В Україні спостерігається активний приріст хворих на коронавірус. За кілька днів, з 7 по 9 жовтня, кількість інфікованих зросла більше, ніж на тисячу осіб - з 4753 до 5804. І хоча за підсумками 10 жовтня темп зараження знизився - 4768 випадків - у політиків та громадських медичних організацій виникають сумніви в можливостях міністра Максима Степанова впоратися з наростаючою коронакризою. А в парламенті вже зареєстрований проєкт постанови про його звільнення. "Апостроф" вирішив згадати про найгучніші скандали в МОЗ при Степанові.
Медкомпанія дружини
Першим скандал навколо міністра розгорівся через його дружину Наталю. У день призначення чоловіка на посаду голови МОЗ, 30 березня, вона зареєструвала медичне підприємство, яке мало постачати українцям необхідні препарати та техніку для лікування коронавірусу. Дані про це з'явилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об'єднань Міністерства юстиції України.
ТОВ "БЕСТЗДРАВ" зі статутним капіталом в 1,5 мільйона гривень, одноосібною власницею якого є Наталія Степанова, зареєстровано в селищі Авангард Одеської області і планувало займатися роздрібним продажем медичних товарів, загальною та спеціалізованою медичною практикою, а також діяльністю лікарень.
Директором компанії виявився Олег Закорчемний (він же Олег Спіженко), зять екс-міністра охорони здоров'я України Юрія Спіженка.
Сам же Степанов спростував будь-яку причетність компанії дружини до поставок препаратів для лікування COVID-19. За його словами, фірма матиме онкологічний профіль роботи, а рішення про її створення було прийнято ще в кінці минулого року.
Він також повідомив, що зазначена компанія є ініціативою його дружини, професійного лікаря-нефролога з багаторічним стажем, а директором фірми є адвокат Олег Закорчемний, який, за його словами, є професійним менеджером в медичній галузі та тривалий час успішно керував однією з приватних онкологічних клінік України.
Закупівля дорогих костюмів захисту
В кінці квітня навколо Міністерства охорони здоров'я України розгорається скандал через закуплені в Китаї костюми біологічного захисту для медиків й скасованого тендера на їх пошиття в Україні.
Народний депутат від партії "Голос" Олександра Устинова оприлюднила інформацію про закупівлю Міністерством охорони здоров'я засобів індивідуального захисту для лікарів за ціною 488 грн за одноразовий костюм. При тому, що українські виробники готові були поставити костюми по 245 грн за штуку, а міжнародні організації закуповують за ціною $12 за штуку.
Таким чином МОЗ купив костюми на 40% дорожче, ніж пропонував український переможець тендеру. На загальну суму 35,687 мільйонів гривень.
У Міністерстві ж спробували виправдатися, заявивши, що костюми вітчизняних виробників, які спочатку планувало закупити для МОЗ держпідприємство" Медичні закупівлі", не відповідали вимогам.
"За висновком Держспоживслужби, цей одяг робочий, він не має повної ізоляції. Там шви прошиті голкою. Вони повинні бути проклеєні, щоб забезпечити повну ізоляцію", - зазначила заступниця міністра Світлана Шаталова.
У свою чергу, Олександр Соколовський, голова компанії-переможця тендеру на поставку костюмів для МОЗ, розповів, що пропозиція "Текстиль-Контакт" повністю відповідала ТЗ та стала кращою. Однак пізніше виявилося, що вказаний компанією код товару - не медичний, хоча при заявці було вказано "захисний" УКТЗЕД 6210 який і був прописаний у ТЗ.
Міністр Максим Степанов зажадав додати додаткову сертифікацію і підтвердження відповідності наших виробів міжнародним ДСТУ EN 14126, чого не було передбачено в контракті, який був складений у повній відповідності заявці в ДП МОЗ України, підписаної головним санітарним лікарем України та заступником міністра охорони здоров'я Віктором Ляшко.
Невиплата компенсацій лікарям
Ще одна неприємна ситуація навесні склалася з обіцяними 300% надбавками лікарям, які борються з COVID-19. На початку травня медики ряду областей повідомили, що ніяких доплат, ні за березень, ні за квітень, вони так і не отримали. При цьому лікарі масово стали публікувати скріни виплаченої зарплати за кілька місяців роботи в умовах пандемії, часто суми коливалися в межах 2500 - 5000 гривень за місяць.
Крім того, медики скаржилися на умови роботи, а поки влада піарилася на доставці гуманітарної медичної допомоги з Китаю для "Епіцентру", в опорних лікарнях не вистачало засобів захисту, яку намагалися забезпечити волонтери та благодійні організації, але ніяк не Міністерство. Таке ставлення призвело до масових протестів лікарів по всій Україні.
20 травня відомство відзвітувало, що "практично всі регіони нарахували та виплатили доплати", але поки - лише за березень. За квітень теж пообіцяли, але вже пізніше. Відповідальність за ситуацію з надбавками медикам міністр Степанов покладав на місцеву владу, яка, за його словами, шукала приводи, щоб ці гроші не платити.
Закупівля апаратів ШВЛ
У квітні 2019 року Верховна Рада схвалила створення Фонду боротьби з коронавірусною інфекцією в розмірі майже 66 млрд грн, з яких трохи більше 14 млрд було надано Міністерству охорони здоров'я.
Частина з цих грошей призначалися для закупівлі 100 апаратів ШВЛ, які необхідні для порятунку життя важких хворих. Але станом на початок жовтня, жодної гривні на це витрачено не було.
Звичайно, це викликало великий резонанс в українському суспільстві. А в МОЗ спромоглися пояснити ситуацію лише через півроку. Заступник міністра охорони здоров'я Світлана Шаталова повідомила, що Міністерство ще в травні довело до ДП "Медичні закупівлі України" (МЗУ) медико-технічні характеристики для закупівлі апаратів ШВЛ. Після цього МЗУ моніторили ринки, вносили свої зауваження і 1 липня вони повністю були визначені.
Апарат штучної вентиляції легень
16 липня в системі ProZorro був опублікований аукціон, на який подалося сім учасників. 5 серпня МЗУ звернулося до Міністерства щоб збільшити очікувану вартість закупівлі на 126 млн грн. Але відомство вирішило, що це неефективне використанням коштів і ДП оголосило новий аукціон.
"30 вересня уклали договір про закупівлю апаратів ШВЛ в кількості 100 одиниць на суму 42 млн грн, 5 жовтня МОЗ погодило другий договір на закупівлю ще 100 одиниць. За інформацією ДП, з кінця жовтня почнуться поставки", - сказала вона.
Читайте також: Замість апаратів ШВЛ - кілометри доріг: що не так з "коронавірусним фондом"
Провал боротьби з пандемією COVID-19
Мабуть, це найголовніший скандал, який вирує навколо голови МОЗ ось вже цілих півроку. Коли в квітні по всій Україні був введений жорсткий карантин, в уряді, і, зокрема, в Міністерстві, стверджували, що це необхідно для запобігання колапсу в медичній сфері. Лікарні та медики на той момент не були готові до великого напливу хворих, тим більше про лікування коронавірусу відомо було небагато.
Але натомість досі з'являється безліч повідомлень про жахливий стан палат для хворих на коронавірус, нестачу місць, через що людей не беруться госпіталізувати, а ті, кого забирають в лікарні, змушені буквально боротися за кисневу маску або ШВЛ.
Наприклад, в Києві заповненість ліжок для прийому хворих з COVID-19 перевищила 70%, а з нинішньою динамікою захворюваності на коронавірус місць в лікарнях вже скоро не буде вистачати. Про це 9 жовтня на брифінгу повідомив мер Києва Віталій Кличко. І така ситуація спостерігається в інших великих містах України.
У свою чергу, медперсонал масово звільняється через жахливі умови роботи та маленьку зарплату. І хоча з "ковідного фонду" на доплату медикам вже витрачено 302 млн гривень, до лікарів доходить такий мізер, який не здатний покрити цілодобову роботу і щоденний ризик для свого життя та здоров'я.
