В анексованому Росією Криму тривають політичні репресії. Кремлівські спецслужби переслідують переважно українців, які публічно висловлюються проти окупації, а також кримських татар, запідозрених у зв'язках з релігійно-політичною організацією "Хізб ут-Тахрір". Представники міжнародних організацій і ЗМІ частіше звертають увагу на такі факти в контексті порушень Росією прав людини і норм міжнародного права. Механіка репресивної машини, засоби і методи фабрикації кримінальних справ за статтями за "тероризм" і "екстремізм" в основному залишаються за кадром. Журналіст "Апострофа" Володимир Шевчук поговорив із юристом, представником організації "Правозахисний рух Криму" ДАМІРОМ МІНАДІРОВИМ про те, як російські спецслужби розкручують репресивний маховик.
- Дамір, у лютому 2016 року у ваш дім в Ялті увірвалися співробітники ФСБ із обшуком. Після погрому в будинку, вас потягли на допит. Як проходила "бесіда" з російськими силовиками?
- Мене привезли в ялтинське "управління" ФСБ. Допитували двоє. Цікавилися, як я пов'язаний із людьми, яких в той самий день обшукували. Тоді в місті була облава в межах так званої "ялтинської справи Хізб ут-Тахрір", було багато затриманих. Питали, яке у мене ставлення до ІГІЛ і "Хізб ут-Тахрір". Один ФСБшник каже мені: "Давай будемо дружити", викладай все, як є. Щойно я хотів сказати, що ніяка "дружба" мені не потрібна, як мене починають бити. Вирішив мовчати на підставі статті 51 російської конституції: громадянин не зобов'язаний свідчити проти самого себе.
Спробував піти, але мене силою затягли назад у кабінет, де продовжили бити, надівши наручники. Погрожували ліквідувати сімейний бізнес, погіршити житлові умови, а з мене зробити "потєряшку". Погрози були реальними. У Криму від початку анексії безслідно зникають кримські татари. Нікого поки так і не знайшли.
Коли і це не подіяло, наділи на голову пакет і почали душити, вимагаючи все розповісти. Мене допитували кілька годин. Співробітники ФСБ, бачачи, що не отримають бажаного, вночі виставили мене на вулицю. Після цієї історії довелося покинути Крим. Я розумів, що вони від мене просто так вже не відстануть.
- Наскільки часто ФСБ у Криму застосовує тортури? Є свідчення, що затриманих кримчан не тільки били, душили, а й били струмом. Деяким навіть погрожували зґвалтуванням.
- Тортури і побиття - далеко не найпоширеніший спосіб примусу. У ФСБ намагаються тиснути психологічно, залякувати, схиляти до співпраці, зображуючи "добрих поліцейських". Тортури можливі як "приватна ініціатива", але лише тоді, коли співробітники ФСБ будуть знати, що їхні злочини не стануть надбанням гласності. Незважаючи на браваду, вони всерйоз побоюються публічності, що їхні імена спливуть в українській та закордонній пресі.
Тому, повторюся, частіше використовують погрози й психологічні хитрощі: пропозиції "дружби" і нібито наміри "допомогти". Якщо це не працює, то слідчі напирають на те, що доля затриманих нібито вирішена, опиратися немає сенсу.
Головна їхня мета на допиті - придушити людську волю. Мені відомі випадки в Криму, коли оперативники і слідчі прямо говорили затриманим, мовляв, ми за ваш рахунок отримаємо підвищення і премії, а ви будете гарантовано сидіти - рішення щодо вас уже прийнято. Так тиснуть на психіку, щоб людина "змирилася" і підписала все, що їй підсунуть.
- Чого не можна робити на допиті за жодних обставин?
- Не можна називати імена людей. Навіть побіжно нікого згадувати не можна. На всі питання краще відповідати коротко: "ні" або "не знаю". Якщо почнуть припирати до стінки нібито фактами (фото, відео, роздруківки розмов), потрібно говорити, що "нічого такого не пам'ятаю". Тільки згадаєш чиєсь ім'я (навіть якщо ця людина просто по вулиці повз тебе пройшла), то ФСБ піде за ним.
Затримання членів "Хізб ут-Тахрір" у Криму
- Яку кінцеву мету переслідують російські спецслужби, фабрикуючи справи в Криму: вислужитися заради звань і грошових премій, посадити якомога більше народу за "терористичними статтями" чи видавити неугодних за межі півострова?
- Усе це одразу. Рядові оперативники і слідаки зі шкіри геть лізуть заради звань і премій. Їхнє начальство в "управлінні" ФСБ по Криму переживає за статистику і "результативність" (кількість кримінальних справ і посадок) із протидії "тероризму". У цілому російська влада зацікавлена, щоб усі, хто не згоден із російськими порядками, чи замовкли, чи виїхали з Криму.
- На початку анексії глава Духовного управління мусульман Криму (ДУМК) муфтій Еміралі Аблаєв, який нині контролюється окупаційною "владою", обіцяв захистити мало не кожного кримського мусульманина. Якою є нинішня позиція муфтіяту щодо репресій?
- Еміралі Аблаєв нікого не захистив. Навпаки, ДУМК тісно співпрацює з російськими силовиками.
- У чому проявляється ця співпраця?
- Якщо говорити про переслідування мусульман, то найперші стукачі в Криму - це імами (глава релігійної громади, - "Апостроф") у мечетях. На півострові вони всі призначаються муфтіятом. Кожен новий імам після призначення підписує "угоду" з ФСБ (такий невеликий документик формату А5), в якому зобов'язується надавати спецслужбам всю інформацію: скільки людей ходить в мечеть, які їхні політичні й релігійні погляди, які ведуться розмови, хто з парафіян виявляв симпатію до "нетрадиційних" ісламських течій. Документ зберігається в ФСБ в якості гарантії, що імам буде танцювати під їхню дудку.
- І всі імами погоджуються на це?
- Так, усі. В іншому випадку людину просто не зроблять імамом.
- Припустімо, товариш імам виявив "неблагонадійного". Що далі?
- Щойно надходить інформація, що хтось із прихожан мечеті нібито за "Хізб ут-Тахрір" або симпатизує "Нурджулар" (турецька релігійна спільнота), то людину відразу беруть на приціл. Встановлюють зовнішнє стеження, прослуховують телефон, вивчають всі близькі контакти: сім'я, родичі, друзі, колеги. Якщо ФСБшники бачать, що є за що зачепитися, то вони переходять безпосередньо до фабрикації кримінальної справи.
Російські спецслужби діють бандитськими і шахрайськими способами. Проникають у будинки, встановлюють камери, пристрої для прослуховування. У Сімферополі один із будинків примудрилися нашпигувати апаратурою так, що ніхто не помітив. Швидше за все, кілька ночей поспіль проникали в житло.
У багатоквартирні будинки теж пробираються. Є факти, коли спеціально відключали інтернет, а потім заходили разом зі співробітниками фірми-провайдера, щоб "все полагодити". Під приводом настройки мережі встановили на комп'ютер шпигунську програму, яка зливала ФСБшникам скріншоти з екрану: що людина набирає в текстовому редакторі, на які сайти заходить, з ким веде переписку. Потім на допитах слідчі показували потерпілому ці "матеріали", вимагаючи в усьому зізнатися.
Мусульмани біля будівлі суду, Сімферополь, Крим
- Як російські спецслужби все це формально обставляють? Якщо у потенційних кримських "терористів" під час обшуків вдома не знаходять зброю і вибухівку, то як ФСБ фабрикує "докази" для судилища? На підставі доносів?
- Донощики і сексоти - це тільки один із елементів репресивного механізму. Причому, далеко не завжди основний. Кримінальні переслідування проти кримських мусульман стоять на двох, умовно кажучи, стовпах: "релігієзнавча експертиза", яку проводить нібито експертний центр в Уфі і "таємні свідки", які виступають на суді.
Майже всі справи в Криму розкручуються за наступною схемою. За наводкою інформатора за людиною починають стежити, прослуховують телефон, встановлюють у будинку камери і "жучки". Усі розмови документуються і відправляються на експертизу в Уфу. Там ці начебто експерти пишуть висновок, що підозрювані використовують лексику, яку буцімто вживають представники терористичного угруповання. Звучить дико, але до таких виразів в одній справі віднесли слово "джемат", що перекладається як "громада".
- Чому "начебто експерти"?
- Коли адвокати почали копати, виявилося, що цей "експертний центр" перебуває під ковпаком ФСБ. Вони навіть мало не у відомчому будинку розташовуються. Наступний момент - у складі цього "центру" немає навіть ісламознавців. Вони не мають ніякого права писати експертні звіти, але роблять це.
Далі, слідчі ФСБ, отримавши висновок із Уфи, відкривають кримінальне провадження за статтями "Організація терористичного товариства і участь в ньому" і "Організація діяльності терористичної організації і участь в діяльності такої організації". Потім йдуть масові облави у домівках жертв, обшуки, арешти, і після формального "слідства" справу передають до суду. Там починається вистава за участю "таємних свідків", які брешуть в інтересах сторони обвинувачення. "Таємні свідки" розповідають, як обвинувачені, які ніколи не мали зброї, планували "терористичні акти" і "захоплення влади".
- Тобто справи заводяться на підставі розмов?
- Саме так. Норма про те, що "Хізб ут-Тахрір" вважається в РФ "терористичною організацією", дозволяє садити людей за одні тільки розмови і знайдену під час обшуку "заборонену літературу".
- Хто ці "таємні свідки"?
- Встановити вкрай важко. На "суді" вони присутні в режимі відеозв'язку, голоси спеціально спотворюються. Є підозри, що це самі ФСБшники.
- На чому ґрунтуються такі підозри?
- На підставі непрямих аргументів. Ці "свідки" говорять протокольними фразами, канцелярськими кліше. У Криму люди так не розмовляють. Ще один момент: коли питання задають прокурори, "свідки" відповідають швидко, як по написаному. Варто до них звернутися адвокатам, "свідки" починають "зависати", переривається зв'язок, а коли відновлюється, то вони починають плутаним голосом відповідати. Виходить так, немов вони наспіх вивчили кілька фраз, сказаних суфлером.
