У понеділок, 1 липня, в зоні проведення ООС в районі селища Водяне проросійські бойовики обстріляли санітарний автомобіль морської піхоти України. В результаті обстрілу загинуло двоє українських військовослужбовців: водій автомобіля старший матрос Сергій Майборода і бойовий медик Ірина Шевченко. Чергова провокація бойовиків поставила під загрозу надії на стале припинення вогню на Донбасі, які з'явилися після розведення сил у Станиці Луганській. Навіщо ворог знову пішов на загострення, розбирався "Апостроф".
Десятки загиблих, сотні поранених
Після обстрілу медиків секретар РНБО Олександр Данилюк заявив, що "Подібні прояви агресії загрожують звести нанівець всі зусилля щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі".
А президент Володимир Зеленський оцінив провокацію як "порушення норм міжнародного гуманітарного права", назвавши її "ганебною і підлою спробою зірвати важкий переговорний процес щодо припинення вогню на Донбасі".
У той же час самі бойовики моментально відхрестилися від звинувачень на свою адресу.
"Ніяких обстрілів з позицій Народної міліції по санітарному автомобілю не велося. Це чергова провокація Києва для дискредитації республіки перед світовою спільнотою", - заявив так званий заступник начальника управління фейкової народної міліції ДНР Едуард Басурін у понеділок, 1 липня.
А вже 2 липня з фронту прийшла ще одна трагічна новина: у Мар'їнському районі під вогонь бойовиків потрапили два волонтера-медика, які рухалися на автомобілі по автодорозі між Мар'їнкою та Красногорівкою. І якщо підрив санітарного автомобіля у Водяному ще можна було б списати на випадковість, то після обстрілу в Мар'їнці стає зрозуміло, що це далеко не випадковість, адже волонтерів-медиків, за даними Нацполіції, розстріляв снайпер, який прекрасно розумів, що атакує не військових.
Втім, за словами самих волонтерів, атаки бойовиків на медичний персонал - далеко не рідкість.
"Завжди обстрілювали автомобілі для вивозу поранених, намети, польові шпиталі, перев'язувальні, в яких можуть робити нескладні операції, - каже "Апострофу" волонтер-медик Іван Звягін. - З 2014 року у нас загинуло 85 військових медиків. З них 15 осіб - це лікарі, а серед інших фельдшери, санінструктори, санітари. Крім того, не менше 300 осіб медичного персоналу отримали осколкові і кульові поранення".
Інша справа, що обстрілів медиків на фронті не було вже дуже давно. Принаймні волонтери, з якими поспілкувався "Апостроф", не пригадують таких зухвалих провокацій за останні півтора року.
"Це не унікальний випадок, але за останній час обстрілів медичного і медикоевакуаціонного транспорту не було, - коментує ситуацію "Апострофу" співзасновник першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова Геннадій Друзенко. - Ми тримаємо на фронті 8 позицій, маємо свої автомобілі, і востаннє авто знищили у 2017 році, але тоді не було прицільного вогню по медичному транспорту".
В такому разі, чому бойовики зважилися на провокацію саме зараз? Тим паче, напередодні зустрічі Тристоронньої контактної групи, яка проходила 2 липня у Мінську.
Нові звинувачення України
Але в тому то й справа, що напередодні переговорів і пошуку нових форматів домовленостей - це улюблений момент для РФ, коли вона має можливість просунути свою позицію. Тим паче, у період політичної турбулентності, коли влада президента ще залишається слабкою.
"Перед будь-якими переговорами або просто спробами вийти на якісь домовленості, які потрібно виконувати, РФ завжди підвищує ставки. Наприклад, кожні Мінські угоди підписувалися після ескалації на фронті", - каже "Апострофу" аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.
"Бойовики, а за ними Росія, піднімають ставки, - погоджується Друзенко. - Обстріл автомобіля з червоним хрестом - це завжди виклик. Не прямо, але він пов'язаний з тим, що Росія гріється у променях безкарності: в ПАРЄ повернули, рішення трибуналу з морського права щодо моряків можна не виконувати, Путін з Трампом зустрівся. Тоді питання: а навіщо грати за правилами, якщо можна грати без правил і ти знову в клубі великих політиків. Обстріл медичного автомобіля - це не пряма вказівка зверху вниз, але будь-який виконавець внизу розуміє ці неформалізовані сигнали. Бойовики розуміють, що можна це робити, що все зійде з рук".
Геннадій Друзенко: "Обстріл автомобіля з червоним хрестом це завжди виклик"
За прогнозами експертів, незважаючи на формальні заяви про мир, у найближчі чотири місяці, до виборів до ВР і формування нового уряду, Росія продовжуватиме провокації на лінії розмежування.
"Росія буде намагатися провокувати Україну на потужні відповіді, щоб ми вийшли з мирного процесу, - додає Тишкевич. - При цьому, провокувати навіть не з точки зору великої кількості сил і засобів, скільки з точки зору вибору жертв. Останні жертви зараз - медики. Їх вбивство взагалі за межами добра і зла у більшості військових конфліктів. А тепер поставимо себе на місце бійця на фронті, який знає, що ці медики врятували його товаришів, а може і його самого. І якщо перед таким бійцем з'явиться хороша ціль, яку можна вразити, спокуса буде дуже великою. І на такі емоції РФ робить ставку, щоб відразу ж на дипломатичному і інформаційному полі заявити, мовляв, Україна йде на ескалацію".
Але навіщо Кремлю з новим завзяттям звинувачувати Україну і змушувати її виходити з мирного процесу. Адже поки ситуація для Кремля складається не найгіршим чином: різкої антиросійської риторики з вуст президента немає, а глава його Офісу Андрій Богдан взагалі заявляє про можливість проведення референдуму з мовного питання.
"Змушувати потрібно для того, щоб у формат дорожньої карти вкласти кілька поступок, які повинна буде зробити Україна. І такі поступки легше продавити, якщо у тебе є козирі, і ти можеш заявити, що Україна порушує або режим припинення вогню, або дух або букву мінських угод", - резюмує Тишкевич.
Правда, на думку заступника директора дніпровського філії Національного інституту стратегічних досліджень Олексія Іжака, стратегія РФ може мати й інші цілі.
"Політика Росії не така вже й цілісна. Ми звикли думати, що від слова Путіна залежить буквально все: від подій у Кремлі до подій на лінії розмежування на Донбасі. Але це далеко не так, - запевняє експерт в коментарі "Апострофу". - Перед розведенням сил була довга інтригуюча історія про можливий відхід Суркова і призначення Михайла Бабича. У Росії йшла напружена боротьба між тими, хто відповідатиме за український напрямок. І можна припустити, що ця боротьба ще не завершилась, а тому мейнстрім про початок якихось прямих мирних перемовин має певний спротив усередині самої Росії".
