Сильні зливи, які обрушилися на захід України, призвели до масштабних повеней у кількох областях. Станом на 25 червня велика вода в Карпатах забрала життя трьох людей та призвела до руйнувань житлових та господарських будівель, доріг, мостів. На думку екологів, трагедія сталася через безконтрольні вирубки карпатських лісів, які припинили затримувати воду з гір. Про те, як вирувала стихія та чого чекати далі, розповідає "Апостроф".
Такої біди ми не пам'ятаємо
Сильні дощі, які пройшли 22-23 червня, стали причиною повеней в Івано-Франківській, Чернівецькій, Львівській, Закарпатській областях. Повідомлялося про трьох загиблих. За даними ДСНС (станом на ранок 24 червня), підтоплено 197 населених пунктів (Івано-Франківська - 165, Чернівецька - 18, Львівська - 8, Закарпатська - 3), в яких постраждали більше п'яти тисяч будівель. Затоплено тисячі колодязів, підвалів, розмито поля та городи. Зруйновано сотні кілометрів доріг та сотні мостів. 34 населених пункти в Чернівецькій області та 29 в Івано-Франківській області відрізало від навколишнього світу.
У Верховинському районі без дорожнього сполучення із зовнішнім світом опинилося 19 населених пунктів. У районі сіл Дземброня і Красник в блокаду потрапили близько 40 автомобілів з туристами з інших регіонів. До багатьох місць тепер можна дістатися хіба що на вертольоті. У Галичі з місцевої лікарні через затоплення евакуювали хворих, зокрема заражених коронавірусом.
У Львівській області постраждали близько сотні житлових будинків, в Закарпатській - близько сімдесяти.
Статистика оновлюється постійно і на момент виходу даної публікації картина напевно буде іншою. Зона лиха розширюється: вийшов з берегів Дністер, підтопивши групу прибережних сіл у Вінницькій та Хмельницькій областях.
Жителі постраждалих населених пунктів з жахом згадують початок повені.
"Все сталося близько шостої вечора (у вівторок 23 червня, - "Апостроф") буквально за лічені секунди: я була в літній кухні, раптом почувся сильний шум. Виглянула - струмок на моїх очах виходить з берегів. Я побігла до сусідів - попередити, але повернутися назад вже не змогла. Вулиця стала річкою, яка збивала з ніг. Поверталася вже городами. Потік ніс вулицею дерева, декотрі товщиною з відро, навіть з корінням, гілки, різне сміття... Якась колода застрягла між парканом та горіховим деревом, почала обростати сміттям... Може, це і врятувало. Утворилася загата, яка відбивала від хати потік, інакше дерев'яна хата могла б і не встояти - так би і попливла. Курятник поплив разом з курами, зачепився десь в кінці городу. Води в хату зайшло відносно небагато, техніку ми встигли підняти - холодильник. Сусідам було гірше: їм теж нанесло сміття, але в такому місці, що вода пішла в будинок. Півхати мулу, вони його відрами черпають та виливають у вікна. Такої біди я не пам'ятаю. Щось схоже було у 1991-му. Але зараз страшніше. Наше село підтоплювало з боку річки Прут, а зараз - з боку лісу. Картопля в городі у мене була - в стегно висотою. А зараз з мулу стирчать верхівки в п'ять сантиметрів і то не скрізь. І курник перекошений над усім цим, немов надгробок. Страшно...", - розповіла у телефонній розмові з кореспондентом "Апострофа" Юлія Попович, жителька села Ревне - одного з найбільш постраждалих від повені населених пунктів Чернівецької області.
Вже зараз ми ставимо питання: чи тільки сили природи стали причиною таких великих втрат? Як пояснили "Апострофу" екологи, Прикарпаття є лідером з вирубки лісів. Внаслідок цього гори припинили затримувати дощову воду, яка негайно потрапляє в річки, приводячи до масштабних паводків.
Читайте: Ліси будуть знищувати, поки не трапиться карпатський "Чорнобиль" - еколог
Нинішній рівень небезпеки можна порівняти з повінню 2008 року
"Я пам'ятаю повінь 2008-го, тоді торгував в Чернівцях на Калинівському ринку. Річка Прут вийшла з берегів, затопила частину торгових рядів. У деяких павільйонах вода ледь не доходила до стелі. Багато товару тоді пропало. Текстиль пробували прати, але це не рятувало - так і викинули. Побутову техніку якось просушували та продавали за найнижчими цінами, аби забрали. Тоді це була трагедія. Зараз вже люди навчені - і підготувалися. Деякі люди ніби щось відчували - за два-три дні почали вивозити товар або піднімали його вище. Але, втрати все одно будуть. Вчора води на ринку не було, сьогодні з ранку теж не було, а до обіду піднялася метра на півтора. Попливуть машини, магазини...", - розповідає "Апострофу" житель Чернівців Ігор Лавренюк.
Повені в Карпатах - на жаль, добре відоме явище. В якийсь рік менше, в якийсь більше, а деколи і зовсім катастрофа. І кожного разу виникає питання: як припинити безконтрольні вирубки карпатських лісів, що порушують природний баланс в регіоні.
Насамперед потрібна політична воля. Її не було за часів колишніх президентів, немає, схоже, і при нинішньому. Рік тому Володимир Зеленський пообіцяв припинити варварські вирубки. А тодішній помічник президента Андрій Єрмак озвучив плани команди таким чином: "Безумовно, ми знаємо про цю проблему, і команда президента Зеленського зробить все необхідне для того, щоб зупинити ці жахливі дії по вирубці лісів. Буде зроблено все що необхідно". Але, як бачимо, не зроблено практично нічого - варварські безсистемні лісозаготівлі в Карпатах тривають.
"Апостроф" писав про те, що на посаду заступника міністра енергетики та навколишнього середовища мітить Іван Рибак. За іронією долі, ця людина - будучи депутатом Верховної Ради минулого скликання - вже очолював підкомітет з питань моніторингу навколишнього природного середовища комітету Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. А раніше - очолював Державну екологічну інспекцію в Чернівецькій області. В тій самій, де бурхлива стихія завдає сьогодні величезних збитків. Схоже, не дуже результативним екологом виявився пан Рибак? Крім того, він був депутатом в "Блоці Петра Порошенка" і, як запевняють знайомі з ним люди, залишається переконаним прихильником Петра Олексійовича. Але це не заважає Офісу президента і Кабміну розглядати його кандидатуру на високий пост в уряді. Чи це та людина, яка допоможе президенту "зупинити бензопилу" в Карпатах?
Одне з ключових питань - це відповідальність. Але поки місцеві мешканці не усвідомлять, що знищувати ліс - то найбільше зло, жоден каральний механізм, жоден штраф їх не зупинить.
Сьогодні соціальні мережі повняться жахливими кадрами: будинки, що пливуть по річках, дороги, які ламаються під ногами людей, і бетонні мости, які ламаються під натиском селевих лавин. Природа вміє карати за зневагу до неї. Чи розуміють це українці? Чи розуміють це жителі Карпатського регіону? Наша біда - це і нездатна аморфна влада, і шахраюваті бізнесмени, і байдужі гуцули з "піратською" бензопилою.
"Кожен другий-третій раз, як я туди їхав (в Карпати, - "Апостроф"), я бачив опергрупу, що описує лівий "кругляк". Я вже мовчу про десятки ЗІЛів і возів, які щодня вивозять тонни лісу... Що мені відповіли (місцеві) на моє запитання: що ви будете робити, коли ліс закінчиться? "А нічого не буду робити! Лісу на всіх вистачить!" - зазначив блогер Віктор Дацко.
Так мислять корінні жителі Карпат. Почасти, це і ті люди, чиї будинки в ці дні пливуть гірськими річками, які збожеволіли від обурення і болю.
