Влада знову рапортує про успіхи. Цього разу черга дійшла до пенсій. Виявляється, що "вперше" за останні кілька років середня пенсія у країні перевищила фактичний прожитковий мінімум. Втім, навіть поверхове вивчення питання показує, що це зовсім не так. "Апостроф" розбирався, як зростали пенсії українців останнім часом, і чи змогли вони "наздогнати" ціни.
Автоматна черга
Міністерство соціальної політики України повідомило, що в грудні нинішнього року середня пенсійна виплата "вперше з 2014 року" перевищила розмір фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. За даними міністерства, станом на 1 грудня 2021 року, середня пенсія склала 3980 гривень, тоді як розмір фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб - 3723 гривні.
Звичайно, за версією Мінсоцполітики, таке підвищення сталося "у результаті реалізації комплексної програми підвищення пенсій для різних категорій непрацездатних людей, в тому числі ініційованої президентом України "вікової лінійки" доплат до пенсій (йдеться про доплати пенсіонерам віком від 70 років на 300-500 гривень щомісяця)".
Проте, якщо розібратися, що відбулося насправді, то з’ясовується що даний факт не має стосунку до жодних комплексних програм нинішнього уряду, навіть, якщо такі існують.
Почнемо з того, що 1 грудня підвищено прожитковий мінімум, в том числі для непрацездатних осіб, нижче якого не може бути мінімальна пенсія. Тобто вона автоматично зросла з 1854 до 1934 гривень – на 80 гривень. Крім того, також с 1 грудня з 2400 до 2600 гривень (на 200 гривень) зросла мінімальна пенсія пенсіонерів, які досягли віку 65 років та мають необхідний страховий стаж (чоловіки – не менше 35 років, жінки – не менше 30 років). Це, зрозуміло, статистично підвищує розмір середньої пенсії в Україні.
Крім того, в березні автоматично відбувається індексація виплат всім категоріям пенсіонерів.
"Закон, яким регулюються правила індексації пенсій, був ухвалений попереднім скликанням Верховної Ради, - говорить колишній міністр соціальної політики і віце-прем'єр України в 2014-2019 роках Павло Розенко. - Цей закон покінчив з практикою, коли уряд проводив підвищення пенсій напередодні виборів, видаючи це за своє велике досягнення. Нинішній закон передбачає обов’язкову щорічну індексацію пенсій, в залежності від зростання цін і зарплат в Україні. А також підвищення мінімального розміру разом з підвищенням прожиткового мінімуму".
До того ж, на думку експерта, використовувати показник середньої пенсії є не дуже коректним прийомом через те, що в Україні розміри пенсій для різних категорій дуже відрізняються між собою.
Дійсно, значна частина пенсіонерів отримують виплати на рівні мінімальної пенсії чи трохи більше. В той же час, середня пенсійна виплата колишнім суддям складає 67 961 гривню. Також достатньо високі пенсії отримують колишні чиновники. Максимальний розмір виплати для них обмежений 10 прожитковими мінімумами - на даний момент 37 230 гривень. Відтак при такій різниці у доходах підрахунок середньої величини не відбиває реальної картини.
Наведем такий приклад. Візьмемо десять людей, дев’ять з яких заробляють 14 тисяч гривень на місяць (середня зарплата в Україні за даними Держстату), а один є членом Наглядової ради "Укрзалізниці" з місячним доходом 332 тисячі гривень. Легко порахувати, що середня зарплата цієї групи людей складає 45,8 тисячі гривень. З одного боку, це правильна цифра, проте вона не відбиває реальної ситуації на ринку праці, оскільки 90% даної групи заробляють в кілька разів менше цієї суми.
Аналогічна ситуація і з пенсіями. "Через значну диспропорцію у розмірах виплат, 70-80% пенсіонерів отримують пенсії нижчі, ніж середня по країні," - каже Павло Розенко.
Дійсно, понад половини всіх пенсіонерів (близько 6 мільйонів з 11 мільйонів) отримають пенсію менш ніж 3000 гривень, а з них близько 1,7 мільйонів людей – взагалі менш ніж 2000 гривень. При цьому тих, в кого пенсія перевищує 10 тисяч гривень, всього десь 500 тисяч (4% від усіх пенсіонерів).
Газета замість соцстандартів
Слід також відзначити, що темпи зростання соціальних стандартів протягом останніх років значно знизилися. Прикладом може служити той же прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, який, згідно з законом, одночасно є розміром мінімальної пенсії за віком.
Так, якщо на початку 2016 року мінімальна пенсія в Україні складала 1074 гривні, то до кінця 2018 року вона зросла до 1638 гривень. Як було зазначено вище, на кінець 2021 року її розмір досяг 1934 гривні.
Таким чином, протягом 2016-2018 років мінімальна пенсія зросла на 52%. А протягом наступних трьох років зусиллями нинішньої влади - лише на 18%.
До речі, аналогічна тенденція прослідковується і зі зростанням розміру іншого важливовго показника - мінімальної заробітної плати. З початку 2016 до кінця 2018 року вона виросла з 1450 до 4173 гривень - тобто на 188%. На даний момент мінімальна зарплата складає 6500 гривень (була підвищена 1 грудня). Таким чином, за три роки останні роки вона зросла на 56%.
"Нинішній уряд схильний підміняти відсутність реальних досягнень в соціальній політиці піаром, - говорить колишній нардеп і член парламентського комітету з питань соціальної політики і праці, а нині експерт з соціальних питань Андрій Павловський. - З 1 грудня він просто виконав пряму норму закону, яка вимагає автоматичного підвищення мінімальної пенсії разом з підвищенням прожиткового мінімуму. Зате одночасно велика сума грошей платників податків була витрачена на друкування спеціального додатку до газети "Урядовий кур’єр" накладом 1 мільйон примірників, які потім розкидали по поштових скриньках киян".
Ціни проти пенсій: хто швидше
Уважні читачі вже, мабуть, звернули увагу на те, що в даному тексті згадуються два показники - прожитковий мінімум для непрацездатних осіб і фактичний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, які попри схожість назв відрізняються за величиною майже в два рази.
Коротко пояснимо, в чому між ними різниця. Перший встановлюється законодавчо і використовується для розрахунку великої кількості різних встановлених законами соціальних стандартів. Окрім мінімуму для непрацездатних осіб, закон передбачає також аналогічні показники для інших груп населення: працездатних осіб, дітей до 6 років і від 6 до 18 років. Конкретні значення прожиткових мінімумів визначаються щороку законом про державний бюджет. Закон передбачає підвищення цих показників двічі на рік - 1 липня і 1 грудня.
Проте фактичний прожитковий мінімум не встановлюється законом. Його регулярно розраховує Міністерство соціальної політики, виходячи з поточних цін на певний набір товарів, який забезпечує мінімальні потреби людини. Але він не впливає на жодні виплати, а є, скоріше, певним індикатором вартості життя в Україні.
Втім, навіть цей показник, хоч він і набагато більше ніж ефемерний прожитковий мінімум з держбюджету, не відображає реалій сьогодення.
За даними Мінісоцполітики, станом на 1 січня 2021 року, розмір фактичного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб складав 3511,15 гривні. В грудні його значення склало 3723 гривні. Таким чином, за версією міністерства, вартість життя в Україні протягом року виросла на 6%.
Такі дані не виглядають об’єктивними, оскільки реальний темп зростання цін в нинішньому році був набагато вищий. Так, за даними Державної служби статистики, в листопаді зростання цін в річному вимірі склало 10,3%, і навряд чи ця цифра стане меншою за підсумками всього року (скоріше за все, вона стане навіть більше). Отже ціни цього року зростають майже вдвічі швидше, ніж стверджує Міністерство соціальної політики.
А в тих сегментах, які найважливіші для людей, що змушені виживати на мінімальні суми (харчі, комунальні послуги, транспорт), ситуація виглядає ще більш проблемною. Зокрема вартість цукру на внутрішньому споживчому ринку України зросла на 39%, соняшникової олії - на 47%, яєць - на 26%. Загалом ціни реалізації сільськогосподарської продукції з початку року зросли на 40%.
Вартість комунальних послуг теж не стояла на місці. "За даними Держкомстату, в жовтні минулого року в Україні було нараховано плату за комунальні послуги для населення на загальну суму 11 мільярдів, а в жовтні нинішнього року - 16,4 мільярди. Це означає, що попри гучні заяви влади та підписання меморандумів (з регіональною владою про непідвищення тарифів), комунальні послуги за рік подорожчали на 50%", - говорить Павло Розенко.
Транспортні послуги дорожчали не так значно - в цілому на 12%, зокрема автодорожні на 19% - але теж додали свою частку до видатків українців.
"Проте дані, які використовує Мінсоцполітики при розрахунках, не публікуються, і суспільство не знає, які саме ціни і на які товари уряд використовував, визначаючи величину фактичного прожиткового мінімуму", - каже Павло Розенко.
Від себе зробимо припущення, що, можливо, в ці розрахунки закладені ціни, озвучені народним депутатом від "Слуги народу" Миколою Тищенком, який вважає, що гречка нині коштує 12 гривень за кілограм, сало - 50 гривень, а яловичина - 50-70 гривень.
Тож, "фактичний" прожитковий мінімум, на який посилається влада, є насправді "міфічним", та й ніяких шалених темпів зростання пенсій в Україні немає. Уряд може робити будь які гучні заяви щодо покращення життя пересічного українця, але той самий пересічний українець добре розуміє всю абсурдність таких заяв, відвідуючи продуктові магазини чи роздивляючись квитанції на комунальні послуги.
