На початку року в українських школах вибухнув кулінарний скандал. Батьки масово скаржаться на нове меню у шкільних їдальнях. Нові страви, розроблені іменитим українським шеф-кухарем Євгеном Клопотенком, дітям не "зайшли". У результаті школярі залишаються голодними, а їжу доводиться викидати. Що відбувається з харчуванням дітей – з'ясовував "Апостроф".
Пан де калатрава проти сосисок
Реформа системи шкільного харчування – тема першої леді Олени Зеленської. Дружина президента весь минулий рік їздила країною з тематичними форумами, де місцевим чиновникам розповідали, як годувати дітей по-новому.
Звісно, змінити систему харчування у школах треба було вже давно: зліплі макарони та сосиски незрозумілого походження на обід не додавали дітям ні здоров'я, ні радості.
"Адже їжа - не тільки здоров'я. Це ще й спосіб мислення", - сипала афоризмами перша леді.
Допомогти Зеленській "вигнати" сосиски зі шкільних їдалень зголосився відомий український шеф-кухар Євген Клопотенко.
Клопотенко розробив нове меню із 160 страв. Незважаючи на екзотичні назви деяких з них, наприклад, чилі кон карне або пан де калатрава, для приготування шкільних страв не потрібно екзотичних продуктів (так, чилі кон карне - це яловичина з квасолею, а пан де калатрава – пудинг).
З 1 січня 2022 року Кабмін змінив норми харчування в закладах освіти, а меню Клопотенка стало орієнтиром для кухарів шкіл та дитсадків. Тобто готувати за рецептами Клопотенко, звісно, не обов'язково. Але страви шефа узгоджуються з новими нормами уряду, тож готувати їх цілком логічно.
Здавалося б: відомий шеф вигадує смачні, приємні оку, а головне – здорові страви для дітей. Що може йти не так? Однак у перші ж дні роботи реформи системи харчування батьки сотень школярів по всій країні вийшли на "протести" у соцмережах.
То що не так?
По-перше , Клопотенко та Зеленська зробили шкільне меню якомога здоровішим. Власне, у цьому й філософія реформи, щоби діти харчувалися правильно і не хворіли. А здорове харчування, як відомо, це менше солі, цукру, борошняного, і більше сезонних овочів, фруктів та м'яса.
Але проблема в тому, що смакові звички багатьох українців виявилися далекі від дієтичних ідеалів. Все ж таки сосиска з гречкою якось більш звична, ніж безглютеновий скрамбл.
У результаті, діти просто відмовляються їсти "незнайому" їжу та пити чай без цукру, залишаючись голодними до кінця дня.
"У нас у школі почали просто жахливо годувати з їх нововведеннями! Діти їсти взагалі нічого там не хочуть", - скаржиться в соцмережах Тетяна Медун.
"Борщ із чорносливом? А нічого, що багато дітей цей чорнослив не їдять? Чому не можна додати в борщ звичайну картоплю?" - пише у соцмережах Ірина Чехонацька.
"Це жах із нинішнім харчуванням. На Волині діти скаржаться, що не смачно і неможливо це їсти. До нового року годували краще та смачніше. Я не розумію, за що платити гроші, якщо діти залишаються голодними", - додає Наталія Мігляс.
"У мене теж дочка категорично відмовилася їсти. Сказала, що це не смачно і вона цього не їсть", - зазначає Юлія Шевчук.
Втім, за словами дієтолога Оксани Скиталінської, звична їжа – не означає корисна. Відповідно, скорочення солі та цукру в їжі – це рух у правильному напрямку.
"Ми вживаємо дуже висококонцентровану їжу: багато жиру, багато цукру, солі, мало клітковини, мало кольорових пігментів, які містяться в овочах. В результаті ми маємо такі хвороби як цукровий діабет, ожиріння, нейрокогнітивні розлади, хвороба Альцгеймера, онкозахворювання. І багато з цих хвороб закладаються з дитинства, так як батьки годують своїх дітей так, як їх годували власні батьки: дуже багато солодкого, печива, тортиків, солодкої водички. Вміст солі також слід зменшувати, головним чином за рахунок продуктів, які вже її містять: ковбаси, сосиски, консерви, тверді сири. А діти, так харчуючись, у дорослому віці отримають дуже багато хвороб. Тому міняти харчові звички - це правильно", - запевняє "Апостроф" Оксана Скиталінська.
На думку самого Євгена Клопотенка, все ж варто позбуватися не найздоровіших звичок у харчуванні.
"Справді, старт реформи шкільного харчування наочно продемонстрував, що культура харчування в Україні викликає безліч питань. Боротьба батьків за чай із цукром? Але я не можу їх звинувачувати – раніше нас ніхто не навчав основ здорового харчування. Саме тому ми розпочали реформу зі шкіл – дорослих змінити неможливо, а прищепити здорові звички дітям - це наш шанс на здорову націю, - пояснює "Апострофу" Клопотенко. - Згідно зі статистикою міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, 13,3% українських дітей віком до 17 років страждають на ожиріння, а щороку в Україні фіксується приблизно 15,5 тисячі нових випадків дитячого ожиріння. Цих фактів більш ніж достатньо, щоб задуматися про те, як харчуються наші діти".
Проте зламати шкідливі харчові звички лише розробкою нового меню неможливо. Основи правильного харчування необхідно пропагувати. Класичним прикладом такої пропаганди можна вважати серію коміксів та мультфільмів про моряка Попая у США. Уподобаний дітям персонаж активно їв шпинат, що спровокувало бум споживання овочів серед підлітків у Штатах.
Євген Клопотенко
Українська реформа системи харчування не була така розпіарена - і це однозначний мінус.
"Звичайно, я повністю згоден, що такій глобальній реформі мала б передувати національна інформаційна кампанія. Але не завжди ми маємо можливість реалізувати ідеальний сценарій. Наскільки мені відомо, ЮНІСЕФ планує велику інформаційну кампанію зі здорового харчування в Україні", - додав Євген Клопотенко.
По-друге, "зламалася" реалізація реформи на місцях. Одна річ, коли минтая в соусі "Бешамель" тобі готує Клопотенко, і зовсім інша, коли цю страву готує кухар у шкільній їдальні на 200 осіб. І судячи з коментарів батьків у соцмережах, за яку б страву не взялися кухарі в деяких школах, все одно виходять макарони, які злиплися.
"Є ще такі кухарі родом із далекого минулого, для яких подача – взагалі із серії фантастики. Навіщо? Наварила, смачно, нехай їдять" , - пише Вікторія Семилетова.
Користувач Юльчик Юльчик: "Школа, сьогоднішнє меню. Без слів"
"Все залежить від кваліфікації кухарів. Нехай хоч 100 разів змінюють меню, але мало фахівців, які нормально готуватимуть", - додає в соцмережах Ната Корі.
По-третє, якщо раніше це було не смачно, але хоча б дешево, то тепер вартість шкільних обідів подорожчала – стало не смачно та ще й дорого. І це вже зовсім неприємно.
"Платили раніше за це 20 гривень, а тепер це модне меню коштує 50 гривень. І було б смішно, якби не було так плачевно", - нарікає Олена Олексюк.
Євген Клопотенко визнає, що до кваліфікації деяких кухарів справді є питання. Але справа не лише у професіоналізмі.
"Реформа не передбачає, що в школах мають почати готувати як у ресторанах. Але коли в технічній карті до страви Мак енд чіз написано: "перед подачею посипати страву сиром, який залишився, і поставити в духову шафу з температурою 200°C на 2 хвилини", а на фото я бачу макарони і шматок сиру, що просто злиплися, то питання швидше в байдужості", - підсумував Клопотенко.
І для того, щоб виправити цю ситуацію, у лютому команда Клопотенка спільно з українсько-швейцарським проектом "Діємо для здоров'я" розпочне програму тренінгів для кухарів.
"Перші тренінги відбуватимуться у Херсонській, Полтавській, Рівненській, Львівській та Дніпропетровській областях", – уточнив ресторатор.
