В кінці тижня поновилися пожежі в Чорнобильській зоні. Вогонь, який ледь вдалося загасити, розгорівся з новою силою, роздутий штормовим вітром. Через це Київ протягом трьох днів був оповитий задушливим смогом. При цьому в ЗМІ більше робився акцент на екологію: чи підвищився радіаційний фон, наскільки небезпечним є задимлення тощо. Причини пожеж вважалися другорядними. Але, якщо ми хочемо, щоб подібне не повторювалося - треба шукати саме причини. І особливо в тому випадку, якщо підпали комусь вигідні.
Отже, кому можуть бути вигідні весняні підпали? І чому весняні? Є дві очевидні вигоди. Назвемо їх умовно "селянська" та "кримінальна". І зупинимося на кожній докладніше.
Вигода селянська
Безсніжна зима та практично бездощова цьогорічна весна створили благодатний "грунт" для лісових та польових пожеж. Тим більше, коли в свідомості народу (особливо сільських жителів) глибоко вкорінився міф про те, що випалювати суху траву навесні - справа корисна і ведеться ще з дідів-прадідів. Так, певна вигода присутня, але вона сумнівна і нівелюється куди більш істотними негативними наслідками.
"Випалюючи стерню, фермер економить гроші. Бо в такому разі він може не робити важливу операцію перед оранкою - не проводити дискування, обробку поля дисковою бороною. Економиться паливо, час та моторесурс техніки. Та й сама оранка на випаленому полі виходить більш якісною - не забивається в плуги стерня та залишки торішньої соломи", - розповідає керівник фермерського комплексу "Агро-Лідер-Україна" Віталій Гудзенко.
Але очевидною є і шкода від підпалів: під впливом вогню псується верхній родючий шар грунту - вбивається корисна мікрофлора, що не сприяє хорошим врожаям. "Є плюси від весняних палів, але куди більше мінусів", - резюмує Гудзенко.
Також варто відзначити: випалюючи траву, людина позбавляє звичного середовища проживання тварин та птахів, багато з яких гинуть у вогні.
Читайте також: Країна у вогні: хто відповість за чергову катастрофу
Чи є зв'язок між випалюванням стерні та сухої трави з лісовими пожежами? Прямий! Людина чомусь думає про те, що вона здатна контролювати вогонь. Тільки наївний (або безвідповідальний) може серйозно вважати, що вогонь зупиниться на краю поля і не перекинеться на чагарник, а потім - на дерева. Особливо це стосується зони Полісся, де поля та городи оточені не традиційними - як на південь від Києва - лісосмугами, а справжніми масивними лісами.
Командир Ніжинського спеціального загону (авіаційного підрозділу ДСНС в Україні) Іван Коробка, котрий брав участь в гасінні пожеж з повітря, вважає, що деякі селяни влаштовують підпали з метою захоплення земель, на яких раніше були болота і які пересохли через низький рівень грунтових вод" .
Вигода кримінальна
Мова йде про навмисні підпали лісів з метою наживи. Адже ліс не згорає дотла. Стовбури дерев, хоч і обуглені, залишаються. І під чорним шаром - цілком придатна для комерційного використання деревина. До того ж - дешева, оскільки її можна оформити як непридатний матеріал і дешево викупити під виглядом дров, а то й зовсім списати та взяти безкоштовно.
Крім того, пожежа - це привід зайти в ліс з бензопилою для ліквідації наслідків. Це освоєння коштів на ліквідацію, під прикриттям якої можна прихопити і цілком товарний ліс - не все ж згоріло у вогні.
"Свого часу були дозволені лісозаготівлі в Чорнобильській зоні. Ліс (який міг бути радіоактивним) мав обмежену сферу застосування - його дозволялося використовувати в якості кріпильного матеріалу в шахтах Донбасу. Але, що дивно: як тільки на Донбас активно йшли ешелони чорнобильського лісу, збільшувалася і кількість відправлень лісоматеріалів на експорт з Маріупольського порту", - міркує керівник Спеціалізованої аварійної рятувально-водолазної служби КП" Плесо "Леонід Кондратенко, чия професійна діяльність пов'язана з водним транспортом.
Як бачимо, цілком серйозною виглядає версія навмисних підпалів в Поліссі тими, чий бізнес пов'язаний з нелегальними лісозаготівлями.
Про дивні речі, пов`язані з загоряннями, згадувала також виконуюча обов'язки керівника Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Катерина Павлова. На її думку, загоряння мали місце всередині самої Чорнобильської зони, де не ведеться господарської діяльності та практично немає людей.
Не виключає ймовірність навмисних підпалів і колишній міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник, чиє дитинство пройшло в Прип'яті, звідки він був евакуйований під час аварії на ЧАЕС.
"Навіть з висоти польоту простежуємо ознаки умисних підпалів, але, звісно, це питання більше до правоохоронних органів", - говорить Іван Коробка.
Про підпали в гущі лісових масивів повідомляв і Ярослав Ємельяненко, чий бізнес пов'язаний з туризмом у Чорнобильській зоні. Зона відчуження - закрита та охороняється. Але одна людина, або невелика група можуть непомітно пробратися через огорожу. Такі сталкери є, але не вони рубають ліс в промислових масштабах і не вивозять його великими торговими партіями. Це "почерк" кримінального бізнесу, здатного існувати лише під "дахом" (або при злочинному потуранні) окремих несумлінних керівників в системі МВС, котрі мають відношення до охорони зони відчуження.
Коли вигодонабувач не очевидний
І ще одна дивна деталь. Горіли не тільки ліси Чорнобиля. Вогонь з'являвся практично по всьому українському Поліссю. Повідомлялося про пожежі на території Ржищівського військового лісництва та Чернігівського військового лісгоспу. На обох об'єктах в'їзд-виїзд контролюється військовими. Чи не занадто дивний збіг - одночасні підпали відразу в трьох закритих лісових масивах?
Лісова пожежа в Київській обалсті
Багато експертів задаються питанням: а чому не горять ліси в Білорусі, до яких рукою подати і де аналогічні кліматичні умови?
Відповідь, можливо, лежить на поверхні: сформовані в сусідній країні політичні реалії та стиль керівництва виключають можливість тіньової торгівлі лісом і лісоматеріалами. І тому не може бути потенційних вигодонабувачів від лісових пожеж. А значить немає і навмисних підпалів.
Більш того, там і бережуть ліс куди ретельніше, ніж у нас. Як зазначає еколог Володимир Борейко, на прилеглій до зони ЧАЕС території Білорусі встановлено близько 200 вишок пожежного спостереження, в той час як з нашого боку - лише 20-30 вишок. Це означає, що білоруси бачать ліс в десять разів краще та оперативніше реагують на найменшу появу диму. У нас же починають гасити через кілька днів, коли над соснами вже здіймається полум'я.
Читайте також: Це підпал, а державі "фіолетово": що горить у Чорнобильській зоні і чи є небезпека для Києва
Як бути? Важливий крок влада вже зробила: 13 квітня на позачерговому засіданні Рада проголосувала за законопроект, який посилює відповідальність за підпал сухої трави практично в 20 разів - до 153 тис грн.
Перестануть палити траву селяни і дачники - важче (та небезпечніше!) буде діяти кримінальним лісозаготівельникам. Досі вони та їхні лобісти мали можливість переводити стрілки суспільної уваги на селян, які "просто палять траву", влаштовуючи в цей час навмисні підпали в зрілих (під товарну деревину) лісах. Але тепер робити це стане важче.
Леонід Кондратенко звернув увагу на таку деталь: в пору президентства Віктора Януковича, ліси в районі Чорнобиля не горіли. Причина проста: поряд із зоною знаходиться мисливське господарство "Сухолуччя", яке в минулому буле афілійоване з сім'єю Януковича. Ми не станемо абсолютизувати методи роботи четвертого президента, але при ньому місцева влада просто боялася розгнівати та доставити дискомфорт першій особі. Тому ліси не диміли. Всі знали: запалають крони сосен - загоряться і чиновницькі крісла.
Отже, справа не в архаїчних традиціях палити траву та не в недолугості "стрілочників"-селян, а в небажанні місцевої влади виконувати свої обов'язки. І у відсутності страху перед покаранням. Коли вони справді боялися - вони багато могли та вміли.
