Житлово-комунальні послуги в Україні, незважаючи на обіцянки влади, подорожчали порівняно з минулим роком. Поки що незрозуміла ситуація з опаленням, оскільки перші платіжки за тепло цього опалювального сезону українці отримують лише у грудні. В уряді заявили, що тарифи не зміняться, але все вказує на те, що вони злетять. "Апостроф" з'ясовував, чого чекати.
Два роки в очікуванні "цікавих рішень"
Державна служба статистики України (Держстат) оприлюднила інформацію про те, що у вересні нинішнього року мешканцям України було нараховано плату за комунальні послуги на загальну суму 11 мільярдів гривень. При цьому у вересні минулого року загальна сума платіжок складала на 2,7 мільярди менше - 8,3 мільярди гривень. Таким чином, у річному вимірі комунальні послуги подорожчали на 32%.
В той же час середня зарплата у вересні нинішнього року за даними Держстату склала 14 239 гривень. У вересні 2020 року вона дорівнювала 11 998 гривень, отже зростання зарплати за рік склало тільки 19%.
В підвищенні тарифів немає нічого незвичайного: через авантюрну економічну політику в Україні зростає інфляція, дорожчають товари і послуги. І комунальні - не виняток. Особливо цей процес прискорився останнім часом у зв’язку з різким подорожчанням газу і нафтопродуктів, вартість яких складає значну долю в ціні комунальних послуг.
Проте питання комунальних тарифів є досить чутливим для нинішньої влади. Їхнє зниження було одною з головних передвиборчих обіцянок. І майже рівно два роки тому президент Володимир Зеленський навіть оголосив про рішучий намір ці обіцянки виконати. Принаймні в тій частині, що стосується тарифу на опалення.
"Знайшли цікаве рішення, яке дозволить наступної зими зменшити тарифи на тепло майже на половину, - розповів він 2 грудня 2020 року глядачам Youtube, бадьоро крокуючи по біговій доріжці. - Це буде дійсно окрема програма. Ми готуємо цю інформацію. Готуємо етапи, що буде зроблено, які кошти будуть виділені. Це точно буде не за ваші кошти."
Тож, якщо вірити президенту, ще в минулому опалювальному сезоні 2020-2021 років вартість опалення повинна була скоротитися вдвічі. Всі ми пам’ятаємо, що насправді цього не сталося.
Натомість уряд запропонував схему, яка дозволяла зберегти, чи принаймні не надто сильно підвищити тариф на тепло. Правда, дотриматися зробити це "не за ваші кошти" також не вдалося. Компенсувати підвищення тарифів було заплановано за кошти платників податків - з бюджету. Причому задумка уряду полягала в тому, щоб дотувати підвищення тарифів не з центрального бюджету, а з бюджетів місцевих громад.
Про це був складений особливий меморандум, за яким місцева влада зобов’язувалася компенсувати різницю між тарифом для населення і реальною вартістю опалення за рахунок своїх бюджетів. В свою чергу, уряд обіцяв пізніше ці гроші повернути.
З того часу пройшов ще один рік. Громади, які витратили свої гроші на компенсацію вартості тарифу на опалення, так і не отримали ні копійки. Зате уряд запропонував їм підписати ще один меморандум приблизно такого ж змісту: місцева влада за власний кошт компенсує зростання тарифів на тепло, а уряд коли небудь пізніше ці кошти їй скомпенсує. Про інші комунальні тарифи в меморандумі не йдеться. Тож змінами їх величини влада не переймається.
Обіцянки виконують тільки боягузи
"Загальна плата за квартиру складається з вартості багатьох комунальних послуг, - говорить голова Асоціації професійних управляючих нерухомістю України Андрій Никончук. - У вересневих платіжках плата за опалення відсутня, тож значне збільшення сум у платіжках відбулося переважно за рахунок підвищення цін на газ, холодну воду та вивіз сміття. Внесок гарячої води у загальне зростання тарифів, скоріше за все, трохи менший, оскільки ми вже дійшли до того цивілізаційного стану, коли в багатьох населених пунктах вона з’являється тільки в період опалювального сезону, а в теплу пору року, в тому числі у вересні, вона відсутня".
Якою є сьогодні ситуація з тарифами на тепло, які найбільше залежать від вартості газу (яка підскочила на міжнародному ринку в кілька разів) і вугілля (яке владі не вдалося запасти в достатній кількості навіть для роботи державних електростанцій), зараз сказати важко. На думку експерта, про це можна буде судити лише в грудні, коли почнуть надходити платіжки за листопад, перший повний місяць опалювального сезону.
На сьогоднішній день більшість органів місцевої влади оголосили про те, що тарифи поки що залишаються на рівні минулого року. Проте на думку колишнього міністра соціальної політики і віце-прем'єра України в 2014-2019 роках Павла Розенка, є велика ймовірність того, що вони не зможуть втримати ці тарифи до кінця опалювального сезону. Причина цього в тому, що умови славнозвісних меморандумів виконують лише місцеві громади, а уряд ухиляється від своїх зобов’язань.
"За торішнім меморандумом розмір компенсацій місцевим органам влади за підтримання тарифів на незмінному рівні повинні були визначити спеціально створені комісії, - розповів "Апострофу" Розенко. - До цих комісій входили представники місцевих адміністрацій, фінансових органів, аудиторських структур, силових структур (прокуратури, СБУ тощо)".
Такі комісії дійсно були створені і визначили суми коштів, які уряд повинен був компенсувати кожному населеному пункту. Загальна сума, яку уряд повинен був виплатити місцевим бюджетам, склала близько 30 мільярдів гривень. Платежі повинні були розпочатися до старту опалювального сезону, оскільки багато місцевих теплопостачальників не могли розпочати роботу через ще торішні борги перед постачальниками газу.
"Проте грошей громади так і не отримали, - говорить Павло Розенко. - Уряд заблокував всі платежі посилаючися на те, що комісії, до складу яких входили представники центральної влади, наче б то неправильно все порахували. А аудиторській службі (яка вже працювала в попередніх комісіях) було доручено по новій розпочати процес розрахунку заборгованості".
Перерахунок займе декілька місяців, і невідомо, чи за його результатом уряд все ж таки поверне громадам належні їм кошти. А тим часом опалювальний сезон розпочався, і місцевим радам знову доводиться відшукувати кошти на компенсацію різниці в тарифах з власних скромних бюджетів без жодних гарантій того, що уряд колись поверне їм обіцяні кошти.
"Сьогодні збереження торішніх тарифів на тепло є виключною заслугою місцевої влади, - вважає Павло Розенко. - Уряд до цього не має жодного стосунку".
Дешеве тепло - дорогий транспорт
Тим часом за рік вартість газу виросла в декілька разів. Подорожчали і інші товари і послуги, які потрібні для нормальної роботи теплопостачальників.
"В результаті в нинішньому році підтримання тарифу на опалення на попередньому рівні обійдеться громадам набагато дорожче, ніж торік, - говорить Павло Розенко. - Загальна сума компенсації різниці між тарифами і реальною вартістю тепла складе принаймні 40 мільярдів гривень. А можливо і більше, залежно від того, як будуть змінюватися ціни на енергоносії".
Відтак немає жодної гарантії того, що місцевій владі вдасться втримати тарифи на торішньому рівні. Адже її фінансові можливості обмежені, а допомога уряду затримується на невизначений час і невідомо, чи взагалі надійде. Тому коли гроші на місцях закінчаться, керівники громад стануть перед непростим вибором: вимкнути опалення чи все ж таки піти на підвищення тарифів, щоб мати можливість заплатити постачальникам.
"Мери багатьох міст, з якими доводиться спілкуватися, прямо говорять про те, що якщо до початку грудня уряд не розпочне виплати хоча б за минулий рік, вони змушені будуть підняти тарифи на опалення, - говорить Павло Розенко. - І винний в цьому буде уряд, який не виконує власних зобов’язань".
Через це громади вимушені згортати численні проєкти, спрямовані на поліпшення життя в містах і селах, а також зменшувати свої витрати, збільшуючи плату за інші послуги.
Зокрема, за словами Павла Розенка, багато міст нещодавно оголосили про підвищення найближчим часом тарифів на проїзд в громадському транспорті від 40% до 100%.
"Зазвичай місцева влада дотує громадський транспорт, оскільки дати людям можливість добиратися до роботи важливо для економіки міста, - говорить Розенко. - Проте зараз в місцевих бюджетах просто немає грошей на це через необхідність платити за тепло. Тож вони вимушені різко підвищувати вартість проїзду".
Подібні процеси розпочалися і в столиці, де міська влада розробляє проєкт значного підвищення цін на проїзд в міському транспорті. І безпосередньою причиною для цього мер Віталій Кличко називає заборгованість уряду за компенсацію тарифів.
"Уряд обіцяв компенсувати ці витрати, але на сьогодні не виконує умов меморандуму, - цитує мера офіційний портал Києва. - І в цій ситуації Києву доводиться постійно дотувати також комунальний транспорт та утримувати ціни на проїзд у ньому в кілька разів нижче їх собівартості. Нагадаю, тільки цього року дотація з міського бюджету на міський транспорт становить 4,5 мільярди гривень. Тобто ми поставлені перед вибором, або збільшувати цифри в платіжках за комуналку, або підвищувати плату за проїзд. Бо увесь бюджет столиці ми не можемо пустити тільки на дотації. За які кошти тоді втілювати проекти, ремонтувати дороги, мости, будувати садки та школи, оновлювати той же громадський транспорт?".
Поки що вирішено не збільшувати тарифи по проїзд в транспорті з 1 січні і перенести подорожчання на кінець опалювального сезону. Але, скоріше за все, воно є неминучим.
На думку Павла Розенка, для того, щоб забезпечити нормальне проходження опалювального сезону, парламент за ініціативою уряду вже найближчими днями мав би розглянути зміни до державного бюджету, які б дозволили все ж таки розпочати розрахунки з громадами за минулорічним меморандумом.
Проте поки що таких законопроєктів немає, і компенсація тарифів продовжує висмоктувати кошти із місцевих бюджетів. До чого це може призвести, описано вище.
