще не вирішені. Через затримку зарплат звільнилося ядро колективу - не тільки робітники, а й інженерно-технічні працівники. Зокрема, як повідомили виданню співробітники ХКБМ, на підприємстві несвоєчасно видаються відрядження, відпускні та оздоровчі виплати, не закуповується і не видається спецодяг, спеціальне харчування та спецінструмент.
