В Офісі президента після інформаційного "зливу" нарешті офіційно озвучили всі п'ять питань, які влада має намір поставити українцям під час, так званого, всенародного опитування, яке пройде в один день з місцевими виборами 25 жовтня. Деякі з питань виглядають відвертим популізмом, інші дивують, проте найцікавіше і неоднозначне питання №5, яке звучить так: "Чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності". Навіщо в ОП вирішили запитати українців саме про це і чи дійсно Будапештський меморандум ще залишається ключем до вирішення проблем Донбасу та Криму, розбирався "Апостроф".
Про меморандум з таксистами
Коли президент Зеленський анонсував проведення всенародного опитування, то запевнив, що питання будуть з розряду: "що ми обговорюємо на вулиці, на кухні і в інтернеті, про що сперечаємося з друзями, батьками або таксистами".
Навряд чи більшість українців обговорює на кухнях тонкощі духу і букви Будапештського меморандуму, але "маємо те що маємо".
За великим рахунком, тема Будапештського меморандуму піднімається політиками кожен раз, коли переговори по Донбасу заходять в глухий кут. В такому глухому куті зараз якраз і знаходиться українська влада: на рівні ТКГ в Мінську переговори завмерли, а зустріч лідерів Нормандське четвірки буде невідомо коли.
Так, наприклад, ще в грудні 2018 року МЗС зверталося до держав-підписантів Будапештського меморандуму "з вимогою проведення термінових консультацій з метою забезпечення повного дотримання зобов'язань і негайного припинення агресії РФ проти України". Чи варто говорити, що ніяких наслідків таке звернення не мало.
Пізніше тему Будапештського меморандуму активно юзала в ході президентської виборчої кампанії 2019 Юлія Тимошенко.
"Ми нікому не дамо забути Будапештський меморандум і замовкнути його", - запевняла Тимошенко. Але президентом леді Ю не стала і про меморандум забули.
Тепер же до цієї теми вирішили повернутися в Офісі президента Зеленського. Будапештський меморандум кожен раз підноситься політиками як якийсь чарівний ключ до вирішення проблем окупованого регіону, але такий, який, чомусь, ніхто не використовує. А чому? Та тому що не знають, як їм користуватися. Але це "недолугі попередники" не знали, не вміли, не могли, а нова влада, звичайно ж, все швидко вирішить. Так чи це дійсно ключ?
Заступитися ніхто не обіцяв
Формулювання президентського питання вельми миле: "Чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом"? Виходить, що весь цей час Україна мала право скористатися гарантіями безпеки, але цим правом просто ніхто не користувався? Відповідно, не важко здогадатися, що більшість виборців, які 25 жовтня дадуть відповідь на це питання, звичайно ж підтримають використання такого права. Але чи є воно в принципі?
Нагадаємо, що Будапештський меморандум був підписаний 5 грудня 1994 року Україною, Росією, Великобританією і США. У відповідність з цим документом, Україна повинна була відмовитися від ядерної зброї, а натомість отримати гарантії безпеки і територіальної цілісності. Втім, назвати заходи реагування, певні в меморандумі, залізобетонними гарантіями безпеки складно.
Підписання Будапештського меморандуму
Наприклад, у відповідність з пунктом 4 документа, якщо наша країна стає жертвою акту агресії з застосуванням ядерної зброї, або хоча б отримує такі погрози на свою адресу, країни-підписанти лише зобов'язуються "домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй з метою надання допомоги Україні ". Тобто, миттєво "вписуватися" за Україну, використовуючи всю свою військову міць, ні США, ні Великобританія і не обіцяли.
Пункт №6 Будапештського меморандуму встановлює, що в разі виникнення питання про зобов'язання країн-підписантів щодо забезпечення української безпеки, то США, Україна, РФ і Великобританія "проводитимуть консультації". Навіть не зобов'язані, а лише "проводитимуть". А можуть і не проводити...
Як бачимо, ніякого "чарівного ключа" немає. Очевидно, що в ОП це і самі прекрасно розуміють. Тож навіщо ж тоді гарант пропонує винести це питання на всенародне обговорення?
Навіщо це потрібно?
За словами експертів, опитаних "Апострофом", постановка питання про Будапештський меморандум може мати кілька цілей.
"У тактичному полі для Зеленського є дві основні мети: змусити людей прийти на дільниці, проголосувати за депутатів від "Слуги народу" і зробити так, щоб люди підтримали пропозиції Зеленського, - пояснює "Апострофу" аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич. - Президенту головне отримати "так" на більшість своїх запитань. Довічне ув'язнення для корупціонерів? Звичайно, більшість скаже "так". Скорочення кількості депутатів? З огляду на токсичність ВР, більшість відповість "так". І, нарешті, Будапештський меморандум. Це гра на дитячих ілюзіях, що наші проблеми за нас хтось вирішить. Що ось зараз Україна твердо стукне кулаком по столу і змусить когось вирішити свої проблеми в рамках меморандуму. Більшості населення це подобається, і вони скажуть "так".
Щоправда, якби Будапештський меморандум насправді міг допомогти вирішити конфлікт на Донбасі, навіщо питати схвалення на його застосування у народу? Більш тісне партнерство з Великобританією і США в ім'я завершення війни, це ж ніяка не "червона лінія" для суспільства, як, наприклад, спільне з бойовиками патрулювання лінії розмежування. І якщо у президента вийде оживити цю площадку, то це ж просто чудово - вперед.
Але справа в тому, що, на думку експертів, влада і не прагне, щоб знайшлося рішення проблем окупованих територій в форматі Будапешта.
Володимир Зеленський
"У середньостроковій перспективі це буде спроба розіграти стару схему - цар хороший, а бояри погані. Ось бачите, президент вийшов до народу з правильними ініціативами, а нехороші депутати, олігархи, медіа, стихійне лихо, заважають зробити президенту Україну квітучою і красивою", - зазначив Тишкевич.
"Свого роду це елемент виходу з Мінського тупику, в який потрапив Зеленський. Але виходу не в рамках вирішення конфлікту, а в рамках донесення альтернативних думок, які будуть подаватися як рішення народу", - додає "Апостроф" політолог Ярослав Макітра.
Практичний сенс намагатися "оживити" "пацієнта", який швидше за все "мертвий", може бути тільки в нагадуванні Заходу про тему України.
"Це зайве нагадування про цінність міжнародних зобов'язань. Тема Будапештського меморандуму весь час використовувалася Україною, і за Порошенка, в тому числі, для того, щоб спробувати якось мотивувати західних партнерів активніше допомагати Україні", - запевняє "Апостроф" політолог Петро Олещук.
Але чи точно після таких "нагадувань" Захід стане активніше нам допомагати боротися з російською агресією, ніж він робить це зараз? Є серйозні сумніви в тому, що Європа почує абсолютно юридично нікчемне опитування і раптом щось зміниться...
