Зовсім скоро в Україні може з’явитися легальний гральний бізнес. У жовтні Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді відповідний законопроект. Експертне середовище сприйняло документ з великою долею скепсису. Головне науково-експертне управління Верховної Ради, яке дає оцінку всім внесеним у парламент законопроектам, рекомендує відправити його на доопрацювання. "У законопроекті містяться формулювання, яким бракує юридичної визначеності та однозначності сприйняття й які не є властивими для текстів законів". Ще категоричніше висловлюються експерти. Ми розбиралися у можливих наслідках прийняття "сирого" закону.
Ексуповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська попереджає, що неякісна і непрофесійна легалізація грального бізнесу завдасть великої шкоди суспільству.
"Дуже важливо забезпечити максимальний громадський контроль, залучення медіа до цього процесу, щоб змусити державу зробити це якісно. Щоб саме суспільство було присутнє за столом переговорів щодо того, яким чином буде відбуватися легалізація", - говорить вона.
Голова експертної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук прямо попереджає, що законопроект виписаний під діючих гравців і закриває доступ до українського грального ринку іноземним інвесторам, а відповідно – цивілізованому гральному бізнесу.
Головне побоювання полягає в тому, що закон лише зафіксує існуючий статус-кво. Про респектабельні казино в готелях чи курортних зонах, про які говорив Володимир Зеленський, можна забути. У запропонованому проекті в принципі відсутня норма розміщувати гральні столи та автомати в готелях.
Як немає й чіткого поділу між азартними іграми, букмекерською діяльністю та проведенням державних лотерей.
На думку редактора сайту "Наші гроші" Юрія Ніколова, творці закону взагалі прагнуть лотереї "анігілювати", розширивши сегмент гральних автоматів. Хоча якраз лотереї у всьому світі вважаються найбільш невинним різновидом азартної індустрії, на відміну від букмекерських ставок, гральних автоматів і карточних столів.
"Лотерейний ринок перетвориться на чорну діру, а на вулицях буде те ж саме, що й зараз. Можливо, приберуть найпохабніші кіоски, все решта залишиться, як є: на перших поверхах житлових будинків, у якихось шалманах, лише гральні автомати перейменують на лотомати або гральні термінали", - переконаний журналіст.
Про те, що загальнодоступних гральних закладів на вулицях менше не стане, говорять і цифри. Автори законопроекту пропонують лише в Києві відкрити 320 букмекерських контор і ще 480 – по країні. При тому за запропонованими правилами розмивається класичне поняття букмекерської ставки: можна ставити гроші не лише на результат матчу або виборів, але й на "віртуальну подію" - тобто, той самий ігромат, лише у профіль.
Але головним сюрпризом закону став захист ринку від нових гравців. Головне науково-експертне управління попереджає, що текст закону не дає однозначного розуміння – чи може агентом надання послуг бути нерезидент, тобто іноземна компанія.
Кількість фізичних, офлайнових пунктів організації гральних ігор обмежена, для отримання ліцензії знадобляться договори власності або оренди приміщень. Є всі шанси, що новий гравець на ринку просто не встигне знайти і оформити приміщення – діючі компанії виберуть всю квоту, маючи на руках готові документи й приміщення.
Для онлайн-ігор потрібен сайт. За нормами цього закону, сайт повинен мати доменне ім’я другого рівня доменної зони UA. Для отримання такого імені потрібно зареєструвати в Україні торгову марку, що в найкращому випадку займе не менше року.
Виграють від таких правил нинішні лідери ринку – "Фаворит", що має 1000 гральних майданчиків і діючий сайт з доменом другого рівня favorit.ua, "Парі-Матч" з близько 500 майданчиків та інші крупні гравці з сотнями фізичних майданчиків і сайтами marathonbet.ua, 1xbet.ua тощо.
Разом із високими ліцензійними виплатами і, відповідно, високою ціною входу на ринок, в українському гральному бізнесі не передбачається появи нових гравців. Міжнародні компанії з бізнесом в Америці та Європи до нас просто не зайдуть.
Хто за столом
Історія створення лобістського закону не менш цікава. Над проектом почали працювати три місяці тому, створивши на базі профільного комітету з питань фінансів, податкової та митної політики робочу групу. Першу скрипку в ній грав чомусь не голова комітету Данило Гетманцев, а російський бізнесмен з латиськими паспортом Борис Баум. Саме він, як повідомляє Ніколов, представляв проект закону:
"Законопроект писався таємно, і представників громадянського суспільства туди не підпускали. Я лише одного разу напівтаємно проникнув на засідання робочої групи, де Олександр Дубінський і Борис Баум представляли цей проект саме перед представниками ігрової індустрії. Всі "хотєлочки" ретельно враховані".
Депутат Олександр Дубінський – фігура відома, а щодо Бориса Баума варто розповісти детальніше.
Пару років тому він потрапив на радари міжнародних журналістів у зв’язку з "Панамськими паперами" (Panama Papers) – масштабним розслідуванням ймовірного відмивання коштів через офшори компанією Mossack Fonseca. Баум під ім’ям Borris Baums фігурує в базі розслідувачів як власник офшорного казино First National Lotteri Ltd.
За даними Ніколова, Баум як громадянин Латвії Boriss Baums є співзасновником лондонських фірм Banita Limited, Himalita Limited, Maslav Limited, що фігурували в схемі власності та судових розборках за готель "Київська Русь" в центрі Києва десять років тому. Також Баум є співвласником фірми Brenrose Limited, що володіє RTVI – телеканалом, який веде мовлення на США, Канаду, Австралію, Німеччину, пострадянські та інші країни. Нацрада заборонила його трансляцію.
Раніше Баум представляв в Україні інтереси росіянина Олександра Бабакова – одного з лідерів "лужниковського" угрупування, яке запам’яталося рейдерськими захопленнями столичних готелів (у тому числі вищезгаданої "Київської Русі") та спробами активно впливати на українську політику. За даними незалежних експертів, Бабаков через компанію VS Energy володіє майже половиною українських обленерго. Після анексії Криму він потрапив у санкційні списки США та ЄС. The Washington Post називала Бабакова серед спонсорів праворадикальної французької партії Марін Ле Пен.
Слідкуйте за руками
Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія не зміг пояснити, як Борис Баум очолив процес створення закону про легалізацію грального бізнесу. В інтерв’ю журналістам Цензор.Нет від сказав, що "це експерт, якого дали інші люди".
Прізвища цих людей Арахамія не назвав, але вгадати їх не важко. За його ж словами, на українському ринку азартних ігор є два головних гравця – "Фаворит" і "Парі-Матч". Саме вони визначають правила гри для всіх.
"Фаворит" з’явився в Україні ще в 1999 році. З розвитком онлайн-гемблінга під маркою FavBet виріс до масштабної букмекерської компанії, яка працює в Україні, Росії, Білорусі, Казахстані, Молдові, Румунії та інших країнах. Має ліцензію Кюрасао.
Про власника "Фавориту" Андрія Матюху відомо небагато. Він володіє десятками компаній і є людиною дуже непублічною. Єдина згадка – 2013 рік, коли FavBet уклав спонсорський контракт із футбольною Першою лігою України.
Повторно його ім’я сплило у 2015 році в зв’язку з журналістським розслідуванням щодо київського "Будинку зі зміями" - пам’ятки архітектури, що перебуває в жахливому стані. Виявилось, що будинок придбало ТОВ "Акваплаз", власником якого є пан Матюха. Компанію запідозрили у спробі знищити історичну будівлю через схему довгострокової оренди і наступної "реконструкції".
Величезний скандал навколо "Фаворита" розгорівся у 2016 році, коли СБУ провело обшуки в філіалах неназваної букмекерської контори по підозрі в організації нелегального бізнесу та фінансуванні терористичної діяльності на Сході України. В СБУ заявили, що "організована злочинна група тривалий час діяла на території всієї України, включаючи тимчасово окуповані території. Також ділки працювали в Росії, країнах колишнього СРСР та в Європі".
Журналісти знайшли докази, що обшуки дійсно пройшли саме у "Фавориті". Це опосередковано підтверджує і той факт, що компанія надає послуги на тимчасово непідконтрольних територіях на Донбасі та в Криму.
Варто зазначити, що вже після виходу публікації з редакцією зв'язалися представники компанії Favorit Sport, які заявили, що не мають відношення до Росії і не ведуть бізнес на окупованій РФ української території.
"Компанія Favorit Sport є українським представництвом міжнародної беттінговой компанії Favbet. Власник компанії Андрій Матюха ще в 2014 році продав всі свої активи в Росії, також компанія припинила господарську діяльність в окупованих областях України та в АР Крим. Це рішення спричинило за собою фінансові втрати, але воно було принциповим. Всі документи, які можна зустріти в мережі, і які нібито є ліцензією нашої компанії на право здійснювати букмекерську діяльність в Росії, не мають до Favorit Sport ніякого отн ошень ... Ми вже 20 років працюємо в Україні, платимо податки до держбюджету, створюємо робочі місця ... Ми виступаємо категорично проти тих компаній, які мають російське коріння і заробляючи в Україні, платять податки в країні-агресора ", - зазначила в коментарі виданню директор з комунікацій Favorit Sport Катерина Машевська.
Російська ліцензія компанії "Фаворит"
Історія "Парі-Матч" доволі схожа: заснована в ті ж "лихі дев’яності" (у 1994 році), успішно розвивалась у Росії, Білорусі, Казахстані, Молдові та Грузії. На даний час є частиною міжнародного букмекерського холдингу Parimatch з базою на Кіпрі. Активно приймає ставки онлайн, в тому числі працює на окуповані території в Криму і Донбасі.
Власник компанії Едуард Швіндлєрман є таким саме непублічним, як і його колега з "Фавориту". В різні часи його пов’язували із засудженими в 2014 році в США "авторитетами" Анатолієм Голубчиком і Вадимом Трінчером, Віктором Медведчуком і братами Суркісами.
Достеменно відомо лише те, що вести справи допомагає адвокат Ірина Сергієнко, яка спеціалізується на спортивному праві. Вона є президентом Української асоціації грального бізнесу, очолює Всеукраїнську асоціацію розвитку букмекерства, а також Координаційну раду щодо соціально відповідальної легалізації казино в Україні, консультує парламентарів. Також Сергієнко встигла попрацювати в ПриватБанку в період активного розвитку масового онлайн-банкінгу в Україні.
Саме в цей час "Парі-Матч" привернув пильну увагу правоохоронних органів. У 2015 році Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження за підозрою у відмиванні та виведенні у Росію коштів в особливо великих розмірах.
Матеріали судового розгляду свідчать, що через букмекерські контори та онлайн-майданчики "Парі-Матч" з України в Росію переводилося близько $350 млн на рік.
Російська ліцензія компанії "Парі-Матч" (зареєстрована як ТОВ "Бетрінг")
Карти на стіл
Давид Арахамія, якого в команді президента призначили відповідальним за розробку проекту легалізації грального бізнесу, одного разу відверто розговорився і сказав, що половина з них – представники кримінального світу, з якими неприємно зустрічатись.
Арахамія не приховує, що робоча група стала компромісом: "неприємні люди" дали своїх представників, і вони разом розробили новий закон. Арахамія особисто ввів у робочу групу свого друга Андрія Астапова, чия юридична компанія Eterna Law за сумісництвом консультує "Парі-Матч".
Деякі журналісти поквапились звинуватити голову фракції "Слуга народу" в корисливих інтересах, фіксуючи його зустрічі з директором "Парі-Матч" Сергієм Портновим і регулярні візити у київський офіс компанії за адресою Боженка 14а.
У чиїх би інтересах не діяв сам Арахамія, він не приховує, що закон писався найбільшими гравцями грального бізнесу України в інтересах збереження своїх позицій на ринку. Напевно, друзів Арахамії такий варіант влаштовує, але в чому користь для держави?
Мінфін очікує отримати від легалізації близько 2 – 2,5 млрд гривень на рік. Експерти оцінюють річний обіг грального бізнесу в Україні у 2 млрд доларів.
Жодних інвестицій в туризм і респектабельні казино не з’явиться – гральні салони й надалі прикрашатимуть вулиці українських міст, розвиваючи замість п’ятизіркових готелів мережі ломбардів і "швидких кредитів", зручно розташованих по сусідству з ігроматом і наливайкою.
"Фаворит", "Парі-Матч", "Ліга Ставок" та інші "марафони" та "іксбети" сплатять ліцензії (ті самі 2 – 2,5 млрд гривень, на які розраховує Мінфін), отримавши від держави легальний статус, повне відпущення гріхів і гарантію недоторканності на ринку.
Питання – що отримає навзаєм держава і суспільство? – залишається відкритим.
