Про шкоду, яку можуть завдати жорсткі локдауни, а також про те, як запобігти появі нових епідемій, "Апострофу" розповіли магістр наук про психічне здоров'я ШАРЛОТТ ЛІБОВ і заслужений професор Університету Гуелфа, ДЕВІД ВОЛТНЕР-ТОУЗ. Пані Лібов протягом 15 років пише про медицину, вона відзначена престижною нагородою Американської асоціації авторів медичних текстів; є колумністкою New York Times і співавтором книги "Відсіч: Як перемогти коронавірус". А Девід Волтнер-Тоуз є експертом з питань впливу екосистем на здоров'я людини, а також автором ряду підручників і книги "Про пандемії: смертельні хвороби від бубонної чуми до коронавіруса".
Карантин – злочин проти людства?
Пандемія виникає, коли віруси або бактерії проходять три етапи. Перший - передаються людині і адаптуються до розмноження у її тілі. Другий - мутують аби отримати можливість передаватися від людини до людини. Третій - завдяки наявності соціуму хвороба отримує можливість розвиватися і активно розповсюджуватися, ділиться Волтнер-Тоуз своїми висновками. Вони, за його словами, базуються на досвіді десятирічного спостереження за різними вірусами в реальних умовах.
Для свого поширення вірус шукає людину чи тварину, яка підходить для нього. Як тільки кількість таких осіб зменшиться, вірус піде на спад, розповідає Шарлотт Лібов. Це станеться, якщо достатня кількість людей здобуде імунітет від коронавірусу. Але скільки часу він триматиметься – невідомо, на визначення цього можуть піти кілька років.
Вакцини якщо й не допоможуть стати вірусом таким же нешкідливим, як проста застуда, то хоча б зведуть його до рівня сезонного грипу, який є значно менш смертельним, продовжує вона.
Але Волтнер-Тоуз каже, що людство вже втратило велику частину можливостей у боротьбі з епідеміями - нинішньою та майбутніми.
"Зараз, зокрема, всі сили кинуті на розробку вакцин. Головними рушіями є бажання підприємств отримати від цього великий прибуток й наміри досягти практично негайного результату. Але людство не думає про попередження епідемій", - каже Волтнер-Тоуз (виходець із України його батьки емігрували із УССР в Канаду у 1926 році).
"Якщо подивимося на історичний розвиток, то і пандемія COVID-19, і віруси Ебола, й "пташиний грип", які мали препандемічний статус, виникли через міжнародну торгівлю, мандрівки, соціальні потрясіння і зміни демографічного ландшафту. Практично всі ці зміни були спровоковані і набули швидкого розвитку завдяки змінам в сільському господарстві, урбанізації і одночасному скороченню сільського населення, а також економічним розвитком", - продовжує він. Вчений вважає, що соціальна нерівність на планеті, яка зросла за останнє сторіччя, є однією з причин пандемії.
"Починаючи з ХХ сторіччя ці зміни особливо швидко відбулися через розвиток науки і технологій. Всі ці позитивні тренди супроводжувалися небувалим зламом у доступності для людей благополуччя, їжі, послуг охорони здоров'я. Змінився також підхід до робочого процесу. Нерівність, яка закладена у цих процесах, спричиняє пандемії і погіршує їх наслідки", - продовжує науковець.
На його думку, надання усім рівного доступу до системи охорони здоров'я і до роботи, яка забезпечує почуття гідності і має суспільно корисне значення, розподіл багатств і заходи зі збереження ґрунтів у сільській місцевості є "фундаментом", на якому можна побудувати ефективну відповідь хворобам. Шарлот Лібов, в свою чергу, наголошує, що "політизація вірусу загалом забила всім баки", і люди часто наражають себе на небезпеку, намагаючись висловити прихильність тій чи іншій партії.
Як приклад, вона наводить США. "За чотири роки політики в США стали жахливо поляризовані. І оскільки президент Трамп ставився до масок в кращому разі - "прохолодно", а в гіршому - взагалі відмовлявся носити їх, то маска стала символом – ти за Трампа чи проти нього, і навіть більш загально – ти - демократ чи республіканець? Противники масок існували і в 1918-1920-х під час "іспанки", тож не дивно, що вони є і зараз, хоча їх рух значно посилився", - каже вона.
Поневолення людей і "концтабір"?
Абсолютно протилежної думки притримуються популярна на Заході авторка і спікерка на тему здорового способу життя, президент корпорації Wellness Forum Health, авторка книжки "Операція COVID" Памела Поппер. Вона вважає, що "корона" у більшості людей протікає так же само, як звичайна застуда, а все що відбувається довкола – це авантюра. "Треба припинити мучити громадян. Люди, які запровадили цей карантин і локдауни, убили уже більше людей, ніж нацисти під час Другої світової. А ці маски – це ніби помаранчеві ромбики, які нацисти нашивали на одяг євреїв", - заявила вона "Апострофу".
Поппер переконана, що під виглядом звичайної хвороби людство намагаються поневолити, створивши концентраційний табір на всій планеті й запровадивши соціалізм з усіма його утисками. "А я хочу жити, я не хочу у "табір смерті!", - додає вона. Поппер також відзначає, що не вірить у наукові дослідження щодо коронавірусу. "Вони в своїх дослідженнях писали, що палити корисно. Можете собі таке уявити?!" – обурюється вона. Мова йде, ймовірно, про одне із досліджень, яке стверджувало, що тютюновий дим в легенях перешкоджає проникненню коронавірусу в організм.
Плутанина з науковою інформацію дійсно зараз трапляється досить часто, пояснює Лібов. Так, широкому загалу на очі потрапляють дослідження, достеменність яких не доведена. До пандемії дослідження публікували в рецензованих журналах і перед виходом статті могло пройти кілька років, і якщо випускався прес-реліз, то він виходив разом з публікацією результатів цього дослідження. Але ситуація змінилася.
"Потрібно негайно знайти ефективні шляхи лікування вірусу, і стало нормою публікувати короткі звіти про результати певного дослідження, а не всю наукову роботу. Дозвіл на екстрене публікування раніше отримували лише лічені наукові матеріали, а зараз це стало нормою. Бо з одного боку, чиновники можуть затвердити якісь ліки, спираючись на цю публікацію, а з іншого боку, у них є можливість для відступу, якщо треба відкликати рекомендації. Зараз іноді випускають самі прес-релізи – без результатів дослідження, і вони навіть впливають на ринки цінних паперів", - каже Лібов.
Світ після пандемії – яким він буде?
Перш за все, очевидно, що для убезпечення від повторних епідемій повинна бути введена міжнародна координація і планування, каже Лібов. Найкраще впоралися деякі азійські країні та маленькі країни з централізованим керівництвом. Взагалі, жорстка вертикаль ефективна для боротьби з епідеміями, підкреслює вона.
"У США урядування децентралізоване. Влада існує на федеральному рівні, рівні штатів та місцевих адміністрацій. В результаті чиновники різних рівнів гризлися між собою. Наприклад, вони запровадили різні розклади комендантських годин і ми не могли зрозуміти, якого саме варто дотримуватися", - розповідає Лібов. Навіть після появи вакцин, на повернення до нормального життя без усіляких застережних заходів, як це було раніше, знадобиться певний час, каже письменниця. "Людям треба створити більш стабільний світ. За цей рік лише в самих США сталося 25 потужних ураганів, яким дали імена. Кульмінацією стала лісова "гіга-пожежа" у Каліфорнії, яка випалила майже півмільйона гектарів землі. Весь цей перелік небачених природних катастроф пов'язаний із кліматичними змінами. Багато коренів цих змін збільшують також ризик пандемій. Наприклад, вирубка лісів позбавляє тварин їх житла, примушує їх мігрувати, в результаті чого збудники їх хвороб входять в контакт з організмом інших тварин і людини. На щастя, пандемія COVID-19 зверне увагу людей на кліматичні зміни", - каже Лібов.
"Одним із факторів, який сприяв поширенню вірусу, була можливість людей мандрувати по всьому світу. І така можливість не зникне, все буде ставати лише гірше. Тож, мені видається можливим, що ми стикатимемося із загрозою пандемії знову і знову. На щастя, ми вже вивчили деякі уроки, які допоможуть нам краще впоратися із пандеміями, а то й попереджати їх", - підсумовує Лібов.
"Ми втратили периферійний зір. Коли з людиною таке трапляється, вона постійно на щось натикається і ставить собі синці. Аби людству віднайти баланс, доведеться розвивати наш периферійний зір і тримати в його полі кілька тенденцій одночасно. Для цього треба налагоджувати стратегічне партнерство між великою кількістю експертів і звичайних людей", - каже Волтнер-Тоуз.
Передусім, вважає експерт, повинен бути введений моніторинг пандемічних загроз. У сфері охорони здоров'я нам треба відмовитися від фокусу на самій лиш ефективності і подумати про швидкість. Для цього доведеться розробити всесвітню, регіональну й державну політику, яка забезпечить обмін ресурсами, спеціалістами й інформацією через політичні кордони, каже Волтнер-Тоуз.
Академічну освіту треба реструктурувати. Волтнер-Тоуз вважає, що потрібне більше можливостей для обміну інформацією між науковцями, закладами і країнами. Треба, щоб науковці працювали разом із соціологами, експертами з комунікації, представниками гуманітарних наук, відповідальними за здоров'я в уряді і приватним бізнесом.
Щодо відносин людини із природою, то для запобігання зоогенним інфекціям треба ретельно регулювати торгівлю дикими тваринами і ринки, де їх збувають, в тому числі і так звані "мокрі ринки", з яких вийшов коронавірус, вважає Волтнер-Тоуз. Треба декриміналізувати торгівлю дикими тваринами і запровадити менеджмент і контроль за нею. Потрібно налагодити зв'язки між природоохоронними організаціями.
І врешті-решт, постає питання глобальної екології. Адже складно убезпечити себе від майбутніх пандемій, які приходять до нас з диких джунглів. Відповідь дає Волтнер-Тоуз: "Замість того, щоб фокусуватися на охороні окремих видів, наприклад, кажанів - варто створити умови, за яких багато видів зможуть існувати, не взаємодіючи з людиною".
