Загальнонаціональний карантин, введений через епідемію коронавірусу, не перетворився для школярів у незаплановані канікули, а, навпаки, став новим викликом для дітей та їхніх батьків, адже все навчання перейшло в онлайн. Як українські школярі здобувають освіту дистанційно, наскільки вона якісна і що буде зі вступною кампанією в цьому році, дізнавався "Апостроф".
Уроки в Zoom і "дерев'яна" домашка
Коли стало зрозуміло, що карантин - це надовго, Міносвіти вирішило давати знання школярам дистанційно, запустивши 6 квітня проект "Всеукраїнська школа онлайн". Кожен день, із понеділка по п'ятницю, на загальнонаціональних телеканалах і на каналі МОН в YouTube найкращі вчителі країни проводили для дітей уроки фізики, географії, історії, математики та інших шкільних дисциплін. Правда, не обійшлося і без скандалів: помилки вчителів (а вони були) стали предметом обговорення в соцмережах. Але президент Володимир Зеленський у стилі свого попередника (згадайте мем про Порошенка і собачу будку) поспішив стати на захист педагогів. "Помилитися - не страшно, страшно за все своє життя не створити нічого, крім нечистот", - емоційно "приклав" хейтерів гарант.
Утім, із "Всеукраїнською школою онлайн" насправді все не так погано: уроки цікаві, і багатьом дітям дійсно подобаються, але це лише обкладинка. Насправді ж ще 31 березня Міносвіти розіслало директорам шкіл лист, у якому роз'яснило, що "питання виконання освітньої програми, навчального плану і освітнього процесу є внутрішніми питаннями кожного закладу загальної середньої освіти". Ось школи і вирішують свої "внутрішні питання", як можуть.
"Конкретних рекомендацій, як будувати онлайн-урок, немає. Ніхто до цього не був готовий. Наша країна не практикувала ніколи раніше на такий тривалий час цю форму навчання", - розповідає "Апострофу" учителька однієї зі шкіл Мелітополя Юлія Сидорина.
"Спочатку всі були розгублені, і ніхто нічого не розумів, - додає вчителька із Броварів Алла Кулик. - Думали, що карантин триватиме пару тижнів. Тоді нам було б достатньо дати просто завдання дітям додому. Але коли зрозуміли, що це надовго, нам дали роз'яснення, що має бути організовано віддалене навчання на онлайн-платформах".
І вже на цьому етапі у багатьох учнів та їхніх батьків виникли проблеми, адже одна справа організувати онлайн-навчання в столиці, і зовсім інша - спілкуватися з учнями дистанційно на периферії.
"У багатьох селах, районах, ОТГ у людей елементарно вдома немає інтернету. Крім того, не всі вчителі пенсійного віку володіють комп'ютерною грамотністю. І не всі - це ще м'яко сказано. Вони не будуть в Zoom (платформа для відеодзвінків, - "Апостроф") влаштовувати чати", - зазначає Юлія Сидорина.
Так, за даними дослідження Держслужби оцінювання якості освіти, тільки 18% українських вчителів проводить повноцінні заняття онлайн. Більшість просто надсилає перелік параграфів із підручника для самостійного вивчення дітьми.
До речі, вибір платформи для онлайн-навчання також став для багатьох шкіл задачкою із зірочкою. Частина платформ стали платними, а далеко не у всіх батьків є можливість їх оплачувати. У сегменті безкоштовних платформ не скрізь можна організувати відеоконференцію на 10 і більше осіб. Більшість вчителів і школярів, вибрали для дистанційного навчання сервіс Zoom - він і безкоштовний, і є опція створення відеочатів для великої кількості людей.
"Але після того як з'явилися новини, що Zoom легко зламати і будь-яка стороння людина може приєднатися до чату, втрачається конфіденційність, то батьки стали відмовлятися від користування Zoom", - говорить Алла Кулик.
Втім, у тих дітей, кому все ж змогли організувати дистанційне навчання, проблем не менше. По-перше, навчання вдома і навчання в класі - не одне й те саме.
"Звичайно ж, дитина розосереджена, - скаржиться "Апострофу" тато київського другокласника Олександр Коршунов. - Якщо в школі він перебуває в класі і тримається хоч в якомусь тонусі, плюс учитель із ним спілкується, то вдома дитину все відволікає: у нього іграшки, у нього книжки, ігри, фільми. А тато весь час зайнятий своєю роботою і не може в потрібний момент підказати дитині".
Але справжнім лихом онлайн-навчання стали домашні завдання, які ніхто не скасовував.
"Дали завдань на місяць, а про перевірку - ні слова - робіть самі. А телеуроків для 4 класу немає", - скаржиться в соцмережах Олена Клібанська.
"Кому потрібне таке "дистанційне" навчання, коли вчителі ігнорують виконані завдання? У телефонному режимі відповідь: "А що, я батьків оцінювати буду", - розповідає користувач AlexandrForester.
"Наприклад, відомі випадки, коли вчителі праці задають зробити органайзер із дерева або інші складні вироби. Але де зараз знайти деталі для цього органайзера, якщо продають тільки продукти? - дивується Юлія Сидорина. - Взагалі багато батьків скаржаться: навіщо ви задаєте такі завдання, що їх доводиться розбирати всією сім'єю. А далеко не всі батьки просто сидять вдома і нічого не роблять. Багато хто продовжує працювати віддалено".
Але несправедливо було б говорити, що плутанина з домашкою є у всіх школах. Багато вчителів дійсно продовжують сумлінно виконувати свою роботу, як і раніше, тільки витрачають на неї вже більше часу.
"Завантаженість збільшилася. Якщо на звичайному уроці ти можеш викликати до дошки 3-5 учнів і поставити їм оцінки, то зараз ти повинен перевірити роботи всіх учнів і поставити їм оцінки. Та й сама підготовка до уроків складніша: потрібно підібрати відео для теми і не одне, а 2-3", - розповідає Алла Кулик.
Такий формат роботи змушує вчителів практично жити, обійнявшись з комп'ютером. Але найбільше скаржаться батьки.
"До карантину я розповідав синові, що в його віці потрібно проводити за комп'ютером не більше двох годин на день. Так і було. Зараз він проводить за монітором по 5-6 годин. Для дитини, якій 8 років - це дуже шкідливо", - зазначає Олександр Коршунов.
Вчителі прогнозують, що виходити із затяжного карантину всім учасникам навчального процесу буде дуже складно.
"Коли діти вийдуть із карантину, буде Маша, яка робила всі домашні завдання, підключалася до уроків, і буде Вася, який поїхав до бабусі в село, а там інтернету немає. І такі діти будуть в одному класі, тому потрібно розуміти про різний рівень знань навіть тих учнів, які раніше навчалися приблизно однаково", - резюмувала Юлія Сидорина.
На думку екс-керівника Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, те, що відбувається на карантині в системі шкільної освіти, назвати дистанційним навчанням складно.
"Насправді, дистанційна освіта - це далеко не те, що роблять сьогодні наші вчителі й учні, - каже "Апострофу" Лікарчук. - По-перше, спілкування в режимі онлайн учня і вчителя досить безсистемне. По-друге, найгостріше питання навчального контенту - електронних підручників у нас немає. Коли міністром була Лілія Гриневич, була розпочата велика робота зі створення національної електронної освітньої платформи, але робота ця не завершена, і електронних підручників у нас немає. Один вчитель здатний знайти в мережі адекватні навчальні матеріали і розіслати їх своїм учням, а інший - не може цього зробити. Мені здається, що більшість керівників закладів освіти на перше місце ставлять не якість цієї дистанційної освіти, а сам факт її проведення, щоб були записи, якісь оцінки, завдання. Дистанційне навчання - це коли є програма, навчальний курс, розписана технологія оволодіння навчальним курсом, а вчитель виступає в ролі наставника і радника".
Відповідно, такий навчальний рік потрібно швидше завершувати.
Як виходити з карантину
Ця тема найбільш болісна, адже чіткого розуміння, коли все ж відновиться навчальний процес, немає ні у кого. У будь-якому випадку, навчальний рік завершиться до 1 липня - так говорить закон. Але залежно від термінів карантину можливі нюанси. У Міносвіти підготували два сценарії для різних випадків.
Так, згідно з оптимістичним сценарієм, якщо карантин закінчиться в кінці травня, то вже в червні школярі повернуться за парти і до 1 липня навчальний рік офіційно завершиться. При цьому для учнів 9-х класів підсумкову державну атестацію скасували.
"Але я все ж раджу батькам і дітям не розслаблятися, а враховувати той факт, що зараз все змінюється, і ліцеї, гімназії, коледжі можуть ввести іспити для вступу в 10-11 клас, а в багатьох навчальних закладах така практика вже є", - звернула увагу педагог із Мелітополя.
Із випускниками 11-х класів все складніше, адже ЗНО ніхто скасовувати, звичайно ж, не буде, але його терміни зсунуться. Майже весь червень випускники також просидять за партами, а здавати ЗНО почнуть в кінці місяця. Завершиться цей процес в середині липня.
Якщо карантин затягнеться на травень, червень і липень, що є песимістичним сценарієм, то навчальний рік для учнів із 1 по 9 клас завершиться в травні (без виходу на навчання), а перший навчальний місяць нового навчального року 2020-2021 буде коригуючим, коли учні підтягнуть прогалини в знаннях. Таким чином, сам навчальний рік 2020-2021 стане на місяць довшим і затягнеться до кінця червня 2021 року, а випускники будуть здавати ЗНО в серпні-вересні.
Але як би парадоксально це не звучало, для школярів буде кращою реалізація саме песимістичного сценарію - з поверненням за парти восени, а не влітку. Справа в тому, що більшість приміщень українських шкіл просто не пристосовані для навчання дітей у літній період.
"Це риторичне питання, але, скільки класів в українських школах обладнані кондиціонерами? Наприклад, у нас влітку 40 градусів на сонці - це норма. Якщо класи навчатимуться влітку, і по 30 учнів сидітиме в кабінетах, діти будуть не від коронавірусу падати, а від задухи", - резюмувала Юлія Сидорина.
