Анексований Крим фігурує в українських стрічках новин, як правило, через два основні інформаційні приводи: мілітаризація півострова, постійні навчання окупаційного контингенту і затримання чергових "терористів" або "диверсантів" з числа українців або кримських татар. Соціальна панорама республіки найчастіше залишається за кадром. Редакція "Апострофа" вирішила з'ясувати у кримчан і експертів, в яких соціально-політичних умовах жителі регіону вступили в новий 2020 рік.
Путін і занедбаний Крим
Днями російський президент Володимир Путін, перебуваючи з нелегальним візитом в анексованому Криму, несподівано розкритикував соціально-економічну ситуацію, заявивши, що в окупованому регіоні необхідно "навести порядок".
"Потрібно підвищувати якість життя на півострові, розвивати міську і соціальну інфраструктуру, орієнтуючись на найвищі і передові стандарти", - заявив російський президент на нараді в Ялті. На його думку, підвищення якості життя має виражатися в ремонті будинків, інженерних мереж, благоустрою територій, вирішенні проблем водопостачання, а не тільки в розвитку курортних районів.
Окремо Володимир Путін "проїхався" по кримській медицині, яка після російського вторгнення опинилася в занепаді. "Галузь перебуває в жалюгідному стані. Бракує спеціалістів, будівлі та обладнання лікарень зношені", - сказав Володимир Путін, зазначивши, що обстановка в кримській медицині гірша, ніж у цілому по сусідній Росії.
Фактично російський лідер на початку нового 2020 року підвів підсумок порожнім обіцянкам, які Кремль давав кримчанам перед "референдумом". Навесні 2014 року кремлівська пропаганда переконувала жителів українського регіону, що Росія буквально заллє півострів грошима, істотно підвищить рівень життя і вирішить всі інфраструктурні проблеми.
Російська статистика "малює" середню зарплату в Криму в розмірі 32 тис. рублів на місяць. В реальності такими заробітками можуть похвалитися далеко не всі. У середньому, наприклад, кримська медсестра отримує близько 12-13 тис. рублів на руки, лікар - близько 25-28 тисяч. Для порівняння, середня зарплата в Україні становить близько 10 тис. гривень, що в перерахунку на російську валюту становить близько 25 тис. рублів.
З огляду на те, що російські чиновники не змогли виконати обіцяного, а брехати вже не виходить, Володимир Путін застосував свій улюблений риторичний прийом. Він просто відмежувався від кримських проблем і ніби пожурив місцеве начальство за погану роботу.
Путін відмежувався від кримських проблем
Хоча за кілька днів до цього він особисто запускав рух поїздів по мосту через Керченську протоку. І відразу після цього в російському "уряді" Криму в черговий раз заявили, що залізничне сполучення допоможе знизити ціни.
"Це навіть не смішно. Спочатку нам розповідали, що ось прийде Росія і заллє тут все грошима. Халява тривала місяці 3-4, поки ще були українські ціни і ніби російські доходи. Потім ціни полізли вгору і продовжують рости. Потім нам сказали, мовляв, ось закінчиться "перехідний період", тоді все налагодиться. Потім запропонували чекати запуску Керченського моста. Тепер нам знову говорять, що ось тепер-то після запуску залізничної магістралі по мосту ціни точно повинні піти вниз. Ні я, ні мої родичі і знайомі в такі вигадки вже не віримо", - поділилася у розмові з "Апострофом" жителька Сімферополя Галина М.
Як зазначають експерти, Володимира Путіна абсолютно не цікавить ситуація в кримській економіці і рівень життя тамтешнього населення. "Тут символізму значно більше, ніж економічних або технічних міркувань. Володимиру Путіну важливо показати, що він все-таки добудував міст через протоку, ніби "поєднав" анексований півострів із сусідньою Росією. Аналогічна ситуація з блокадою Криму зі сторони материкової України. Поставки води з Дніпра і пуск українських поїздів у Крим мають для Кремля більш політичне значення. Водна блокада завжди буде такою собі "чорною плямою", що дискредитує Кремль", - зазначив у коментарі "Апострофу" директор Агентства розвитку Приазов’я Костянтин Батозький.
Ціни на їжу та проблеми з водою
З огляду на те, що середня пенсія коливається в межах 9-12 тис. рублів, то життя літніх кримчан заможним не назвеш. Кримчани, з якими "Апострофу" вдалося поспілкуватися особисто, зазначають, що ціни на продукти за останні роки зросли, але місцеві "чиновники" знаходять виправдання: мовляв, в Україні ціни на їжу приблизно такі самі, а доходи людей нижчі.
Буханець хліба в анексованому Криму в середньому коштує 25 руб. картопля кримська - 25 руб. за кілограм. Яловичина - 450-530 руб., свинина - близько 300 руб., куряча тушка (ціла) 150-160 руб. за кілограм. Літр молока і десяток яєць по 70-80 рублів, кілограм цукру - 30. Тобто в перерахунку на гривні найдорожче кілограм яловичини - приблизно 195 гривень.
"Істотно подорожчали різні промислові товари, будматеріали, корми для худоби. Ціна на свинину поки в межах норми, тому що м'ясо везуть із Краснодарського краю. Яловичини ж мало, тому вона в ціні полізла вгору. Для великої рогатої худоби банально не вистачає кормів", - пояснив "Апострофу" фермер із Джанкойського району Володимир С.
За його словами, на кримське тваринництво тиснуть кілька факторів. По-перше, водна блокада зі сторони України фактично призвела до ліквідації поливного землеробства. По-друге, за російськими законами всі землі повинні бути засіяні, інакше на власника накладають штраф. Якщо в попередні роки незасіяні угіддя використовували для випасу худоби, то тепер такої можливості немає.
Літо в Криму
Зростання цін і водний дефіцит (до окупації близько 85% води для сільського господарства і промисловості надходило по каналу) - дві основні проблеми, які російська влада до кінця 2019 роки так і не змогли усунути. Причина тут банальна - ці негаразди є прямим наслідком анексії.
Селяни після перекриття Північно-Кримського каналу рятувалися за рахунок богарного землеробства. Насправді, навіть до анексії більшу частину зернових та соняшників на півострові вирощували за рахунок природних опадів. До речі, це одна з причин, чому після перекриття каналу в регіоні не почалася "сільгосп-катастрофа", як деякі передрікали. Раніше під поливом були тільки кукурудза, буряк і деякі кормові культури. Нинішня зима в Криму видалася сухою. Снігу практично не було. Жителі сільських районів побоюються, що при такій погоді урожай озимих буде вкрай мізерним, що ще більше підштовхне вгору ціни на корми.
"Паспортні туристи" з Криму
Незважаючи на зусилля окупаційної влади і масований вплив кремлівської пропаганди (страшилки, що Україна ось-ось "розвалиться" або "замерзне"), жителі півострова фактично і де-юре залишаються громадянами України. Одним із підсумків 2019 року можна назвати те, що "влада" республіки та їхні московські господарі так і не змогли припинити "паспортний туризм" із Криму в інші регіони України. Дійшло до того, що за заповітною "біометрією" потягнулися навіть ідейні прихильники "русского мира".
Місяць тому співробітники СБУ затримали на адміністративному кордоні з Кримом севастопольського активіста "Єдиної Росії" і володаря медалі від міністерства оборони РФ Ігоря Кучерявого. Під час допиту чоловік, якому інкримінують посягання на територіальну цілісність України, зізнався, що їхав на материк для оформлення біометричного закордонного паспорта.
Історія пана Кучерявого прогриміла в соціальних мережах через комічність ситуації, але тенденція очевидна - кримчани залишаються "активними" громадянами України.
Нашій країні вигідно, щоб жителі півострова подовжували українські документи і оформляли нові, зазначив у коментарі "Апострофу" юрист-міжнародник, екс-представник президента України в Криму Борис Бабін. За його відомостями, за останні пару років близько 200 тис. кримчан оновили свої українські паспорти.
"Решта жителів півострова цього не зробили просто тому, що їхні документи не потребували оновлення. Сам факт того, що кримчани активно оновлюють українські документи і оформляють нові, вигідний нашій країні. Кожен кримчанин, який пересувається по Україні та за кордоном із українськими документами - свого роду політичний жест проти російської окупації", - зазначив Борис Бабін.
Деякі ура-патріоти обурюються, що кримські "ватники" їдуть за біометричними закордонними паспортами, але це - лише емоції, які суперечать здоровому глузду, зазначив експерт. Якщо людина скоїла злочин, її повинні затримати і засудити. Кримчани, будучи громадянами країни, мають повне право отримувати наші документи і використовувати їх на власний розсуд.
Кримчани мають повне право отримувати наші документи
"Нам як державі вигідно, щоб вони всі (неважливо, скільки серед них "ватників", сепаратистів) отримували українські документи, як би цинічно це не звучало. Велика кількість кримчан, які активно використовують документи з тризубом, - один із чинників деокупації півострова", - наполягає Борис Бабін.
Незатребуваний курорт
Наступний провал кримського начальства - спроби відбудувати в регіоні курорт в умовах блокади і санкцій. Щороку "влада" рапортує про нібито постійне зростання кількості відпочиваючих. Днями в кримському "уряді" повідомили, що за 2019 рік на півострові відпочило нібито 7,4 млн гостей, із яких близько 1,1 млн - вихідці з материкової України. Водночас у статистику, озвучену так званою "владою" республіки, мало хто вірить.
Голова "Асоціації індустрії гостинності України" Олександр Лієв, який до анексії обіймав пост міністра курортів Криму, в коментарі "Апострофу" зазначив, що кількість російських туристів на півострові з моменту окупації істотно не виросло. Таких як і раніше близько мільйона осіб на рік.
"Як і в радянські роки, велика частина відпочиваючих до Криму прибувала з материкової частини України. До кінця 80-х років минулого століття з 8 млн відпочиваючих близько 6 млн курортників становили жителі УРСР, і ще близько 2 млн - приїжджали з інших республік СРСР. У 2013 році близько 4,5 млн відпочиваючих прибули з материкової України і приблизно 1,1-1,2 млн - росіян. Тепер умов для збільшення потоку з Росії немає, а українці стали менш охоче їздити на відпочинок до Криму", - говорить Олександр Лієв.
За його словами, російський уряд намагався компенсувати падіння туристичного потоку на півострів за рахунок організованої відправки в регіон бюджетників. Російська влада фактично дотувала авіаперельоти, але після відкриття мосту через Керченську протоку авіаквитки до Криму подорожчали приблизно на чверть.
"Не виключаю, що до літа 2020 року через запуск залізничного сполучення по мосту (через Керченську протоку, - "Апостроф") російська влада ще більше скоротить дотації авіаперельотів або зовсім відмовиться їх фінансувати. Володимиру Путіну в Криму потрібні не туристи, а військова база. І це у нього виходить не за рахунок доступних квитків на літак", - зазначив Олександр Лієв.
Територія страху
Як і в попередні роки, окупаційна адміністрація і російські спецслужби підтримують рівень лояльності населення двома основними способами. По-перше, цілеспрямоване завезення з російських регіонів фахівців, силовиків, чиновників, військових відразу з сім'ями. По-друге, нагнітання страху і соціальної істерії під виглядом "боротьби з тероризмом".
Буквально кожна кримська сім'я в тій чи іншій мірі (особисто або за допомогою перегляду ТБ та Інтернету) на собі відчуває цілодобову роботу ФСБ, поліції та інших "органів". Велика частина облав і затримань, як правило, проходить по четвергах і п'ятницях. У ці дні обов'язково когось обшукують чи хапають в Сімферополі, Ялті, Судаку, Білогірську, Бахчисараї. Тобто там, де проживає багато кримських татар, які і є основним об'єктом для нападок. Просто тому, що проти них простіше фабрикувати справи за статтями "тероризм" або "екстремізм".
Кримські татари є основним об'єктом для нападок
Силовики заводять справи на підставі доносів і навіть публікацій у соціальних мережах, де вони шукають символіку "заборонених організацій" (як правило, це релігійно-політичний рух Хізб ут-Тахрір), пости чи коментарі, в яких кримчанин написав, наприклад, що Крим - це Україна.
Методи роботи окупаційних спецслужб від початку анексії не змінилися: стеження, фабрикація "доказів", незаконні обшуки, арешти, тиск і залякування. Водночас протягом 2019 року ФСБ дещо змінило тактику при фабрикації кримінальних справ, розповів у бесіді з "Апострофом" правозахисник, представник громадського об'єднання "Правозахисний рух Криму" Дамір Мінадіров.
"Через пильну увагу правозахисників, журналістів та моніторингових організацій російським силовикам доводиться викручуватись. Із кожним разом вони придумують все більш мерзенну брехню, щоб їхня позиція в російському суді виглядала хоч трохи переконливою. Якщо раніше заарештованим інкримінували "тероризм", то тепер на кримчан вішають навіть спроби "захоплення влади". І все це через те, що справи в судах розклеюються, а "таємні свідки" ФСБ під час слухань нерідко зізнаються, що їх змусили лжесвідчити", - говорить Дамір Мінадіров.
Якщо в попередні роки співробітники ФСБ під час обшуків затримували в середньому 2-3 людини, то в 2019 році вони перейшли на "промислові масштаби", хапаючи відразу понад 20 осіб за одну облаву. "Мета таких атак - позбавити постраждалих юридичного захисту. Розрахунок ФСБ будувався на тому, що згідно з російськими законами у кожного підозрюваного в "тероризмі" повинен бути окремий адвокат. Слідчі та оперативники розраховували, що відразу не знайдеться 20 адвокатів, але вони прорахувалися. Юристи все ж знайшлися", - додав Дамір Мінадіров.
З огляду на те, що обіцяне "благоденство" в Криму не передбачається, страх і штучний російський ура-патріотизм залишаться основними важелями управління окупованою територією.
