Днями Харківський апеляційний суд оголосив у розшук чотирьох засуджених за теракт у 2015 році біля Палацу спорту в Харкові. Під час Маршу патріотів терористи підірвали вибуховий пакет поруч з колоною людей, які готувалися до ходи з нагоди річниці Революції гідності. Від поранень тоді загинули 4 людини, а ще 11 отримали важкі травми. Сам же теракт став найкривавішим "підсумком" хвилі з більш ніж з 30 вибухів та диверсій, яка прокотилася Україною в кінці 2014 - початку 2015 року. "Апостроф" згадав, як відбувалися терористичні акти поза зоною бойових дій на Донбасі і на що розраховували куратори українського напрямку в Кремлі.
Терористична осінь 2014 року
Після підписання тимчасового перемир'я в Мінську у вересні 2014 року в якийсь момент російські куратори українського напрямку в Кремлі спробували зробити ставку на терористичні акти поза зоною бойових дій на Донбасі. Диверсії та теракти мали на меті створити психологічний тиск на владу і громадянське суспільство, так як реального шкоди боєздатності ЗСУ вони не завдали.
На той момент російської агентури було досить по всій Україні, проте організувати злагоджені "осередки підпілля" російським спецслужбам вдалося тільки в Харкові та Одесі. Саме тут з вересня 2014 по січень 2015 сталося понад 30 диверсій і терактів (або спроб їх виконання).
Харків
Першим терактом осінньої "серії" в Харкові стали події 8 вересня. Близько 4 години ранку невідомі вистрілили з ручного протитанкового гранатомета по будівлі по вулиці Соколова, в якому були розташовані Орджонікідзевський та Фрунзенський районні військкомати. Від пострілу в будівлі вилетіли вікна, в приміщеннях обсипалася штукатурка. Оскільки це сталося зранку, то ніхто з військових та цивільних працівників не постраждав.
В ході слідства за іншими епізодами СБУ вдалося встановити, що це зробила диверсійна група, яка пафосно називала себе "Харківські партизани". Складалася вона, переважно, з представників місцевого "Антимайдану". Після того, як Харків в квітні 2014 року було зачищено, вони втекли до Росії. Тут їх "взяла на олівець" ФСБ, вони пройшли військову підготовку в таборі в Білгородській області, після чого роз'їхалися по домівках. І ось восени 2014 року сплячий осередок "активували".
12 вересня "Харківські партизани" підпалили на залізничній станції "Основа" чотири цистерни з авіаційним паливом, які були частиною військового ешелону. Від потужного вибуху згоріли не тільки цистерни з паливом, але й були пошкоджені ще 4 цистерни, 3 пасажирських вагони та 1 рефрижераторний вагон, які стояли на сусідніх коліях.
Станція "Основа", Харків, 2014 р
Слідчі обласного управління СБУ тоді відкрили справу за статтею "Диверсія". Відзначимо, що раніше, 7 вересня, під час обходу та огляду станції "Основа" електрики виявили чотири вибухові пристрої, які висіли на металевій високовольтній опорі на висоті двох метрів. Два з них спрацювали та пошкодили несучі конструкції.
17 вересня невідомі відкрили вогонь з автомата по військовим, які перебували на блокпосту ДАІ на трасі в напрямку Чугуєва. Один з бійців отримав поранення та був госпіталізований. У той же день на територію військкомату в місті Лозова, Харківської області, невідомі кинули дві ручні гранати.
А буквально через тиждень - 26 вересня - невідомі обстріляли з гранатомета офіс харківського волонтера та адвоката Олега Головкова. І знову лише дивом обійшлося без жертв. За заявою самого Головкова, напередодні він отримував телефонні дзвінки з претензіями, що мовляв він "допомагає карателям". В офісі знаходився склад волонтерів, які закуповували та передавали амуніцію військовим.
Наслідки обстрілу офісу Головкова, 26 вересня 2014 р
Наступного разу "гранатометники" відзначилися 20 жовтня, коли по території однієї з військових частин в Орджонікідзевському районі міста були випущені дві гранати, які на щастя, не вибухнули. Ніхто не постраждав, загорянь та руйнувань не було.
Вперше теракт в людному громадському місці диверсанти вчинили 9 листопада, коли було підірвано рок-паб "Стіна" на Римарській вулиці. Заклад був та залишається улюбленим місцем збору волонтерів й проукраїнських громадських діячів міста. Внаслідок вибуху в пабі поранення отримали 11 осіб, двоє - важкі.
Така резонансна подія вимагала реакції влади, а тому СБУ швидко відзвітувало про затримання групи, яка відносилася до "Харківських партизанів". Раніше правоохоронці могли похвалитися хіба що затриманням двох бойовиків, які намагалися 15 жовтня підпалити відділення "ПриватБанку".
На місці теракту в харківському рок-пабі "Стіна", 10 листопада 2014 р
Але на цьому вибухи не припинилися. 16 листопада в магазині навпроти Привокзальній площі продавці помітили підозрілу валізу, обмотану скотчем, яку невідомі вивантажили з машини і залишили перед входом в магазин та аптеку. ДСНС та сапери тоді провели часткову евакуацію, оточили вулицю Слов'янську й частину вулиці Червоноармійської. Підозріла валіза, втім, виявився лише приманкою, а в самому магазині сапери зі службовою собакою виявили
20 листопада в центрі Харкова, недалеко від військового госпіталю, прогримів потужний вибух - для підриву електропідстанції на вулиці Трінклера терористи використовували доволі специфічну зброю: міну - "прилипалу" (СПМ). Наступного для така ж міна була використана під час чергової спроби підриву цистерн з пально-мастильними матеріалами на станції "Основа".
24 листопада були затримані двоє бойовиків, 1964 та 1972 років народження. Обидва мали зв'язок з органами МВС: старший служив дільничним, молодший був раніше звільнений з міліції. Вдома у одного з терористів була виявлена міна СПМ.
У той же день 24 листопада на вулиці Полтавській, в районі метро "Холодна гора", прогримів вибух. Жителі довколишніх будинків повідомляли, що вибух був такої сили, що шибки у вікнах сильно деренчали. Вибухом пошкоджені будівлі військової частини, вікна приватних квартир на першому та третьому поверхах, а також приватні машини. Оскільки гідру не було ліквідовано, то взимку 2014 - 2015 років теракти продовжилися, і це завершилося кривавим побоїщем 22 лютого 2015 року. Тоді біля Палацу спорту в Харкові проходив Марш патріотів з нагоди річниці перемоги Революції гідності. Під час формування колони людей стався вибух, в результаті якого загинули 4 людини: двоє людей відразу, в тому числі один з координаторів місцевого Євромайдану Ігор Толмачов, ще двоє померли в лікарні. 11 громадян отримали поранення. Вже через 4 дні СБУ затримала трьох жителів Харківської області - Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцкого і Сергія Башликова - за підозрою в скоєнні теракту і незаконному поводженні зі зброєю (ч. 3 ст. 258 та ч. 1 ст. 263 ККУ). Фрунзенський суд Харкова визнав їх винними та засудив до довічного ув'язнення. 29 грудня 2019 року трьох терористів звільнили й передали в ОРДЛО в рамках обміну полоненими.
Осколки знайдені на місці вибуху, Харків, 22 лютого 2015 року
Проте 25 вересня стало відомо, що Харківський апеляційний суд оголосив у розшук обвинувачених в теракті біля харківського Палацу спорту Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцкого і Сергія Башликова. За словами адвоката потерпілих Олега Головкова, це сталося через те, що обвинувачені не з'явилися на судове засідання. На підставі наданих документів, які свідчать про те, що вони не повідомили про зміну свого місцезнаходження, прокурор звернувся з клопотанням про оголошення їх у розшук. Суд дане клопотання задовольнив.
Одеса
У порівнянні з Харковом, теракти в Одесі були менш підготовленими, до того ж місцеві правоохоронці спрацювали чітко і за короткий час вся терористична мережа була ліквідована.
Першою спробою теракту слід вважати події 29 вересня 2014 року, коли на однієї з неосновних колій станції "Одеса-Пересип" стався підрив. Через неправильний вибір мети теракту, рух залізничного транспорту не припинявся.
Місце підриву залізничних колій, Одеса, 29 вересня 2014 р
15 жовтня невідомі кинули гранату в офіс Малиновської районної організації партії "Батьківщина". У приміщенні перебували декілька співробітників, однак ніхто не постраждав. Вибуховою хвилею в офісі вибило шибки, пошкоджена оргтехніка та документація. Також постраждали припарковані поруч автомобілі.
Одеське управління Служби безпеки України затримало трьох членів терористичної групи, які за винагороду в розмірі $50 тис. готували серію резонансних злочинів. Зокрема терористи планували теракт в людному місці поруч із центральним офісом одного з банків, а також вбивства громадських активістів. Відповідальність за теракти, за задумом зловмисників, мала на себе вигадана організація "Українська червона армія".
А 20 жовтня СБУ затримала групу терористів, які планували серію терактів і акцій протесту для дестабілізації ситуації в регіоні. Четверо місцевих жителів - члени організації "Куликове поле", троє з них були відомі за прізвиськами "Ліс", "Таліб" і "Інтелігент". Одеські терористи навчилися роботі з вибухівкою та веденню бойових дій в умовах міста в окупованому Криму. Після підготовки вони повинні були повернутися в Одесу та приступити до диверсій.
Результат диверсій
Слід визнати, що спроби росіян організувати партизанську війну в Україні восени 2014 року зазнали краху. В Одесі вся діяльність була припинена СБУ, а ось в Харкові осінь виявилася "пробою сил", а взимку 2015 року терористам певною мірою вдалося дестабілізувати обстановку в місті.
Багато виконавців цих терактів так і залишилися на свободі, але декого все ж вдалося притягнути до відповідальності. Так 7 жовтня 2019 року в Київському районному суді оголосили вирок підозрюваній у справі про підрив в рок-пабі "Стіна" Марині Ковтун. Жінку звинувачували в діях, спрямованих на зміну державного кордону, диверсії, здійсненні теракту, керівництві терористичною групою, а також придбанні та зберіганні зброї і боєприпасів (ч. 1 ст. 110; ч. 2 ст. 28; ст. 113; ч. 5 ст. 27; ч. 2 ст. 258; ч. 1 ст. 258-3; ч. 2 ст. 28; ч. 1 ст. 32; ч. 1 ст. 263 КК України). За трьома статтями Ковтун виправдали, але за двома (надання та зберігання зброї для скоєння теракту) - засудили до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
