В Україні дуже багато не виявлених хворих на COVID-19, тому що охоплення тестуванням населення дуже мале, і значна частина пацієнтів – невидима. Водночас вже зараз спостерігається дефіцит кисневих та реанімаційних ліжок, і дуже скоро люди не зможуть отримувати кваліфіковану допомогу, що збільшить ризик смерті. Карантин вихідного дня був останньою барикадою, за якою має бути повний локдаун. Про це в ефірі Апостроф TV розповів лікар-інфекціоніст ВАДИМ АРІСТОВ.
— Як ви ставитеся до карантину вихідного дня?
— У вихідні ми бачимо зменшення, яке є маніпулятивним. Ми зменшили тестування. Однак взагалі не може бути такого ефекту раніше, ніж через 14 діб, а то і трохи більше.
— Чому e нас такий великий часовий лаг? Питання в тому, що ми не здатні робити тести в достатній кількості й у достатній швидкості для того, щоби, хоча б через день-два фіксувати те навантаження?
— І те, і те. Інкубаційний період триває до 14 днів. Відповідно щоби дізнатися, що щось змінилося, потрібно дочекатися, коли всі інфіковані умовно визріють та з’являться на радарі. А з’являться вони навіть не в перший день, коли пройде інкубаційний період. Тому що спочатку будуть, можливо, якісь невиражені симптоми — ломота в суглобах, м’язах, тяжкість, головний біль. І вони будуть це списувати на те, що недосипали, авітаміноз, стрес і таке інше. У деяких, звичайно, почнеться кашель.
Далі питання — чи підуть вони до лікаря. Далі питання — як взагалі працює зараз первинна ланка, тому що в нас дуже багато інсайдів про те, що є неофіційні розпорядження серед первинної ланки – легкі випадки без ускладнень не надсилати на тестування. Тому що це гроші. Кожен тест — це гроші. Місцева влада є власником цих закладів.
— Тобто вони телефонують сімейним лікарям?
— Не сімейним лікарям, а керівництву. Це ж ще така комуністична практика.
— Ви кажете про первинну ланку, і я одразу думаю про сімейного лікаря.
— На зборах керівництво первинної ланки каже лікарям, що нас усіх закриють, нас будуть кошмарити, якщо ми будемо так інтенсивно тестувати. Тому, хлопці та дівчата, давайте знизимо розгін, тестуємо тільки особливі випадки. Сімейні лікарі — люди підневільні, тому вони починають відправляти людей через одного, кажуть почекати й посидіти вдома, а потім подивимося.
Відповідно ми отримуємо в системі тестування лише тяжкі випадки або ті, які самі не вирішуються протягом півтора тижня. Уже значна частина пацієнтів внизу цього айсбергу, вона невидима. Тому в нас дуже орієнтовні добові показники. Взагалі подивіться, десь третина регіонів мають позитивні результати тестувань — близько 50%. Тобто, кожен другий, умовно, є потенційно ковід-інфікованим. Це вже все, це крах системи. Потрібно, щоби було не близько 50%, а десь 1-3%.
— А як у цій статистиці враховується сезонна захворюваність на грип та ГРВІ?
— По-перше, у нас по грипу та з ГРВІ взагалі дуже важка ситуація з діагностикою, тому що, якщо подивитися на ті цифри, які декларував Центр громадського здоров’я в попередні роки, то можна сказати, що ця зона взагалі непідконтрольна ЦГЗ. Він не спроможний, тому що лабораторно діагноз грип поставлений декільком тисячам українців. Усе інше — просто на око.
— А все інше — ГРВІ?
— ГРВІ — це дуже зручний діагноз. Можна будь-що, будь-які скарги зорієнтувати під нього і сказати: сидіть вдома, у вас ГРВІ.
— Це також дозволяє маніпулювати статистикою, зокрема, щодо COVID. У тебе грип, у тебе не COVID.
— COVID, як і грип, ставиться лабораторно. Просто на грип надсилали зразки лише кількох тисяч пацієнтів. Тобто, можна уявити, що це тяжкі випадки, які лежать десь із дихальною недостатністю, з гострим респіраторним синдромом уже в лікарні, а можливо, навіть, у реанімації. Ось для уточнення діагнозів тоді і запускали ці ПЛР-лабораторії. Тому вони теж були в нас неспроможні, тому що було дуже легко лікувати на око. Зараз COVID лікують лише через тестування біологічних зразків. Тобто, від кого надсилають, від того й отримують результати. Надсилають їх дуже мало. Я ж кажу, якщо 50 % позитивних тестів, то скільки потрібно разів їх робити? Ми рахували. Потрібно тестувати 367 тисяч на день, при тому, що ми тестуємо 50 тисяч, і то не кожен день.
— Немає грошей у нас? Чи просто сил, потужностей і засобів не вистачає, аби покрити ту кількість, про яку ви говорите?
— Великий комплекс питань "чому". Перше — Міністерство охорони здоров'я фактично взагалі не контролює цю галузь, тому що вона підконтрольна Центру громадського здоров’я. ЦГЗ перебуває під захистом МВФ та інших іноземних радників та партнерів, як і НСЗУ, які поставили туди вже своїх вихованців. Вони їх розвивають за власними програмами. Відповідно, МОЗ не може туди прийти і все змінити, тому що це потрібно погоджувати, а вже багато грантів розписано, відзвітовано. Ніхто не хоче визнавати, що це був неправильний курс, помилка. І взагалі, як це: ми сюди вклали стільки грошей, а ти зараз перебудуєш всю команду, усі напрямки та інше.
У цих структурах дуже важко це змінити, потрібно будувати паралельну структуру. Так, як було з поліцією, — ніхто не перейменував міліцію просто на поліцію. Створили паралельно інститут — нову поліцію. Над цим працювали 500 керівників, проектних менеджерів із шаленим фінансуванням у десятки мільйонів доларів, щоби запустити паралельно нову поліцію. Коли її запустили, тоді перевели частину старої міліції під нову табличку. У медицині такого не зробили.
— У ЗМІ шириться інформація про те, що у грудні на нас знову чекає локдаун, який може протривати до середини січня. Чи є у вас інформація, яка підтвердить такі припущення й чи варто нам дійсно іти на це, починаючи з грудня? Так і так усі сидять вдома, бо свята, вихідні, канікули.
— Всі сидять вдома — це чиновники сидять вдома, тому що значна кількість бізнес-структур навпаки в цей період має найвищий сезон. Рітейлери готують склади, логістичні провайдери перевантажені в ці сезони. Навіть найвищі посадовці цих компаній самі розвозять ці посилки, як кур'єри. Тобто мова йде про високий сезон. Ресторани й різні готелі мають сезон корпоративів. За цей період заробляється десь 30% річного обороту. Якщо все зараз закрити, то ми дуже сильно підриваємо тих, про кого весь час розмовляємо.
Звичайно, у держави має бути свій інтерес, тому що епідемічна ситуація надзвичайна. Однак це потрібно оголошувати негайно, тому що це складські запаси, це інші штати людей, це контракти зі штрафними санкціями. Ми однією лише невизначеністю створюємо більше збитків для сектору економіки, ніж якщо все закрити.
Тепер стосовно орієнтації епідеміологічної. За математичними моделями мого інституту ми бачимо, що вже зараз є дефіцит реанімаційних ліжок. Тобто вже на сьогодні переповнено на 2000 ліжок більше, ніж зараз є. Звичайно, ми цього не бачимо. До кінця року буде 4000 людей, які будуть отримувати допомогу менш спеціалізовану, менш технологічну, ніж потрібно для стану їхнього організму. Відповідно, у них більший шанс померти.
— То виходить, що нас дурять? Чи просто не слідкують за цим? Степанов каже, що нині зайняті 52% ліжок, відведених під хворих на коронавірус. Він каже, що ця інформація зі ЗМІ про переповнені ліжка — неправда.
— І я кажу, що неправда, тому що ці ліжка тримають. Як працює система? Степанов не вирішує, покласти Іванова на це ліжко чи ні. У нього взагалі немає жодного важеля на це, тому що лікарня підзвітна Департаменту охорони здоров’я — міському або обласному. Гроші на них знову таки не Степанов дає, а НСЗУ. Тобто, Степанов може подивитися табличку, яку йому за каскадом надали, і зробити з цього свої експертні висновки разом із командою. Однак як це працює: є каскад різних ліжок.
— По суті реанімації не вистачить на всіх?
— Вже не вистачає, ми просто цього не бачимо, тому що за каскадом реанімаційних місць є ліжка з киснем. Когось із них не переводять у реанімацію, бо бачать, що там уже халепа й там місць не вистачить. Вони думають, що цей ще може протриматися, почекаємо. Тобто, якщо людина вже буде зовсім у критичному стані, її переведуть до реанімації.
Однак, щоби прийняти це рішення, і тримають певний резерв. Тобто, на ліжках із киснем є перенавантаження, тому когось не переводять із простих ліжок. А за цим когось не переводять із дому на ці прості ліжка, тому що за каскадом є всі ці затримки. Звичайно, Степанов що робить — це постійна комунікація й тиск на те, щоби адміністративно вичавити додаткові лікарні. І це дуже добре.
— Місця додати?
— Віртуальні місця. Кожного тижня додають нові заклади, відповідно розширюється пул простих ліжок. Якісь із них обладнують киснем, відповідно й там кількість збільшується. Однак уся ця чехарда вже зараз закінчується тим, що вже близько 2000 пацієнтів не отримують реанімаційну допомогу, тобто це пости, це технологічне обладнання, монітори та різні датчики. Вони чекають на простих ліжках із киснем, відповідно, шансів померти в них більше.
За нашими розрахунками, наступний дефіцит буде в кінці першого тижня січня, коли закінчаться звичайні ліжка. Закінчаться різні відомчі, міські, непрофільні лікарні, санаторії та інше. Їх не можна безкінечно розгортати. Звичайно, можна додати ще польові госпіталі. На другому тижні січня закінчаться ліжка з киснем. Тоді в нас буде вже повна халепа, яку можна зафіксувати. Якщо повний каскад ліжок буде заповнений, то, скоріше за все, вони будуть забиватися все більше й більше під тиском тих, хто знаходиться вдома і вже синіє.
Це прогнозовано, тому карантин вихідного дня був останньою барикадою. За ним уже повний локдаун. Це рішення потрібно приймати. На жаль, воно впирається в нашу громадську думку. Я бачив результати соціологічного опитування, і, на жаль, громадськість не підтримує повний локдаун. Це можна повністю віднести до заслуг нашої опозиції. Я взагалі аполітичний і вважаю, що опозиція дуже важлива, тому що вони завжди піднімають усі ці гострі питання, змушують владу рухатися.
— Але тут вони деструктивно якось впливають.
— Тут вони деструктивні. Вони ще з березня на власних каналах роздмухували історію про Швецію — особливий шлях, нічого не закриваємо — про трактори Лукашенка тощо. Це навіть стало політичним гаслом для місцевих виборів, тому що кажуть: у нас, звичайно, червона зона, але при дотриманні всі протиепідемічних заходів ми це дозволили. Чекайте. По-перше, ніхто не дотримується протиепідемічних заходів. По-друге, ці протиепідемічні заходи — це пропаганда для того, щоби змусити всіх, робити хоч щось потрібне. Однак немає стовідсоткових гарантій, що людина в масці і з антисептиком не інфікується. Вона інфікується все одно, тому що маска — це не скафандр. Десь обов’язково через якісь щілини людина вдихне це повітря. Навіть на протестах, на відкритому повітрі є певний ризик захворіти.
— Так, чим більше контактів, тим більше ризик.
— Ти умовно повинен отримати десь 250 часток вірусу.
— Я ж не буду їх рахувати. Чим ближче я до вас, тим вища ймовірність.
— Якщо нас навчили кілограмом асфальту або апаратом ШВЛ — матеріальними об’єктами, нас весь час цим прокачують, то я також кажу мовою господарників. Ось 250 частинок вірусу — це те, що запустить процес. За один кашель, умовно, десь 70 частинок виділяється. Якщо ти на протесті навіть у масці кашлянув, а поряд із тобою є твій друг, який теж у масці, то, все одно, з кожним видихом є хмарка, яка розвіює ці частинки. Й ось ти вдихнув по 10 часток кожні 10 хвилин і набрав свої 250 часток.
— Нардепи часто поширюють вітаміни, які вони приймають як профілактику, і також для того, аби хвороба протікала легше. Ми зараз нічого не радимо, але це часто вітамін D, цинк, селен та різні додатки. Світовою практикою підтверджується позитивний вплив вітаміну D на протікання хвороби?
— Підтверджується лише одне: не можна приймати більше за рекомендовану медичну дозу — 2000 міжнародних одиниць на день. Це вітамін D-3 для дорослої людини. Однак, звичайно, сімейний лікар має дивитися й коригувати цю дозу. Усе, що загальне, — не індивідуальне. У тебе можуть бути якісь особливі процеси, які будуть вимагати коригування.
Однак я до чого веду: це загальна доза, загально вітамін буде діяти. Проте, чи буде він діяти саме проти коронавірусу — доказів ще недостатньо. Справді ведуться певні дослідження, та поки їхня якість не дозволяє нам точно про щось стверджувати. Однак ліміт, який я назвав, є прийнятним. Перевищення дози може викликати активну дію імунної системи. А при коронавірусі стан людини може погіршитися через надмірну активність імунної системи.
— А вітамін С, селен і цинк?
— Стосовно вітаміну С, немає достатньо доказів для загального населення. Є окремі цікаві дослідження, які кажуть про працівників екстремальних галузей — спортсмени, люди, які займаються зимовими видами спорту тощо.
— Люди, які мають постійне фізичне навантаження?
— Так. Для них підвищена доза, однак введена внутрішньовенно. На жаль, у нашій доказовій медицині поки немає універсального арсеналу. Є окремі клаптики знань, які ми намагаємося якось використовувати, змінюючи багато умов. Знову ж таки, чи можна цей внутрішньовенний приклад переносити на таблетований? Невідомо. Чи можна досвід цих екстремальних спортсменів переносити на пересічного громадянина, який не дуже активно рухається, веде офісний стиль життя. Хтось може сказати так, хтось — інакше. Це буде вже не доказова медицина, а заснована на певній думці.
Далі йде вітамін Е — теж 200 міжнародних одиниць на добу. Знову таки, не потрібно перевищувати. Стосовно цинку теж є певне дозування, потрібно підбирати під вік і пам’ятати, що передозування може надмірно стимулювати в чоловіків їх простату. Це може викликати свої наслідки.
На жаль, у нас немає дуже активної Академії медичних наук, яка б усе це намагалася узагальнити, проводячи якісь замовні дослідження, коли є урядовий грант для з’ясування такого впливу. Що таке доказова медицина? Це дуже важливий інструмент цивілізації, однак він рухається в основному за кошти фарміндустрії. А цинк, селен і вітаміни — це дуже широке поле, воно нічиє. Лише уряд чи благодійні організації можуть за власні кошти стимулювати певний рух. Або, як українське співтовариство, де вчені, через свою цікавість, за благодійні внески намагаються узагальнити те, що вже є.
— Ми не закликаємо до самолікування. Для того, аби знати, що тобі треба приймати ці препарати, треба звернутися до лікаря.
— Абсолютно.
— Кажуть, що перша партія вакцини від коронавірусу може з’явитися в Україні не раніше травня за допомогою глобальної програми COVAX. Тієї кількості, яку ми отримаємо, буде достатньо для першого кроку в боротьбі? Ми розуміємо, що її будуть отримувати медики та люди з ризикових категорій.
— У США перший крок почнеться вже, ймовірно, у грудні. І це 22,5 млн доз. Тобто перший крок — це дуже умовне питання. Якщо нам нададуть навіть 10 тисяч доз, то це теж буде перший крок. Питання, кому і як вони будуть розподілятися, тому що навіть у США це ще не визначено. Це дуже заполітизоване питання, і воно дуже сильно залежить від локальної інфраструктури, тому що в США вже наперед працювала напіввійськова програма для того, щоби розподілити й контролювати це.
По-друге, логістичні оператори — найвідоміші світові бренди — працювали над цим, тому що вони теж будуть їх розвозити. Далі йде медична інфраструктура: питання холодового ланцюжка, питання зберігання вакцин, питання абсолютно всіх розхідних матеріалів. Вибачте, це мільйони медичних ін’єкцій, які потрібно зробити. Для цього необхідні шприци, голки, вата, дезінфектори.
— З цим у нас, здається, все нормально. Вакцина для свого збереження, я так розумію, вимагає наднизьких температур?
— Здається, так - тому що в нас зараз теж епічний фейл із діагностикою. Навіть найвідоміший монополіст у лабораторному сегменті, де забирають зразки на ПЛР-діагностику, вони це беруть із носу урогенітальним йоржиком для урогенітальних аналізів. Я особисто проводив так аналіз. Мова йде про те, що цей прилад не призначений для забору зразків із носу, він не призначений для ПЛР і для того, щоби настільки глибоко його засовувати.
— Яка різниця, чим брати, якщо там буде той біоматеріал?
— Якщо буде, це потрібно довести. Для цього потрібно провести валідаційне дослідження й погодити це з головним органом. Це може бути причиною значної кількості хибно-негативних результатів, тому що цей йоржик треба засовувати в носоглотку на всю його довжину, а цього не роблять. Це як результат, який ти сам у себе вдома забираєш, ніхто не знає, чи правильно це зроблено. Можливо, це економія, а скоріше за все — глобальний дефіцит. Ще в Америці Трамп казав про те, що буде глобальний дефіцит цих йоржиків.
