За роки окупації Донбасу та Криму місцеве населення все більше піддається впливу російської пропаганди. Найгірше це впливає на дітей, які народилися вже після загарбання територій Російською Федерацією, і які з народження живуть серед російського інформаційного простору. Як українська влада може боротися за розуми жителів окупованих територій в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів журналіст, представник у робочій групі з політичних питань ТКГ ДЕНИС КАЗАНСЬКИЙ.
— Ми бачили фото, як діти на Донбасі та в Криму бігають у військовій формі з автоматами. Їм вбивають у голови тотальну мілітаризацію. Ми якось можемо виграти в них боротьбу за дитячий розум?
— Це складне питання, але, у принципі, можливо все. Та для цього необхідно розробити цілий комплекс заходів. Безумовно, на тій території, яка нам не підконтрольна, ми не можемо здійснювати той комплекс, який проводить та сторона. Російська Федерація має там набагато більше можливостей для ведення пропагандистського виховання. Що нам залишається — це розробляти різні програми, які б заохочували людей виїжджати звідти на підконтрольну територію.
Треба зрозуміти, що на якусь частину молоді, людей, які там проживають, усе одно діятиме російська пропаганда. Але якусь частину ми можемо врятувати. Наразі через жахливі економічні умови, які там створені, через неможливі умови життя люди продовжують виїжджати з цієї території. Вони шукають можливості. Не в усіх вони є. Чим більше Україна надасть таких можливостей, чим більше ми допоможемо людям виїхати сюди, тим більше буде врятованих представників молоді, а також гірників від цього "руського міра".
— Їм же якось треба перед тим пояснити, що в Україні, яка не є окупованою, не "їдять російськомовних". Можливо, це можна зробити через YouTube? Ви сам блогер, скільки у вас переглядів у середньому? Можливо, можна якось порахувати статистику з Криму чи з окупованих територій Донбасу?
— Кожен місяць у мене мільйони переглядів, і за рік набігає велика кількість. Та справа в тому, що ми це робимо на волонтерських засадах, це приватна ініціатива. Звісно, держава має набагато більше можливостей. Але треба зазначити таку важливу річ, що, на жаль, навіть на підконтрольній території Україна не належним чином працює з населенням. Ми бачимо, що тут дуже часто представники різних підконтрольних Росії організацій, ведуть свою контрукраїнську пропаганду. Фактично, частину наших громадян вони намагаються повернути проти України.
— Це ви про підсанкційні канали зараз говорите?
— Так. На щастя, буквально останніми днями ми побачили якісь зрушення, але їх, очевидно, недостатньо. Треба працювати далі, бо ми зможемо поставити питання не лише про те, як нам рятувати громадян на окупованій території. Давайте якось запобігати поширенню російської експансії тут, на цій території.
— У нас же є телеканал "Дом", який фінансується державою. Він неефективний? Що треба робити, щоби він був ефективним?
— Я не можу сказати, що він узагалі неефективний. Можливо, він має якийсь ефект, але в мене немає об’єктивних даних про його ефективність. Працювати треба не лише за допомогою каналів, це має бути комплексна робота. Основна робота — це перетягування людей сюди. Треба допомагати їм переїжджати, вступати до наших навчальних закладів. Не всі мають такі можливості. Я кажу про комплекс заходів. Це не лише інформаційна робота, не лише медіа. Це ще й допомога конкретним людям: молоді, людям із дітьми, юнакам, студентам, абітурієнтам.
— В Україні налічується близько 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб. За оцінкою уряду, на непідконтрольних територіях Донбасу проживають біля 1,6 млн людей, станом на середину минулого року. Якщо я не помиляюся, до початку війни на Донбасі лише в Донецькій області було 4 млн громадян. Куди поділися інші люди, вони виїхали до Росії чи ще кудись?
— Ми не можемо дослідити це питання, бо ми не маємо доступу до непідконтрольної території. Якщо говорити про тих, хто виїхав, то ми їх можемо порахувати приблизно. Чому приблизно, бо з тих 1,5 млн десь пів мільйона — це люди, які просто тут зареєстровані. Вони або живуть і там, і тут, або взагалі живуть там і виїжджають сюди раз на кілька місяців. Принаймні близько 1 млн людей — це реальні переселенці.
Крім того, є ще переселенці, які взагалі ніде не реєструвалися. Такі, як, наприклад, я. Ми просто виїхали. Крім того, є ще люди, які поїхали до Росії з тієї території, їх теж багато. Я думаю, що їх теж біля мільйона.
До війни на непідконтрольних нині територіях мешкали біля 3,5 млн людей. Зараз там живе, за приблизними підрахунками, біля 2 млн. Знову таки, це те, що ми можемо приблизно порахувати, тому що об’єктивних даних немає. Ви знаєте, що самі бойовики робили перепис населення майже 2 роки тому. Вони так і не опублікували ті дані, які отримали. Вочевидь, та цифра для них така неприємна й невигідна, що вони її просто приховали.
— Чим можна цих людей зацікавити? Я чув різні думки, навіть про реституцію — якщо в людини там відібрали майно, пообіцяти їм повернення майна після відновлення контролю. Що їм можна запропонувати, на вашу думку.
— Звісно, могли б їм запропонувати житло тут. Житло на окупованій територій невідомо, коли можна буде повернути. Я був у Грузії кілька років тому й бачив їхню програму. Там для своїх переселенців з Абхазії та Осетії були побудовані цілі селища з невеличкими будинками. Там створені нові населені пункти, де мешкають люди, яким вони надали житло. Грузія — набагато менша країна. Там менше грошей, вона бідніша за Україну. Але там такі можливості знайшли, зокрема, і за допомогою іноземних донорів. Я вважаю, що ми могли б знайти такі можливості та залучити кошти міжнародних організацій, якби трохи більше роботи велося в цьому напрямку.
— Чи треба нам у Twitter, YouTube чи ТікТок вкладати державні кошти, аби якось популяризувати Україну для тих людей, які там залишилися?
— Я вважаю, що це треба не тільки для тих, хто залишився там, але і для тих, хто є тут. Це велика тема, мені важко в одному коментарі її окреслити. Взагалі варто вкладати в розвиток українського YouTube, ТікТоку та інших соцмереж. Є спеціальні гранти, які, на мій погляд, мають надаватися саме українським виконавцям, щоби популяризувати український контент, українські ролики, українські пісні. Це буде популяризувати Україну та українську культуру.
