Війна триває вже п'ятий день. Росіяни безуспішно намагаються захопити бодай один обласний центр в Україні, але це їм не вдається. Тим не менш, тривога і розгубленість у багатьох людей зберігається. "Апостроф" вирішив зробити добірку корисних рекомендацій, які, сподіваємось, допоможуть упоратися з хвилюванням та розкажуть, як максимально убезпечити своє житло, і що робити у разі включення сирен.
Як не піддатися паніці
Психолог Марина Іванова у своєму блозі в Instagram дала кілька порад, як не божеволіти і не впадати в паралізуючу паніку.
- Не моніторіть новини щохвилини. Визначте собі одне-два джерела новин з більш менш достовірною інформацією і перевіряйте їх не частіше 2-3 разів на добу. Не користуйтеся каналами, які харчуються людським страхом і постять новини щохвилини з загрозливими заголовками.
- Спробуйте розкласти страх на складові - найчастіше страх війни складається зі страхів залишитися без доходу, страху смерті своєї та близьких, страху не знайти сил для відновлення після та багатьох інших. У кожного свої складові, але коли ви їх визначите, на їх підставі можна скласти якийсь план дій, що теж може допомогти знизити тривогу.
- Не ізолюйтеся. Спілкуйтеся з людьми, не будьте самі. Намагайтеся спілкуватися не весь час про те, що відбувається, спробуйте відволікатися.
- Підтримуйте інших людей, кому важко, якщо ви маєте ресурс. Це допомагає не концентруватися на своєму страху та допомагає сублімувати енергію тривожності, спрямовуючи її в русло дій.
- Не переставайте жити, як раніше. Нехай звичні події з життя стануть певною опорою.
Також дитячий психолог Світлана Ройз дала рекомендації, як заспокоїти малюків і що їм казати під час бойових дій.
Що робити:
- Обійняти та взяти за руку.
- Сказати, що ситуація дуже складна. Сталося те, чого ми боялися. І нам важливо бути дуже зібраними та допомагати один одному. Ми разом. Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці.
- Ми можемо почути страшні звуки, люди можуть боятися. Можливо, нам потрібно буде перейти у безпечніше місце.
- Запитати дитину, які іграшки вона хоче взяти із собою.
- Закликати дитину уважно виконувати прохання батьків у екстремальній ситуації
- Поясніть, що вам страшно. Але запевнити, що все буде добре.
"Якщо є можливість, пропонуйте рух, потягушки, дихання - наче дме на квітку. Дайте відповідальність - стежити за іграшкою. Телефон на зарядку і дайте пограти в тетріс", - порадила Ройз.
Докладніше про те, як підготувати своїх дітей до надзвичайних ситуацій, можна прочитати в короткій методичці, складеній Світланою Ройз. У документі розповідається, як підготувати дітей до тривожних сирен, можливих повеней та землетрусів, а також що робити, якщо вони застрягли в ліфті, і як правильно донести інформацію про тривожну валізку.
Як убезпечити квартиру чи будинок
Якщо по вашому місту ведуться обстріли, в першу чергу вимкніть електроприлади з розеток, освітлення та запобіжник-вимикач, що забезпечує надходження електроенергії у квартиру чи будинок. Перекрийте газ та воду.
Щільно закрийте вікна та завісьте штори або жалюзі. Краще ще заклейте вікна скотчем хрест-навхрест, це допоможе мінімізувати розліт уламків скла у разі близьких вибухів. Часто люди одержують поранення саме від тріски скла, а не від уламків боєснарядів.
Якщо живете в приватному будинку на земельній ділянці — обладнайте укриття на такій відстані від будинку, який більший за його висоту. Так більше шансів залишитись неушкодженими, якщо будівля буде зруйнована вибухом. Якщо ваш будинок багатоквартирний, або це щільна приватна забудова - наскільки можна обладнайте укриття в підвалі. Можете захистити його мішками із піском.
Купуйте засоби для гасіння пожежі.
Куди бігти у разі сирен
Державна служба України з надзвичайних ситуацій дає такі рекомендації у разі включення сирен:
- Увімкніть телебачення або радіо: інформація надсилається офіційними каналами протягом 5 хвилин після сигналу.
- Уважно! Зосередьтеся та, прослухавши повідомлення, дотримуйтесь інструкцій.
- Слідкуйте. Залишайте теле- та радіоканали увімкненими – через них може надходити наступна інформація.
У разі небезпеки з повітря, українці можуть сховатися у бомбосховищах або інших захисних спорудах , які розташовані у підвалах житлових будинків, шкіл, дитячих садків, спортзалів чи інших закладів. Станом на кінець грудня 2021 року в Україні налічувалося 21 097 захисних споруд, з них 5 704 – сховища, 15 393 – протирадіаційні укриття.
Київ
Киянам радять слідкувати за інтерактивною картою з адресами укриттів на випадок повітряної атаки, яку КМДА вже оновила за посиланням. У столиці 514 сховищ готові до експлуатації. 4,4 тисяч споруд подвійного призначення – це цокольні та підвальні приміщення, підземні автопаркінги, підземні переходи, метрополітен.
Харків
Мер міста Михайло Терехов повідомив, що всі бомбосховища відкривають у житлових будинках та об'єктах інфраструктури. Загалом у Харкові їх близько 300. Споруди подвійного призначення – 4,6 тисячі. З їх місцезнаходженням можна ознайомитись за посиланням.
Одеса
Тут налічується 353 сховища та близько 800 споруд подвійного призначення. Їхню локацію можна дізнатися за посиланням.
Львів
У Львові є 70 сховищ та 6 тисяч споруд подвійного призначення, з розташуванням яких можна ознайомитись тут.
Дніпро
Жителі Дніпра можуть сховатися у 181 бомбосховищі, адреси за посиланням. До того ж у місті близько 3 тисяч споруд подвійного призначення.
Запоріжжя
Тут розташовані 273 бомбосховища та близько 3 тисяч споруд подвійного призначення.
Рівне, Чернівці, Луцьк, Суми
У Рівному городяни можуть сховатися у 197 бомбосховищах, у Чернівцях – 135, у Луцьку – 101, у Сумах – 120. Карту їхніх локацій можна переглянути за посиланням.
Інші обласні центри мають менше ста бомбосховищ та протирадіаційних укриттів.
Також ДСНС опублікувала правила щодо проведення евакуації населення . Повідомляється, що для безпосередньої організації та проведення евакуації у всіх областях створено відповідні евакуаційні органи (евакуаційні комісії, збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації, приймальні пункти евакуації тощо).
У разі прийняття рішення місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо проведення евакуації населення, інформація буде передана через гучномовці, радіо та телебачення з використанням каналів із сурдоперекладом, патрульну службу Національної поліції України на спеціальному автотранспорті.
Поради особам з порушенням органів слуху у разі ухвалення рішення про евакуацію населення:
- уважно слідкуйте за офіційними оголошеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування через офіційні телевізійні канали, де використовується сурдопереклад (бажано постійно тримати включеним телевізійний канал, де використовується сурдопереклад);
- зберіть необхідні документи, гроші, "тривожну валізу" з необхідними ліками, теплими речами, продуктами харчування не менше ніж на 2 доби;
- встановіть взаємодію із сусідами про попередження з боку при проведенні евакуації;
- дотримуйтесь вказівок органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо місць розташування збірних пунктів евакуації або маршрутів евакуації до безпечних районів.
Тривожний рюкзак
Тривожна валіза - узагальнена назва базового набору речей, які можуть знадобитися в екстреній ситуації. Він потрібний для того, щоб не витрачати час на збір у разі оголошення евакуації.
Екстрена валіза є містким рюкзаком або сумкою, куди можна покласти необхідний мінімум одягу, предмети гігієни, ліки, документи та продукти. Що покласти в тривожний рюкзак:
- паспорт та копії необхідних документів;
- гроші (банківські картки та готівка, розподіліть банкноти по різних місцях);
- паперова версія Covid-сертифіката;
- ключі від будинку та машини;
- карта місцевості, а також інформація про спосіб зв'язку та обумовлене місце зустрічі вашої родини;
- зарядні пристрої для мобільних телефонів та павербанки (портативні зарядні пристрої);
- невеликий радіоприймач;
- ліхтарик, сірники, запальничку, свічки;
- запасний кнопковий телефон; комплект рацій;
- компас, електронний годинник (бажано водостійкий);
- запасні батареї;
- багатофункціональний інструмент (мультитул), у якому є лезо ножа, шило, викрутка, ножиці тощо;
- гострі ніж, сокира;
- сигнальні засоби: свисток, фаєр;
- пакети для сміття;
- рулон широкого скотчу;
- блокнот, ручка, олівець чи маркер;
- пігулки для очищення води;
- нитки, голки;
- шнур синтетичний завтовшки 4-5 мм, близько 20 м завдовжки;
- аптечка;
- теплий одяг;
- нижню білизну та шкарпетки;
- надійне зручне взуття, бажано водостійке;
- намет, каремат, спальник (якщо дозволяє місце);
- предмети гігієни;
- посуд (коза, фляга, ложка, кухоль);
- два літри питної води на одну людину (така кількість повинна покрити вашу мінімальну потребу на два дні, і при цьому не зроблять вашу тривожну валізу надто важкою);
- продукти харчування два дні;
- відсканований архів фотографій та документів.
