Жителі багатоповерхового будинку по вулиці Соломії Крушельницької у Києві, де 21 червня сталася вибух, переселилися до своїх родичів. Тим, кому їхати було нікуди, влада надала тимчасовий притулок в гуртожитку столичної школи-інтернату №12. "Апостроф" поспілкувався з цими людьми, побачив, в яких умовах вони живуть і дізнався, що в трагедії вони звинувачують співробітників газових служб, котрі неякісно провели заміну лічильників, внаслідок чого в будівлі рвонув газ.
Вибух в київській багатоповерхівці по вулиці Соломії Крушельницької стався зранку 21 червня. Трагедія забрала життя, щонайменше, трьох людей, які виявилися членами однієї сім'ї. Вибухом рознесло 40 квартир з 4 по 9 поверхи будівлі. Без житла залишилося 125 осіб. Частину з них було переміщено в гуртожиток столичної школи-інтернату №12. У понеділок, 22 червня, кореспондент "Апострофа" в гуртожитку їх не знайшов - всі вони повернулися до свого напівзруйнованого будинку, намагаючись забрати з квартир хоч якісь особисті речі.
Умовами розселення потерпілі загалом задоволені, але всі вони чудово розуміють, що прихисток в інтернаті є тимчасовим і вже на початку вересня, швидше за все доведеться шукати нове житло. Тому вони розраховують на компенсації з боку влади.
"Наша внучка всіх нас врятувала"
Один з потерпілих - Михайло закурює цигарку, показує на розвалені поверхи та плутано розповідає свою історію.
"Коли почався коронавірус, ми переїхали жити за місто, але щотижня навідувалися додому. В цей день о 10 годині ми теж збиралися приїхати додому, щоб полити квіти. Але внучка проспала і в 10 тільки встала ... Добре, що проспала", - зазначає житель напівзруйнованого будинку.
Постраждалих жителів, таких як Михайло, у дворі злощасної багатоповерхівки, наступного ранку після трагедії зібралося кілька десятків. Всі вони розгублено спостерігали за роботою рятувальників, не розуміючи, як далі жити та що їм робити.
"Все почало валитися, - розповідає "Апострофу" постраждала з 213 квартири Тетяна Олексіївна. - Спочатку почав падати балкон, я відразу подумала, що це ж потрібні будуть гроші, аби застеклити балкон. Потім обвалився піддашок, ну добре, приб'ю, потім дивлюся вже і вікон немає, і двері вибуховою хвилею кудись вибило. В кімнатах стіни потріскалися".
"Був глухий, але дуже потужний вибух, - додає "Апострофу" житель другого поверху Віктор. - Але на вибухівку не схоже. Якби це була вибухівка, на стінах б залишилися димні та вогненні смуги. Від вибухівки різкий та більш дзвінкий звук, а це був глухий і об'ємний. Я фізик і трохи розбираюся. А потім почало все сипатися і багато пилу, дуже багато. Вогню не було взагалі, тільки пил. Я відразу вискочив на вулицю. Явно, що рвонув газ".
Вибухом рознесло 40 квартир
Дійсно, в версію про те, що, вибух міг статися внаслідок теракту, ніхто з потерпілих не вірить.
Версія про самогубця, який навмисне пустив газ в свою квартиру, також відхиляється.
"У квартирі, де був епіцентр вибуху, жила Людмила Яківна. Ця жінка була дуже активна: займалася йогою, їздила до Індії, і де вона тільки не була. Вона була життєлюбом, тому у версію щодо самогубства я не вірю", - каже Тетяна Олексіївна .
Але все як один запевняють - винні співробітники газової служби, які недбало виконали свою роботу.
"У більшості людей в під'їзді зняли газові лічильники і замість них поставили якісь заглушки-трубочки. Ми не фахівці, але, очевидно, що ця конструкція не відповідала правилам техніки безпеки", - пояснює "Апострофу" мешканка квартири №236 Оксана Ходуліч.
До речі, ще задовго до трагедії кілька днів поспіль постраждалі відчували запах газу.
"Я чула запах. Він був у ванній-кімнаті, в туалеті, йшов від вентиляції і на кухні. Я думала, що це так труїли тарганів, тому й запах. Але не могли так труїти тарганів, адже запах відчувався кожен день і шафки на кухні постійно ним наповнювалися. Зараз я вже зрозуміла, що якщо десь в якійсь квартирі злітала ця заглушка, яку поставили замість лічильника то газ йшов на повну потужність, - запевняє жителька квартири №213 Тетяна Олексіївна. - Коли заглушку ставили вже мені, я попросила майстра, щоб він це місце намазав милом і включив газ, аби перевірити, пропускає чи ні. Якби не попросила, він би так би собі і пішов. Але чи всі зробили так, як зробила я?".
В очікуванні компенсацій
Забрати свої речі з напівзруйнованих квартир потерпілі не можуть - тривають рятувальні роботи. Тому хтось із них тимчасово оселився у родичів, а тим, кому йти просто немає куди, місцева влада надала притулок в гуртожитку столичної школи-інтернату №12. Правда не всім такий притулок подобається, адже школа-інтернат практично паркан до паркану сусідить з тубдиспансером.
На першому поверсі гуртожитку стоять об'ємні ящики з продуктами і водою. Все це - допомога волонтерів для постраждалих.
"Зараз у нас зареєстровано 56 осіб, - розповідає "Апострофу" директор інтернату Олег Савчук. - Селили сім'ями, а не як попало. Місць зараз вистачає всім, і, завдяки волонтерській підтримці, люди всім забезпечені. Налагоджено триразове харчування, а крім нього є сухі пайки. Умови у нас добрі: вода є, кімнати є, ліжка, їжа, медична допомога - все є. Всім, хто оселився, зробили тести на коронавірус. Засобами індивідуального захисту люди забезпечені, плюс на кожну сім'ю видали по пляшці антисептика".
Умови в кімнатах гуртожитку справді не найгірші: зручні ліжка, чисті підлоги. Є й невелика кухня, де можна самостійно розігріти їжу. Втім, довго залишатися в гуртожитку люди не зможуть.
"Ніхто нікого, звичайно ж, не виганяє. Але у нас навчальний заклад і ми всі розуміємо, що з 1 вересня навчальний процес повинен бути відновлений", - зазначає Олег Савчук.
Постраждалі сподіваються на компенсацію від влади, адже без житла залишилося 125 осіб. У Кабміні пообіцяли розглянути питання компенсації за рахунок резервних фондів держави та столиці. Однак самі постраждалі запевняють, що ніхто з чиновників поки що нічого їм не обіцяв.
"Ні про які компенсації мова не йшла. Якщо держава утримує таку оригінальну газову службу, то вона зобов'язана тепер нас всіх забезпечити квартирами", - вважає Оксана Ходуліч.
Але багато хто, після вибуху взагалі залишився ні з чим.
"У однієї жінки є тільки 200 гривень в сумочці й тоненький халатик на ній. Це все, що вона має на сьогоднішній день. Її квартиру знесло повністю. Мер сказав, що буде вирішуватися питання, яким чином відбудовувати будинок або що взагалі з ним робити. Ми сподіваємось, що, хоча б за речі дадуть якусь компенсацію", - резюмувала Тетяна Олексіївна.
