У кабінетах української влади серйозно заговорили про варіанти проведення місцевих виборів на окупованих територіях Донбасу. При цьому чіткого плану з деокупації східних територій ні в Офісі президента, ні в МЗС поки не назвали. Та й у самому Кремлі навіть не натякають, що російські війська мають намір прибратися з регіону. Москва, а слідом за нею і російські маріонетки в ДНР і ЛНР лише продовжують твердити як мантру "Україна не виконує Мінські угоди". Чи можливо в такому випадку провести місцеві вибори в ОРДЛО, і що це дасть, розбирався "Апостроф".
Вибори за "Мінськом"
Необхідність проведення місцевих виборів в ОРДЛО прописана в "Комплексі заходів щодо виконання Мінських угод". Згідно з документом "діалог про модальність проведення місцевих виборів" (поки ще не самі вибори) повинен початися в перший день після відводу важкого озброєння. Однак зі сторони ОБСЄ ніякої верифікації хоча б стійкого припинення вогню, не кажучи вже про підтвердження відведення озброєння, так і не було. Відповідно, говорити про вибори занадто рано.
Це визнає і сам президент.
"Питання виборів на окупованих територіях України має обговорюватися тільки після виконання низки умов, серед яких - виведення російських військ", - цитує гаранта його прес-служба.
У "Комплексі заходів" прописано "відновлення повного контролю над державним кордоном зі сторони уряду України у всій зоні конфлікту". По факту це і є Russia go home. Однак відновлювати контроль над кордоном, згідно з Мінським угодами, Україна повинна почати... після місцевих виборів.
Виходить немає виборів - немає кордону? Не зовсім. Адже "діалог про модальність проведення місцевих виборів" повинен початися відповідно до закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування" в ОРДЛО. А в цьому законі сказано, що вибори повинні пройти за умови "виведення всіх незаконних збройних формувань". Ось і виходить, що "Комплекс заходів" передбачає: вранці - вибори, а ввечері - кордон. Але водночас зазначає, що вибори повинні пройти за українським законом, який стверджує протилежне: вранці - кордон, а ввечері - вибори.
"Завдяки" цій плутанині, трактування виконання Мінських угод у Росії та України кардинально відрізняються. Але очевидно, що, якщо сторони все ж будуть виходити на реальний формат проведення виборів, РФ не зможе продавити свою трактовку: кордон в обмін на вибори.
"Адже існують європейські стандарти виборів із чіткими параметрами, вимог і цілей. Провести такі вибори на окупованих територіях можливо тільки при українських силовиках, партіях і медіа", - запевняє "Апостроф" заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.
Не допустять плебісциту на Донбасі під дулами російських автоматів і США.
"Вільні вибори можуть проходити тільки у вільному середовищі. А це означає, що Росія та її посіпаки не можуть контролювати ситуацію на Донбасі на час виборів", - зазначив спецпредставник Держдепу США по Україні Курт Волкер.
Тоді які варіанти?
Варіанти є
Наприклад, забути Мінські угоди. Тобто не те щоб забути зовсім, але глибоко їх модернізувати.
Про це, наприклад, днями говорив депутат від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Богдан Яременко.
"Я думаю, що ми підемо шляхом трансформації - на якихось етапах докорінно змінити трактування і розуміння способу виконання Мінських домовленостей", - зазначав політик.
Чи підуть на це Франція і Німеччина, адже Мінські угоди називали фундаментом мирного врегулювання ситуації.
"Що потрібно Європі? Щоб на території Європи не було війни, щоб вона була подалі від її кордонів. Ну і друге: мати модель співпраці з Росією. Ці дві речі їх найбільше цікавлять. Тому вони можуть бути готові до будь-якого варіанту, який дасть можливість ці два пункти реалізувати, - пояснює "Апострофу" політтехнолог Ярослав Макітра. - Чому всі говорили про незмінність Мінських угод? Тому що не було запропоновано нічого іншого, і базувалися на тому, що було досягнуто раніше. Крім того, сама Україна називала Мінські угоди безальтернативним шляхом. Чого ж ми тоді хочемо від Європи? Щоб в Європі говорили, що цей документ у поганому стані, якщо сама Україна говорить, що це супер-документ. Плюс те саме стверджує ще й Росія".
Богдан Яременко: "Що потрібно Європі? Щоб на території Європи не було війни"
А що ж сама РФ? Чи погодиться на перегляд "Мінська"? Щоб це сталося, на думку експертів, Україні потрібно вести більш агресивну геополітичну гру.
"І доносити аргументи, що будь-який необережний рух Росії або Європи, без врахування позиції України, може призвести до ще більшої ескалації і нової фази війни. Цього найбільше боїться Європа, і не факт, що до цього зараз готова РФ", - підкреслив Макітра.
Як саме трансформуються Мінські угоди, стане відомо тільки за підсумками зустрічі "нормандської четвірки", проте вже зараз зрозуміло з якими викликами зіткнеться Україна, яку б модель виборів не взяли в розробку.
Пушилін залишається?
У статті 9 закону "Про місцеві вибори" сказано, що не мають права бути обраними ті громадяни України, які мають непогашену судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Проти ватажка ЛНР Леоніда Пасічника в липні 2019 року ГПУ було порушено кримінальну справу відразу за кількома статтями Кримінального кодексу: керівництво терористичною організацією, захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність та недоторканність України. Але відкрити справу ще не означає засудити, а, отже, Пасічник, так само як і ватажок ДНР Денис Пушилін, матимуть цілком законне право балотуватися на місцевих виборах, наприклад, в якості мерів Луганська і Донецька. З урахуванням адмінресурсу, який збережуть на момент плебісциту в ОРДЛО Пушилін і Пасічник, результат голосування не складно передбачити.
Таку "перемогу" президенту Зеленському навряд чи вдасться продати українському суспільству.
"Але поки я не бачу, щоб цей найгірший варіант реалізовувався, - запевняє "Апостроф" військовий експерт Олексій Арестович. - Це буде загроза третього Майдану, тільки він буде вже військовий, і Зеленському, разом з усією його адміністрацією і монобільшістю мало не покажеться".
Проте, на думку аналітика Українського інституту майбутнього Ігара Тишкевича, з певним відсотком нинішніх чиновників ОРДЛО доведеться змиритися і в нових органах місцевої влади на Донбасі.
"Значна частина з них, на жаль, пройде в місцеву владу, - каже "Апострофу" Тишкевич. - Але що таке місцева влада, коли вже не стріляють? Це питання каналізації, теплопостачання, медицини тощо. Для нас формат місцевих виборів припустимий за однієї ключової умови: ми не повинні легітимізувати ДНР і ЛНР. Якщо це місцева влада, то нехай вона займається місцевими проблемами. Місцеві вибори не повинні робити з неї політичного суб'єкта".
Ігар Тишкевич: "Ми не повинні легітимізувати ДНР і ЛНР"
Виходом із ситуації могло б стати "розбавлення" чиновників.
"У нас же проходить процес децентралізації. Що заважає стимулювати створення ОТГ, в яких два райони були б на вільній території, а один - на колишній окупованій?" - додає Тишкевич.
Втім, до моменту реальних виборів в ОРДЛО українські закони ще можна буде встигнути змінити, прописавши в них заборону для діячів калібру Пушиліна балотуватися навіть на пост глави ОСББ.
Але чи з'явиться таке законодавче обмеження - велике питання.
"Це питання переговорів у "нормандському" і "мінському форматах", - повідомив "Апострофу" Богдан Яременко.
"Є конкретні "червоні лінії" щодо тих, хто вбивав. Але процес миру - непростий, і не мені його оголошувати, а президенту оголошувати його всій країні", - додав "Апострофу" член комітету ВР із питань зовнішньої політики Святослав Юраш.
Кого виберуть?
Щоб провести вибори в ОРДЛО, Росії, очевидно, все ж доведеться поступитися і віддати кордон під український контроль.
"Але в чому Росія ніколи не поступиться, так це в тому, щоб влада, яка легітимізується, була їм підконтрольна", - зазначає Ярослав Макітра.
Тобто на виході Україна ризикує отримати проросійський політичний десант під українськими прапорами.
"Швидше за все, це буде перемога ОПЗЖ, Опозиційного блоку, Партії Шарія і так далі. Найбільш проукраїнська партія, яку можуть там вибрати, це "Слуга народу", - говорить "Апострофу" політолог Петро Олещук.
Існує, звичайно, ймовірність, що свої корективи в політичний ландшафт Донбасу внесуть переселенці, які, втікши від війни у вільну Україну, навряд чи виберуть друзів Росії.
"Переселенці можуть скорегувати картину виборів, але не змінити її повністю. Адже ми не знаємо точно, як вони налаштовані. Тому говорити про якийсь електоральний переворот не можна", - зазначає Тишкевич.
З іншого боку, без надання особливого статусу Донбасу, місцева влада на Сході втратить можливість впливати на загальнонаціональні політичні процеси в Україні, тому навіть якщо вона і буде з проросійським креном, особливої небезпеки для країни становити не буде.
Хто буде вибирати?
На думку Ігара Тишкевича, це одне з найболючіших питань ймовірних місцевих виборів в ОРДЛО.
"Вибирати місцеву владу мають люди, які на цій території живуть і є громадянами країни. Але яким чином верифікувати списки виборців, адже на території ОРДЛО є так звані "понаїхавші" - люди, у яких щось не склалося в РФ, і вони вирішили переїхати в ДНР і ЛНР. Що робити з цими "новими громадянами"? На підставі чого ми їх верифікуємо? За паспортами? Але ж громадяни України, які досягли повноліття на території цих республік мають вже паспорти ДНР і ЛНР. Яким чином ми підтвердимо, що це громадянин України, а не інша людина, яка приїхала з Тюмені і отримала таку саму корочку, не громадянин України. Як їх розділити? Обмежити виборче право тих, кому в окупації виповнилося 18 років? Тоді це вже будуть вибори не за стандартами ОБСЄ", - резюмував аналітик.
